—айт о строительстве домов и коттеджей

‘≥нанси житлового господарства
√аЇвий ћ. ‘≥нанси житлового господарства // ‘≥нанси ”крањни. 2002. є5. C.113-117

Ќев≥д'Їмною складовою формуванн¤ ≥ побудови соц≥ально ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки Ї реал≥зац≥¤ комплексу заход≥в, пов'¤заних ≥з п≥двищенн¤м р≥вн¤ житт¤ населенн¤, створенн¤ умов ≥ реальних можливостей дл¤ забезпеченн¤ власного добробуту. –озв'¤занн¤ цього завданн¤ потребуЇ подальшого розвитку житлового господарства крањни.

” систем≥ людських ц≥нностей житло пос≥даЇ особливе м≥сце. «а його в≥дсутност≥ ус≥ ≥нш≥ ц≥нност≥ втрачають св≥й сенс. “ому вир≥шенн¤ житлового питанн¤ в умовах демограф≥чного спаду, економ≥чноњ нестаб≥льност≥ " найактуальн≥ше завданн¤ держави. ќсь чому статт¤ 47 онституц≥њ ”крањни проголошуЇ право кожного громад¤нина на житло. ƒержава створюЇ умови, за ¤ких кожен громад¤нин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власн≥сть або вз¤ти в оренду. √ромад¤нам, ¤к≥ потребують соц≥ального захисту, житло надаЇтьс¤ державою та органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ безоплатно чи за доступну дл¤ них плату в≥дпов≥дно до закону.

∆итловий фонд ”крањни " нац≥ональне надбанн¤ багатьох покол≥нь людей ≥ становить майже 25% основних засоб≥в крањни. ” житлово-комунальному господарств≥ зайн¤то майже 15% працездатного нaселенн¤, тому в ”крањн≥ сл≥д забезпечити пр≥оритетн≥сть розвитку житлового господарства й поставити це питанн¤ в центр≥ уваги ¤к загальнодержавних, так ≥ м≥сцевих орган≥в влади й управл≥нн¤.

¬ажливо зазначити, що житлове господарство ¤к галузь м≥сцевого господарства не було п≥дготовлене до роботи в ринкових умовах. ÷е пов'¤зано ≥з тим, що в умовах адм≥н≥стративно-командних метод≥в управл≥нн¤ плата за житло т≥льки частково покривала поточн≥ експлуатац≥йн≥ видатки, а починаючи ≥з 1959 року житлово-експлуатац≥йн≥ орган≥зац≥њ були зв≥льнен≥ в≥д амортизац≥йних в≥драхувань на реновац≥ю. р≥м цього, держава вз¤ла на себе значну частину видатк≥в ≥з ф≥нансуванн¤ ц≥лоњ низки витрат цих орган≥зац≥й, надаючи дотац≥њ ≥ встановлюючи пр¤ме ф≥нансуванн¤ з бюджет≥в р≥зного р≥вн¤.

” 1967 роц≥ з метою посиленн¤ зац≥кавленост≥ житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й ≥ њхн≥х прац≥вник≥в у ¤к≥сн≥шому обслуговуванн≥ квартир мешканц≥в будинк≥в було зроблено спробу перевести п≥дприЇмства житлового господарства на госпрозрахунок, ¤ким передбачалос¤ водопров≥дн≥, канал≥зац≥йн≥, газов≥, теплоф≥кац≥йн≥ та електричн≥ мереж≥, що перебували за межами буд≥вель, передати з баланс≥в житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й на баланси в≥дпов≥д-них п≥дприЇмств. ÷е мало б привести до зб≥льшенн¤ власних кошт≥в житлових орган≥зац≥й, ¤к≥ можна було б використати на поточний ремонт будинк≥в.

¬идатки на експлуатац≥ю внутр≥шн≥х мереж повинн≥ були покривати комунальн≥ п≥дприЇмства, ≥ тому вони в≥дшкодовували житловим орган≥зац≥¤м витрати на техн≥чне обслуговуванн¤ мереж, що знаходилис¤ в будинках, за рахунок доход≥в, отриманих в≥д експлуатац≥њ цих мереж.

«а рахунок державного бюджету ≥ кошт≥в п≥дприЇмств майже повн≥стю зд≥йснювалис¤ нове житлове буд≥вництво й значна частина роб≥т ≥з кап≥тального ремонту житлового фонду, тому про самоокупн≥сть житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й ≥ госпрозрахунок у цей пер≥од не могло бути й мови.

