—айт о строительстве домов и коттеджей

Ћуганська пропозиц≥¤
–исух≥н Ћ. Ћуганська пропозиц≥¤ // ”р¤довий кур'Їр . . 16 сент¤бр¤ 1999 (є 173) . —. 8

«автра у иЇв≥ в≥дбудетьс¤ ¬сеукрањнська нарада буд≥вельник≥в, де розгл¤датимутьс¤ найпекуч≥ш≥ проблеми чи не найб≥льш занедбаноњ за останн≥ роки галуз≥ нашого народногосподарського комплексу. ќсобливий акцент робитьс¤ на спорудженн≥ житла. як в≥домо, два м≥с¤ц≥ тому, а точн≥ше " 15 липн¤, ѕрезидент ”крањни Ћ. ƒ. учма п≥дписав ”каз про основн≥ напр¤мки забезпеченн¤ житлом населенн¤ нашоњ держави на 1999-2005 роки. ” цьому документ≥ п≥дкреслюЇтьс¤, що основним ф≥нансовим механ≥змом на зазначений пер≥од буде кредитуванн¤ буд≥вництва ≥ придбанн¤ житла п≥д заставу цього житла, адже сьогодн≥ через складний стан економ≥ки безкоштовно квартири можуть надаватись лише окремим категор≥¤м громад¤н, ¤к то: чорнобильц¤м, ≥нвал≥дам, в≥йськовим тощо. ≤нш≥ верстви населенн¤ мають дбати про себе сам≥. –еал≥зац≥¤ президентськоњ програми передбачаЇ залучити до буд≥вельноњ галуз≥ 45 м≥ль¤рд≥в гривень ≥ ввести в експлуатац≥ю 10 м≥льйон≥в квадратних метр≥в житла. Ќижче ми пропонуЇмо читачан, ¤к на наш погл¤д, дуже важливу ≥ актуальну статтю заступника голови Ћуганськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ Ћеон≥да –исух≥на, ¤кий на матер≥алах великого ≥ндустр≥ального рег≥ону доводить переваги розробленого в област≥ та п≥дтриманого ƒержкомбудом експериментально-кредитного проекту.

ўе дес¤ть рок≥в тому Ћуганщина щор≥чно вводила в експлуатац≥ю в≥д 1,2 до 1.5 м≥льйона квадратних метр≥в житла. « повним навантаженн¤м працювала потужна буд≥ндустр≥¤. Ћюди з над≥Їю та рад≥стю чекали Ќового року, бо, ¤к правило, саме тод≥ ≥ здавалис¤ приймальним ком≥с≥¤м нов≥ споруджен≥ багатоквартирн≥ будинки. ћинулого року в област≥ вдалос¤ збудувати лише 250 тис¤ч квадратних метр≥в житла. ÷е вп'¤теро менше, н≥ж колись. ј що таке квартира" ÷е величезна, практично безмежна споживацька сфера. вартир≥ потр≥бн≥ мебл≥, рад≥о- телеапаратура, електропобутова техн≥ка, посуд, килими, дор≥жки ≥ т, д., словом, ¤к показують п≥драхунки фах≥вц≥в, т≥льки пр¤м≥ поставки на перес≥чне житло зд≥йснюють аж 32 галуз≥ народного господарства. ќтож, на в≥дм≥ну в≥д економ≥ки соц≥ал≥зму, що вважала генеральним т¤гачем нашого прогресу виробництво стал≥, ми повинн≥ визнати житло саме тим локомотивом, ¤кий покликаний вивести ≥ Ћуганщину, ≥ ƒонбас, ≥ всю ”крањну з тривалоњ ≥ системноњ кризи. ” наш≥й област≥, ¤к ≥ в ≥нших, житлова проблема колись розв"¤зувалась традиц≥йно " одн≥ чекали у виконком≥вських квартирних чергах 10-20 рок≥в свого щаст¤; ≥нш≥ впр¤галис¤ в кооперативи ≥ йшли до мети 2-5 рок≥в; були й так≥, що наважувалис¤ споруджувати власн≥ будинки, а ще подекуди за справу бралис¤ п≥дприЇмства ≥ колгоспи ≥ за рахунок грошових внеск≥в чи так званим госпспособом будували що могли. «араз грошей н≥ в кого (за вин¤тком х≥ба що нових украњнц≥в) нема. як сказав Ћ. ƒ. учма, сфера житлового буд≥вництва випала з пол¤ зору державних орган≥в, ≥ ¤к насл≥док в≥дбувс¤ обвальний спад у ц≥й ключов≥й галуз≥.

