—айт о строительстве домов и коттеджей

ћ∆ - над≥¤ молодих
ќмельчук ¬. ћ∆ - над≥¤ молодих // ”р¤довий кур'Їр . 2001 . 21 июн¤ 2001 (є 109) . —. 9

÷ього року виповнилос¤ «ќ рок≥в молод≥жному житловому комплексов≥. «аходи, присв¤чен≥ юв≥лею, проходили прот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в: спочатку в ћ≥нську, пот≥м у иЇв≥, 1-3 червн¤ в ћоскв≥ було проведено ћ≥жнародний форум. —трижнем св¤ткуванн¤ стала науково-практична конференц≥¤, на ¤к≥й обговорювалис¤ демограф≥чна, житлова, молод≥жна проблеми.

“ридц¤тир≥чний досв≥д ћ∆ " загальне надбанн¤ наших держав ≥ народ≥в, тому набуваЇ державного значенн¤ вивченн¤, системний анал≥з ≥ попул¤ризац≥¤ цього досв≥ду, ¤кий маЇ в своЇму актив≥ безл≥ч соц≥альних технолог≥й, реально перев≥рених на практиц≥ в р≥зних економ≥чних ≥ пол≥тичних умовах прот¤гом житт¤ вже трьох покол≥нь, а також передача цих дос¤гнень молодому покол≥нню, в≥д ¤кого залежить майбутнЇ наших держав.

≈ксперимент ћ∆ був багатоц≥льовим ≥ багатогранним, а не просто ще одним з додаткових засоб≥в буд≥вництва житла. ƒл¤ нього очевидна тенденц≥¤ переходу в≥д екстенсивних форм трудовоњ участ≥ до переважно ≥нтенсивних, що пропонують реал≥зац≥ю творчих та ≥нтелектуальних можливостей молод≥. –еал≥зац≥¤ ≥дењ ћ∆ вимагала нетрадиц≥йних, см≥ливих, р≥шучих п≥дход≥в ≥ життЇвоњ енерг≥њ. « позиц≥њ сьогодн≥шнього дн¤ ми можемо стверджувати, що ћ∆ демонстрував перевагу системи децентрал≥зованого прийн¤тт¤ р≥шень, на ¤к≥й оснований ринок, над адм≥н≥стративно-командною системою, на ¤к≥й базуЇтьс¤ планова економ≥ка. Ѕуло наочно показано, що економ≥чне зростанн¤ можливе за рахунок п≥двищенн¤ господарськоњ самост≥йност≥ п≥дприЇмств.

Ѕезперечна заслуга л≥дер≥в ћ ∆ пол¤гала в тому, щоб знайти потр≥бн≥ аргументи дл¤ адаптац≥њ прогресивних ринкових ≥дей до ≥снуючоњ системи. Ѕула потр≥бна см≥лив≥сть ≥ р≥шуч≥сть: аби у часи розкв≥ту бюрократ≥њ, авторитаризму ≥ стагнац≥њ створити орган≥зац≥йну структуру, ¤ка довела перевагу ринкових в≥дносин. јдже по вс≥й крањн≥ зросли маленьк≥ "оазиси демократ≥њ".