“аким чином, на р≥вн≥ м≥сцевого господарства був створений сектор економ≥ки ≥з певною специф≥кою формуванн¤ доход≥в, видатк≥в, отриманн¤ прибутку та його розпод≥лу. “обто житлово-комунальне господарство ¤к складова м≥сцевого господарства мало своњ особливост≥ орган≥зац≥њ ф≥нансових в≥дносин. ѕол¤гали вони в тому, що ф≥нансов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникали м≥ж житловими орган≥зац≥¤ми ≥ бюджетом, мали односторонн≥й характер, бо кошти дл¤ ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ цих п≥дприЇмств вид≥л¤лис¤ з бюджету, а податки та ≥нш≥ платеж≥ до бюджету ними не сплачувалис¤. —пециф≥чними були також ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж житловими п≥дприЇмствами ≥ мешканц¤ми будинк≥в. јдже плата за користуванн¤ житлом не повн≥стю зб≥галас¤ ≥з витратами житлових п≥дприЇмств на його утриманн¤.

Ќа нашу думку, ф≥нанси житлово-комунального господарства ¤к складова м≥сцевих ф≥нанс≥в " самост≥йна економ≥чна категор≥¤, котра в≥ддзеркалюЇ в≥дносини, пов'¤зан≥ з розпод≥лом ≥ перерозпод≥лом вартост≥ валового внутр≥шнього продукту шл¤хом формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в грошових засоб≥в ≥з метою найповн≥шого задоволенн¤ житлово-комунальних потреб населенн¤, ¤ке мешкаЇ в будинках р≥зних форм власност≥. « огл¤ду на це ф≥нанси житлово-комунального господарства вход¤ть до економ≥чного базису сусп≥льства.

–озвиток продуктивних сил, що в≥дбуваЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з д≥Їю об'Їктивних закон≥в д≥алектики ≥ закон≥в розвитку сусп≥льства, неминуче впливаЇ на формуванн¤ ф≥нансових в≥дносин у житлово-комунальному господарств≥ й приводить до виникненн¤ нових ¤к≥сн≥ших зв'¤зк≥в м≥ж суб'Їктами розпод≥льчих в≥дносин.

” ринкових умовах господарюванн¤ до роботи житлового господарства висуваютьс¤ нов≥ вимоги, виконанн¤ ¤ких маЇ забезпечити не лише самоокупн≥сть ≥ прибутков≥сть ц≥Їњ галуз≥ м≥сцевого господарства, а й створити умови дл¤ розвитку р≥зних форм власност≥ й конкуренц≥њ, а отже, ¤к≥сн≥шого обслуговуванн¤ житла населенн¤.

«м≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у житловому господарств≥ ”крањни, св≥дчать, що пор¤д ≥з державною, кооперативною ≥ приватною формами власност≥ з'¤вилас¤ ≥ комунальна форма власност≥, котра спри¤тиме розвитку повноц≥нногоринку житла, ¤кий повинен бути сформований в ”крањн≥ до 2003 року в≥дпов≥дно до програми "”крањна"2010", розробленоњ на виконанн¤ –озпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни в≥д 26 лютого 1998 року. ÷¤ програма передбачаЇ також, що до 2010 року оновитьс¤ 10% на¤вного житлового фонду, за рахунок цього й нового буд≥вництва своњ житлов≥ умови пол≥пшать понад 40% с≥мей.

≤з метою швидшого створенн¤ ринку житла й в≥дпов≥дно до розробленоњ програми ѕрезидент ”крањни видав ”каз в≥д 15.06.99 р. є 648/99 "ѕро прискоренн¤ передач≥ об'Їкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури права державноњ власност≥ у комунальну власн≥сть", де передбачалос¤, що в 2000"2001 роках п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ повинн≥ передати в комунальну власн≥сть в≥домчий житловий фонд разом ≥з водопостачанн¤м, канал≥зац≥Їю, теплопостачанн¤м та ≥ншими об'Їктами соц≥альноњ сфери.

ѕрактична реал≥зац≥¤ цього ”казу ѕрезидента в≥дбувалас¤ досить пов≥льно, й у встановлен≥ терм≥ни програми не було виконано. ÷е пов'¤зано з тим, що при переход≥ до ринкових умов господарюванн¤ б≥льш≥сть державних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, ¤к≥ мали власн≥ житлов≥ будинки, значно скоротила обс¤ги виробництва або зупинила його зовс≥м. ¬≥дпов≥дно до цього скоротилис¤ прибутки цих п≥дприЇмств ≥ не стало можливост≥ утримувати житловий фонд за рахунок власних джерел.

