|
|
—татьи о строительстве >> ∆илищна¤ экономика
>> ƒержава маЇ залишитись з житлом |
ƒержава маЇ залишитись з житлом
ќлешко ћ. ƒержава маЇ залишитись з житлом // ”р¤довий кур'Їр . . 3 окт¤бр¤ 2002 (є 182) . —. 8
”крањна, хоч ≥ пов≥льно, але впевнено ≥ твердо рухаЇтьс¤ шл¤хом ринкових в≥дносин, однак без формуванн¤ житлово-комунального комплексу держави, де ринков≥ в≥дносини практично в≥дсутн≥, ”крањна н≥коли не дос¤гне р≥вн¤ цив≥л≥зованих крањн св≥ту.
ўодо розв'¤занн¤ ц≥Їњ проблеми ≥снуЇ багато р≥зних думок серед пол≥тик≥в, державних службовц≥в ≥ простих громад¤н. Ќа жаль, б≥льш≥сть пол≥тик≥в повертаютьс¤ до ц≥Їњ теми т≥льки тод≥, коли потр≥бно заробити пол≥тичний кап≥тал. ўо стосуЇтьс¤ громад¤н нашоњ держави, то в б≥льшост≥ своњй вони схил¤ютьс¤ до зниженн¤ тариф≥в на житло ≥ комунальн≥ послуги, не задумуючись над тим, що оч≥куЇ њхн≥ помешканн¤ через 5-10 рок≥в.
ј ситуац≥¤ з житлом на сьогодн≥ така. ѕрот¤гом останн≥х дес¤тир≥ч, ще за роки рад¤нськоњ влади (зв≥дки врешт≥-решт беруть початок дан≥ проблеми) н≥хто по-справжньому не п≥драховував фактичн≥ витрати на утриманн¤ житла, а тому тарифи на квартплату н≥коли не в≥дпов≥дали д≥йсност≥. ѕ≥дтверджень тому достатньо: це не т≥льки обшарпан≥ ¤к ззовн≥, так ≥ всередин≥ будинки, а й випадки, коли будинки в де¤ких м≥стах нашоњ держави просто розвалюютьс¤.
ўоб позбутис¤ цих негаразд≥в, вих≥д Ї лише один "забезпечити в≥дпов≥дн≥сть тариф≥в на житлово-комунальн≥ послуги фактичним витратам. јле перш н≥ж про¤снити цю ситуац≥ю, мен≥ хот≥лось би, щоб громад¤ни нашоњ крањни зрозум≥ли р≥зницю м≥ж квартирною платою ≥ платежами за комунальн≥ послуги. ќтже, квартирна плата " це т≥ кошти, ¤к≥ витрачаютьс¤ на утриманн¤ та обслуговуванн¤ житла. ј комунальн≥ платеж≥ " це платеж≥ за тепло, газ, електроенерг≥ю, холодну ≥ гар¤чу воду. ≤ тут потр≥бно роз≥братис¤, де потр≥бно п≥двищувати тарифи, а де знижувати. “ак, наприклад, по ¬≥нницьк≥й област≥ тариф на квартирну плату, затверджений облдержадм≥н≥страц≥Їю, становить 0,24 грн. з 1 м2 загальноњ площ≥. ÷е в будинках, де немаЇ л≥фт≥в, а в будинках з л≥фтами ц¤ плата становить «ќ коп. ўо ж входить в тариф на квартирну плату. ÷е:
1) зароб≥тна плата ". 0,061 коп.;
2) нарахуванн¤ на зароб≥тну плату " 0,023 коп.;
3) електроенерг≥¤ " 0,016 коп.;
4) поточний ремонт " 0,043 коп.;
5) амортизац≥¤ " 0,002 коп.;
6) саночистка " 0,017 коп.;
7) внутр≥шньобудинкове обслуговуванн¤ " 0,020 коп.;
8) рентабельн≥сть 10 в≥дсотк≥в " 0,018 коп.;
9) податок на додану варт≥сть 20 в≥дсотк≥в " 0,04 коп.
