|
|
—татьи о строительстве >> ∆илищна¤ экономика
>> як≥сн≥ комунальн≥ послуги - ознака цив≥л≥зованост≥ держави |
як≥сн≥ комунальн≥ послуги - ознака цив≥л≥зованост≥ держави
—емчук √. як≥сн≥ комунальн≥ послуги - ознака цив≥л≥зованост≥ держави : [–озмова з головою ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства —емчуком √. / «аписала Ѕородюк Ќ.] // ”р¤довий кур'Їр . 2002. 2 августа 2002. (є140) . C.5
Ќин≥ не так вже й багато наших громад¤н згадують дешевизну комунальних платеж≥в у минулому стол≥тт≥. ¬се-таки дес¤тир≥чч¤ нового житт¤ змусило об'Їктивн≥ше дивитис¤ на реал≥њ. ≤нша справа, що не вс≥ адекватно сприймають њх, особливо, коли доводитьс¤ розраховуватис¤ за надан≥ комунальниками послуги.
¬ажко у¤вити, але заборгован≥сть населенн¤ та юридичних ос≥б перед ц≥Їю сферою становить 8,49 млрд. гривень. “им часом комунальникам доводитьс¤ п≥дтримувати в належному стан≥ близько 10,4 млн. будинк≥в, системи централ≥зованого водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ, ¤кими в≥дпов≥дно користуютьс¤ понад 70 в≥дсотк≥в населенн¤ крањни.
Ќа утриманн≥ м≥ських управл≥нь житлово-комунального господарства перебуваЇ понад 3700 мост≥в та шл¤хопровод≥в, а прот¤жн≥сть вулично-дорожньоњ мереж≥ дос¤гла майже 80 тис. км. ≤ це далеко не повний перел≥к об'Їкт≥в, що знаход¤тьс¤ на баланс≥ п≥дприЇмств житлово-комунального господарства.
«а рахунок ¤ких ресурс≥в таке складне господарство, незважаючи на труднощ≥, функц≥онуЇ" « таким запитанн¤м редакц≥¤ звернулас¤ до голови нещодавно в≥дновленого ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства √ригор≥¤ —≈ћ„” ј.
" ’оч ¤к прикро, проте б≥льш≥сть п≥дприЇмств галуз≥ працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, ¤к≥ були накопичен≥ в часи перебуванн¤ в загальнодержавн≥й власност≥, а отже ф≥нансувалис¤ з бюджетноњ кишен≥. Ќе можна твердити, що така пол≥тика однозначно позитивна. ’оча б тому, що галузь розвивалас¤ екстенсивним шл¤хом.
ѕ≥д час переходу держави до ринковоњ системи функц≥онуванн¤ економ≥ки бюджетне ф≥нансуванн¤ практично припинилос¤. —аме тод≥ були проголошен≥ основн≥ принципи реформи галуз≥: демонопол≥зац≥¤, роздержавленн¤, енергозбереженн¤, нова тарифна пол≥тика та форми управл≥нн¤. ѕроте вс¤ реформа звелас¤ т≥льки до п≥двищенн¤ ц≥н на послуги.
¬≥дсутн≥сть комплексного п≥дходу до запровадженн¤ ринкових в≥дносин, недосконал≥сть нормативно-правовоњ бази та непосл≥довн≥сть у прийн¤тт≥ р≥шень, неналежна увага кер≥вник≥в м≥ст ≥ областей до ц≥Їњ справи, а головне " в≥дсутн≥сть ≥нституц≥йних перетворень призвели до нин≥шнього кризового стану галуз≥.
" ≤ все-таки певн≥ спроби щось зм≥нити були. яким чином це позначилос¤ на нин≥шн≥й ситуац≥њ"
" « прийн¤тт¤м онституц≥њ ”крањни та закону про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ розпочато приватизац≥ю житла, передачу в комунальну власн≥сть об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури. ÷ей процес не завершено, але вже нин≥ видно, що йому заважаЇ неч≥тке законодавче розмежуванн¤ повноважень орган≥в виконавчоњ влади р≥зного р≥вн¤.