Ќавички самоорган≥зац≥њ на етап≥ буд≥вництва, сформован≥ п≥дходи з подоланн¤ стереотип≥в, нав≥ть б≥льше, певна зневага до них, привели нас до необх≥дност≥ вдосконаленн¤ свого довк≥лл¤: двор≥в ≥ м≥крорайон≥в. ≤ знов вишукуютьс¤ нов≥ шл¤хи ≥ методи орган≥зац≥њ роботи за м≥сцем проживанн¤. якщо не вдастьс¤ налагодити в≥дносини з ∆≈ ом, " зробимо св≥й. якщо далеко будинок п≥онер≥в або стад≥он, " орган≥зуЇмо своњ гуртки, клуби або секц≥њ. ƒал≥ б≥льше, ћ∆ даЇ дах авторським школам, ¤к≥ робл¤ть перш≥ кроки. ÷е пот≥м академ≥њ будуть захоплюватис¤ розробками, це пот≥м буде оф≥ц≥йно в≥дкрито експериментальн≥ майданчики. ј поки оф≥ц≥йна педагог≥ка т≥льки проголошуЇ необх≥дн≥сть вихованн¤ творчоњ особистост≥, тут уже працюють психоло-го-педагог≥чн≥ лаборатор≥њ ≥ провод¤тьс¤ спец≥альн≥ сем≥нари ≥ конференц≥њ. ќдним з феномен≥в стало те, що п≥сл¤ дес¤тир≥ч н≥велюванн¤ особистоњ ≥н≥ц≥ативи була створена орган≥зац≥йна форма, ¤ка ор≥Їнтувала њњ учасник≥в на новий тип мисленн¤. ¬ипадок з ћ∆ " один з перших, ¤кщо не Їдиний, коли молодь з ентуз≥азмом ≥ вправн≥стю працювала сама на себе. Ѕагато хто був дилетантами-буд≥вельника-ми, серед них були ¤к ф≥зики, так ≥ л≥рики, ¤к≥ мали за спиною щонайб≥льше досв≥д буд≥вельних загон≥в ≥ суботник≥в. «годом дл¤ де¤ких з них буд≥вництво стало справою њхнього житт¤. ¬они не просто оволод≥ли буд≥вельною технолог≥Їю, а й "захвор≥ли" нею.

“ак було продемонтровано творчий потенц≥ал молод≥ в структур≥ економ≥чних в≥дносин, що склалис¤ на той час. ѕо¤снювалос¤ все просто " ≥снував могутн≥й стимул, ¤кий за своњм визначенн¤м виключав розтрату трудових ≥ ф≥нансових ресурс≥в. ¬ир≥шальним джерелом п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ ≥ неухильного зростанн¤ загальноњ ефективност≥ виробництва була реальна можлив≥сть самому скористатис¤ плодами своЇњ заповз¤тливост≥.

ћолода людина, ¤ка сама збудувала св≥й будинок на основ≥ своњх власних у¤влень, набувала почутт¤ власност≥ та в≥дпов≥дальност≥. ƒл¤ рад¤нськоњ людини така комб≥нац≥¤ ¤костей була не властива. –азом з тим приходило розум≥нн¤ необх≥дност≥ пр¤моњ участ≥ в житт≥ сусп≥льства, в вир≥шенн≥ пол≥тичних ≥ економ≥чних питань, ц≥нностей, без ¤ких неможлива сучасна зах≥дна демократ≥¤.

size=4>“ри м≥льйони квадратних метр≥в житла т≥льки в ”крањн≥, 60 тис¤ч квартир, 20 тис¤ч дит¤чих садк≥в, 16 шк≥л, 8 спортивно-оздоровчих комплекс≥в " це сух≥ цифри. ј ћ∆ "¤к люди: у кожного комплексу сво¤ ≥стор≥¤, сво¤ дол¤.

¬ ”крањн≥ пер≥од народженн¤ ћ∆ припадаЇ на 1985-1989 роки. ÷е не просто данина мод≥ " на це був попит. √острота житловоњ проблеми, здатн≥сть молод≥ до творчоњ д≥¤льност≥, плани забезпечити кожну с≥м'ю окремою квартирою до 2000 року, потреба комсомолу в конкретних справах, безумовний зб≥г за¤вленоњ ћ∆ мети формуванн¤ комун за м≥сцем проживанн¤ з постулатами пануючоњ ≥деолог≥њ " все це разом допомагало в≥дкривати р≥зн≥ двер≥, знаходити майданчики ≥ кошти дл¤ буд≥вництва. —истема змаганн¤, початкове закладена в схему реал≥зац≥њ ћ∆ , привела до того, що в роботу включилис¤ (особливо на першому етап≥) д≥йсно доб≥рн≥ сили молод≥.

