—айт о строительстве домов и коттеджей

ћайбутнЇ держави - у буд≥вельних риштуванн¤х
Ќемировський ќ. ћайбутнЇ держави - у буд≥вельних риштуванн¤х : [–озмова з головою п≥дком≥тета з питань буд≥вельного комплексу ≥ арх≥тектури ¬ерховноњ –ади ”крањни Ќемировським ќ. / «аписав ƒолженко √.] // ”р¤довий кур'Їр . 2003. 11 июл¤ 2003. (є 126) . C.5

ѕом≥тн≥ позитивн≥ зрушенн¤ в≥дбуваютьс¤ останн≥м часом у буд≥вельному комплекс≥ ”крањни. Ќезважаючи на загальн≥ економ≥чн≥ труднощ≥ усе ж спостер≥гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в освоЇних кап≥таловкладень, зростають темпи житлового буд≥вництва, ввод¤тьс¤ в експлуатац≥ю об'Їкти соц≥альноњ сфери. Ќаводитьс¤ пор¤док у м≥стобуд≥вн≥й справ≥ й арх≥тектурн≥й д≥¤льност≥, впроваджуютьс¤ нов≥тн≥ технолог≥њ ≥ сучасн≥ конструктивн≥ р≥шенн¤. ќднак у галуз≥ не бракуЇ ≥ проблем. як поЇднують зусилл¤ дл¤ њх розв'¤занн¤ ур¤д ≥ парламент, розпов≥даЇ голова п≥дком≥тету з питань буд≥вельного комплексу й арх≥тектури ¬ерховноњ –ади ”крањни ќлег Ќ≈ћ»–ќ¬—№ »….

" ќлегу јнатол≥йовичу, стаб≥льн≥сть роботи будь-¤коњ галуз≥ насамперед залежить в≥д р≥вн¤ керованост≥ нею. „и в≥дпов≥даЇ в≥н сучасним вимогам у буд≥вельному комплекс≥ крањни" як це позначаЇтьс¤ на робот≥ галуз≥"

" Ќайб≥льш характерною особлив≥стю останнього часу в управл≥нн≥ буд≥вельним комплексом Ї посиленн¤ системност≥ ≥ ц≥леспр¤мованост≥ в робот≥ ƒержбуду ”крањни, формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ його кадрового потенц≥алу, зростанн¤ впливу на процеси реформуванн¤ в галуз≥. ѕочинаючи з минулого року ком≥тет став Їдиним спец≥ально уповноваженим центральним органом виконавчоњ влади з питань буд≥вництва й арх≥тектури. ѕричому, ц≥ функц≥њ не декларативн≥, вони п≥дкр≥плен≥ повноваженн¤ми ф≥нансового характеру, ¤к розпор¤дника бюджетних кошт≥в, ≥ правом формуванн¤ проф≥льного кадрового складу в рег≥онах. ”се це позитивно вплинуло на роботу галуз≥.

” минулому роц≥ за рахунок ус≥х джерел ф≥нансуванн¤ освоЇно кап≥таловкладень на 6 в≥дсотк≥в б≥льше, н≥ж у 2001 роц≥. Ѕуд≥вельними орган≥зац≥¤ми ус≥х форм власност≥ виконано власними силами роб≥т на 10 млрд. гривень. ƒо того ж, прир≥ст дали п≥дприЇмства приватноњ ≥ комунальноњ форм власност≥. ќднак не ус≥ спрацювали однаково. Ќайб≥льше зниженн¤ обс¤г≥в буд≥вництва допущено в «акарпатськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й ≥ Ћьв≥вськ≥й област¤х " тут не змогли укласти р≥вноц≥нних проти 2001 року контракт≥в. “рохи зросла частка кап≥таловкладень п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, при цьому кошти направл¤лис¤ в основному на придбанн¤ машин, механ≥зм≥в, устаткуванн¤ й оснащенн¤, у той час ¤к в≥дновленн¤ пасивноњ частини основних фонд≥в скоротилос¤. “ор≥к спостер≥галис¤ зм≥ни ≥ щодо освоЇних кап≥таловкладень у залежност≥ в≥д форм власност≥: обс¤ги державних п≥дприЇмств хоч ≥ дом≥нують, однак њхн¤ частина ≥стотно знизилас¤ " майже на третину. «а с≥чень-травень нин≥шнього року буд≥вельними орган≥зац≥¤ми ус≥х форм власност≥, що працювали за контрактами п≥др¤ду, виконано роб≥т на суму 4,1 млрд, грн., що на 17 в≥дсотк≥в б≥льше проти в≥дпов≥дного пер≥оду минулого року.

