|
|
—татьи о строительстве >> ”тепление зданий >> ”тепленн¤ житла перших масових сер≥й |
”тепленн¤ житла перших масових сер≥й
‘ран≥вський ј. ”тепленн¤ житла перших масових сер≥й // Ѕудмайстер. 2001. є7. C.18-19
ќдн≥Їю з актуальних проблем, що активно обговорюЇтьс¤ сьогодн≥, Ї проблема модерн≥зац≥њ типового житла (особливо першого пер≥оду ≥ндустр≥ального домобудуванн¤), ¤ке маЇ найб≥льший р≥вень зносу. Ќараз≥ немаЇ достатньо обгрунтованих техн≥ко-економ≥чних показник≥в дл¤ визначенн¤ пр≥оритетних напр¤мк≥в у вир≥шенн≥ ц≥Їњ важливоњ соц≥альноњ проблеми. “аке житло морально ≥ ф≥зично застар≥ло ≥ тому потребуЇ великих ≥нвестиц≥й дл¤ проведенн¤ модерн≥зац≥њ.
рањни «ах≥дноњ ™вропи, ¤к в≥домо, не найб≥дн≥ш≥, вдалис¤ до утепленн¤ буд≥вель у зв'¤зку з необх≥дн≥стю зниженн¤ енергозатрат на опаленн¤ п≥сл¤ нафтовоњ кризи 70-х рок≥в. ¬насл≥док зниженн¤ тепловитрат через огороджувальн≥ конструкц≥њ буд≥вель енерговитрати на опаленн¤ зменшились тут приблизно вдв≥ч≥. “епер вони в 2-4 рази нижч≥ в≥д цього показника в крањнах —х≥дноњ ™вропи ≥ –ос≥њ.
” крањнах —х≥дноњ ™вропи утепленн¤ буд≥вель виконуЇтьс¤ в комплекс≥ з проведенн¤м санац≥йних роб≥т, включаючи модерн≥зац≥ю ≥нженерного обладнанн¤, зам≥ну стол¤рних вироб≥в тощо. «д≥йсненн¤ в –ос≥њ та ”крањн≥ п≥лотних проект≥в з реконструкц≥њ житла з повним обс¤гом роб≥т та з переплануванн¤м квартир, надбудовою мансардних поверх≥в, модерн≥зац≥Їю ≥нженерного обладнанн¤ та р¤ду ≥нших роб≥т дл¤ п≥двищенн¤ комфортност≥ житла не даЇ поки що п≥дстав дл¤ ствердженн¤, що це житло буде дешевшим ≥ комфортн≥шим за нове.
“ак, наприклад, при реконструкц≥њ 5-поверховоњ панельноњ буд≥вл≥ в —анкт-ѕетербурз≥ варт≥сть 1 м2 реконструйованого житла становила в межах 287-310 USD, що, на думку спец≥ал≥ст≥в, з урахуванн¤м витрат дл¤ в≥дселенн¤ мешканц≥в економ≥чно недоц≥льно. “аким чином, пошук оптимальних п≥дход≥в до ц≥Їњ проблеми триваЇ. јле на одне питанн¤ уже Ї в≥дпов≥дь. Ѕезперечним та життЇво необх≥дним в ус≥х п≥дходах до модерн≥зац≥њ типового житла, ¤ке не в≥дпов≥даЇ новим нормативним показникам опору теплопередач≥, Ї утепленн¤ буд≥вель. ѕроблема залишаЇтьс¤ лише в розробц≥ та впровадженн≥ ефективних утеплювальних систем дл¤ додаткового утепленн¤ огороджувальних конструкц≥й буд≥вель.
” св≥тов≥й буд≥вельн≥й практиц≥ використовуютьс¤ так≥ утеплювальн≥ системи:
- система з суц≥льною тепло≥зол¤ц≥Їю без порожнин (оштукатуренн¤ по шару тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу);
- система з захисним декоративним екраном та вентил¤ц≥йним пов≥тр¤ним простором;
- система з облицюванн¤м цеглою або ≥ншими др≥бноштучними матер≥алами та прошарком ≥з ефективного утеплювача.