—ьогодн≥, коли спектр громадських молод≥жних орган≥зац≥й дуже широкий, наш досв≥д часто приходить на допомогу. як на м≥сц¤х, так ≥ в иЇв≥, актив молод≥жних орган≥зац≥й звертаЇтьс¤ до досв≥ду кер≥вник≥в ћ∆ ≥ завжди отримуЇ п≥дтримку. —аме ћ∆ ≥вц≥ разом з≥ студентськими союзами ≥ дали старт ”крањнському нац≥ональному ком≥тетов≥ молод≥жних орган≥зац≥й.

” 1992 роц≥, п≥д час галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ, ¬сеукрањнськ≥й асоц≥ац≥њ ћ∆ ”крањни вдалос¤ вир≥шити з ур¤дом питанн¤ про часткову компенсац≥ю витрат на буд≥вництво, котре пост≥йно дорожчало. ѕрот¤гом трьох рок≥в держава ц≥ кошти вид≥л¤ла, що дало можлив≥сть подекуди добудувати об'Їкти. ќднак практично одночасно було зроблено два кроки, що зумовили напр¤м подальшоњ д≥¤льност≥. ѕо-перше, активна участь у розробц≥ «акону ”крањни "ѕро молодь" дала нам можлив≥сть вписати до нього р¤док про довгостроков≥ п≥льгов≥ молод≥жн≥ кредити на буд≥вництво житла, що стало законодавчою базою дл¤ розробки подальших нормативних документ≥в. ѕо-друге, јсоц≥ац≥¤ в тому ж 1992 роц≥ заснувала ‘онд спри¤нн¤ молод≥жному житловому буд≥вництву, ¤кий, зазнавши за ц≥ роки к≥лька реорган≥зац≥й, нин≥ Ї державним ≥ безпосередньо п≥дл¤гаЇ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.

size=4>“аким чином, в ”крањн≥ було створено д≥йовий механ≥зм реал≥зац≥њ молод≥жноњ житловоњ пол≥тики. «а умови найгостр≥шоњ житловоњ проблеми програма, що реал≥зуЇтьс¤ фондом, Їдина державна програма, ¤ка надаЇ можлив≥сть молод≥ отримати нове житло в кредит на п≥льгових умовах.

—уттЇво, що програма не Ї витратною дл¤ держави. ¬она економ≥чно виг≥дна, маЇ р¤д переваг: залученн¤ в буд≥вництво житла власних кошт≥в громад¤н, створенн¤ нових робочих м≥сць, здешевленн¤ буд≥вництва за рахунок добудуванн¤ об'Їкт≥в незавершеного буд≥вництва, зменшенн¤ соц≥альноњ напруженост≥ в сусп≥льств≥, зб≥льшенн¤ народжуваност≥ д≥тей, зменшенн¤ м≥грац≥йних процес≥в, подальше ре≥н-вестуванн¤ кошт≥в ≥, в≥дпов≥дно, наданн¤ нових кредит≥в " а це додаткове забезпеченн¤ громад¤н житлом.

ƒержава, визнаючи не т≥льки доц≥льн≥сть ≥ необх≥дн≥сть зд≥йсненн¤ "кап≥тальних вкладень" у майбутнЇ, створюючи умови дл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ молодоњ с≥м'њ, все ж не робить подарунка в чистому вигл¤д≥. ћолод≥жний кредит, за вс≥Їњ своЇњ п≥льговоњ привабливост≥, залишаЇтьс¤ кредитом, ¤кий необх≥дно повертати. ќтже, с≥м'¤, що отримала житло в кредит, разом з новою квартирою отримуЇ стимул до продуктивноњ прац≥ ≥ додаткову частку в≥дпов≥дальност≥, а значить, в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ нин≥шнього громад¤нина.