” житловому буд≥вництв≥ тор≥к уведене понад 6 млн. кв. м квартир, що на « в≥дсотки б≥льше, н≥ж у 2001 роц≥. ќднак це на 10 в≥дсотк≥в менше передбаченого рег≥ональними програмами ≥ на 30 в≥д показник≥в ѕрогнозу ур¤ду. Ќе повною м≥рою спрацювали програми допомоги молодим родинам ≥ самотн≥м громад¤нам, в≥йськовослужбовц¤м ≥ потерп≥лим в≥д авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—, п≥льгового кредитуванн¤ с≥льських забудовник≥в, соц≥альне незахищених шар≥в населенн¤. р≥м того, дотепер не знайден≥ доступн≥ механ≥зми кредитуванн¤ житлового буд≥вництва ≥ насамперед ≥потечного. ’олдингова компан≥¤ " ињвм≥ськ-буд" ≥ банк "јркада" показали приклад залученн¤ кошт≥в населенн¤ шл¤хом нагромадженн¤ грошей на персональних пенс≥йних рахунках дл¤ довгострокового кредитуванн¤. ќднак цей експеримент " лише перший крок на шл¤ху впровадженн¤ ≥потеки, що повинна стати вир≥шальним важелем у розвитку житлового буд≥вництва.

" ¬и торкнулись нев≥дкладних проблем розвитку галуз≥. јле ж ¤к≥сть ≥ терм≥н њх розв'¤занн¤ багато в чому залежать в≥д р≥вн¤ сп≥впрац≥ ур¤ду й парламенту. ћожна без к≥нц¤ пересилати одне одному законопроекти на доопрацюванн¤, а можна с≥сти разом за ст≥л ≥ швидко узгодити необх≥дн≥ р≥шенн¤. “им б≥льше, що такий досв≥д сп≥вроб≥тництва парламенту з ур¤дом уже Ї...

" “ак, одн≥Їю з найважлив≥ших умов усп≥шноњ роботи галуз≥, безумовно, Ї њњ належне законодавче забезпеченн¤. ѕри цьому головними д≥ючими суб'Їктами тут виступають проф≥льний ком≥тет ¬ерховноњ –ади ≥ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в в особ≥ ƒержбуду. —п≥льна д≥¤льн≥сть дозвол¤Ї ефективн≥ше координувати зусилл¤ з≥ створенн¤ нормативно-правовоњ бази в буд≥вництв≥. ѕочаток такому сп≥вроб≥тництву поклало —п≥льне р≥шенн¤ "ѕро пол≥пшенн¤ законодавчого забезпеченн¤ д≥¤льност≥ буд≥вельноњ галуз≥", прийн¤те в листопад≥ минулого року. —воЇчасн≥сть по¤ви такого документа наочно продемонструвало проходженн¤ законопроекту "ѕро затвердженн¤ загальнодержавноњ ѕрограми розвитку малих м≥ст", де¤ких законопроект≥в з житлового кредитуванн¤, ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, касового методу в буд≥вництв≥, п≥льгам по ѕƒ¬ на житлове буд≥вництво. Ќа ¤кост≥ р≥шень ≥ об'Їктивност≥ п≥дход≥в при њх п≥дготовц≥, думаю, позитивно позначитьс¤ робота онсультативноњ ради незалежних експерт≥в з комплексного р≥шенн¤ проблем законодавчого забезпеченн¤ буд≥вельноњ галуз≥, м≥стобудуванн¤ й арх≥тектурноњ д≥¤льност≥, що створюЇтьс¤ при нашому ком≥тет≥ в≥дпов≥дно до —п≥льного р≥шенн¤. ƒо його складу ув≥йдуть фах≥вц≥, рекомендован≥ ƒержбудом ≥ корпорац≥¤ми.