« ≥ншого боку, в≥домчий житловий фонд ≥ об'Їкти соц≥альноњ ≥нфраструктури, ¤к≥ передаютьс¤ у комунальну власн≥сть, мають незадов≥льний техн≥чний стан ≥ потребують проведенн¤ ремонтних роб≥т за рахунок в≥дпов≥дних джерел ф≥нансуванн¤. ћ≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤ через обмежен≥ м≥сцев≥ бюджети не мають достатньо кошт≥в дл¤ в≥дновленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ у належному стан≥ власного житлового господарства, не кажучи вже про об'Їкти житлового господарства, ¤к≥ њм передаютьс¤, ≥ тому не зац≥кавлен≥ у прийн¤тт≥ на баланс таких об'Їкт≥в.

–озв'¤зати суперечност≥ м≥ж п≥дприЇмствами " власниками будинк≥в, ¤к≥ хочуть передати њх у власн≥сть м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤, й останн≥ми, котр≥ не хочуть брати будинк≥в на своњ баланси, можна, ¤кщо п≥д об'Їкти передач≥ вид≥лити в≥дпов≥дн≥ кошти на в≥дновленн¤ житлового фонду й поточне утриманн¤.

ѕри визначенн≥ суми в≥дшкодуванн¤ витрат на в≥дновленн¤ об'Їкт≥в житлового фонду, ¤кий передаЇтьс¤, сл≥д виходити ≥з того, що вони за формою власност≥ належать держав≥, отже, й джерелом ф≥нансуванн¤ повинен бути державний бюджет.

—ума кошт≥в, необх≥дна дл¤ поточного утриманн¤ житлового фонду, повинна формуватис¤ за рахунок плати за проживанн¤, ¤ка надходить в≥д мешканц≥в будинк≥в, ≥ включати вс≥ витрати, пов'¤зан≥ з утриманн¤м цих будинк≥в у належному сан≥тарно-техн≥чному стан≥. «розум≥ло, що такий п≥дх≥д призв≥в би до р≥зкого п≥двищенн¤ тарифних ставок за користуванн¤ житлом ≥ соц≥аль-ного напруженн¤ в сусп≥льств≥. “ому ур¤д ”крањни на першому етап≥ ринкового реформуванн¤ житлово-комунального господарства вз¤вс¤ до поетапного п≥двищенн¤ тариф≥в за користуванн¤ житлом.

“ак, зг≥дно з онцепц≥Їю розвитку житлово-комунального господарства ”крањни, затвердженою ѕостановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 лютого 1995 року є 150, ≥з 1 лютого 1995 року в тарифах в≥дшкодовувалос¤ 20% соб≥вартост≥ житлово-комунальних послуг, ≥з 1 липн¤ 1995 року " до 40%, ≥з 1 с≥чн¤ 1996 року " 60%, ≥з «ќ липн¤ 1996 року " 80% ≥ з ≤ червн¤ 2000 року в≥дшкодовуЇтьс¤ 100% соб≥вартост≥ таких послуг. —л≥д зазначити, що в державному бюджет≥ на 1999 р≥к дотац≥њ на житлово-комунальн≥ послуги вже не передбачалис¤, а ф≥нансуванн¤ ц≥Їњ галуз≥ повн≥стю покладалос¤ на м≥сцев≥ бюджети.

Ќезважаючи на п≥двищенн¤ тариф≥в оплати за житло в ”крањн≥, останн≥ 10 рок≥в збер≥галас¤ тенденц≥¤ до розб≥жност≥ м≥ж оф≥ц≥йно встановленим ≥ фактичним р≥внем в≥дшкодуванн¤ витрат за житлово-комунальн≥ послуги, спричинена пост≥йним пад≥нн¤м курсу гривн≥ щодо в≥льно конвертованих валют за умов незм≥нност≥ тариф≥в оплати за житло, п≥двищенн¤м ц≥н на ремонтн≥ матер≥али ≥ пов≥льним реформуванн¤м галуз≥, що не спри¤ло бажаному п≥двищенню ¤кост≥ й зниженню вартост≥ послуг.

≤ншою важливою причиною п≥двищенн¤ тариф≥в стала необх≥дн≥сть проведенн¤ поточного ≥ кап≥тального ремонт≥в житла. Ѕ≥льш≥сть будинк≥в, зведених у 50"60-х роках, потребуЇ реконструкц≥њ. ”продовж тривалого часу кап≥тальний ремонт будинк≥в мун≥ципальноњ форми власност≥ в≥дкладавс¤ через брак бюджетних кошт≥в.

