—айт о строительстве домов и коттеджей

∆итлово-комунальне господарство чекаЇ на зм≥ни
∆итлово-комунальне господарство чекаЇ на зм≥ни // янус Ќерухомiсть. 2002. є3. C.4 - 5

‘акти, цю наштовхують на роздуми

ѕочинаючи з жовтн¤ 1994 року варт≥сть житлово-комунальних послуг дл¤ населенн¤ ”крањни невпинно зростаЇ. якщо ран≥ше середньостатистична украњнська с≥м'¤ витрачала на оплату таких послуг близько 4% свого доходу, то сьогодн≥ вона маЇ витрачати на це приблизно п'¤ту його частину. ” чому ж причина такого зростанн¤" ћоже, п≥дприЇмства житлово-комунальноњ сфери прагнуть зб≥льшити своњ прибутки" як не дивно, але н≥. ѕ≥двищенн¤ вартост≥ послуг спричинено об'Їктивними обставинами. —ьогодн≥ ”крањна змушена платити за газ ≥ нафту набагато б≥льше, н≥ж ран≥ше ¤кщо 7 рок≥в тому тарифи на енергонос≥њ становили 5-10% в≥д св≥тових ц≥н, то тепер с¤гають майже 100%. ∆итлово-комунальн≥ п≥дприЇмства споживають чимало енергетичних ресурс≥в, тому п≥двищенн¤ ц≥н на енергонос≥њ неминуче призводить до випереджувального, пор≥вн¤но з ≥ншими товарами, зростанн¤ вартост≥ житлово-комунальних послуг.

”крањнц≥, ¤к в≥домо, споживають енергоресурси вкрай неефективно ÷¤ проблема д≥сталас¤ незалежн≥й ”крањн≥ у спадок в≥д колишнього —–—–, де енергонос≥њ були неймов≥рно дешевими ≥ндустр≥альн≥ крањни швидко пристосовувалис¤ до зростанн¤ ц≥н на паливо встановлювали л≥чильники електроенерг≥њ, газу та води, пристроњ дл¤ регулюванн¤ подач≥ тепла, впроваджували нов≥ буд≥вельн≥ та тепло≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али, шукали нов≥ ефективн≥ способи виробництва тепла та електроенерг≥њ. Ќатом≥сть у —–—– таке питанн¤ нав≥ть не поставало, бо, здавалось, ц≥ни на енергонос≥њ мали бути низькими дов≥чно.

Ѕезперечним Ї ≥ той факт, що сьогодн≥, незважаючи на суттЇве зростанн¤ тариф≥в, ¤к≥сть житлово-комунальних послуг аж н≥¤к не покращилас¤ водопостачанн¤ нерегул¤рне, опаленн¤ ненад≥йне, дахи прот≥кають, частота ≥ напруга в електричн≥й мереж≥ нестаб≥льн≥, очисн≥ споруди не можуть впоратис¤ з надто великим обс¤гом побутових сток≥в.

«деб≥льшого все це Ї насл≥дком загального попршенн¤ стану житлово-комунальних п≥дприЇмств, обладнанн¤ ¤ких прот¤гом тривалого часу експлуатують без належного догл¤ду ≥ ремонту. √острий деф≥цит ф≥нансових ресурс≥в не даЇ п≥дприЇмствам змоги вчасно ≥ повн≥стю в≥дшкодовувати експлуатац≥йн≥ витрати, реконструювати ≥ вдосконалювати системи, переважна частина ¤ких перебуваЇ в авар≥йному стан≥ „ерез незадов≥льний техн≥чний стан мереж ≥ застар≥л≥ технологи майже половину енергетичних та матер≥альних ресурс≥в доводитьс¤ витрачати "на в≥тер" ј реальних стимул≥в до ощадливого господарюванн¤ поки що немаЇ.

як≥сть послуг не покращуЇтьс¤ ще й тому, що комунальн≥ п≥дприЇмства Ї монопол≥стами, ≥ споживач≥, не маючи вибору, змушен≥ користуватис¤ њхн≥ми послугами. ћонопол≥сти не завдають соб≥ зайвих клопот≥в, щоб застосовувати ефективн≥ методи виробництва ≥ вдосконалювати свою роботу.

