—айт о строительстве домов и коттеджей

Ѕазальтоволокнист≥ матер≥али дл¤ вогнезахисту буд≥вельних конструкц≥й та споруд
—ергЇЇв ¬.ѕ. Ѕожко ¬.≤. ященко ќ.ћ. “емчишин —.¬. Ѕазальтоволокнист≥ матер≥али дл¤ вогнезахисту буд≥вельних конструкц≥й та споруд // Ѕуд≥вництво ”крањни. 1999. є6. C.26-27

¬огнест≥йк≥сть - властив≥сть матер≥ал≥в, вироб≥в, конструкц≥й, буд≥вель та споруд чинити оп≥р д≥њ вогню та високих температур, не п≥ддаватис¤ загоранню, не деформуватис¤, збер≥гати своњ несуч≥ та захисн≥ засоби. ¬ластив≥сть буд≥вель та споруд чинити оп≥р руйн≥вн≥й д≥њ вогню характеризуЇтьс¤ межами вогнест≥йкост≥ основних буд≥вельних конструкц≥й та межами вогнест≥йкост≥ вогню в них.

¬ипробуванн¤ буд≥вельних конструкц≥й на вогнест≥йк≥сть та розповсюдженн¤ вогню в них провод¤ть за методиками, розробленими ≥нститутами пожежноњ безпеки, а також за √ќ—“ 30247-94 " онструкции строительные. ћетоды испытаний на огнестойкость".

¬≥домо, що вогнест≥йк≥сть ст≥н та перегородок з цегли, бетону, г≥псового каменю п≥двищуЇтьс¤ ≥з зб≥льшенн¤м њх товщини, а сто¤к≥в та колон з цегли, бетону та зал≥зобетону - њх перер≥зу. —талев≥ незахищен≥ колони та ≥нш≥ металев≥ конструкц≥њ, хоч ≥ в≥днос¤тьс¤ до вогнетривких, мають дуже низьк≥ меж≥ вогнест≥йкост≥, а в умовах пожеж≥ вони нав≥ть менш ст≥йк≥, н≥ж спалим≥ дерев'¤н≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що внасл≥док високоњ теплопров≥дност≥ та текучост≥ межа вогнест≥йкост≥ таких конструкц≥й суттЇво не п≥двищуЇтьс¤ при зб≥льшенн≥ товщини чи перер≥зу, а при температур≥ 500 - 600"— вс≥ металев≥ конструкц≥њ втрачають несуч≥ властивост≥, деформуютьс¤ й руйнуютьс¤. «ахист металевих конструкц≥й штукатуркою, цеглою, г≥псовими чи керамзито-бетонними плитами значно п≥двищуЇ њх вогнест≥йк≥сть.

ќсновн≥ буд≥вельн≥ конструкц≥њ повинн≥ забезпечувати межу вогнест≥йкост≥ - 2, 5 - 3 год., а п≥дземн≥ буд≥вельн≥ конструкц≥њ наземних буд≥вель -до 3 год. ≥ б≥льше. ¬ пер≥од з'Їднанн¤ полум'¤ з температурою, ¤ка зм≥нюЇтьс¤ прот¤гом часу, вони мають збер≥гати своњ несуч≥ та захисн≥ властивост≥ за стандартним режимом.

ќстанн≥м часом дл¤ вогнезахисту буд≥вельних конструкц≥й ≥ споруд широко запроваджуютьс¤ фосфатн≥ сполуки на основ≥ р≥дкого скла, ¤к≥ нанос¤тьс¤ безпосередньо на поверхню конструкц≥й методом набризку. јле, незважаючи на у¤вну простоту, цей метод маЇ недол≥ки, що ускладнюють його застосуванн¤ при п≥двищених вимогах до вогнест≥йкост≥: велика трудом≥стк≥сть роб≥т; низький р≥вень над≥йност≥ та довгов≥чност≥, особливо при велик≥й товщин≥ шару; складн≥сть в≥дновлюванн¤, ремонту та ≥нше.

«а кордоном широко використовуютьс¤ конструктивн≥ методи вогнезахисту за допомогою термост≥йких плит - тепло≥зол¤ц≥йних екран≥в, що механ≥чно прикр≥плен≥ до конструкц≥й та споруд. ÷е можуть бути плити порист≥ на основ≥ сил≥кату кальц≥ю, жорстк≥ ф≥рми –ј–ќ—, м≥нераловатн≥ ф≥рми –осkwоо≤.