яким же чином њњ можна в≥дродити" “≥льки за рахунок докор≥нних зм≥н у систем≥ ф≥нансуванн¤ житлового буд≥вництва ≥ створенн¤ комплексного механ≥зму ≥нвестуванн¤ галуз≥.

ƒержав≥ потр≥бна модель, ¤ка б д≥¤ла повсюдно ≥ пропонувала адресн≥ кредитн≥ схеми, прийн¤тн≥ дл¤ перес≥чних громад¤н, тобто дешев≥, доступн≥ ≥ зрозум≥л≥. Ќа Ћуганщин≥ декотр≥ з таких схем ≥ народилис¤, ≥ поширились. «окрема, кредитуванн¤ молод≥жного житлового буд≥вництва. ¬перше в ”крањн≥ в —≥верськодонецьку за п≥дтримки орган≥в м≥сцевоњ влади, ‘онду спри¤нн¤ молод≥жному житловому буд≥вництву ≥ холдинговоњ компан≥њ "ћр≥¤-≥нвест" почала зд≥йснюватись програма адресного п≥льгового кредитуванн¤ спорудженн¤ житла дл¤ молодих родин. ѕонад 1,2 м≥льйона гривень було ≥нвестовано з бюджету на це у вигл¤д≥ квартир, за що њх власники розплат¤тьс¤ впродовж 10-15 рок≥в. ÷ю схему зараз використовують ≥ в ≥нших област¤х ”крањни, за що мен≥ хочетьс¤ висловити щиру под¤ку голов≥ ƒержком≥тету у справах с≥м'њ ≥ молод≥ пан≥ ¬алентин≥ ƒовженко.

≤ншим конкретним прикладом пошуку нових схем буд≥вництва можна вважати луганську програму "¬ласний д≥м". ¬она випливаЇ ≥з запропонованоњ ƒержбудом, корпорац≥Їю ”крагробуд та де¤кими област¤ми ≥дењ кредитуванн¤ сел¤н спец≥ально створеними фондами п≥дтримки ≥ндив≥дуальних забудовник≥в. ќбов'¤зковою умовою такого кредитуванн¤ Ї поверненн¤ позички с≥льськогосподарською продукц≥Їю, випродукуваною забудовником у власному господарств≥. ќбразно кажучи, знайдено екв≥валент не менш стаб≥льний, але значно приваблив≥ший ≥ прийн¤тн≥ший, н≥ж долар, " це один к≥лограм м'¤са великоњ рогатоњ худоби у жив≥й ваз≥. ќбс¤г с≥льгосппродукц≥њ, що п≥дл¤гаЇ поверненню, та њњ ц≥на ф≥ксуЇтьс¤ на момент оформленн¤ кредитноњ угоди, що дозвол¤Ї практично без ризику знец≥ненн¤ кредитних ресурс≥в видавати позички п≥д три в≥дсотки р≥чних. ѕрограма "¬ласний д≥м" " це не просто метод буд≥вництва житла, це комплексна багатоц≥льова програма соц≥ально-еконрм≥чних перетворень ≥ водночас один ≥з вар≥ант≥в наповненн¤ реальним зм≥стом процесу реформ, що в≥дбуваютьс¤ на сел≥. «рештою, це програма виробництва с≥льгосппродукц≥њ, коли позичка видаЇтьс¤ будматер≥алами.

¬ рахунок поверненн¤ вже виданих позичок на Ћуганщин≥ с≥льськ≥ забудовники мають передати понад 3 тис¤ч≥ тонн м'¤са великоњ рогатоњ худоби у жив≥й ваз≥ (а це ст≥льки, ск≥льки минулого року виростили два середн≥ райони област≥).

