|
|
—татьи о строительстве >> ∆илищна¤ экономика
>> √олова ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства √ригор≥й —емчук: омунальн≥ послуги пол≥пшувати комплексно |
√олова ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства √ригор≥й —емчук: омунальн≥ послуги пол≥пшувати комплексно
—емчук √. √олова ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства √ригор≥й —емчук: омунальн≥ послуги пол≥пшувати комплексно : [Ѕес≥да з √оловою ƒержавного житлово-комунального господарства / «аписала Ѕородюк Ќ.] // онсультант . 2002. 27 августа 2002. (є 34) . C.1-
¬ажко у¤вити, але заборгован≥сть населенн¤ та юридичних ос≥б перед житлово-комунальною сферою становить 8,49 млрд гривень. “им часом комунальники мають забезпечувати в робочому стан≥ близько 10,4 млн будинк≥в, системи централ≥зованого водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ, ¤кими в≥дпов≥дно користуютьс¤ понад 70 в≥дсотк≥в населенн¤ крањни.
Ќа утриманн≥ м≥ських управл≥нь галуз≥ перебуваЇ понад 3700 мост≥в та шл¤хопровод≥в, а прот¤жн≥сть вулично-дорожньоњ мереж≥ дос¤гла майже 80 тис. км. ≤ це далеко не повний перел≥к таких об'Їкт≥в.
як утримувати таке складне господарство" Ќа це запитанн¤ в≥дпов≥даЇ голова нещодавно в≥дновленого ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства √ригор≥й —≈ћ„” .
" як не прикро, проте у своњй б≥льшост≥ п≥дприЇмства галуз≥ працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, ¤к≥ були накопичен≥ в часи перебуванн¤ в загальнодержавн≥й власност≥, а отже ф≥нансувалис¤ з бюджетноњ кишен≥. Ќе можна твердити, що така пол≥тика однозначно позитивна. ’оча б тому, що галузь розвивалас¤ екстенсивним шл¤хом.
ѕ≥д час переходу держави до ринковоњ системи функц≥онуванн¤ економ≥ки бюджетне ф≥нансуванн¤ практично припинилос¤. —аме тод≥ були проголошен≥ основн≥ принципи реформи галуз≥: демонопол≥зац≥¤, роздержавленн¤, енергозбереженн¤, нова тарифна пол≥тика та форми управл≥нн¤. ѕроте вс¤ реформа звелас¤ т≥льки до п≥двищенн¤ ц≥н на послуги.
¬≥дсутн≥сть комплексного п≥дходу до запровадженн¤ ринкових в≥дносин, недосконал≥сть нормативно-правовоњ бази та непосл≥довн≥сть у прийн¤тт≥ р≥шень, неналежна увага кер≥вник≥в м≥ст ≥ областей до ц≥Їњ справи, а головне " в≥дсутн≥сть ≥нституц≥йних перетворень призвели до нин≥шнього кризового стану галуз≥.
" ≤ все-таки певн≥ спроби щось зм≥нити були. яким чином це позначилос¤ на нин≥шн≥й ситуац≥њ"
" « прийн¤тт¤м онституц≥њ ”крањни та закону про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ розпочато приватизац≥ю житла, передачу в комунальну власн≥сть об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. ÷ей процес незавершено, але вже нин≥ видно, що йому заважаЇ неч≥тке законодавче розмежуванн¤ повноважень орган≥в виконавчоњ влади р≥зного р≥вн¤.
—каж≥мо, до функц≥й обласних держадм≥н≥страц≥й в≥днесено контроль за комунальним обслуговуванн¤м населенн¤, регулюванн¤ тариф≥в на житлово-комунальн≥ послуги тощо. ¬одночас багато управл≥нь водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства та теплокомуненерго передан≥ в комунальну власн≥сть територ≥альних громад, в≥дтакоблдержадм≥н≥страц≥њ не мають важел≥в впливу на них. ўоправда, ≥ в≥дпов≥дальност≥ перед споживачами також.
«аконом про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ обов'¤зок забезпечувати жител≥в житловими та комунальними послугами покладено на м≥ськ≥, селищн≥ та с≥льськ≥ ради. ѓм же надан≥ функц≥њ управл≥нн¤ майном.