" як бачимо, в галуз≥ накопичилось чимало питань ≥ де¤к≥ з них ви окреслили " впровадженн¤ ≥потеки, труднощ≥ з виконанн¤м державних програм тощо. як≥ з них ви б вид≥лили у першочергов≥"

" ѕр≥оритетними на нин≥шн≥й р≥к стали питанн¤ житлового кредитуванн¤ й ≥потеки, упор¤дкуванн¤ законодавчоњ ≥ нормативно-правовоњ бази у сфер≥ буд≥вництва, включаючи земельн≥ в≥дносини й експертизи. ѕрактика зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йних програм показуЇ, що на сьогодн≥ ц¤ база вже в≥дстаЇ в≥д динам≥чних зм≥н у господарському механ≥зм≥ крањни. ¬она стала гром≥здкою, маЇ багато неузгодженостей, недоробок ≥ тому недостатньо ефективна. Ќазр≥ла необх≥дн≥сть у додатков≥й доробц≥ й систематизац≥њ документ≥в, особливо в процес≥ спрощенн¤ дозв≥льно-погоджувальних процедур ≥ посиленн¤ захисту ≥нтерес≥в ≥нвестор≥в-забудовник≥в, б≥льш т≥сного поЇднанн¤ њх з ≥нтересами держави. Ќе може ширшати реальний сектор економ≥ки в таких умовах, коли п≥дприЇмство проектуЇтьс¤ п≥вроку, будуЇтьс¤ р≥к, а 3-4 роки потр≥бно на одержанн¤ р≥зних дозвол≥в ≥ погоджень. ѕри цьому ще й варт≥сть новобудови зб≥льшуЇтьс¤ на 40-50 в≥дсотк≥в за рахунок р≥зного роду в≥драхувань органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥ техн≥чних служб.

”складнюЇ житт¤ ≥нвесторам ≥ забудовникам дов≥льне трактуванн¤ де¤ких законодавчих акт≥в м≥сцевими органами самовр¤дуванн¤, особливо в частин≥ землекористуванн¤, пайовоњ участ≥ в розвитку транспортноњ ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури населених пункт≥в, наданн¤ техн≥чних умов, платеж≥в за зб≥льшенн¤ пропускноњ здатност≥ д≥ючих мереж. ѕри цьому не завжди ретельно, ¤к≥сно й у терм≥н виконуютьс¤ вимоги законодавства щодо формуванн¤ рег≥ональноњ ≥ м≥сцевоњ м≥стобуд≥вноњ документац≥њ. Ќезадов≥льно впроваджуютьс¤ системи мон≥торинг≥в, м≥стобуд≥вн≥ кадастри, рег≥ональн≥ ≥ м≥сцев≥ правила забудови. ”пор¤дкуванн¤ законодавчоњ ≥ нормативно-правовоњ бази ≥ дозв≥льно-погоджувальноњ системи в кап≥тальному буд≥вництв≥ доц≥льно проводити комплексно ¤к ц≥л≥сноњ програми, розробленоњ на основ≥ наукових висновк≥в ≥ результат≥в юридичного анал≥зу д≥ючоњ бази, з врахуванн¤м сучасного практичного досв≥ду в ”крањн≥ й у св≥т≥. ¬≥нцем ц≥Їњ прац≥ повинна стати розробка ≥ прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою ћ≥стобуд≥вного кодексу ”крањни. ƒумаю, тут не повинно виникнути нездоланних пол≥тичних перешкод, ¤к це в≥дбуваЇтьс¤ з ∆итловим кодексом.