≤де¤, що лежить в основ≥ програми ч≥ткого входженн¤ до загальноњ концепц≥њ новоњ житловоњ пол≥тики, а саме: працездатна ≥ працьовита людина повинна мати можлив≥сть самост≥йно забезпечити себе та свою родину пристойним сучасним житлом. ЋишаЇтьс¤ т≥льки додати, що це проста ≥ зрозум≥ла схема дуже активно сприйн¤та сел¤нством, ≥ в наш≥й област≥ вже з ≥ндив≥дуальними забуд≥вниками укладено 600 угод, за ¤кими видано 2.5 м≥льйона гривень кредит≥в, збудовано 127 та газиф≥ковано 232 будинки у —тароб≥льському, “роњцькому, Ѕ≥локурак≥нському та ≥нших районах Ћуганськоњ област≥, де вже почавс¤ процес с≥льгосппродуктового поверненн¤ позичок. «а результатами кв≥тневоњ наради у Ћ.ƒ. учми та на проханн¤ облдержадм≥н≥страц≥њ ≥ Ћуганськоњ облради абм≥н ”крањни у травн≥ надав п≥дтримку област≥ у зд≥йсненн≥ програми "—в≥й д≥м", що негайно пожвавило темпи буд≥вництва у селах.

јле Ћуганщина " то не лише село, а й м≥сто. ƒо реч≥, тут м≥ського населенн¤ переважна б≥льш≥сть. “о що ж робити" «ауважимо, що в област≥ у незавершеному буд≥вництв≥ перебуваЇ вже давно аж 560 тис¤ч квадратних метр≥в житла, в т≥м числ≥ 75 багатоквартирних будинк≥в з ступенем готовност≥ понад 60 в≥дсотк≥в. ¬чен≥ п≥драхували, що довгобуд щороку стаЇ збитков≥шим. ¬≥н поступово руйнуЇтьс¤ ≥ загрожуЇ люд¤м, бо, ¤к правило, розташований у житлових масивах, де пост≥йно привертаЇ увагу д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ часто-густо там кал≥чатьс¤. ўоб добудувати ц≥ об'Їкти треба 100 м≥льйон≥в гривень, щоб л≥кв≥дувати њх ≥ позбутись небезпеки, треба 115 м≥льйон≥в.

« огл¤ду на певний досв≥д розробки та реал≥зац≥њ локальних, а точн≥ше сказати, п≥лотних проект≥в впровадженн¤ нових кредитно-ф≥нансових механ≥зм≥в, а також на виконанн¤ доручень ѕрезидента ”крањни Ћуганьською облдержадм≥н≥страц≥Їю внесено пропозиц≥ю щодо проведенн¤ в ; област≥ експерименту по довгостроковому п≥льговому кредитуванню житлового буд≥вництва з метою в≥дпрацюванн¤ кредитно-ф≥нансових механ≥зм≥в, вир≥шенн¤ проблем незавершеного буд≥вництва, актив≥зац≥њ роботи буд≥ндустр≥њ ≥ створенн¤ умов дл¤ економ≥чного п≥днесенн¤ в ц≥лому. ѕроект передбачаЇтьс¤ зд≥йснити за два роки. ѕринциповими його моментами Ї впровадженн¤ масового буд≥вництва за рахунок залучених кошт≥в громад¤н шл¤хом наданн¤ цим громад¤нам адресних безгот≥вкових п≥льгових кредит≥в на добудову незавершених об'Їкт≥в. –еал≥зац≥¤ цього проекту ставить к≥лька важливих попередн≥х вимог, а саме: Ќацбанк ”крањни маЇ вид≥лити Ћуганськ≥й облрад≥ безв≥дсотковий кредит п≥д в≥дпов≥дн≥ майнов≥ гарант≥њ дл¤ ем≥с≥њ житлових обл≥гац≥й; Ћуганська облрада ем≥туЇ ц≥льов≥ житлов≥ обл≥гац≥њ ≥ щороку передбачаЇ у бюджет≥ резервн≥ кошти на погашенн¤ в≥дпов≥дноњ частини кредиту у раз≥ неповерненн¤ кошт≥в позичальником; Ћуганська облрада (за можливоњ участ≥ Ќацбанку, облдержадм≥н≥страц≥њ та уповноваженого банку) створюЇ спец≥альне агентство дл¤ орган≥зац≥њ роботи й управл≥нн¤ ресурсами, що залучаютьс¤ на проведенн¤ експерименту. онкретн≥ше вс≥ взаЇмозв'¤зки та взаЇмод≥њ всередин≥ луганського проекту показуЇ схема, що њњ прот¤гом року розробл¤ли фах≥вц≥ р≥зних галузей област≥.

