|
|
—татьи о строительстве >> “ехнологии строительства >> ÷≥льове формуванн¤ витрат ¤к елемент комплексу маркетингу (на приклад≥ ринку житлового буд≥вництва ињвського рег≥ону) |
÷≥льове формуванн¤ витрат ¤к елемент комплексу маркетингу (на приклад≥ ринку житлового буд≥вництва ињвського рег≥ону)
отеленець ќ. ÷≥льове формуванн¤ витрат ¤к елемент комплексу маркетингу (на приклад≥ ринку житлового буд≥вництва ињвського рег≥ону) // ћаркетинг в ”крањн≥. 2003 . є5. C. 19-22
—кладовим елементом комплексу маркетингу Ї система маркетинговоњ ≥нформац≥њ, в рамках ¤коњ проводитьс¤ анал≥з ринковоњ кон'юнктури з метою визначенн¤ ринк≥в збуту ≥ встановленн¤ ц≥льовоњ ц≥ни реал≥зац≥њ продукц≥њ. ќстанн¤ маЇ визначатись з урахуванн¤м потреб ≥ куп≥вельноњ спроможност≥ споживач≥в, а також з огл¤ду на перспективи у сфер≥ досл≥джень ≥ розробок з оптим≥зац≥њ виробничого процесу ф≥рм, ¤к≥ представлен≥ на ринку.
‘≥рми, що функц≥онують на ринку житлового буд≥вництва ињвського рег≥ону, можна под≥лити на три групи: генеральн≥ п≥др¤дники, спец≥ал≥зован≥ п≥др¤дн≥ орган≥зац≥њ та п≥др¤дн≥ орган≥зац≥њ вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ [1].
√енеральн≥ п≥др¤дники беруть на себе виконанн¤ повного комплексу загальнобуд≥вельних роб≥т: буд≥вельно-монтажних ≥ спец≥альних (власними силами ≥з залученн¤м п≥др¤дних ≥ субп≥др¤дних спец≥ал≥зованих буд≥вельних ≥ монтажних орган≥зац≥й).
—пец≥ал≥зован≥ п≥др¤дн≥ орган≥зац≥њ обмежують свою д≥¤льн≥сть лише визначеною номенклатурою роб≥т. ¬иконуючи роботи одн≥Їњ спец≥ал≥зац≥њ, залежно в≥д можливостей залученн¤ головних або спец≥ал≥зованих п≥др¤дних буд≥вельних орган≥зац≥й, вони або виступають самост≥йними п≥др¤дниками, або д≥ють ¤к субп≥др¤дники ≥нших буд≥вельних п≥дприЇмств.
ѕ≥др¤дн≥ орган≥зац≥њ вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ виконують, зазвичай, певний вид роб≥т, куди вход¤ть монтажно-складальн≥, буд≥вництво певних вид≥в споруд, встановленн¤ л≥фт≥в, систем опаленн¤, забезпеченн¤ електропроводкою та ≥нш≥ под≥бн≥ роботи. ¬они виступають ¤к субп≥др¤дники або у рол≥ спец≥ал≥зованих п≥др¤дник≥в.
ћал≥ буд≥вельн≥ ф≥рми переважно виконують роботи будь-¤кого типу, що належать до одного виду спец≥ал≥зац≥њ. ¬они д≥ють ¤к спец≥ал≥зован≥ п≥др¤дники або субп≥др¤дники, а також виконують роботи на замовленн¤ вАФ малий ремонт, реконструкц≥¤, опор¤дженн¤ ≥нтер'Їр≥в тощо.
” практиц≥ буд≥вництва пор¤д ≥з системою головних п≥др¤дник≥в застосовуЇтьс¤ також система спец≥альних п≥др¤д≥в, ¤ка даЇ змогу суттЇво зб≥льшити к≥льк≥сть самост≥йних ф≥рм, що працюють над реал≥зац≥Їю буд≥вельного проекту.