«розум≥ло, що кожна з цих систем маЇ своњ переваги та недол≥ки, а також найб≥льш рац≥ональну сферу застосуванн¤. “ому впровадженн¤ цих техн≥чних р≥шень в буд≥вельну практику в ”крањн≥ маЇ бути всеб≥чно обгрунтованим.
size=4>ѕри вибор≥ утеплювальних систем сл≥д враховувати техн≥чн≥, економ≥чн≥, еколог≥чн≥ та ф≥нансов≥ вимоги:
- варт≥сть;
- вплив на буд≥вельн≥ конструкц≥њ п≥сл¤ утепленн¤ (пов≥тро- та паропроникненн¤, волог≥сть ст≥н, температурн≥ деформац≥њ ≥ т.д.);
- вплив на м≥крокл≥мат житлових прим≥щень п≥сл¤ утепленн¤ (температурний, волог≥сний та г≥г≥Їн≥чний стан);
- технолог≥ю виконанн¤ роб≥т;
- арх≥тектурну виразн≥сть;
- еколог≥чну чистоту;
- на¤вн≥сть матер≥ал≥в в≥тчизн¤ного виробництва.
—истема утепленн¤ з суц≥льною
size=4>тепло≥зол¤ц≥Їю ст≥н без порожнин
size=4>“ехн≥чне р≥шенн¤ ц≥Їњ системи передбачаЇ клейове або механ≥чне закр≥пленн¤ утеплювача до ≥снуючоњ ст≥ни за допомогою анкер≥в, дюбел≥в ≥ дрот¤них каркас≥в з наступним покритт¤м захисними шарами. як утеплювач використовуютьс¤ негорюч≥ матер≥али, наприклад, м≥нераловатн≥ плити. ¬ залежност≥ в≥д штукатурного шару застосовуютьс¤ два види систем кр≥пленн¤ -жорстке кр≥пленн¤ до ст≥ни за допомогою анкер≥в ≥ гнучке кр≥пленн¤ за допомогою шарн≥рних або пересувних кронштейн≥в.
size=4>ƒл¤ нанесенн¤ декоративно-захисного покритт¤ використовуютьс¤ цементно-п≥щан≥ або пол≥мерцементн≥ штукатурн≥ сум≥ш≥. ÷¤ система застосовуЇтс¤ в ”крањн≥ к≥лька рок≥в ≥ великого досв≥ду њњ експлуатац≥њ в кл≥матичних умовах нашоњ крањни нараз≥ немаЇ. Ѕ≥льш того, до цього часу не проведено коректних випробувань, ¤к≥ б визначили њх спроможн≥сть запоб≥гати попаданню вологи в утеплювач прот¤гом пер≥оду експлуатац≥њ. “ому буд≥вельники при використанн≥ ц≥Їњ утеплювальноњ системи повинн≥ знати њњ недол≥ки та причини њх виникненн¤.
ƒо суттЇвих недол≥к≥в сл≥д в≥днести:
- розтр≥скуванн¤ та розшаруванн¤ покритт¤, проникненн¤ вологи, промерзанн¤ та спучуванн¤ внасл≥док нер≥вном≥рност≥ температурно-волог≥сних деформац≥й основноњ ст≥ни та покр≥вельного шару, теплообм≥нних процес≥в у самому покритт≥ та неправильного застосуванн¤ кр≥пленн¤ в залежност≥ в≥д товщини покр≥вельного шару;
- зниженн¤ тепло≥зол¤ц≥йних ¤костей утеплювача за рахунок проникненн¤ ≥ накопиченн¤ вологи при застосуванн≥ цементно-п≥щаних штукатурок та порушенн¤ р≥чного балансу накопиченн¤ вологи внасл≥док недостатнього сумарного р≥вн¤ паропроникненн¤ при застосуванн≥ багатошарового покритт¤ з пол≥мерцементних штукатурок;
ƒосв≥д застосуванн¤ вищенаведеноњ системи в кл≥матичних умовах Ѕ≥лорус≥ з покритт¤м тепло≥зол¤ц≥йного шару цементно-п≥щаною штукатуркою засв≥дчуЇ терм≥н и служби прот¤гом 2-3 рок≥в, в зв'¤зку з чим рекомендовано використовувати б≥льш ¤к≥сн≥ пол≥мерцементн≥ штукатурн≥ сум≥ш≥. Ќа жаль, системн≥ досл≥дженн¤ цього типу утепленн¤ в кл≥матичних умовах ”крањни не проводились, але Ї вже негативний досв≥д руйнац≥њ штукатурки через в≥дносно невеликий пер≥од њњ експлуатац≥њ на р≥зних об'Їктах.