Ѕолючою проблемою дл¤ орган≥зац≥й, що надають житлово-комунальн≥ послуги, Ї борги населенн¤, сума ¤ких сьогодн≥ перевищуЇ 6 млрд грн. Ќе менш≥ труднощ≥ виникають з тими особами, ¤к≥ користуютьс¤ п≥льгами. ƒержава, на маючи змоги компенсувати суми наданих п≥льг, "перекладаЇ" в≥дпов≥дальн≥сть за њх сплату на неп≥льгов≥ категор≥њ громад¤н т≥ змушен≥ платити за невиправдано високими тарифами ј де перес≥чний украњнець в≥зьме ц≥ грош≥, коли держава заборгувала йому зароб≥тну платню за к≥лька м≥с¤ц≥в" ’≥ба ж не "замкнене коло"" ўо потр≥бно зробити, щоб ¤к≥сть житлово-комунальних послуг в≥дпов≥дала не т≥льки њх вартост≥, а й св≥товим стандартам"

«ахистити населенн¤ за умов бол≥сного, але неминучого п≥двищенн¤ тариф≥в, можна, ¤кщо зробити к≥лька перетворень у вже ≥снуючому пор¤дку веденн¤ житлово-комунального господарства.

" ѕотр≥бно перегл¤нути ≥ вдосконалити нормативно-правову базу, ¤ка регулювала б встановленн¤ тариф≥в ≥ оплату комунальних послуг. «авд¤ки цьому можна буде створити належн≥ умови дл¤ реструктуризац≥њ ф≥нансово-економ≥чних та правових в≥дносин у сфер≥ комунального господарства, ч≥тко розмежувати функ≥њ та в≥дпов≥дальн≥сть м≥ж центральними органами влади й органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

" Ќин≥шню систему управл≥нн¤ житлово-комунальними п≥дприЇмствами, ¤ка поки що Ї по сут≥ адм≥н≥стративно-командною, потр≥бно радикально реформувати, щоб створити ринков≥ засади в≥дносин м≥ж виробниками, а також м≥ж тими, хто надаЇ ≥ споживаЇ комунальн≥ послуги.

" –озробити ≥ запровадити прозору та економ≥чно обгрунтовану систему встановленн¤ тариф≥в на комунальн≥ послуги. ќбов'¤зковою умовою зд≥йсненн¤ тарифноњ реформи мусить стати зм≥на тактики ц≥ноутворенн¤ " в≥д простого п≥двищенн¤ тариф≥в треба поступово перейти до њх диференц≥ац≥њ з урахуванн¤м ¤кост≥ послуг, ≥нженерного обладнанн¤ будинк≥в, фактичних витрат виробник≥в ≥ њхн≥х потреб щодо ф≥нансуванн¤ кап≥тальних проект≥в. Ќов≥ тарифи мають стимулювати житлово-комунальн≥ п≥дприЇмства до енергозбереженн¤ та скороченн¤ витрат виробництва, а не до њх п≥двищенн¤, ¤к сьогодн≥.

" —творити умови, за ¤ких громад¤ни повн≥стю в≥дшкодовуватимуть витрати на виробництво послуг. —истема ф≥нансуванн¤ галуз≥ ≥ тарифна пол≥тика мають забезпечити поступовий перех≥д на бездотац≥йний самоокупний принцип роботи комунальних п≥дприЇмств.

" ѕодолати проблему заборгованост≥ населенн¤ ≥ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в перед комунальними п≥дприЇмствами. “реба вдосконалити процедуру оплати послуг. ѕотр≥бно розробити такий механ≥зм збору платеж≥в, ¤кий передбачав би перех≥д на догов≥рн≥ в≥дносини м≥ж споживачами, постачальниками та виробниками послуг застосуванн¤ штрафних санкц≥й та ≥нших метод≥в впливу на боржник≥в, а також забезпечував би вчасне надходженн¤ кошт≥в на рахунки комунальних п≥дприЇмств.

" —творити умови дл¤ техн≥чного оновленн¤ галуз≥ ≥ впровадженн¤ еколог≥чно чистих технолог≥й омунальним п≥дприЇмствам треба забезпечити доступ до кап≥талу, ¤кий уможливив би впровадженн¤ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й ” такому раз≥ вдастьс¤ ≥ здешевити варт≥сть послуг, ≥ дотримуватис¤ вимог щодо охорони довк≥лл¤. ” кожного споживача потр≥бно встановити пристроњ дл¤ обл≥ку використанн¤ води, тепла, газу тощо. «а таких умов люди економно використовуватимуть ц≥ природн≥ ресурси, а отже, спри¤тимуть њх збереженню.

