—айт о строительстве домов и коттеджей

Ќормативне за формою, монопольне за зм≥стом
—осн≥на —. Ќормативне за формою, монопольне за зм≥стом // ѕрезидентський в≥сник . . 7 декабр¤ 2001 (є є49-50) . —. 12

—ьогодн≥ житлово-комунальне господарство " притча во ¤зицех ≥з причин, породжених загальним пог≥ршенн¤м стану обладнанн¤, авар≥йн≥стю ≥нженерних комун≥кац≥й, неефективними методами виробництва й управл≥нн¤, в≥дсутн≥стю ≥нновац≥йних кап≥тал≥в. јвторитет цього сектора економ≥ки сильно п≥дупав унасл≥док того, що суттЇве зростанн¤ ц≥н ≥ тариф≥в не супроводжувалось в≥дпов≥дним покращанн¤м ¤кост≥ послуг населенню.

” комунальн≥й сфер≥ дос≥ в≥дсутн¤ нормативна база, ¤ка ч≥тко регламентувала б стосунки м≥ж виробниками та споживачами, особливо - в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н за наданн¤ послуг неналежноњ ¤кост≥ або несвоЇчасн≥ розрахунки за них.

Ќема потреби перел≥чувати безк≥нечн≥ справедлив≥ закиди на адресу житлокомунгоспу. —ьогодн≥ ними р¤сн≥ють стор≥нки газет, переповнюютьс¤ програми рад≥о й телебаченн¤. Ќа цю тему розпов≥дають анекдоти. “≥льки л≥нивий не додаЇ "своњх п'¤ть" до гострих розмов на житлову тему. ўо ж маЇмо при узагальнен≥м п≥дход≥" ѕроблеми гуртуютьс¤ навколо тариф≥в, норматив≥в, ¤кост≥ послуг та посилань на необх≥дн≥сть застосуванн¤ ринкових п≥дход≥в. ќстанн≥й розум≥ють ¤к нев≥дворотн≥сть оплати того, що споживають. ј з цим у нас не все так уже й однозначно. Ќе все реально споживаЇтьс¤ з того, за що вимагають оплати. ≈ксперти п≥дтверджують: майже половину енергетичних та матер≥альних ресурс≥в комунальн≥ п≥дприЇмства витрачають марно. —тимул≥в ощадливост≥ в них немаЇ, а нахил до невиправдано високих тариф≥в ≥ норматив≥в Ї.

«вернемось до водопостачанн¤. Ќе у вс≥х м≥стах воно безпереб≥йне, вода не завжди чиста й не в≥льна в≥д х≥м≥чного чи б≥олог≥чного забрудненн¤. ѕерев≥рками встановлено, що нав≥ть у столиц≥, де не найг≥рший техн≥чний стан водогон≥в, витоки води в навколишнЇ середовище с¤гають 25-87%. “ариф (у гривн¤х на кожну особу м≥с¤чно) базуЇтьс¤ на норм≥ споживанн¤ дев'¤ти куб≥чних метр≥в, що в пор≥вн¤нн≥ з Ївропейськими м≥рками - аж надто розк≥шне. јле мусимо платити незалежно в≥д конкретних потреб свого домогосподарс-тва. Ќорматив суворий, але в≥н норматив. “аку саму ситуац≥ю маЇмо з платою за природний газ. ѕалиш чи не палиш, а ¤кщо у ваш≥й квартир≥ ст≥льки-то ос≥б прописано, то за кожного - повною м≥рою, тобто за нормативом. оли-то, нарешт≥, на вс≥х нас вистачить газових л≥чильник≥в" «а нин≥шн≥х неко-п≥йчаних ц≥н на газ вони спонукали б громад¤н до ощадливост≥ без ус¤ких виховних рекламних кампан≥й.

«даЇтьс¤, найб≥льше привод≥в до невдоволенн¤ м≥ськ≥ жител≥ мають з приводу найдорожчих послуг - центрального опаленн¤ й в≥дпов≥дност≥ тариф≥в реальному тепловому комфорту в помешканн¤х. Ќе скр≥зь ≥ не завжди вчасно подають тепло, й нав≥ть за температури пов≥тр¤ 10-12"— в наших будинках скромноњ бетонноњ арх≥тектури тижн¤ми буваЇ дуже незатишно. ѕ≥д час опалювального сезону батарењ часто-густо мають "к≥мнатну" температуру. ј то й до см≥шного доходить: надвор≥ тепло, а в батаре¤х вода трохи не кипить. ¬≥дчин¤Їмо в≥кна, гр≥Їмо блакитне небо. «а все це споживач розраховуЇтьс¤ своњми "кровними". ѕлатить ≥ переплачуЇ. «а умов, коли реальн≥ температури теплонос≥¤ нижч≥ в≥д нормативноњ, сума кошт≥в сплачених населенн¤м за опаленн¤, перевищуЇ рахунки енергопостачальних компан≥й, виставлен≥ житлово-експлуатац≥йним конторам.

