| —троительство домов |
| —татьи о строительстве |
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
“епло вашому дому! –удавський ќ. “епло вашому дому! // Ѕудмайстер. 2001. є21. C.19-21 ƒосв≥д розвинутих крањн св≥дчить, що на сучасному р≥вн≥ розвитку буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ, витрати тепла в наших осел¤х можуть бути зменшен≥ б≥льш ¤к на 35%. ќдним з головних напр¤мк≥в, ¤кий даЇ змогу реал≥зувати резерви енергозбереженн¤, Ї утепленн¤ огороджувальних конструкц≥й будинк≥в. јле оск≥льки ц¤ пробема включаЇ досить широкий спектр питань, звузимо нараз≥ њњ меж≥ до огл¤ду ринку тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в. —в≥това та в≥тчизн¤на буд≥вельна ≥ндустр≥¤ пропонуЇ сьогодн≥ досить широкий виб≥р тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в, кожний з ¤ких маЇ своњ техн≥чн≥ характеристики та галузь застосуванн¤. ÷е ≥ п≥нобетон, ≥ п≥нопласт, ≥ керамзит, ≥ м≥неральна вата, ≥ скловолокно... њх ус≥х можна класиф≥кувати за к≥лькома ознаками. ѕо-перше, за призначенн¤м -буд≥вельна та техн≥чна ≥зол¤ц≥¤ (¤к≥ в свою чергу можуть бути под≥лен≥ за б≥льш вузькими сферами застосуванн¤: дл¤ покр≥вл≥, ст≥н, п≥длоги тощо); по-друге, за формою виконанн¤ - у вигл¤д≥ мат≥в, плит та цил≥ндр≥в; по-третЇ, за характером обробки - фольго-ван≥, г≥дрофоб≥зован≥, з паперовим покритт¤м, металевою с≥ткою, пластиком, склополотном тощо); по-четверте, за ст≥йк≥стю до впливу вогню - негорюч≥ та важкогорюч≥; по-п'¤те, за щ≥льн≥стю - м'¤к≥, нап≥вжорстк≥, жорстк≥. ќтже, розгл¤немо б≥льш детально, що ¤вл¤ють собою окрем≥ види утеплювач≥в ≥ ¤ке м≥сце вони пос≥дають на в≥тчизн¤ному ринку. ћ≥неральна вата ћ≥неральна вата - це волокнистий матер≥ал, що отримуЇтьс¤ з розплав≥в г≥рських пор≥д (зокрема базальту), металург≥йних шлак≥в та њх сум≥шей. ѕров≥дн≥ св≥тов≥ виробники м≥неральноњ вати ¤к сировину використовують виключно г≥рськ≥ породи, що даЇ змогу отримувати продукц≥ю вищоњ ¤кост≥ з тривалим пер≥одом експлуатац≥њ. ћ≥неральна вата, отримана з в≥дход≥в металург≥йного виробництва, маЇ багато г≥рш≥ експлуатац≥йн≥ властивост≥, тому њњ застосуванн¤ виправдано лише при спорудженн≥ тимчасових буд≥вль та конструкц≥й. ¬ ”крањн≥ базальтових пор≥д, необх≥дних дл¤ виробництва базальтовоњ вати, особливо багато в –≥вненськ≥й област≥. ќсновною властив≥стю м≥неральноњ вати (¤к, до реч≥, й скловати) Ї негорюч≥сть у поЇднанн≥ з високою тепло- та звуко≥золюючою здатн≥стю, ст≥йк≥стю до температурних деформац≥й, нег≥гроскоп≥чн≥стю, х≥м≥чною та б≥олог≥чною ст≥йк≥стю, еколог≥чн≥стю та легк≥стю виконанн¤ монтажних роб≥т. ¬ироби з м≥неральноњ вати належать до класу негорючих матер≥ал≥в. Ѕ≥льш того, вони ефективно протид≥ють поширенню полум'¤ й використовуютьс¤ ¤к протипожежна ≥зол¤ц≥њ дл¤ вогнезахисту. ћ≥неральн≥ волокна здатн≥ витримувати температуру понад 1000"—, однак зв'¤зуючий компонент починаЇ руйнуватис¤ вже при температур≥ 250"—. ¬ажливим параметром м≥нераловатних матер≥ал≥в Ї здатн≥сть до збереженн¤ своњх геометричних розм≥р≥в прот¤гом всього пер≥оду експлуатац≥њ. ÷е запоб≥гаЇ утворенню м≥стк≥в холоду на стиках ≥зол¤ц≥йних плит. ћ≥неральна