ѕропонуЇмо цю схему читачам. ѕершочерговим правом отриманн¤ довгострокових п≥льгових кредит≥в на добудову незавершених будинк≥в, ¤к передбачаЇ луганський проект, користуютьс¤ громад¤ни ”крањни, що проживають в област≥ ≥ мають право на пол≥пшенн¤ житлових умов. —ума кредиту ≥ терм≥н його погашенн¤ визначаЇтьс¤ у кожному конкретному випадку. ѕозичальник починаЇ сплачувати грош≥ вже з першого м≥с¤ц¤ зак≥нченн¤ буд≥вництва. –озрахунки, проведен≥ фах≥вц¤ми облдержадм≥н≥страц≥њ за участю спец≥ал≥ст≥в багатьох м≥н≥стерств ≥ в≥домств, п≥дтверджують, що в раз≥ випуску обл≥гац≥й на суму 100 м≥льйон≥в гривень т≥льки в буд≥вельн≥й галуз≥ буде негайно поновлено 84 тис¤ч≥ робочих м≥сць, до бюджету одночасно з наданн¤м кредитних кошт≥в повернетьс¤ у вигл¤д≥ обов'¤зкових платеж≥в близько «ќ м≥льйон≥в гривень. ўе раз наголошуЇмо: погашенн¤ боргу у 100 м≥льйон≥в гривень не в≥дкладаЇтьс¤ на колись ≥ не перекладаЇтьс¤ на плеч≥ держави, а починаЇтьс¤ в≥дразу п≥сл¤ випуску обл≥гац≥й за рахунок кошт≥в громад¤н.

ўор≥чне поверненн¤ прот¤гом «ќ рок≥в одержаного п≥льгового ем≥с≥йного кредиту становить в середньому 5 млн. гривень, або 0,8 в≥дсотка в≥д обс¤гу бюджету област≥ у 1999 роц≥. —таб≥л≥зац≥¤ грошового об≥гу в област≥ зв'¤зуванн¤ кредит≥в населенн¤ ≥ спр¤муванн¤ њх на поверненн¤ позики спри¤тимуть спов≥льненню ≥нфл¤ц≥њ.

луганський проект принципово п≥дтримують в≥дпов≥дн≥ м≥н≥стерства, ƒержкомбуд (особливо його голова ¬. ћ. √усаков) та ≥нш≥ державн≥ структури. ом≥с≥¤ з питань житловоњ пол≥тики при ѕрезидентов≥ ”крањни готуЇтьс¤ розгл¤нути його на найближчому зас≥данн≥.

ќдним словом, Ћуганщина свою важливу, справд≥ патр≥отичну пропозиц≥ю, над ¤кою працювали сотн≥ досв≥дчених людей, внесла. “епер слово за органами вищоњ виконавчоњ влади ”крањни.

¬≥д редакц≥њ;

–едакц≥¤ "”р¤дового кур'Їра" запрошуЇ своњх читач≥в ≥ насамперед учасник≥в ¬сеукрањнськоњ наради буд≥вельник≥в висловитись по сут≥ проблеми, порушеноњ у ц≥й публ≥кац≥њ. «≥ свого боку ми впевнен≥, що пропонований пр≥оритетний проект варто було б впровадити у двох-трьох област¤х. (÷е, ¤к кажуть вчен≥, задл¤ чистоти експерименту), а вже пот≥м можна було б рекомендувати його вс≥й ”крањн≥. ћи також вважаЇмо, що в сучасних економ≥чних умовах за обмежених бюджетних можливостей ≥ низького р≥вн¤ прибутк≥в громад¤н (а ц≥ прибутки зненацька навр¤д чи швидко зростуть) Їдиним реальним джерелом ф≥нансуванн¤ житлового буд≥вництва Ї довгострокове п≥льгове кредитуванн¤ за рахунок державноњ п≥дтримки.