ј тепер давайте проанал≥зуЇмо, чи можна сьогодн≥ на ц≥ кошти утримувати житло. «упинимось, зокрема, на внутр≥шньобудинкових мережах, ¤к≥, до, реч≥, на сьогодн≥ приблизно у 80 в≥дсотках житлових будинк≥в в ”крањн≥ потребують кап≥тального ремонту. «г≥дно з тарифом, на њхнЇ обслуговуванн¤ та ремонт вид≥л¤Їтьс¤ щом≥с¤ц¤ 2 коп. на 1 м2 загальноњ площ≥. —каж≥ть, чи можна за так≥ кошти обслуговувати та ремонтувати будинков≥ мереж≥ при сьогодн≥шн≥х ц≥нах на матер≥али, тим б≥льше ¤кщо в≥к будинку понад 20-30 рок≥в" ј тепер порахуЇмо. “ак, наприклад, ¤кщо п'¤типоверховий будинок маЇ 2752 м2 загальноњ площ≥, то на обслуговуванн¤ внутр≥шньобудинкових мереж вид≥л¤Їтьс¤ зг≥дно з тарифом 54 грн. на м≥с¤ць. ’то дасть пораду, ¤к за 54 гривн≥ можна обслуговувати та ремонтувати в ньому внутр≥шньобудинков≥ мереж≥, тим б≥льше, що до 40 в≥дсотк≥в громад¤н ”крањни не сплачують квартирну плату, а державний бюджет своЇчасно не в≥дшкодовуЇ субсид≥њ та ≥нш≥ платеж≥, передбачен≥ законом"!
ƒал≥. “арифом на квартирну плату передбачено 1,6 коп. за 1 м2 загальноњ площ≥ за подану електроенерг≥ю дл¤ осв≥тленн¤ м≥сць загального користуванн¤ (п≥д'њзди, п≥двали будинк≥в, осв≥тленн¤ над вх≥дними дверима). ¬икликаЇ неймов≥рний подив, чому к≥льк≥сть поданоњ електроенерг≥њ дл¤ осв≥тленн¤ м≥сць загального користуванн¤ вим≥рюЇтьс¤ не показниками л≥чильник≥в, ¤к≥ мають сто¤ти в п≥д'њздах кожного будинку, а метрами квадратними загальноњ площ≥ житла мешканц≥в. ’≥ба ƒержбуду ”крањни, ¤кий розробл¤в методику розрахунк≥в за осв≥тленн¤ м≥сць загального користуванн¤, не було в≥домо, що це приведе до величезних збитк≥в по вс≥й держав≥.
–≥ч у т≥м, що показники л≥чильник≥в ф≥ксують к≥льк≥сть поданоњ електроенерг≥њ в м≥сц¤ загального користуванн¤ в середньому в три рази б≥льше, н≥ж за нењ платить населенн¤ ≥з розрахунку на квартирну плату. ѕри такому п≥дход≥ до вир≥шенн¤ справи наш≥ громад¤ни н≥коли не зрозум≥ють ц≥новоњ вартост≥ електроенерг≥њ, ≥ тому не випадково в наших будинках ц≥лодобово горить св≥тло в п≥д'њздах, незаконно влаштованих тамбурах та п≥двалах.
¬иникаЇ питанн¤: хто за таку безгосподарн≥сть маЇ платити та в≥дпов≥дати" як правило, на сьогодн≥ "крайн≥ми залишаютьс¤ ∆≈ и, або ≥нш≥ обслуговуюч≥ житло орган≥зац≥њ. јле де в≥зьмуть кошти ∆≈ и дл¤ покритт¤ збитк≥в, ¤к≥ виникли не з њхньоњ вини, ¤кщо за р≥зницю м≥ж показниками л≥чильник≥в та тарифами на квартирну плату на њх рахунки кошти н≥коли не надходили"!