" ÷е, так би мовити, нев≥дкладн≥ завданн¤. ј чи плануЇ ваш п≥дком≥тет разом з ƒержбудом роботу на перспективу, скаж≥мо, прийн¤тт¤ законопроект≥в, нормативних акт≥в"

" якщо говорити про перспективу, то нашому ком≥тету разом з ƒержбудом треба посл≥довно в≥дстоювати позиц≥ю щодо зн¤тт¤ в 2004 роц≥ моратор≥ю на «акон "ѕро майнову в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ умов договору п≥др¤ду (контракту) при виконанн≥ роб≥т на буд≥вництв≥ об'Їкт≥в", розробити механ≥зм виконанн¤ названого закону. ÷е ≥стотно п≥двищить дисципл≥ну розрахунк≥в м≥ж ус≥ма учасниками ≥нвестиц≥йного процесу. ¬имагаЇ коригуванн¤ ≥ «акон "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т ≥ послуг за державн≥ кошти". Ќасамперед це стосуЇтьс¤ варт≥сноњ меж≥ предмета закуп≥вл≥, нижче ¤коњ застосуванн¤ процедури торг≥в стаЇ економ≥чно недоц≥льною.

¬ажливою умовою дл¤ оголошенн¤ тендера Ї на¤вн≥сть гарант≥й своЇчасного й у повному обс¤з≥ одержанн¤ замовником кошт≥в на буд≥вництво. ¬≥дсутн≥сть таких гарант≥й ≥ в≥дпов≥дальност≥ не даЇ п≥дстави оголошувати тендери на закуп≥влю буд≥вельних роб≥т. « метою припиненн¤ практики укладанн¤ договор≥в з п≥дприЇмствами на держзамовленн¤ необх≥дно передбачити норму проведенн¤ процедури торг≥в на ус≥ види закуп≥вель лише за умови наданн¤ гарант≥й ф≥нансуванн¤ закуп≥вель головним розпор¤дником бюджетних кошт≥в. “акож ≥снуЇ проблема перерахуванн¤ управл≥нн¤ми ƒержказначейства кошт≥в з ƒержбюджету на утриманн¤ служби замовника, що надход¤ть з централ≥зованих джерел на ф≥нансуванн¤ буд≥вництва. ¬≥дбуваЇтьс¤ це через в≥дсутн≥сть у закон≥ про держбюджет ≥ в Ѕюджетному кодекс≥ ч≥тко прописаноњ процедури перерахуванн¤ кошт≥в ≥з загального в спец≥альний фонд. Ќад нею нин≥ працюють фах≥вц≥ ƒержбуду й обласних служб замовника.

÷е лише дещиц¤ того, що необх≥дно зробити парламентар≥¤м, фах≥вц¤м ƒержбуду ≥ м≥сцевих адм≥н≥страц≥й. —вого р≥шенн¤ оч≥кують проблеми погашенн¤ кредиторськоњ ≥ деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмствами галуз≥, створенн¤ Їдиноњ державноњ служби на баз≥ орган≥зац≥й ”кр≥нвест-експертизи, реконструкц≥њ "хрущовок", захисту територ≥й в≥д природних ≥ техногенних катакл≥зм≥в, охорони пам'¤тник≥в арх≥тектури та ≥нш≥. ¬ажливо, щоб ц¤ робота велас¤ сп≥льними зусилл¤ми вс≥х зац≥кавлених стор≥н, в атмосфер≥ взаЇморозум≥нн¤ ≥ п≥дтримки. ÷е дозволить швидше ≥ ¤к≥сн≥ше виконати завданн¤, що сто¤ть перед буд≥вельним комплексом крањни.