—истема головних п≥др¤дник≥в даЇ можлив≥сть повною м≥рою реал≥зувати переваги ринковоњ кооперац≥њ ≥ спец≥ал≥зац≥њ. «а родом своЇњ д≥¤льност≥, будуючи взаЇмов≥дносини з ус≥ма п≥дприЇмствами рег≥ону на засадах п≥др¤ду, мал≥ буд≥вельн≥ ф≥рми здатн≥ швидко освоњти орган≥зац≥йно-технолог≥чн≥ нововведенн¤ ≥ тим самим дати поштовх утворенню нових вузькоспец≥ал≥зованих виробництв з використанн¤ в≥дход≥в дл¤ виробництва буд≥вельних матер≥ал≥в. р≥м того, вони можуть уникати перервност≥ процесу, своЇчасно забезпечуючи буд≥вництво необх≥дними матер≥алами, а також робочою силою. ожна частина проекту ≥ виробничого процесу розгл¤даЇтьс¤ при цьому з погл¤ду всього комплексу роб≥т з урахуванн¤ вимог економ≥чност≥ ≥ безперервност≥ буд≥вельного процесу.
“ака структура ринку житлобуд≥вництва обумовлюЇ те, що обс¤ги виробництва великих ≥ малих п≥дприЇмств Ї пор≥внюваними: близько 30% валового обс¤гу освоЇних кошт≥в традиц≥йно припадаЇ на мал≥ п≥дприЇмства ≥ до 70% вАФ на велик≥ [2]. —труктурний розпод≥л кошт≥в м≥ж агентами ринку по¤снюЇ ланцюжок ц≥нност≥ буд≥вельноњ продукц≥њ.
—пециф≥ка ланцюжка ц≥нност≥ буд≥вельноњ продукц≥њ обумовлена такою ≥манентною характеристикою буд≥вельного проекту ¤к ендогенна ≥н≥ц≥атива початку роб≥т за проектом. —енс њњ пол¤гаЇ в тому, що процес реал≥зац≥њ под≥л¤Їтьс¤ на два етапи. ѕри першому зусилл¤ спр¤мовуЇтьс¤ на реал≥зац≥ю замовнику проектноњ ≥дењ ≥ п≥дписанн¤ контракту на проведенн¤ роб≥т, другий пол¤гаЇ у передач≥ в експлуатац≥ю замовнику об'Їкта буд≥вництва ≥ завершуЇтьс¤ п≥дписанн¤м акта прийому-передач≥ виконаних роб≥т.
«а умови високого ступен¤ спец≥ал≥зац≥њ, п≥дприЇмства працюють лише на окремих ланках галузевого ланцюжка ц≥нност≥. Ќав≥ть у практиц≥ великих холдингових компан≥й ≥ трест≥в окрем≥ п≥дприЇмства, що вход¤ть до њх складу, спец≥ал≥зуютьс¤ на визначених видах роб≥т ≥ виступають ¤к самост≥йн≥ суб'Їкти буд≥вельного ринку. р≥м того, процеси, що виступають складовими ланками ланцюжка створенн¤ вартост≥ не Ї автономними, а ¤вл¤ють собою взаЇмопов'¤зан≥ фази реал≥зац≥њ буд≥вельних проект≥в. “ому галузевий ланцюжок ц≥нност≥ варто (вдамос¤ до каламбуру) розц≥нювати не лише ¤к залежн≥сть м≥ж замовником ≥ виконуючою п≥др¤дною орган≥зац≥Їю, а й розгл¤дати його кр≥зь призму вс≥х в≥дносин субп≥др¤ду ≥ постачанн¤ будматер≥алами з тим, щоб п≥дприЇмства - субп≥др¤дники, ¤к≥ працюють на попередн≥х ланках, могли вчасно забезпечувати потреби п≥дприЇмств-замовник≥в, ¤к≥ труд¤тьс¤ на наступних ланках.