—ьогодн≥ ми маЇмо р¤д нових в≥тчизн¤них тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в з високотемпературних волокон та негорючих зв'¤зок, ¤к≥ можуть застосовуватись дл¤ захисту вс≥л¤ких буд≥вельних конструкц≥й та споруд. Ќаприклад „ерн≥вецьким заводом тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в випускаютьс¤ базальтоволокнист≥ плити, що мають так≥ геометричн≥ розм≥ри: довжина - 1000 мм, ширина - 1000 мм, товщина - 30-80 мм. √устина - 100 -180кг/м3, теплопров≥дн≥сть при нормальних умовах 0, 043 - 0, 048 ¬т/м . ƒо складу цих вироб≥в вход¤ть негорюч≥ компоненти: базальтов≥ волокна д≥аметром 0, 5 - 3 мкм, глин¤н≥ зв'¤зки та кремн≥йорган≥чн≥ сполуки.

ƒл¤ визначенн¤ можливост≥ використанн¤ базальтоволокнистих плит дл¤ захисту буд≥вельних конструкц≥й в≥д впливу вогню та високих температур були проведен≥ спец≥альн≥ досл≥дженн¤.

“еплотехн≥чн≥ випробуванн¤ вогнезахисту буд≥вельних конструкц≥й проводились двома способами:

" на стенд≥ променистого нагр≥ву, що дозвол¤Ї впливати на поверхню тепловим потоком з густиною, ¤ка дор≥внюЇ густин≥ теплового потоку при "стандартн≥й пожеж≥" ≥ з вим≥рюванн¤м температури в р≥зних точках по товщин≥;

" у вогнев≥й камер≥ з вим≥рюванн¤м температури газового середовища, що впливаЇ на конструкц≥ю, за стандартним режимом.

‘актична термост≥йк≥сть базальтоволокнистих плит на неорган≥чних зв'¤зках при випробуванн≥ першим способом становить не менше н≥ж 1000"—. “ривал≥сть випробувадь - 3 год. ѕ≥д час трьохгодинного впливу теплового потоку наближеного до того, що падаЇ на поверхню вогнезахисту в умовах "стандартного режиму пожеж≥", видимих оплавлень, порушень структури, втрат м≥цност≥ матер≥алу не пом≥чалос¤.

ƒл¤ випробувань другим способом використовували металеву балку з трьох стор≥н по периметру облицьовану одним, двома або трьома шарами тепло≥зол¤ц≥йних плит на основ≥ базальтових волокон та неорган≥чних зв'¤зок, ¤к≥ закр≥плювались до металевоњ балки механ≥чним способом (сталевими смугами, шайбами, шпильками та ≥н).

“овщина шару вогнезахисноњ ≥зол¤ц≥њ становила 70 - 90 мм.

ќблицювальн≥ роботи виконувались таким чином, щоб стики м≥ж плитами перекривалис¤. —ередн¤ температура газового середовища в камер≥ печ≥ становить 1130"— по зак≥нченню вогневих випробувань, металевоњ балки в межах 120 - 125"—, максимальне значенн¤ температури вогнезахищеноњ балки - 125"—. “ривал≥сть випробувань - 3, 5 - 4 год.

ћаксимальне значенн¤ температури зал≥зобетонноњ плити перекритт¤ з боку вогн¤ноњ д≥њ п≥д тепло≥зол¤ц≥йною базальтоволокнистою плитою на к≥нець випробувань становила 320, 5"—. “епло≥зол¤ц≥йна властив≥сть та вогнезахисна функц≥¤ базальтовокнистих плит задов≥льна. ћаксимальне значенн¤ температури сталевоњ балки ≥ поверхн≥ зал≥зобетонноњ плити дор≥внювало в≥дпов≥дно 95"— ≥ 250"— на к≥нець третьоњ години випробувань.

ў≥льн≥сть конструкц≥њ ≥зол¤ц≥њ значно не зм≥нилас¤. ¬идимих зм≥н ц≥л≥сност≥ та деформац≥й вогнезахисту не спостер≥галос¤.

“аким чином, в≥тчизн¤н≥ плити на основ≥ базальтових волокон та неорган≥чних зв'¤зок можуть застосовуватись дл¤ захисту буд≥вель ≥ споруд в≥д д≥њ вогню та пожеж≥. ѕеревагами запропонованого вогнезахисту Ї його ун≥версальн≥сть; зменшенн¤ габаритних розм≥р≥в та значне зниженн¤ маси конструкц≥й; принципове зб≥льшенн¤ захисних властивостей; п≥двищенн¤ технолог≥чност≥ та швидкост≥ монтажу, а також ремонтопридатн≥сть.