√рош≥ потр≥бн≥ дл¤ того, щоби про них не думати.
√алата я. √рош≥ потр≥бн≥ дл¤ того, щоби про них не думати. // ѕол≥тика ≥ культура. 2001. є42. C.28-29
÷¤ фраза брат≥в —тругацьких, можливо, ≥ не була б наст≥льки актуальною дл¤ нашого брата, ¤кби ”крањна не пасла задн≥х у б≥льшост≥ св≥тових економ≥чних та ф≥нансових процес≥в. ѕоза вс≥л¤кими сумн≥вами, не вельми рад≥сна перспектива залишитис¤ без грошей, примушуЇ практично ус≥ структури звертатис¤ до грошовит≥шого партнера з проханн¤м про наданн¤ кредит≥в.
” борг живе увесь св≥т
Ќе так давно котрийсь ≥з в≥домих економ≥ст≥в говорив, що сьогодн≥ у борг живе практично увесь св≥т. “ож не дивно, що ≥ в ”крањн≥ про отриманн¤ кредит≥в говор¤ть практично вс≥ прошарки населенн¤. ƒл¤ того, аби ос¤гнути ус≥ нюанси щодо наданн¤ кредит≥в у т≥й чи ≥нш≥й галуз≥, потр≥бен величезний трактат. “ож спробуЇмо частково зупинитис¤ лише на к≥лькох аспектах кредитуванн¤.
як в≥домо, за рад¤нських час≥в практично кожна с≥м'¤ користувалас¤ кредитом, коли вол≥ла придбати ¤кусь дорогу р≥ч. ѕ≥д час шаленоњ ≥нфл¤ц≥њ к≥нц¤ 80-х " початку 90-х такий вид послуг практично з≥йшов нан≥вець, але нин≥, коли гривн¤ здобула с¤ку-таку стаб≥льн≥сть, знову стало можливо придбати мебл≥, оргтехн≥ку, побутову техн≥ку чи автомоб≥л≥ у кредит. Ќизка магазин≥в та ф≥рм користуЇтьс¤ при цьому послугами банк≥в, ≥ншим до вподоби кредитн≥ союзи. Ќаприклад, кредитний союз "Ћ≥дер", ¤кий обслуговуЇ, переважно, магазини побутовоњ та оргтехн≥ки, зд≥йснюЇ розстрочки шл¤хом отриманн¤ без≥нфл¤-ц≥йного кредиту ≥ погашенн¤ його частинами. “ерм≥н такоњ послуги в≥д 1 м≥с¤ц¤ до 1 року. ѕри цьому потр≥бно внести в≥д 40 до 50 в≥дсотк≥в вартост≥ товару. якщо кредит беруть строком до 3 м≥с¤ц≥в, товар дорожчаЇ на 3%, а ¤кщо на р≥к " на 18,5.
÷е ж стосуЇтьс¤ й автомоб≥л≥в. Ќаприклад, закрите акц≥онерне товариство ј≤—≈-”крањна при продажу машини в≥тчизн¤ного виробництва надаЇ розстрочку на 7 рок≥в. ѕерший внесок складаЇ близько трьох в≥дсотк≥в, а кредит надаЇтьс¤ усього п≥д 5% р≥чних. ясна р≥ч, що кожна ф≥рма маЇ своњ умови, але добре вже те, що у громад¤н Ї право вибору.
≤ все ж таки, найактуальн≥шою темою у царин≥ кредитуванн¤ залишаЇтьс¤ наданн¤ кредит≥в дл¤ буд≥вництва житла та на розвиток с≥льського господарства.
" ињвм≥ськбуд" плюс "јркада"...
Ќа житловому "фронт≥" нин≥, фактично, Ї лише два представники, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну програму ≥ реально зд≥йснюють кредитуванн¤ населенн¤. ÷е"тандем холдинговоњ компан≥њ " ињвм≥ськбуд" та банку "јркада" ≥ ƒержавний фонд спри¤нн¤ молод≥жному житловому буд≥вництву. " ињвм≥ськбуд" надаЇ можлив≥сть отримати квартиру при сплат≥ в≥д 40 до 60 в≥дсотк≥в вартост≥ обраного (!) житла залежно в≥д стану буд≥вельноњ готовност≥ будинку. ћало того, кожен учасник програми в ход≥ буд≥вництва маЇ право зм≥нити своЇ р≥шенн¤ в≥дносно вибору житла. ”се це, звичайно, непогано, але ¤кщо пригадати, що сьогодн≥ квадратний метр житла у столиц≥ ”крањни коштуЇ близько 1390 гривень, стане зрозум≥ло " викласти за раз нав≥ть 40 в≥дсотк≥в далеко не по кишен≥ перес≥чному ки¤нину. Ќе надто пом'¤кшуЇ ситуац≥ю ≥ акц≥онерний комерц≥йний банк "јркада", ¤кий надаЇ кредити на строк до 30 рок≥в тим, хто уклав контракт про ≥нвестуванн¤ у житлове буд≥вництво та про≥ндексував не менше 35 в≥дсотк≥в загальноњ площ≥ квартири. (ўоправда, у будинках, замовником ¤ких Ї " ињвм≥ськбуд", останн¤ цифра падаЇ до 30%). Ќе дл¤ серед-ньостатистичного громад¤нина ≥ цифра у 10,5 в≥дсотк≥в р≥чних. ј саме такою Ї в≥дсоткова ставка банку за користуванн¤ кредитом. —ебто, з цього випливаЇ, що програма, ¤ку реал≥зовуЇ " ињвм≥ськбуд", б≥льше ц≥кавить принаймн≥ середн≥й клас.