вата нег≥гроскоп≥чна, вм≥ст вологи у виробах з нењ за нормальних умов експлуатац≥њ становить 0,5% в≥д об'Їму. ўоб м≥н≥м≥зувати водопоглинанн¤, м≥неральну вату, ¤к правило, п≥ддають обробц≥ спец≥альними водов≥дштовхуючими розчинами. ¬иробам з м≥неральноњ вати притаманна висока паропроникн≥сть. ўоб м≥н≥м≥зувати можлив≥сть накопиченн¤ пар≥в вологи й утворенн¤ конденсату, м≥нераловатний утеплювач маЇ бути захищеним з внутр≥шньоњ сторони паро≥золюючим бар'Їром. « зовн≥шньоњ сторони, навпаки, мають бути створен≥ умови дл¤ в≥льного виходу пар≥в (висиханн¤ утеплювача). «астосуванн¤ м≥неральноњ вати дозвол¤Ї забезпечити не т≥льки тепло-, а й звуко≥зол¤ц≥ю ст≥н. «а нормальних умов експлуатац≥њ теплозвуко≥зол¤ц≥йн≥ та механ≥чн≥ властивост≥ вироб≥в з м≥неральноњ вати збер≥гаютьс¤ на своЇму початковому р≥вн≥ прот¤гом к≥лькох дес¤тк≥в рок≥в. —еред знаних у св≥т≥ виробник≥в м≥нераловатних матер≥ал≥в, ¤к≥ найб≥льш повно представлен≥ на украњнському ринку, можна назвати так≥ компан≥њ, ¤к PAROC (‘≥нл¤нд≥¤),4 ROCKWOOL (ƒан≥¤), SAINT-GOBAIN ISOVER (‘ранц≥¤, заводи в ѕольщ≥ та „ех≥њ), IZOMAT (—ловаччина). «окрема, компан≥¤ PAROC виготовл¤Ї з м≥неральноњ вати теплозвуко≥зол¤ц≥йн≥ плити та мати р≥зного призначенн¤. ¬они можуть застосовуватис¤ практично в будь-¤ких системах утепленн¤ огороджувальних конструкц≥й (TEX-COLOR, Ќ≈— , DRYVIT, ALSECCO, BAYOSAN, TERANOVA, PRO TERMO WALL SYSTEM та ≥нших). ” тришарових панел¤х типу "сандв≥ч" та вентильованих фасадах застосовуЇтьс¤ плита IL. ‘асадна жорстка плита RAL-4 широко використовуЇтьс¤ при оновленн≥ фасад≥в, коли поверхн¤ плити тинькуЇтьс¤ тонким або середн≥м шаром штукатурки. Ќа ринку ”крањни широкий спектр м≥нераловатних утеплювач≥в представл¤Ї ISOVER, в тому числ≥ матер≥али дл¤ утепленн¤ фасад≥в "контактним методом" (Fascoterm, Orsil) ≥ фасад≥в, що вентилюютьс¤ (Polterm, Ventiterm). Ўироку гаму (понад 40 р≥зновид≥в) тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в з базальтових волокон пропонуЇ й ROCKWOOL. ¬они можуть використовуватис¤ в ус≥х системах зовн≥шнього утепленн¤ огороджувальних конструкц≥й, ¤к≥ виконуютьс¤ ¤к мокрим, так ≥ сухим способом. ƒл¤ нав≥сних фасад≥в рекомендовано використовувати плити PANELROCK, а дл¤ ст≥н з тинькуванн¤м - ROCKMUR. “ехн≥чн≥ характеристики м≥неральноњ вати MIZOL (—ловаччина) майже т≥ сам≥ що ≥ у ROCKWOOL. јсортимент вироб≥в представлений м≥нера-ловатними плитами р≥зноњ щ≥льност≥ та призначенн¤, рулонними матами дл¤ ≥зол¤ц≥њ трубо- ≥ паропровод≥в, скорлуп дл¤ труб, виконаних на замовленн¤. “епло≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али з базальтових волокон поставл¤Ї на ринок р¤д в≥тчизн¤них виробник≥в (зараз њх нал≥чуЇтьс¤ 8, загальна проектна потужн≥сть - до 1 млн. куб.