«азначу й таке. ” склад≥ житлово-комунального господарства дв≥ галуз≥ Ї природними монопол≥стами - централ≥зоване водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ ≥ централ≥зоване постачанн¤ тепловоњ енерг≥њ. «аконодавством встановлено пор¤док л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в природних монопол≥й, в≥дпрацьовуЇтьс¤ нормативно-методичне забезпеченн¤ формуванн¤ тариф≥в.
ќднак у жодному нормативному акт≥ не визначено, що таке регулюванн¤, ¤кий орган, що ≥ ¤к саме повинен робити в процес≥ регулюванн¤. ѕрикладом такоњ невизначеност≥ Ї на¤вн≥сть у двох законах - про м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ - положень щодо регулюванн¤ та встановленн¤ тариф≥в на комунальн≥ послуги, а також визначенн¤ ≥ встановленн¤ норм њх споживанн¤ та контролю за дотриманн¤м.
Ќа практиц≥ це викликаЇ подв≥йн≥ трактуванн¤ " що таке регулюванн¤ ≥ ¤ке в≥дношенн¤ мають обласн≥ адм≥н≥страц≥њ до п≥дприЇмств, що належать м≥стам" јдже м≥ськ≥ органи влади несуть в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сне наданн¤ послуг своњм мешканц¤м та належну експлуатац≥ю майна. —аме з м≥ського бюджету ≥нвестуЇтьс¤ розвиток комунальноњ ≥нфраструктури.
Ќа нашу думку, тарифи дл¤ споживач≥в повинн≥ затверджувати м≥ськради, а тарифи приватних п≥дприЇмств можуть погоджуватис¤ з облдержадм≥н≥страц≥¤ми.
Ќе можна об≥йти увагою ≥ таку проблему, ¤ка спостер≥гаЇтьс¤ останн≥м часом, коли м≥ськ≥, селищн≥ ради приймають р≥шенн¤ щодо вилученн¤ ≥з загальних систем водопров≥дно-канал≥зац≥йних комплекс≥в окремих мереж ≥ споруд ≥ передач≥ њх в управл≥нн¤ новостворюваним п≥дприЇмствам.
÷е стосуЇтьс¤ ≥ п≥дприЇмств комунальноњ теплоенергетики. ќдн≥Їю з причин цього Ї Ћ≥кв≥дац≥¤ обласних структур управл≥нн¤. ѕ≥дприЇмства водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, теплопостачальн≥ п≥дприЇмства малих м≥ст залишаютьс¤ без допомоги потужноњ виробничоњ бази, ¤ка будувалас¤ та розвивалас¤ в≥дпов≥дно до потреб област≥.
“им часом розвинен≥ крањни обрали шл¤х м≥жмун≥ципальних та надмун≥ципальних об'Їднань, що д≥ють на р≥зних р≥вн¤х, тобто великих рег≥ональних компан≥й п≥д контролем держави та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади в≥дпов≥дно до њх повноважень у галуз≥ комунального обслуговуванн¤.
Ќаведу т≥льки одну перевагу такоњ централ≥зац≥њ у нас, пов'¤зану ≥з значним коливанн¤м тариф≥в на комунальн≥ послуги нав≥ть у близько розташованих населених пунктах. ѕри цьому, ¤к правило, тариф в обласному центр≥ нижчий, н≥ж в м≥стах ≥ селищах област≥. ѕри самост≥йному функц≥онуванн≥ соб≥варт≥сть послуг з водопостачанн¤ в ќдес≥ дл¤ населенн¤ становила 0,45 грн/м3, а в малих населених пунктах област≥ в межах 0,51 грн " 1,71грн. ѕри об'Їднанн≥ соб≥варт≥сть послуг становить 0,48 грн.
" ’оч ¤к би там не було, але комунальн≥ п≥дприЇмства дедал≥ впевнен≥ше почуваютьс¤ в ринковому середовищ≥, намагаютьс¤ будувати свою роботу на основ≥ догов≥рних в≥дносин.