—каж≥мо, до функц≥й обласних держадм≥н≥страц≥й в≥днесено контроль за комунальним обслуговуванн¤м населенн¤, регулюванн¤ тариф≥в на житлово-комунальн≥ послуги тощо.
¬одночас багато управл≥нь водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства та теплокомуненерго передан≥ в комунальну власн≥сть територ≥альних громад, в≥дтак, облдержадм≥н≥страц≥њ не мають важел≥в впливу на них. ўоправда, ≥ в≥дпов≥дальност≥ перед споживачами також.
«аконом про м≥сцеве самовр¤дуванн¤ обов'¤зок забезпечувати жител≥в житловими та комунальними послугами покладено на м≥ськ≥, селищн≥ та с≥льськ≥ ради. ѓм же надан≥ функц≥њ управл≥нн¤ майном.
«азначу й таке. ” склад≥ житлово-комунального господарства дв≥ галуз≥ Ї природними монопол≥стами " централ≥зоване водопостачанн¤ та водов≥дведенн¤ ≥ централ≥зоване постачанн¤ тепловоњ енерг≥њ. «аконодавством встановлено пор¤док л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в природних монопол≥й, в≥дпрацьовуЇтьс¤ нормативно-методичне забезпеченн¤ формуванн¤ тариф≥в.
ќднак, в жодному нормативному акт≥ не визначено, що таке регулюванн¤, ¤кий орган, що ≥ ¤к саме повинен робити в процес≥ регулюванн¤. ѕрикладом такоњ невизначеност≥ Ї на¤вн≥сть у двох законах - про м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та м≥сцеве самовр¤дуванн¤ " положень щодо регулюванн¤ та встановленн¤ тариф≥в на комунальн≥ послуги, а також визначенн¤ ≥ встановленн¤ норм њх споживанн¤ та контролю за дотриманн¤м.
Ќа практиц≥ це викликаЇ подв≥йн≥ трактуванн¤ " що таке регулюванн¤ ≥ ¤кий стосунок мають обласн≥ адм≥н≥страц≥њ до п≥дприЇмств, що належать м≥стам" јдже м≥ськ≥ органи влади несуть в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сне наданн¤ послуг мешканц¤м та належну експлуатац≥ю майна. —аме з м≥ського бюджету ≥нвестуЇтьс¤ розвиток комунальноњ ≥нфраструктури.
Ќа нашу думку, тарифи дл¤ споживач≥в повинн≥ затверджувати м≥ськради, а тарифи приватних п≥дприЇмств можуть погоджуватис¤ з облдержадм≥н≥страц≥¤ми.
Ќе можна об≥йти увагою ≥ таку проблему, ¤ка спостер≥гаЇтьс¤ останн≥м часом, коли м≥ськ≥, селищн≥ ради приймають р≥шенн¤ щодо вилученн¤ ≥з загальних систем водопров≥дно-канал≥зац≥йних комплекс≥в окремих мереж ≥ споруд ≥ передач≥ њх в управл≥нн¤ новостворюваним п≥дприЇмствам.
÷е стосуЇтьс¤ ≥ п≥дприЇмств комунальноњ теплоенергетики. ќдн≥Їю з причин цього Ї л≥кв≥дац≥¤ обласних структур управл≥нн¤. ѕ≥дприЇмства водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, теплопостачальн≥ п≥дприЇмства малих м≥ст залишаютьс¤ без допомоги потужноњ виробничоњ бази, ¤ка будувалас¤ та розвивалас¤ в≥дпов≥дно до потреб област≥.
“им часом розвинен≥ крањни обрали шл¤х м≥жмун≥ципальних та надмун≥ципальних об'Їднань, що д≥ють на р≥зних р≥вн¤х, тобто великих рег≥ональних компан≥й п≥д контролем держави та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади в≥дпов≥дно до њх повноважень у галуз≥ комунального обслуговуванн¤.