—учасний етап розвитку ѕрограми п≥льгового молод≥жного кредитуванн¤ характерний зб≥льшенн¤м обс¤г≥в ≥ розширенн¤м географ≥њ впровадженн¤ програми. Ќа цей час в консультац≥йн≥ центри фонду по вс≥й ”крањн≥ звернулос¤ понад 100 тис¤ч молодих с≥мей, 45 тис¤ч стали потенц≥йними претендентами на отриманн¤ кредит≥в.

¬ажливим моментом повинно стати активне залученн¤ кошт≥в з обласних, м≥ських та районих бюджет≥в. ѕ≥дтримка м≥сцевих адм≥н≥страц≥й одразу ж в≥дображаЇтьс¤ на результатах роботи рег≥ональних в≥дд≥лень фонду. ” цьому зв'¤зку хот≥лос¤ в≥дзначити кер≥вництво ’ерсонськоњ, ’арк≥вськоњ, Ћьв≥вськоњ областей. Ќа жаль, ще не всюди налагоджено контакт " погано йдуть справи у ƒонецьк≥й та ињвськ≥й област¤х.

size=4>Ѕезумовно, не все в≥дбуваЇтьс¤, ¤к хот≥лос¤ б. јдже ми йдемо попереду в нев≥дом≥й дл¤ нас, але не так≥й вже нов≥й справ≥ дл¤ всього св≥ту. “ому не бачу н≥чого дивного в тому, що й у нас Ї певн≥ труднощ≥. Ќещодавно нас перев≥р¤ла –ахункова палата, в≥дтак в≥дпов≥дальн≥ прац≥вники фонду отримали суворе попередженн¤. Ќе Ї секретом, що житлове законодавство залишилось ”крањн≥ в≥д попереднього соц≥ально-економ≥чного укладу, тому вже склалась досить прикра тенденц≥¤, коли прогалини в законодавств≥ часто гальмують наш розвиток. јле це нас не стримуЇ, ми см≥ливо йдемо вперед, на шл¤ху долаючи перешкоди.

ѕо-перше, пост≥йно удосконалюЇтьс¤ механ≥зм власне молод≥жного кредитуванн¤, по-друге, нами розроблено ≥ нин≥ розгл¤даЇтьс¤ в ком≥тетах ≥ ком≥с≥¤х ¬ерховноњ –ади законопроект про житлове кредитуванн¤ всього населенн¤. ѕо-третЇ, фонд зг≥дно з розпор¤дженн¤м ѕрезидента ”крањни став розробником онцепц≥њ державноњ пол≥тики в галуз≥ молод≥жного житлового буд≥вництва до 2010 року, що маЇ на мет≥ спри¤нн¤ актив≥зац≥њ житлового буд≥вництва в рег≥онах ”крањни, пол≥пшенню демограф≥чноњ ситуац≥њ ≥ вдосконаленню державноњ молод≥жноњ пол≥тики. –озробл¤ютьс¤ нов≥ схеми, вивчаЇтьс¤ досв≥д ≥нших держав. як показуЇ св≥товий досв≥д, може бути т≥льки один шл¤х " буд≥вництво на основ≥ довгострокових кредит≥в ≥ позик. ƒл¤ комплексного розв'¤занн¤ проблеми в рамках державноњ житловоњ пол≥тики потр≥бно повне реформуванн¤ п≥дход≥в до нењ. ћаЇтьс¤ на уваз≥ насамперед взаЇмовиг≥дна сп≥впрац¤ м≥ж молоддю ≥ державою " актив≥зац≥¤ молод≥жноњ ≥н≥ц≥ативи, забезпеченн¤ ≥нтелектуальноњ ≥ науковоњ п≥дтримки з боку держави ≥ широкоњ громадськост≥, вплив на процес прийн¤тт¤ закон≥в про молод≥жне житлове буд≥вництво, залученн¤ економ≥чних ≥нвестиц≥й, створенн¤ ≥ реал≥зац≥¤ ≥нновац≥йних проект≥в у сфер≥ житлового буд≥вництва.