м умовноњ вати на р≥к). “ак, ≥рп≥нський комб≥нат " ѕрогрес" першим в ”крањн≥ (з 1969 року) розпочав випуск надтонких волокон на основ≥ г≥рських пор≥д базальту (кам'¤на вата Ѕ—“¬). р≥м цього матер≥алу тут виробл¤ютьс¤ м'¤к≥ тепло≥зол¤ц≥йн≥ плити ѕћ“Ѕ-2 та мати ћ“ѕЅ ≥ ћѕЅј. Ѕ≥лицький завод “еплозвуко≥зол¤ц≥¤" виробл¤Ї мати м≥нераловатн≥ прошивн≥ буд≥вельн≥, плити жорстк≥ г≥дрофоб≥зован≥ ѕ∆“«-14(19), придатн≥ дл¤ утепленн¤ зовн≥шн≥х ст≥н. ≤рп≥нський комб≥нат "ѕеремога" освоњв виробництво плит теплозвуко≥зо-л¤ц≥йних ѕћ“Ѕ завтовшки 40 мм. ињвський комб≥нат " Ѕуд≥ндустр≥¤" виготовл¤Ї прошит≥ склониткою мати з шлакобазальтового волокна у склополотн≥. онкурентоспроможну продукц≥ю випускаЇ черн≥вецький завод тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в "–отис". ѕерел≥к його продукц≥њ складають мати прошивн≥ в обкладц≥ ≥з склотканини та безобкладинков≥, плити м'¤к≥ тепло≥зол¤ц≥йн≥ ѕћ“Ѕ-2Ѕ, ѕћ“Ѕ-2ј, мати м'¤к≥ звукопоглинальн≥ Ѕ«ћ, плити жорстк≥ тепло≥зол¤ц≥йн≥ ѕ∆“«. ∆итомирський завод м≥нераловатних вироб≥в виготовл¤Ї м≥нераловатн≥ плити гофрованоњ структури, ¤к≥ призначен≥ дл¤ ≥зол¤ц≥њ буд≥вельних конструкц≥й та трубопровод≥в. —кловата ќкр≥м теплозвуко≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в з базальту в буд≥вництв≥ широко застосовують матер≥али з скловолокна. ÷ей матер≥ал за технолог≥Їю виробнитцтва та властивост¤ми маЇ багато сп≥льного з м≥неральною ватою. ƒл¤ отриманн¤ скловолокна використовуЇтьс¤ та ж сама сировина, що й дл¤ виробництва звичайного скла. “иповий склад сировини такий: скло або його в≥дходи (50%), п≥сок, сода, вапно. ўоправда, дл¤ спец≥альноњ тепло≥зол¤ц≥њ використовуЇтьс¤ каол≥нова та кварцева вата, ¤ким притаманна п≥двищена термост≥йк≥сть. ¬олокна скловати зв'¤зуютьс¤ за допомогою спец≥альноњ в'¤жучоњ речовини (¤к правило, фенол-формальдег≥дноњ смоли), ¤ка надаЇ матер≥алу потр≥бну жорстк≥сть. ¬ироби з скловати можуть бути вкрит≥ алюм≥н≥Ївою фольгою, скловойлоком, склотканиною, р≥зними нетканими матер≥алами тощо. —кловата виробл¤Їтьс¤ центрифугально-ф≥льЇрно-дуттьовим способом, ¤кий забезпечуЇ отриманн¤ тонкого (д≥аметром близько 3 мкм) довгого еластичного волокна. ћ≥неральна ж вата отримуЇтьс¤ цент-роб≥жно-валковим способом ≥ маЇ б≥льший д≥аметр елементарних волокон. —кловата Ї б≥льш м≥цною, пружною та в≥брост≥йкою. ¬она, ¤к ≥ базальтова вата, не боњтьс¤ вогню й належить до категор≥њ негорючих матер≥ал≥в. –азом з тим, термост≥йк≥сть звичайноњ (без спец≥альних дом≥шок) скловати дещо нижча в≥д базальтовоњ, хоча гранична температура використанн¤ волокнистоњ ≥зол¤ц≥њ на основ≥ скл¤ноњ ≥ м≥неральноњ вати обумовлена на¤вн≥стю синтетичного зв'¤зуючого ≥ становить 250"—. —кловатн≥ вироби використовуютьс¤ пор¤д з м≥нераловатними дл¤ тепловоњ ≥зол¤ц≥њ буд≥вельних конструкц≥й, але окр≥м цього застосовуЇтьс¤ дл¤ ≥зол¤ц≥њ холодильного та промислового обладнанн¤, що працюЇ в умовах в≥брац≥њ, трубопровод≥в ≥ транспортних засоб≥в. ¬ европейских крањнах частка скловолоконних тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в с¤гаЇ 65%, однак в ”крањн≥ вона Ї дещо нижчою. Ќайб≥льш поширен≥ в ”крањн≥ утеплювач≥ з≥ скловати представлен≥ торговою маркою ISOVER (‘≥нл¤нд≥¤), що Ї п≥дрозд≥лом тепло≥зол¤ц≥йних матер≥л≥в концерну SAINT-GOBAIN. онцерн виробл¤Ї м≥неральн≥ ≥ скловоло-конн≥ утеплювач≥ з 1936 року. Ќа сьогодн≥ в≥н маЇ близько «ќ завод≥в в 14 крањнах ™вропи, а також в —Ўј, Ѕразил≥њ, јргентин≥ та итањ, ¤к≥ випускають широкий спектр буд≥вельноњ та техн≥чноњ тепло≥зол¤ц≥њ. “акож добре в≥дом≥ на украњнському ринку м'¤к≥ тепло≥зол¤ц≥йн≥ мати ≥з скл¤ного штапельного волокна URSA, що виробл¤ютьс¤ за технолог≥Їю н≥мецькоњ ф≥рми PFLEDERER у м.