Ќаведу т≥льки одну перевагу такоњ централ≥зац≥њ у нас, пов'¤зану ≥з значним коливанн¤м тариф≥в на комунальн≥ послуги нав≥ть у близько розташованих населених пунктах. ѕри цьому, ¤к правило, тариф в обласному центр≥ нижчий, н≥ж в м≥стах ≥ селищах област≥. ѕри самост≥йному функц≥онуванн≥ соб≥варт≥сть послуг з водопостачанн¤ в ќдес≥ дл¤ населенн¤ становила 0,45 грн./м3, а в малих населених пунктах област≥ в межах 0,51 грн." 1,71грн. ѕри об'Їднанн≥ соб≥варт≥сть послуг становить 0,48 грн.
" ’оч ¤к би там було, але комунальн≥ п≥дприЇмства дедал≥ впевнен≥ше почуваютьс¤ в ринковому середовищ≥, намагаютьс¤ будувати свою роботу на основ≥ догов≥рних в≥дносин.
" Ќа жаль, таких договор≥в немаЇ м≥ж м≥ською владою та п≥дпор¤дкованими ≥ п≥дзв≥тними њм комунальними п≥дприЇмствами. ј це зумовлюЇ досить значний пол≥тичний вплив на п≥дприЇмства, втручанн¤ в њх господарську д≥¤льн≥сть. ќсобливо це про¤вл¤Їтьс¤ в питанн≥ встановленн¤ тариф≥в. “ому особливого схваленн¤ заслуговують перш≥ спроби покласти в≥дносини м≥ж власниками п≥дприЇмств та комунальниками в догов≥рну площину. ¬же укладено перш≥ договори такого типу в Ћуцьку та ’мельницькому, основою ¤ких став “иповий догов≥р, розроблений експертами ф≥рми ѕјƒ ќ в рамках проекту "“арифна реформа та реструктуризац≥¤ комунальних п≥дприЇмств".
¬же зроблено перш≥ кроки на шл¤ху до запровадженн¤ догов≥рних в≥дносин м≥ж виробниками, постачальниками послуг та споживачами. «окрема затверджен≥ правила наданн¤ послуг водо-, теплопостачанн¤ та водов≥дведенн¤. ќднак нововведенн¤ з великими складнощами пробивають соб≥ дорогу.
ѕередус≥м тому, що сторони не впевнен≥ в тому, чи зможуть вони дотримуватис¤ вз¤тих на себе зобов'¤зань. Ќа завад≥ поки що недос¤жн≥ стандарти ¤кост≥ послуг, низька платоспроможн≥сть споживач≥в, ≥ головне " юридично невизначена роль так званих виконавц≥в послуг. јдже вони фактично не виробл¤ють ≥ не надають послугу, а лише обслуговують внутр≥шньобудинков≥ мереж≥. ќт ¤кби вони стали повноправними та д≥Ївими представниками власника, тобто м≥ськради, тод≥ затверджена схема працювала б ефективно. ѕоки що в багатьох м≥стах комунальн≥ п≥дприЇмства укладають договори ≥з споживачами напр¤му.
" ¬≥домо, що залучити ≥нвестиц≥њ в комунальну галузь практично неможливо передус≥м через њњ ф≥нансову нестаб≥льн≥сть.
" Ќаш≥ ф≥нансов≥ проблеми добре в≥дом≥ вс≥м. редиторська заборгован≥сть п≥дприЇмств с¤гнула 8,13 млрд. грн. ƒеб≥торська заборгован≥сть не менша " 8,49 млрд. .грн., що майже в 1,5 раза перевищуЇ р≥чну варт≥сть вс≥х комунальних послуг. Ќайб≥льшим боржником за спожит≥ послуги е населенн¤, ¤ке заборгувало житлово-комунальним п≥дприЇмствам 7,6 млрд. грн.
¬еликих ф≥нансових втрат галузь зазнаЇ до цього часу через систему ф≥нансуванн¤ п≥льг, ¤к≥ значною м≥рою надаютьс¤ державою за рахунок п≥дприЇмств житлово-комунального господарства.
ѕрот¤гом багатьох рок≥в вс≥ п≥дприЇмства галуз≥ практично Ї збитковими. “ака тенденц≥¤ негативно впливаЇ на техн≥чний стан основних фонд≥в п≥дприЇмств житлово-комунального господарства та м≥ського електротранспорту, на ¤к≥сть комунальних послуг.