" —творити умови дл¤ реальноњ участ≥ приватних споживач≥в у запровадженн≥ нових тариф≥в. «алучаючи громадськ≥сть до процесу ухваленн¤ р≥шень у сфер≥ комунальних послуг, можна буде встановити ч≥тку взаЇмну в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н ≥ вживати д≥Ївих заход≥в щодо збереженн¤ природних ресурс≥в та вчасноњ сплати за послуги. ѕроцедура встановленн¤ тариф≥в мусить бути в≥дкритою. «м≥ну тариф≥в органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ мають запроваджувати за активноњ участ≥ широкого загалу.

" «абезпечити адресн≥сть державноњ соц≥альноњ допомоги. —ьогодн≥ в ”крањн≥ варт≥сть житлово-комунальних послуг с¤гнула такого р≥вн¤, коли подальше п≥двищенн¤ тариф≥в ви¤витьс¤ дл¤ багатьох с≥мей непосильним т¤гарем. —аме таким родинам держава маЇ надавати допомогу за програмою житлових субсид≥й.

ўо в≥дбуватиметьс¤"

Ѕуде пол≥пшено адм≥н≥стративне та ф≥нансове управл≥нн¤ житлово-комунальними п≥дприЇмствами. ¬иникатимуть ≥ розвиватимутьс¤ конкурентоспроможн≥ п≥дприЇмства, що надаватимуть послуги на догов≥рних засадах. ѕоступово формуватиметьс¤ така система ц≥ноутворенн¤, ¤ка заохочуватиме виробник≥в послуг до економ≥њ ресурс≥в.∆итлово-комунальн≥ п≥дприЇмства, що матимуть достатню к≥льк≥сть власних кошт≥в дл¤ реал≥зац≥њ своњх проект≥в, зможуть залучати також й ≥нвестиц≥.њ ÷≥ п≥дприЇмства будуть зац≥кавлен≥ в тому, щоб модерн≥зувати обладнанн¤, зменшувати варт≥сть виробництва, вчасно надавати послуги споживачам, забезпечувати њх високу ¤к≥сть.

ѕоступово зб≥льшуватимутьс¤ надходженн¤ в≥д оплати послуг, скорочуватиметьс¤ к≥льк≥сть п≥льгових категор≥й громад¤н, зменшуватиметьс¤ обс¤г неплатеж≥в. Ѕуде створено над≥йний механ≥зм боротьби з боржниками.

√ромадськ≥сть матиме доступ до точноњ ≥нформац≥њ про ф≥нансовий стан житлово-комунальних п≥дприЇмств, братиме участь у процедур≥ встановленн¤ тариф≥в, а отже, добре знатиме, наск≥льки ефективно комунальн≥ служби використовують сплачен≥ кошти споживач≥в.

“имчасово загостр¤тьс¤ соц≥альн≥ проблеми, тому виникне потреба провести широку ≥нформац≥йну кампан≥ю, щоб по¤снити доц≥льн≥сть ≥ неминуч≥сть ринкових перетворень у сфер≥ наданн¤ житлово-комунальних послуг.

Ќасл≥дки, ¤ких ми так прагнемо

Ѕуде створено ефективний ринковий механ≥зм функц≥онуванн¤ житлово-комунального господарства. омунальн≥ послуги буде визнано ринковим товаром, ц≥на ¤кого в≥дображатиме ц≥ну в≥дтворенн¤ ≥ формуватиметьс¤ за законами ринку.

ƒемонопол≥зац≥¤ житлово-комунального господарства та розвиток конкурентного середовища забезпечать високу ¤к≥сть наданн¤ послуг та ефективн≥сть використанн¤ ресурс≥в.

ѕлата за послуги в≥ддзеркалюватиме р≥вень њх фактичного споживанн¤ Ќормативи споживанн¤, ¤к п≥дстава дл¤ нарахуванн¤ платеж≥в, в≥д≥йдуть у минуле.

«б≥льшитьс¤ ≥нвестиц≥йна приваблив≥сть житлово-комунального сектору. ј ц¤ обставина спри¤тиме розвитков≥ фондового ринку ”крањни загалом.

«авд¤ки економ≥њ енергоресурс≥в зменшатьс¤ витрати валюти на закуп≥влю цих ресурс≥в за кордоном, зменшитьс¤ залежн≥сть ”крањни в≥д ≥мпорту енергонос≥њв.