" Ќа жаль, таких договор≥в немаЇ м≥ж м≥ською владою та п≥дпор¤дкованими ≥ п≥дзв≥тними њм комунальними п≥дприЇмствами. ј це зумовлюЇ досить значний пол≥тичний вплив на п≥дприЇмства, втручанн¤ в њх господарську д≥¤льн≥сть. ќсобливо це про¤вл¤Їтьс¤ в питанн≥ встановленн¤ тариф≥в. “ому особливого схваленн¤ заслуговують перш≥ спроби покласти в≥дносини м≥ж власниками п≥дприЇмств та комунальниками в догов≥рну площину. ¬же укладено перш≥ договори такого типу в Ћуцьку та ’мельницькому, основою ¤ких став “иповий догов≥р, розроблений експертами ф≥рми ѕјƒ ќ в рамках проекту "“арифна реформа та реструктуризац≥¤ комунальних п≥дприЇмств".
¬же зроблено перш≥ кроки на шл¤ху до запровадженн¤ догов≥рних в≥дносин м≥ж виробниками, постачальниками послуг та споживачами. «окрема затверджен≥ правила наданн¤ послуг водо-, теплопостачанн¤ та водов≥дведенн¤. ќднак нововведенн¤ з великими складнощами пробивають соб≥ дорогу.
ѕередус≥м тому, що сторони не впевнен≥ в тому, чи зможуть вони дотримуватис¤ вз¤тих на себе зобов'¤зань. Ќа завад≥ поки що недос¤жн≥ стандарти ¤кост≥ послуг, низька платоспроможн≥сть споживач≥в, ≥ головне " юридично невизначена роль так званих виконавц≥в послуг. јдже вони фактично не виробл¤ють ≥ не надають послугу, а лише обслуговують внутр≥шньобудинков≥ мереж≥. ќт ¤кби вони стали повноправними та д≥Ївими представниками власника, тобто м≥ськради, тод≥ затверджена схема працювала б ефективно. ѕоки що в багатьох м≥стах комунальн≥ п≥дприЇмства укладають договори ≥з споживачами напр¤му.
- —поживачам комунальних послуг, а отже вс≥м украњнським громад¤нам передус≥м хот≥лос¤ б почути, ¤кими заходами держава плануЇ виводити галузь ≥з кризового стану"
- —л≥д зазначити, що останн≥м часом в≥дбулис¤ ≥стотн≥ зм≥ни в розум≥нн≥ сусп≥льством важливост≥ ≥ нев≥дкладност≥ широкомасштабноњ реформи житлово-комунального господарства. ÷е в≥дображено в президентському указ≥ щодо прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарства, а постановою абм≥ну схвалено ѕрограму реформуванн¤ ≥ розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на пер≥од до 2010 року.
«роблено ще один крок, ¤кий св≥дчить про серйозну налаштован≥сть на проведенн¤ реформи в галуз≥, " в≥дтворенн¤ ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства.
ƒержком≥тетом розроблено стратег≥ю та основн≥ завданн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи житлово-комунального господарства крањни. ƒокументом визначен≥ ш≥сть стратег≥чних ц≥лей:
" створенн¤ ч≥тко визначеноњ законодавчо-≥нституц≥йноњ бази у сфер≥ житлово-комунального господарства, запровадженн¤ системи ≥ндикатор≥в визначенн¤ р≥вн¤ ефективност≥ њњ функц≥онуванн¤;
" удосконаленн¤ системи управл≥нн¤ галуззю вс≥х форм власност≥, розвиток та запровадженн¤ р≥зних форм власност≥ п≥дприЇмств житлово-комунального господарства, впровадженн¤ ринкових в≥дносин м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ в ц≥й сфер≥;
" забезпеченн¤ беззбиткового функц≥онуванн¤ п≥дприЇмств галуз≥ при прозор≥й економ≥чно обгрунтован≥й систем≥ визначенн¤ р≥вн¤ тариф≥в на комунальн≥ послуги;
" забезпеченн¤ адресного соц≥ального захисту населенн¤ при проведенн≥ повномасштабноњ реформи галуз≥;
" п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ енергетичних та матер≥альних ресурс≥в;
" п≥двищенн¤ ¤кост≥ та зб≥льшенн¤ обс¤гу послуг до р≥вн¤, визначеного ™вросоюзом.