ƒл¤ замовника готовою буд≥вельною продукц≥Їю Ї об'Їкт, що м≥стить в соб≥ споживчу варт≥сть. «а технолог≥чно-розрахунковою структурою, готова буд≥вельна продукц≥¤ складаЇтьс¤ з ≥нженерно-конструкторських роб≥т, обладнанн¤, буд≥вельно-монтажних, опор¤джувальних роб≥т, певного обладнанн¤ тощо [ 1 ].
ƒл¤ буд≥вельних п≥дприЇмств готовою буд≥вельною продукц≥Їю вважаЇтьс¤ сума кошторисноњ вартост≥ буд≥вельно-монтажних роб≥т, визначених зг≥дно з кошторисами, що складен≥ за робочими кресленн¤ми, а також ≥нших витрат, ¤к≥ прийн¤то в≥дносити до д≥¤льност≥ буд≥вельноњ орган≥зац≥њ. ѕри виконанн≥ п≥др¤дних договор≥в "п≥д ключ" готова буд≥вельна продукц≥¤ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть ус≥х витрат, пов'¤заних з виконанн¤м даного договору.
Ѕуд≥вельн≥ орган≥зац≥њ беруть участь лише у визначенн≥ догов≥рноњ вартост≥ обс¤гу буд≥вельно-монтажних роб≥т, ¤к≥ провод¤тьс¤ власними силами виконавц¤ на об'Їкт≥ буд≥вництва. ¬арт≥сть проектуванн¤ становить приблизно 10%, обладнанн¤ - 40%, роб≥т субп≥др¤дника вАФ 20%, ≥нших витрат вАФ 7%. “аким чином, 77% ц≥льовоњ ц≥ни реал≥зац≥њ об'Їкта визначають замовники за пр¤мими договорами ≥з виконавц¤ми або шл¤хом включенн¤ в догов≥р генп≥др¤ду певних витрат дл¤ транзитноњ передач≥ њх ц≥ни субп≥др¤дним орган≥зац≥¤м.
Ќа даний час меж≥ буд≥вельного ринку иЇва й област≥ досить розмит≥, в≥н вигл¤даЇ неоднор≥дним ¤к за к≥льк≥стю функц≥онуючих на ньому суб'Їкт≥в, так ≥ за асортиментно-номенклатурними позиц≥¤ми буд≥вельних роб≥т ¤к основного виду д≥¤льност≥ ф≥рм, а також його сп≥в≥дношенн¤ми з неосновними видами д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, прибуток в≥д ¤ких Ї пор≥внюваним ≥з прибутком в≥д основноњ д≥¤льност≥. ј це, зазначимо, довол≥ ускладнюЇ анал≥з.
¬раховуючи багатопроф≥льн≥сть д≥¤льност≥ б≥льшост≥ працюючих на цьому ринку ф≥рм, дуже важко провести ч≥тку класиф≥кац≥ю њх д≥¤льност≥ без певноњ апроксимац≥њ ≥нформац≥йного пол¤. Ѕ≥льш≥сть ф≥рм поЇднують к≥лька вид≥в послуг: конструкторськ≥, буд≥вельн≥, ремонтно-буд≥вельн≥, спец≥ал≥зован≥ роботи; один з цих вид≥в Ї проф≥льним.
¬икористовуючи методику ћ.ѕортера, вид≥лимо основн≥ стратег≥чн≥ групи п≥дприЇмств, що д≥ють на буд≥вельному ринку ињвського рег≥ону (в досл≥джен≥ використан≥ матер≥али виставки "Ѕуд≥вництво та арх≥тектура", 2002).
«а критер≥Їм вид≥в та комплексност≥ роботи ≥ послуги розпод≥л¤ютьс¤ за наступними класиф≥кац≥йними групами:
I. онструкторско-дизайнерськ≥ роботи.
II.ѕовний комплекс буд≥вельних роб≥т стосовно промислового та багатоповерхового буд≥вництва чи роб≥т з реконструкц≥њ.