¬важаю, що передус≥м це питанн¤ повинн≥ порушити виробники електроенерг≥њ. јле вони чомусь до цих п≥р мовчать, хоч ¤ особисто це питанн¤ порушував неодноразово. ≤ переконаний в тому, що за отриманий товар повинен платити той, хто його використовуЇ. ÷е вже давно зрозум≥в весь св≥т. ¬с¤ ц¤ ситуац≥¤ в житлово-комунальному господарств≥, кр≥м вс≥х ≥нших причин, викликана ще ≥ недосконал≥стю нормативноњ бази. “ак, 17 жовтн¤ 1996 року ƒержбуд ”крањни наказом є 87 затверджуЇ "ѕоложенн¤ про пор¤док в≥дшкодуванн¤ власникам житла витрат на техн≥чне обслуговуванн¤ внутр≥шньобудинкових мереж та обладнанн¤ житлового фонду ≥ збиранн¤ платеж≥в з населенн¤", ¤ке передбачаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ техн≥чного обслуговуванн¤ внутр≥шньобудинкових мереж. «окрема у п.2, п.« цього ѕоложенн¤ сказано: "“ехн≥чне обслуговуванн¤ внутр≥шньобудинкових мереж та обладнанн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ договор≥в, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж житлово-ексллуатац≥йними орган≥зац≥¤ми та виробниками послуг ≥з зазначенн¤м його виконавц¤. ” раз≥ зд≥йсненн¤ обслуговуванн¤ внутр≥шньобудинкових мереж та обладнанн¤ житлово-експлуатац≥йними орган≥зац≥¤ми в≥дпов≥дн≥ витрати в≥дшкодовуютьс¤ виробниками послуг". ј 3.09.1999 р. ƒержбуд видаЇ наказ є 214 про пор¤док визначенн¤ нормативних витрат житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й, пов'¤заних з утриманн¤м будинк≥в ≥ прибудинкових територ≥й, в ¤кому вже вказано, що витрати на утриманн¤ внутр≥шньобудинкових мереж вход¤ть до складу квартирноњ плати. “аке протир≥чч¤ призвело до того, що влада на м≥сц¤х не може ч≥тко визначатись в прийн¤тт≥ р≥шень щодо техн≥чного обслуговуванн¤ внутр≥шньобудинкових мереж житлового фонду. ј комунальн≥ п≥дприЇмства, використовуючи так≥ протир≥чч¤ в нормативн≥й баз≥ та своЇ монопольне становище, нав'¤зують житлово-експлуатац≥йним орган≥зац≥¤м так≥ умови договор≥в з цього питанн¤, ¤к≥ привод¤ть до знищенн¤ внутр≥шньобудинкових мереж, а в≥дпов≥дно до руйнуванн¤ всього житлового фонду.
ƒо сьогодн≥ не прийн¤тий також ∆итловий кодекс. ÷е не даЇ можливост≥ вир≥шити питанн¤ своЇчасност≥ погашенн¤ населенн¤м заборгованост≥ з комунальних платеж≥в та забезпеченн¤ належного ставленн¤ мешканц≥в до свого житла.
јле наше житло руйнуЇтьс¤ не т≥льки в≥д нестач≥ кошт≥в, а й через низьку св≥дом≥сть певноњ категор≥њ населенн¤, ¤к≥ в повному розум≥нн≥ цього слова розкрадають ≥ безкарно нищать житловий фонд. ¬одночас житловий фонд " це обличч¤ держави. ”тримувати його на належному р≥вн≥ " завданн¤ кожного з нас, ≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть за стан житла повинн≥ не т≥льки обслуговуюч≥ його орган≥зац≥њ, а й мешканц≥, ¤к≥ в ньому проживають.
р≥м того, мене дивуЇ чому сьогодн≥ ∆≈ и, ¤к структурн≥ п≥дрозд≥ли м≥ськвиконком≥в, обслуговують приватизован≥ квартири. ¬ ¤к≥й, крањн≥ ви бачили, щоб на утриманн¤ приватного житла вид≥л¤лись державн≥ кошти. јбо щоб були приватизован≥ квартири, а п≥двали, п≥д'њзди, дахи залишались не приватизованими.
Ќа м≥й погл¤д, пров≥дником ринкових в≥дносин в житлово-комунальн≥й сфер≥ мають стати п≥дприЇмства недержавноњ форми власност≥, ¤к це практикуЇтьс¤ в усьому цив≥л≥зованому св≥т≥, ¤к≥ на догов≥рн≥й основ≥ ≥ обслуговуватимуть приватне житло. ÷е ≥ дасть можлив≥сть формувати реальний тариф. ≤нша справа, що економ≥чний стан держави та платоспроможн≥сть населенн¤ мають пост≥йно зростати, а зароб≥тна плата ≥ пенс≥њ бути такими, ¤к≥ забезпечували б можлив≥сть безбол≥сно оплачувати варт≥сть житлово-комунальних послуг, виход¤чи з њх фактичноњ соб≥вартост≥.
|
|
|