”сп≥шне проведенн¤ реформи ≥ забезпеченн¤ стаб≥льного функц≥онуванн¤ системи житлово-комунальних послуг потребуЇ координац≥њ д≥й з боку законодавчого органу, державних орган≥в виконавчоњ влади, обласних державних адм≥н≥страц≥й, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, комунальних ≥ приватних п≥дприЇмств, споживач≥в комунальних послуг, тобто реформа повинна проходити на трьох р≥вн¤х.
якщо реформа не буде п≥дтримана на м≥сц¤х " вона залишитьс¤ на папер≥, але ¤кщо реформи не буде на м≥сц¤х, то через дек≥лька рок≥в не буде ≥ комунального господарства.
Ќеобх≥дн≥сть реформи повинен усв≥домити кожний житель крањни. ј це означаЇ, що така ситуац≥¤, ¤к у Ћуцьку, де тарифи на тепло-, водопостачанн¤, квартирну плату забезпечують повне в≥дшкодуванн¤ витрат, маЇ бути скр≥зь. ƒо реч≥, це область, де середн¤ зароб≥тна плата нижча, н≥ж у б≥льшост≥ ≥нших.
Ќагальною Ї потреба посиленн¤ рол≥ обласних управл≥нь житлово-комунального господарства дл¤ забезпеченн¤ реал≥зац≥њ програми реформуванн¤.
¬важаЇмо за доц≥льне рекомендувати ур¤ду јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласним, ињвськ≥й та —евастопольськ≥й м≥ським державним адм≥н≥страц≥¤м створити у своњх структурах п≥дрозд≥ли ≥з стратег≥њ реформуванн¤ житлово-комунального господарства.
јле передус≥м ƒержком≥тет плануЇ створити законодавче п≥дірунт¤, ¤ким керуватиметьс¤ в своњй робот≥ житлово-комунальне господарство.
–озробл¤Їтьс¤ система ≥ндикатор≥в визначенн¤ р≥вн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, що дасть змогу поширити практику застосуванн¤ догов≥рних в≥дносин у галуз≥.
«апровадженн¤ догов≥рних в≥дносин м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ у ц≥й сфер≥, в тому числ≥ м≥ж власниками об'Їкт≥в житлово-комунального господарства та експлуатуючими орган≥зац≥¤ми, ресурсопостачальними орган≥зац≥¤ми та роботодавц¤ми " це Їдиний спос≥б забезпечити права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н.
ћи повинн≥ сформувати ≥нститут власника житла, визначити господар¤ кожного будинку, запровадити ринков≥ в≥дносини у сфер≥ утриманн¤ житлових будинк≥в ≥ прибудинкових територ≥й. ¬ кожному населеному пункт≥ маЇ бути структурний п≥дрозд≥л, на ¤кий покладено функц≥њ формуванн¤ джерел ф≥нансуванн¤ розвитку житлово-комунального господарства, розробки ф≥нансових план≥в, проведенн¤ конкурс≥в на право обслуговуванн¤ об'Їкт≥в житлово-комунального призначенн¤ п≥дприЇмствами р≥зних форм власност≥ та укладенн¤ договор≥в, контроль за дотриманн¤м догов≥рних показник≥в ¤кост≥ та обс¤г≥в послуг, контроль за станом об'Їкт≥в житлово-комунального призначенн¤, ≥нспекц≥йне обстеженн¤ на зверненн¤ споживач≥в та зац≥кавлених орган≥зац≥й тощо.
ƒругим стратег≥чним напр¤мом у робот≥ ƒержком≥тету буде забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ системи наданн¤ комунальних послуг. ƒержком≥тет за два роки плануЇ стаб≥л≥зувати ситуац≥ю в галуз≥ та п≥дготувати основу дл¤ ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств.
ѕотр≥бно розробити модель ф≥нансовоњ стратег≥њ утриманн¤ та розвитку житлово-комунального господарства, забезпечити державну п≥дтримку галуз≥, визначивши долю внутр≥шнього валового продукту, що може бути спр¤мована на реконстр& |
|
|