—ьогодн≥ важливою проблемою дл¤ крањн пострад¤нського простору Ї не лише пошук шл¤х≥в ефективноњ молод≥жноњ ≥, ширше, соц≥альноњ пол≥тики " в умовах економ≥чноњ нестаб≥льност≥ руйнуютьс¤ ц≥нност≥ та житт¤ багатьох людей, " а й подоланн¤ в≥дчуженн¤ м≥ж державою ≥ молоддю. ƒержава живе своњм житт¤м, а молодь " своњм. « одного боку, так ≥ повинно бути, “реба в≥др≥зн¤ти приватне та сусп≥льне. јле держава не може залишатис¤ осторонь, коли громад¤нам необх≥дна њњ п≥дтримка. ћолодь здатна швидко пристосуватис¤ ≥ може стати найнад≥йн≥шим пров≥дником ринкових ≥ демократичних реформ. “≥льки тут потр≥бний ч≥ткий ≥ вс≥м зрозум≥лий механ≥зм сп≥впрац≥, що стимулюЇ ≥н≥ц≥ативу з боку молод≥ ≥ прозорий дл¤ контролю з боку громадськост≥, щоб уникнути рутини ≥ зловживань з боку чиновник≥в.

∆итлове питанн¤, а водночас, ≥ питанн¤ соц≥ал≥зац≥њ, соц≥альноњ адаптац≥њ, формуванн¤ громад¤нськост≥ й, що найважлив≥ше, самореал≥зац≥њ постали дуже гостро, пол≥тичн≥ чвари та протир≥чч¤, в ¤к≥ вт¤гуЇтьс¤ молодь, не варт≥ життЇвих зусиль ≥ часу. рањна ≥ сусп≥льство в≥д цього не виграють. ™ набагато продуктивн≥ша сфера дл¤ використанн¤ сил.

ƒес¤тир≥чний досв≥д ринкового реформуванн¤ в-”крањн≥ показав, що необх≥дн≥ нетрив≥альн≥ р≥шенн¤ ≥ п≥дходи. ћи часто винн≥ у несв≥домому застосуванн≥ чужих технолог≥й дл¤ розв'¤занн¤ власних проблем, хоча й ми маЇмо св≥й власний доморощений та фактично ун≥кальний досв≥д, чудовий приклад економ≥чноњ та соц≥альноњ ефективност≥ на перехрест≥ колектив≥зму та ≥ндив≥дуальност≥. ћ∆ використовували найнов≥ш≥ технолог≥њ не т≥льки в буд≥вництв≥, айв педагог≥ц≥, в охорон≥ здоров'¤, в самореал≥зац≥њ, в ≥нформац≥йному ≥ юридичному забезпеченн≥. «а свою ≥стор≥ю запропонували ≥ випробували на своњх об'Їктах дес¤тки п≥-лотних проект≥в ≥ нових економ≥чних схем, ≥дењ загального управл≥нн¤ житлом у рамках кондом≥н≥ум≥в багато в чому повторюють практику експлуатац≥њ будинк≥в ћ∆ .

—ьогодн≥, коли соц≥окультурн≥ тенденц≥њ багато в чому визначають розвиток сусп≥льства, коли зростаЇ роль м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та соц≥ального партнерства, ћ∆ Ї одним ≥з реальних, а, найголовн≥ше, перев≥рених житт¤м засоб≥в розв'¤зати велику к≥льк≥сть сучасних проблем молод≥ та держави в ц≥лому. ¬ цьому зв'¤зку, ¤к один з них, ми бачимо створенн¤ на баз≥ ћ∆ свого роду соц≥отехнопол≥-с≥в, тобто специф≥чних орган≥зованих територ≥й, на ¤ких конгломерат з науки ≥ техн≥ки, науком≥с-ткого б≥знесу та венчурного кап≥талу, осв≥ти та культури дасть поштовх розвитку ≥нновац≥йних технолог≥й, створенню ви