III. ћалоповерхове буд≥вництво за ≥ндив≥дуальними проектами.
IV.Ѕуд≥вельно-ремонтн≥ роботи з дом≥нуючим видом д≥¤льност≥ -ремонт оф≥с≥в, квартир та ≥нших прим≥щень, у тому числ≥ ел≥тн≥ замовленн¤.
V.—пец≥ал≥зован≥ роботи.
VI.ѕоЇднанн¤ к≥лькох з перел≥чених вид≥в д≥¤льност≥, коли прибутки в≥д них Ї пор≥внюваними величинами ≥ неможливо вид≥лити проф≥льний вид д≥¤льност≥.
«а даними критер≥¤ми п≥дприЇмства розпод≥лились на ш≥сть стратег≥чних груп. ƒо першоњ групи п≥дприЇмств ув≥йшли проектно-конструкторськ≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ ор≥Їнтован≥ на розробку масштабних проект≥в реконструкц≥њ, промислового та цив≥льного буд≥вництва ≥ працюють в середньому ц≥новому д≥апазон≥. ÷ифрами позначен≥ найпотужн≥ш≥ проектн≥ ≥нститути, а саме:
1.¬ј“ " ињвпроект"
2. AT "”крпроектреставрац≥¤"
3.“ќ¬"”крањнський центр ≥нжен≥рингу, маркетингу ≥ менеджменту "
ƒо ц≥Їњ групи вход¤ть також близько 40 менш в≥домих орган≥зац≥й колективноњ форми власност≥.
ƒругу стратег≥чну групу, позначену на карт≥ цифрою 4, формують др≥бн≥ дизайнерськ≥ ф≥рми (переважно приватн≥ п≥дприЇмства ≥ товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю), ¤к≥ працюють у високому ц≥новому д≥апазон≥ й ор≥Їнтуютьс¤ переважно на ≥ндив≥дуальн≥ ел≥тн≥ замовленн¤.
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, що вход¤ть до цих стратег≥чних груп обмежуЇтьс¤ лише дизайнерсько-конструкторськими роботами, в њх рамках провод¤тьс¤ початков≥ роботи буд≥вельного циклу з розробки план≥в ≥ специф≥кац≥й майбутнього об'Їкта буд≥вництва чи реконструкц≥њ.
Ќаступн≥ дв≥ стратег≥чн≥ групи формують п≥дприЇмства, ¤к≥ безпосередньо зд≥йснюють буд≥вельн≥ роботи. —еред них вАФ велик≥ буд≥вельн≥ комплекси, що формують пропозиц≥ю у середньому ≥ низькому ц≥новому д≥апазон≥, ор≥Їнтуючись на ун≥ф≥кован≥ проектн≥ р≥шенн¤. ќснову цього ринкового сегмента складають п≥дприЇмства розгалуженоњ структури з великою к≥льк≥стю виокремлених п≥дрозд≥л≥в. ¬они д≥ють на ринку ¤к юридичн≥ особи ≥ над≥лен≥ широким спектром повноважень, виступаючи дл¤ головного п≥дприЇмства ¤к центри прибутку або холдингов≥ структури. ” своЇму склад≥ вони мають також проектн≥ ≥ спец≥ал≥зован≥ п≥дрозд≥ли, що даЇ њм можлив≥сть працювати практично без субп≥др¤дник≥в на вс≥х стад≥¤х буд≥вельного циклу, обмежуючись в≥дносинами внутр≥шньоњ кооперац≥њ. Ќайпотужн≥ш≥ п≥дприЇмства ц≥Їњ групи позначен≥ на карт≥ наступними цифрами:
5. ’ " ињвм≥ськбуд"
6. орпорац≥¤ "ѕозн¤кижилбуд"
7. ¬ј“ " ињвоздоббуд"
÷¤ група включаЇ також акц≥онерн≥ товариства, що створились на баз≥ державних об'Їднань з житлового буд≥вництва (загалом близько 7 ф≥рм).