Ѕ≥льш≥сть громад¤н небезп≥дставно побоюютьс¤, що подорожчанн¤ житлово-комунальних послуг н≥¤к не вплине на њх ¤к≥сть. ѕрот¤гом останн≥х п'¤ти рок≥в, коли тарифи п≥двищувалис¤, ¤к≥сть послуг дедал≥ б≥льше пог≥ршувалас¤ „ому" «давалос¤ б, що в такому раз≥ надходженн¤ на рахунки комунальних п≥дприЇмств повинн≥ зростати, отже, мають з'¤витис¤ кошти дл¤ конче потр≥бного ремонту водогон≥в, р≥зноман≥тних труб, насос≥в та ≥ншого обладнанн¤. јле ситуац≥¤ не пол≥пшуЇтьс¤. „ерез низьку платоспроможн≥сть одних, недисципл≥нован≥сть щодо вчасноњ сплати за послуги ≥нших, через заборгован≥сть м≥сцевих бюджет≥в щодо перерахуванн¤ сум вид≥лених субсид≥й ≥ наданих п≥льг, на рахунки комунальних п≥дприЇмств реально надход¤ть набагато менш≥ кошти, н≥ж можна спод≥ватис¤.

„и була б здатна ”крањна розв'¤зати нин≥шн≥ проблеми житлово-комунального господарства, повернувшись до староњ системи''. Ќ≥, ¤кою спокусливою не видавалас¤ б ц¤ думка. ¬ ”крањн≥ немаЇ дешевих енергоресурс≥в, тому люд¤м не залишаЇтьс¤ н≥чого ≥ншого ¤к заощаджувати енерг≥ю, а комунальним п≥дприЇмствам " п≥двищувати ефективн≥сть роботи через реформуванн¤ системи управл≥нн¤ ≥ запровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й. ќкр≥м того, ми б≥льше не можемо закривати оч≥ на забрудненн¤ навколишнього середовища неочищеними стоками ≥ твердими в≥дходами. Ќин≥шн≥й стан справ у природоохоронн≥й сфер≥ загрожуЇ серйозною небезпекою дл¤ здоров'¤ сусп≥льства загалом.

ƒержава мусить впровадити кардинальн≥ зм≥ни. Ќастав час подбати про здешевленн¤ вартост≥ та п≥двищенн¤ ¤кост≥ комунальних послуг, забезпечити прозор≥сть у встановленн≥ тариф≥в на ц≥ послуги, зб≥льшити джерела њх ф≥нансуванн¤, надати реальн≥ гаранти соц≥альне незахищеним прошаркам населенн¤.

«акордонний досв≥д

ѕроцес реформуванн¤ житлово-комунального господарства свого часу пережили вс≥ розвинут≥ крањни св≥ту. Ўукаючи виходу з≥ складноњ ситуац≥њ, ур¤ди цих держав провадили пол≥тику, що мала забезпечити державну п≥дтримку п≥дприЇмств житлово-комунальноњ сфери ≥, водночас, спри¤ти ¤комога ширшому залученню приватного сектора до наданн¤ послуг. «авд¤ки залученню приватних п≥дприЇмств виникло ≥ розвинулос¤ конкурентне середовище «розум≥ло, що за таких умов п≥двищилас¤ ефективн≥сть наданн¤ житлово-комунальних послуг ≥ знизилас¤ њхн¤ варт≥сть. ќкр≥м того, ≥стотно зб≥льшивс¤ приплив кап≥талу пор≥вн¤но з центральним ур¤дом чи мун≥ципал≥тетами, приватн≥ б≥знесмени мали набагато кращ≥ можливост≥ залучати приватний банк≥вський кап≥тал. ¬≥дтак п≥дприЇмства, впровадивши нов≥тн≥ технолог≥њ, почали працювати набагато ефективн≥ше, споживач≥ навчилис¤ економно витрачати енергоресурси. “ак вдалос¤ скоротити витрати виробництва ≥ здешевити житлово-комунальн≥ послуги, суттЇво покращивши њхню ¤к≥сть. “реба додати, що одночасно ур¤ди цих крањн провадили ц≥леспр¤мовану соц≥альну пол≥тику, що гарантувала захист малозабезпеченим родинам ≥ заохочувала широку громадськ≥сть до участ≥ у зд≥йсненн≥ тарифноњ реформи.

ƒе¤к≥ крањни дозволили приватним п≥дприЇмствам надавати нав≥ть т≥ комунальн≥ послуги, ¤к≥ належать до сфери впливу монопол≥й. “ак, 1989 року ур¤д ¬еликоњ Ѕритан≥њ вир≥шив передати приватним компан≥¤м у&#