ўодо "јркади", то њњ послугами, окр≥м столиц≥, можуть користуватис¤ ще у ƒн≥пропетровську. ј ¤к же бути мешканц¤м ≥нших рег≥он≥в, де проблема житла, хоча й не така гостра, але також ≥снуЇ"
ћолодо, зелено, квартирне"
ѓхн≥ потреби в м≥ру своњх сил намагаЇтьс¤ задовольнити ƒержавний фонд спри¤нн¤ молод≥жному житловому буд≥вництву. ќдразу наголосимо, що ощасливити кредитом тут можуть лише людей "у самому розкв≥т≥ сил": с≥м'њ, в≥к подружж¤ ¤ких не перевищуЇ 30 рок≥в та 28-р≥чних (≥ молодше) одинак≥в. (” "јркади" в≥ковий ценз значно вищий, вона розкриваЇ своњ об≥йми дл¤ тих, кому в≥д 18 до 60). јле ‘онд маЇ ≥нш≥ переваги. редит також (¤к ≥ у "јркади") надаЇтьс¤ на 30 рок≥в, але реальна варт≥сть житла виходить набагато менша. ѕо-перше, непоган≥ стартов≥ умови: перший внесок складаЇ лише три в≥дсотки. ј по-друге, за словами голови правл≥нн¤ ‘онду ¬алер≥¤ ќмельчука, родина, у ¤коњ немаЇ д≥тей, виплачуЇ усього лишень три в≥дсотки р≥чних та й то лише до народженн¤ продовжувача роду. —≥м'¤, у котроњ Ї дитина, отримуЇ право на безв≥дсотковий кредит. «а на¤вност≥ двох чад, 25 в≥дсотк≥в "перевалюЇтьс¤" та потужн≥ державн≥ плеч≥, а т≥, хто ризикнув мати трьох чи б≥льше д≥тлах≥в " сплачуватимуть з власноњ кишен≥ лише половину вз¤того кредиту. якщо це перевести на конкретн≥ грош≥, то громад¤нин, котрий не маЇ п≥льг (у "вигл¤д≥" д≥тей), щом≥с¤ц¤ викладатиме по 200-250 гривень (залежно в≥д рег≥ону, де захот≥в оселитис¤ потенц≥йний постачальник). ясна р≥ч, що при народженн≥ чад ц≥ цифри знижуютьс¤.
"“ака система приваблюЇ молодь, " переконуЇ ¬алер≥й ќмельчук. " ѕрот¤гом останн≥х трьох рок≥в до фонду звернулис¤ понад 100 тис¤ч молодих с≥мей, 45 тис¤ч з ¤ких уже стали претендентами на отриманн¤ кредиту, а понад 2,5 тис¤ч≥ отримали ф≥нансову п≥д-римку на загальну суму близько 200 м≥льйон≥в гривень".
¬т≥м, поки що усп≥хи буд≥вицтва "п≥д патронатом" ‘онду :при¤нн¤ молод≥жному буд≥вництву, на жаль, не надто гранд≥озн≥. ¬оно й не дивно, адже ф≥нансуванн¤ ‘онду зд≥йснюЇтьс¤ з бюджету (¤к державного, так ≥ м≥сцевих), а ми чудово знаЇмо його можливост≥. Ќаприклад, цьогор≥чний головний ф≥нансовий документ передбачаЇ вид≥лити на молод≥жне буд≥вництво трохи б≥льше 70 м≥льйон≥в гривень. ј на сьогодн≥, хоча р≥к уже доб≥гаЇ к≥нц¤, проф≥нансовано лише 47,3 млн. якщо говорити про наступний ф≥нансовий р≥к, то ур¤д також не надто пестить своЇ д≥тище: проектом бюджету-2002 пропонуЇтьс¤ вид≥лити на молод≥жне житлове буд≥вництво т≥ ж 70 м≥льйон≥в гривень. ƒещо б≥льше "подбав" про молодь ѕарламентський ком≥тет з питань бюджету " його стартова цифра дл¤ названих потреб складаЇ 120 м≥льйон≥в. ¬т≥м, на недавн≥й прес-конференц≥њ пан ќмельчук з≥знавс¤, що дл¤ того, аби наступного року б≥льш-менш нормально кредитувати молодь, потр≥бно хоча б 250 млн. гривень.