јнал≥з загальних витрат житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й м. иЇва св≥дчить про те, що вони пост≥йно зростають. “ак, у 1999 роц≥ пор≥вн¤но з 1998-м витрати зросли на 9,3% ≥ становили 199858,7 тис. грн., або 46,1 коп. на 1 кв. м загальноњ площ≥, на м≥с¤ць.

«алежно в≥д район≥в м≥ста розм≥р витрат житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й на утриманн¤ й експлуатац≥ю житлового фонду значно коливаЇтьс¤. “ак, у перерахунку на 1 кв. м загальноњ площ≥ витрати в окремих районах м≥ста у 1999 роц≥ становили:

—тарокињвський район " 1,29 грн.;

ѕечерський район " 0,92 грн.;

¬атут≥нський ≥ ∆овтневий райони " 0,39 грн.;

’арк≥вський район " 0,36 грн.;

ƒарницький район " 0,35 грн.

≤з наведених даних видно, що в —тарокињвському ≥ ѕечерському районах витрати на утриманн¤ та експлуатац≥ю ≤ кв. м житла були майже у 2"2,2 разу б≥льш≥, н≥ж середн≥ по м≥сту. ÷е пов'¤зано у першу чергу з техн≥чними характеристиками житлового фонду цих район≥в " високою питомою вагою житла з≥ значним в≥дсотком зношенн¤. ¬≥дносно незначн≥ витрати на утриманн¤житла в нових районах " ’арк≥вському й ¬атут≥нському " по¤снюютьс¤ низьким ступенем зношенн¤ будинк≥в, а в ƒарницькому район≥ " великою к≥льк≥стю малоповерхових забудов, ¤к≥ потребують менших витрат на утриманн¤, н≥ж багатоповерхов≥ будинки, а також значною к≥льк≥стю приватного житла.

“ехн≥чн≥ параметри будинк≥в ≥ њхнЇ м≥сцезнаходженн¤ у певн≥й зон≥ иЇва впливають на розм≥р питомоњ ваги таких статей витрат у њх загальному обс¤з≥, ¤к техн≥чне обслуговуванн¤ л≥фтового господарства, вивезенн¤ см≥тт¤, поточний ремонт житлового фонду й силова електроенерг≥¤ дл¤ роботи л≥фт≥в.

“ак, у —тарокињвському, ѕечерському та –ад¤нському районах м≥ста частка витрат на силову електроенерг≥ю дл¤ роботи л≥фт≥в ≥ техн≥чне обслуговуванн¤ л≥фтового господарства становила в≥дпов≥дно 14%, 28% ≥ 28%. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вони забудован≥ в основному малоповерх≥вками, не обладнаними л≥фтами. ¬одночас у нових районах " ’арк≥вському ≥ ¬атут≥нському " з переважно багатоповерховими будинками, оснащеними л≥фтами, питома вага цих витрат у загальн≥й сум≥ становила в≥д 31 до 42%. јле при цьому в розрахунку на 1 кв. м загальноњ площ≥ питома вага витрат на техн≥чне обслуговуванн¤ л≥фтового господарства у таких районах, ¤к ѕечерський ≥ —тарокињвський, становила 13 коп. при середн≥х по м≥сту 8,6 коп., що по¤снюЇтьс¤ складн≥стю обслуговуванн¤ цього обладнанн¤, тому що воно не типове дл¤ житлових будинк≥в ≥ маЇ високий ступ≥нь зношенн¤. ќстанн¤ з причин вплинула на те, що питома вага витрат на поточний ремонт житлового фонду в цих двох районах найб≥льша ≥ становила в≥дпов≥дно 14,1 ≥ 13,2%, а в таких районах, ¤к ¬атут≥нський ≥ ’арк≥вський, витрати становили лише 2,6 ≥ 5,6%. „астка витрат на вивезенн¤ см≥тт¤ у вс≥х вищезгаданих районах коливалас¤ у межах 11" 14% ≥ лише у –ад¤нському ≥ ¬атут≥нському районах вона становила в≥дпов≥дно 19 ≥ 15,4%.

ќтже, можна зробити висновок, що витрати житлово-експлуатац≥йних орган≥зац≥й на утриманн¤ ≥ ремонт житлового фонду залежать в≥д м≥сцезнаходженн¤ буд≥вл≥, те