ќбс¤ги повн≥стю амортизованих основних фонд≥в ≥ обладнанн¤ теплоенергетики, водопостачанн¤, водов≥дведенн¤, м≥ського електротранспорту, систем см≥ттЇпереробки в 1,5-2 рази б≥льш≥, н≥ж у будь-¤к≥й ≥нш≥й галуз≥. Ќа меж≥ повноњ зупинки перебуваЇ л≥фтове господарство. ѕланово-попереджувальний ремонт поступивс¤ м≥сцем авар≥йно-в≥дбудовним роботам, витрати на ¤к≥ майже втрич≥ вищ≥.
ѕост≥йно пог≥ршуЇтьс¤ стан житлового фонду. Ќин≥ близько 40 тис. будинк≥в належать до категор≥њ старих та авар≥йних. ожний трет≥й будинок потребуЇ кап≥тального або поточного ремонту.
" «розум≥ло, так≥ цифри ≥ факти незайве знати вс≥м. “им часом, споживачам комунальних послуг, а отже вс≥м украњнським громад¤нам передус≥м хот≥лос¤ б почути, ¤кими заходами держава плануЇ виводити галузь ≥з кризового стану"
" —л≥д зазначити, що останн≥м часом в≥дбулис¤ ≥стотн≥ зм≥ни в розум≥нн≥ сусп≥льством важливост≥ ≥ нев≥дкладност≥ широкомасштабноњ реформи житлово-комунального господарства. ÷е в≥дображено в президентському указ≥ щодо прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарства, а постановою абм≥ну схвалено ѕрограму реформуванн¤ ≥ розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на пер≥од до 2010 року.
«роблено ще один крок, ¤кий св≥дчить про серйозну налаштован≥сть на проведенн¤ реформи в галуз≥, " в≥дтворенн¤ ƒержавного ком≥тету з питань житлово-комунального господарства.
якою ми бачимо стратег≥чну мету та основн≥ завданн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи житлово-комунального господарства ”крањни" ”сп≥шне проведенн¤ реформи ≥ забезпеченн¤ стаб≥льного функц≥онуванн¤ системи житлово-комунальних послуг потребуЇ координац≥њ д≥й з боку законодавчого органу, державних орган≥в виконавчоњ влади, облдержадм≥н≥страц≥й, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, комунальних ≥ приватних п≥дприЇмств, споживач≥в комунальних послуг. “обто реформа повинна проходити на трьох р≥вн¤х.
якщо њњ не п≥дтримають на м≥сц¤х " вона залишитьс¤ на папер≥, а отже через к≥лька рок≥в не буде ≥ комунального господарства.
Ќеобх≥дн≥сть реформи повинен усв≥домити кожний житель ”крањни. ј це означаЇ, що така ситуац≥¤, ¤к у Ћуцьку, де тарифи на тепло-, водопостачанн¤, квартирну плату забезпечують повне в≥дшкодуванн¤ витрат, маЇ бути скр≥зь. ƒо реч≥, це область, де середн¤ зароб≥тна плата нижча, н≥ж у б≥льшост≥ ≥нших.
Ќагальною Ї потреба посиленн¤ рол≥ обласних управл≥нь житлово-комунального господарства дл¤ забезпеченн¤ реал≥зац≥њ програми реформуванн¤.
јле передус≥м ƒержком≥тет плануЇ створити законодавче п≥дірунт¤, ¤ким керуватиметьс¤ в своњй робот≥ житлово-комунальне господарство.
–озробл¤Їтьс¤ система ≥ндикатор≥в визначенн¤ р≥вн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства, що дасть змогу поширити практику застосуванн¤ догов≥рних в≥дносин у галуз≥.
¬же розроблен≥ стратег≥чн≥ ц≥л≥, базов≥ принципи њх дос¤гненн¤ та основн≥ заходи реал≥зац≥њ. «окрема, ƒержком≥тет за два роки плануЇ стаб≥л≥зувати ситуац≥ю в галуз≥ та п≥дготувати основу дл¤ ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств.
Ќасамк≥нець хочу зазначити, що проведенн¤ повномасштабноњ реформи галуз≥ неможливе без п≥дтримки передус≥м м≥сцевоњ влади та вс≥х громад¤н ”крањни.
|
|
|