ќй, видно село...
јле ¤кщо про кредитуванн¤ житлового буд≥вництва час в≥д часу хоча б говор¤ть уголос (мабуть, спод≥ваючись на пол≥тичн≥ див≥денди), то вливанн¤ кошт≥в у с≥льське господарство з давн≥х-давен вважалос¤ чи не найнев-д¤чн≥шою справою. Ќин≥, п≥сл¤ краху банку "”крањна", ц¤ теза отримала зайве п≥дтвердженн¤.
≤ все ж таки, нав≥ть у питанн≥ кредитуванн¤ јѕ сьогодн≥ пом≥тн≥ певн≥ зрушенн¤. Ќаприклад, за перше п≥вр≥чч¤ цього року аграр≥њ отримали кредит≥в на загальну суму 2,5 млрд, гривень. ј за прогнозами в≥це-прем'Їр-м≥н≥стра з питань јѕ Ћеон≥да озаченка, до к≥нц¤ року ц¤ цифра виросте майже до 3,5 млрд. ј наступного року, ¤кщо все буде гаразд, комерц≥йн≥ банки планують "бабахнути" у село до 5 м≥ль¤рд≥в.. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ " прот¤гом усього минулого року сума кредит≥в, спр¤мованих у с≥льське господарство, склала лише 815 м≥льйон≥в. ƒл¤ ≥ншого пор≥вн¤нн¤ " дл¤ оновленн¤ ус≥х основних фонд≥в јѕ потребуЇ 100 м≥ль¤рд≥в гривень. як кажуть, "думайте сами, решайте сами"...
–¤д фах≥вц≥в в≥дзначаЇ, що усп≥шн≥сть майбутнього кредитуванн¤ села, у першу чергу, залежить в≥д подальшоњ дол≥ щойно прийн¤того «емельного кодексу. јдже до сьогодн≥ чи не найб≥льшою проблемою ф≥нансуванн¤ с≥льського господарства залишалас¤ неможлив≥сть отримати кредити на б≥льш-менш тривалий терм≥н (на 2-3 роки). Ќа думку Ћеон≥да озаченка, з ухваленн¤м «емельного кодексу цю проблему буде вир≥шено: "земельна онституц≥¤" передбачаЇ можлив≥сть отриманн¤ довгострокових кредит≥в п≥д заставу земл≥. ЌагадаЇмо, що нин≥ прац≥вники јѕ можуть отримати у комерц≥йних банках лише короткотерм≥новий кредит, строком до одного року п≥д заставу майбутнього врожаю.
р≥м того, нин≥ в јѕ зад≥¤но лише 10% банк≥в. ѕ≥сл¤ ж л≥кв≥дац≥њ банку "”крањна" у с≥льгоспвиробник≥в в≥дсутнЇ належне ф≥нансове обслуговуванн¤. ” цьому контекст≥ доречно пригадати, що ще у червн≥ —в≥товий банк за¤вив, що готовий надати ”крањн≥ кошти дл¤ створенн¤ спец≥ального ф≥нансово-кредитного закладу по кредитуванню села. ѕоки що йдетьс¤ про вид≥ленн¤ 250 м≥льйон≥в гривень. јле Ївроструктури, ¤к в≥домо, грош≥ вм≥ють рахувати ще краще за в≥тчизн¤них ф≥нансист≥в, тому умови —Ѕ довол≥ жорстк≥. «окрема, ”крањн≥ пропонують створити стаб≥льн≥ умови дл¤ функц≥онуванн¤ такоњ установи, а також ¤комога швидше "запустити у д≥ю" «емельний кодекс ≥ врегулювати систему реЇстрац≥њ прав власност≥.
—ловом, суд¤чи з усього сказаного, можна прогнозувати, що будь-¤к≥ кроки на шл¤ху стаб≥л≥зац≥њ в≥тчизн¤ноњ кредитноњ пол≥тики будуть довол≥ бол≥сними. јле мета, ¤к в≥домо, ≥нод≥ виправдовуЇ засоби. ј грош≥, ¤к уже було сказано, потр≥бн≥ нам дл¤ того, щоб про них не думати.
|