” д≥апазон≥ високих ц≥н працюють менш потужн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ створен≥ на баз≥ приватного кап≥талу й ор≥Їнтуютьс¤ на ≥ндив≥дуальн≥ потреби. ¬они не мають розгалудженоњ орган≥зац≥йноњ структури, натом≥сть широко використовують потенц≥ал внутр≥шньогалузевоњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ кооперац≥њ, сп≥впрацюючи з великою к≥льк≥стю субп≥др¤дних орган≥зац≥й. Ѕудучи ≥нертними структурами, вони враховують ≥ндив≥дуальн≥ потреби споживач≥в, делегуючи безпосереднЇ виконанн¤ роб≥т меншим ≥ моб≥льн≥шим буд≥вельним п≥дприЇмствам, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ переважно на виконанн≥ окремих вид≥в роб≥т ≥ послуг. ƒо ц≥Їњ групи вход¤ть так≥, зокрема, ф≥рми:
8.“ќ¬ "∆итлобуд", “ќ¬'јркада-“ермод≥м"
9.Ѕуд≥вельн≥ ф≥рми " онсоль", "јеробуд"
10.ƒ√ќ "∆итло-≤нвест" Ќаступн≥ дв≥ стратег≥чн≥ групи складаютьс¤ ≥з п≥дприЇмств, ¤к≥ труд¤тьс¤ на стад≥њ реал≥зац≥њ буд≥вельного проекту, спец≥ал≥зую-чись на виконанн≥ обмеженого комплексу роб≥т. ѕор≥вн¤но невелика частка з них працюЇ у надвисокому ц≥новому д≥апазон≥. ÷¤ стратег≥чна група п≥дприЇмств позначена на схем≥ цифрою 11.
÷ифрою 12 позначен≥ ф≥рми, що займаютьс¤ широким спектром буд≥вельних, ремонтних, оздоблювальних та ≥нших роб≥т. ÷¤ група п≥дприЇмств Ї найчисельн≥шою за к≥льк≥стю представлених ф≥рм, причому за обс¤гами валовоњ буд≥вельноњ продукц≥њ ≥ загальною к≥льк≥стю зайн¤тих ц¤ група п≥дприЇмств Ї пор≥внюваною з великими п≥дприЇмствами. ѕереважно вони працюють у ранз≥ субп≥др¤дник≥в великих п≥дприЇмств, виконуючи завершальний комплекс оздоблювальних роб≥т, маючи при цьому можлив≥сть враховувати ≥ндив≥дуальн≥ вимоги споживач≥в, послуговуватись основною конкурентною перевагою, а саме вАФ гнучк≥стю та ≥нновац≥йною активн≥стю, оск≥льки б≥льш наближен≥ до кл≥Їнт≥в. “ому така сп≥впрац¤ Ї виг≥дною ¤к дл¤ великих п≥дприЇмств, що виступають в ранз≥ генеральних п≥др¤дник≥в, так ≥ дл¤ малих п≥дприЇмств, ¤к≥ мають забезпечен≥сть контрактами ≥ знижують неспри¤тлив≥сть ≥ агресивн≥сть ринкового середовища; вони також мають змогу проводити плануванн¤ грошових поток≥в ≥ п≥двищувати свою л≥кв≥дн≥сть.
Ќаступна п≥дгрупа п≥дприЇмств, що позначена цифрою 13, вАФ це ф≥рми, ¤к≥ виконують спец≥альн≥ роботи у буд≥вництв≥: електромонтажн≥, розв≥дувальн≥, сантехн≥чн≥ тощо. ÷≥ ф≥рми працюють у ранз≥ субп≥др¤дник≥в буд≥вельних орган≥зац≥й.
ƒо ц≥Їњ стратег≥чноњ групи також в≥дносимо ф≥рми, що мають своњ виробничо-буд≥вельн≥ п≥дрозд≥ли, але переважно займаютьс¤ торг≥влею будматер≥алами. √рупа л≥дер≥в у цьому сегмент≥ ринку позначена цифрою 14. ¬они спец≥ал≥зуЇтьс¤ на постачанн≥ буд≥вельних ≥ оздоблюва |
|
|