ўе одн≥Їю принциповою проблемою теплового господарства Ї спос≥б транспортуванн¤ тепла до споживач≥в. « техн≥чного, а тим б≥льше економ≥чного погл¤ду гнати тепло дес¤тками к≥лометр≥в труб, з≥гр≥ваючи землю, - марнотратство. ¬трати тепла в цих трубах, за св≥дченн¤м фах≥вц≥в ƒержавного ком≥тету ”крањни з енергозбереженн¤, с¤гають 30-40%.

« часу р≥зкого росту ц≥н на енергонос≥њ та скасуванн¤ дотац≥й житловому господарству з ƒержбюджету пройшло вже к≥лька рок≥в, та н≥чого не зм≥нилось на краще в ц≥й життЇзабезпечуюч≥й галуз≥. ћ≥н≥стр економ≥ки ќлександр Ўлапак недавно оц≥нив њњ ¤к "одну з найслабших ланок економ≥ки крањни". —еред чинник≥в можливоњ до 2005 р. системноњ ≥нфраструк-турноњ кризи перший заступник √олови ¬ерховноњ –ади ¬≥ктор ћед-ведчук назвав мереж≥ газопровод≥в та комунальну теплоенергетику.

”с≥ знають, що будь-¤к≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть людини породжен≥ ≥нтересами. Ќав≥ть коли њх в≥дразу не розп≥знати, коли вони не лежать на поверхн≥. —пробуЇмо гл¤нути "в кор≥нь" ≥ побачити глибинн≥ проблеми, ¤к≥ призвели до занепаду сектора комунальних послуг. —ектор, ¤кий в усьому св≥т≥ Ї одним ≥з найприбутков≥ших.

—уттЇвою особлив≥стю в≥тчизн¤ноњ сфери житлово-комунальних послуг Ї негативний про¤в монопол≥зованоњ вертикал≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤, ¤к≥ забезпечують повний комплекс цих послуг к≥нцевому споживачев≥ - громад¤нину. Ќа самому вершечку, але п≥д найб≥льшими природними монопол≥¤ми - Ќј "Ќафтогаз ”крањни" та електрогенеруючими компан≥¤ми, м≥ст¤тьс¤ ресурсопостачальн≥ п≥д- приЇмства. ¬они подають тепло, холодну та гар¤чу воду, газ, електроенерг≥ю тощо. « огл¤ду на ≥снуванн¤ трубного та проводового (дл¤ в≥дпов≥дних ресурс≥в) зв'¤зку м≥ж житловими будинками й ресурсопостачальними п≥дприЇмствами, останн≥ Ї монопол≥¤ми на своњх ринках. ўе нижче - житлово-експлуатац≥йн≥ орган≥зац≥њ: ∆≈ќ, ∆≈ , будинкоуправл≥нн¤. ѓхн≥ функц≥њ пол¤гають в обслуговуванн≥ внутр≥шньобудинкових систем, нарахувань ≥ обл≥ку платеж≥в. ≤ вони теж монопол≥сти на своњх "риночках" .

¬с¤ ц¤ гром≥здка вертикаль п≥д собою маЇ споживача, тобто кожного з нас. ќтже, окрема людина виступаЇ стороною економ≥чних в≥дносин з орган≥зац≥йно могутньою монопольною системою ≥ не маЇ можливост≥ в≥дмовитись в≥д жодноњ з послуг чи шукати ≥ншого њх надавача.

ћонопол≥ст, ¤к йому й годитьс¤, нав'¤зуЇ споживачев≥ кабальн≥ умови. ” даному раз≥ - от≥ сам≥ нормативи, тарифи, санкц≥њ та ≥нш≥ регул¤тивн≥ заходи. ” в≥дпов≥дь на скарги та претенз≥њ наш узагальнений комунальний монопол≥ст за¤вл¤Ї, що йому плат¤ть не вс≥, мало, не вчасно. “ому в≥н не в змоз≥ покращити обслуговуванн¤, не маЇ кошт≥в на техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ сам у боргах. „астка правди в таких за¤вах Ї - несповна розраховуютьс¤ населенн¤, бюджетн≥ установи та й де¤к≥ п≥дприЇмства.

ƒобросов≥сний споживач не винен в цих б≥дах. “ому було б справедливо почати вир≥шувати згадан≥ й не згадан≥ тут проблеми держав≥ та самим монопол≥стам. ” њхн≥х руках - законотворч≥сть ≥ прост≥р дл¤ орган≥зац≥йного та ф≥нансового маневру. —ьогодн≥ вже не виникаЇ питанн¤ про те, чи потр≥бно реформувати й модерн≥зувати житлово-комунальне господарство. ¬иникаЇ питанн¤: на чињ плеч≥ л¤же т¤гар"