„удово (–ос≥¤). ѕредставником ц≥Їњ торговоњ марки в ”крањн≥ Ї ¬ј“ "‘лайдер-„удово". ћаЇ своњх прихильник≥в серед в≥тчизн¤них покупц≥в й продукц≥¤ угорськоњ ф≥рми SALGO-TARJANI. —кловатн≥ утеплювач≥ в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами не виробл¤ютьс¤ (щоправда, м≥ж ’ " ињвм≥ськбуд" та австр≥йською ф≥рмою HERAKLJTH дос¤гнуто домовлен≥сть про продаж сучасноњ технолог≥чноњ л≥н≥њ' з виробництва скловатних вироб≥в у широкому асортимент≥ потужн≥стю 100 тис.куб.м на р≥к). ѕ≥нопол≥стирол ѕ≥нопол≥стирол (≥накше - п≥нопласт) -еколог≥чно чистий, нетоксичний тепло- та звуко≥зол¤ц≥йний матер≥ал. ” буд≥вельн≥й практиц≥ цей матер≥ал застосовуЇтьс¤ вже прот¤гом 40 рок≥в ≥ зарекомендував себе ¤к найб≥льш економ≥чний та зручний у робот≥ утеплювач, ¤кому притаманн≥ висок≥ паро- та теплопров≥дн≥ властивост≥. —т≥на з п≥нопол≥стиролу завтовшки лише 12 см за своњми теплозбер≥га-ючими показниками екв≥валентна ст≥н≥ з дерев'¤ного брусу завтовшки 50 см, 2-метррв≥й ст≥н≥ з цегли або 4-метров≥й ст≥н≥ з зал≥зобетону. ≈ксплуатац≥йн≥ витрати на опаленн¤ будинку, ¤кий утеплений п≥нопол≥стиролом, втрич≥ менш≥, н≥ж на опаленн¤, прим≥ром, цегл¤ного будинку, оск≥льки зникаЇ потреба прогр≥ванн¤ ст≥н великоњ маси. “аблиц¤ ѕоказники щ≥льност≥ та теплопров≥дност≥ де¤ких буд≥вельних матер≥ал≥в
” пол≥стирольну групу утеплювач≥в вход¤ть так≥ р≥зновиди ≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в ¤к п≥нопласт M20-M30, —“»–ќƒ”–, ≤«ќ‘ќћ, —“»–ќ-‘ќћ, —“»–≤«ќЋ та багато ≥нших. ¬с≥ вони в≥дпов≥дають вимогам чинних норм щодо теплозахисних властивостей буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ меж≥ њх застосуванн¤ визначаютьс¤ м≥ркуванн¤ми пожежноњ безпеки. ѕ≥нопласт може використовуватис¤ при утепленн≥ ст≥н "легким мокрим" способом, всередин≥ пустот≥лоњ цегл¤ноњ кладки, а також у нав≥сних вентильованих фасадах. ѕ≥нопол≥стирольн≥ матер≥али використовуютьс¤ й при спорудженн≥ монол≥тних будинк≥в в опалубц≥, що не зн≥маЇтьс¤, тобто методом, ¤кий отримав назву "термобудинок". Ќизьк≥ температури не впливають на ф≥зико-техн≥чн≥ властивост≥ п≥нопол≥стиролу. ¬≥н збер≥гаЇ свою форму й при тривалому нагр≥ванн≥ до 90"—. ¬исок≥ теплозахисн≥ властивост≥ матер≥алу виключають негативний вплив цикл≥в замо-рожуванн¤-розморожуванн¤, ¤к≥ могли б спричинити виникненн¤ тр≥щин у несучих конструкц≥¤х. ÷е, в≥дпов≥дно, подовжуЇ терм≥н њх експлуатац≥њ. р≥м того, зовн≥шн≥ огороджувальн≥ конструкц≥њ з використанн¤м елемент≥в п≥нопол≥стиролу мають низьку питому вагу, що даЇ можлив≥сть уникнути зайвих витрат на п≥дсиленн¤ фундамент≥в при реконструкц≥њ та надбудов≥ ≥снуючих будинк≥в, а також значно заощадити кошти при новому буд≥вництв≥. ѕ≥дприЇмств, що виробл¤ють п≥нопол≥стирол, в ”крањн≥ - 15. њх встановлена потужн≥сть - понад 1,8 млн.куб.м на р≥к. ѕри цьому ∆итомирський завод сил≥катних вироб≥в випускаЇ екструз≥йний п≥нопол≥стирол, горл≥вський концерн "—тирол" - плити за пресовою технолог≥Їþ |
alt="http://www.e-atlas.com.ua/icons/ecblank.gif">