—истема утепленн¤ з захисним декоративним екраном
та вентил¤ц≥йним пов≥тр¤ним простором
—истема включаЇ три елементи: шар тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу, закр≥плений до ст≥ни зовн≥шний захисний екран з пов≥тр¤ним прошарком та систему кр≥пленн¤ у вигл¤д≥ кронштейн≥в ≥ проф≥л≥в з короз≥йност≥йких метал≥в. ÷¤ система б≥льш досконала ≥ позбавлена б≥льшост≥ недол≥к≥в, властивих утеплювальн≥й систем≥ з оштукатуренн¤м по шару тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу. √оловною перешкодою дл¤ њњ використанн¤ при модерн≥зац≥њ типового житла, особливо перших масових сер≥й, безумовно, Ї њњ варт≥сть, що коливаЇтьс¤ в межах 50-100 дол. —Ўј за 1 кв.м утепленн¤. ÷е зумовлено тим, що б≥льш≥сть цих систем - заруб≥жного виробництва.
–етельн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ досл≥дженн¤, проведен≥ рос≥йськими фах≥вц¤ми, засв≥дчують, що терм≥н окупност≥ затрат при застосуванн≥ ц≥Їњ утеплювальноњ системи становить 102 роки дл¤ 5-поверхового панельного будинку ≥ 154 роки дл¤ цегл¤ного.
÷¤ система маЇ також ≥ р¤д техн≥чних недол≥к≥в. ќдним ≥з них Ї те, що в тепло≥зол¤ц≥йному процес≥ не використовуЇтьс¤ огороджувальна конструкц≥¤ та в≥дкритий пов≥тр¤ний прошарок. ƒругий недол≥к -складн≥сть ≥ трудом≥стк≥сть при застосуванн≥ њњ дл¤ утепленн¤ фасад≥в 5-поверхових будинк≥в з великою к≥льк≥стю в≥кон та балкон≥в. «а своЇю сутн≥стю ц¤ система Ї модульною, ≥ њњ доц≥льно використовувати на великих площинах зовн≥шн≥х ст≥н, а не м≥ж в≥кнами та балконами.
”загальнююч≥ характеристики названих утеплювальних систем, ¤к≥ мають найшир-ше застосуванн¤ в буд≥вельн≥й практиц≥ р≥зних крањн св≥ту, св≥дчать, що мова йде не про принципов≥ недол≥ки цих систем ¤к таких, а лише про техн≥чну та економ≥чну доц≥льн≥сть њх застосуванн¤ дл¤ модерн≥зац≥њ старого типового житла в ”крањн≥.
ќпора " на в≥тчизн¤н≥ буд≥вельн≥ матер≥али
Ќайб≥льш техн≥чно доц≥льним ≥ економ≥чно обгрунтованим дл¤ утепленн¤ 5-поверхових будинк≥в перших масових сер≥й Ї застосуванн¤ системи з облицюванн¤м цеглою ≥ розташованим всереден≥ ефективним утеплювачем. “ака система розроблена в Ќƒ≤ буд≥вельного виробництва ≥ пропонуЇтьс¤ дл¤ широкого впровадженн¤ при модерн≥зац≥њ 5-поверхового типового житла. ¬ ц≥й утеплювальн≥й систем≥ в ¤кост≥ утеплювача використовуЇтьс¤ н≥здрюватий бетон з товщиною шару 15-20см, щ≥льн≥стью g = 250-300 кг/мsize=4>3 ≥ теплопров≥дн≥стю ≤ = 0,07-0,09 ¬т/м" , що забезпечуЇ терм≥чний оп≥р ст≥ни, ¤кий в≥дпов≥даЇ новим нормативним показникам опору теплопередач≥ огороджувальних конструкц≥й в межах R >1,7-2,2 м2"—/¬т.
як огороджувальна ≥ частково теплоз-бер≥гаюча конструкц≥¤ використовуЇтьс¤ традиц≥йний дл¤ ”крањни масовий ст≥новий матер≥ал - лицьова цегла, фасонн≥ вироби та спец≥альн≥ керам≥чн≥ елементи. “обто це не р¤дова цегла, а високо¤к≥сн≥ керам≥чн≥ вироби з широкою гамою кольор≥в, з офак-туреною за допомогою ангобуванн¤ та глазуруванн¤ поверхнею. ¬же налагоджено в≥тчизн¤не виробництво ц≥лоњ низки фасонних вироб≥в арх≥тектурно-художнього оздобленн¤ фасаду. ¬иготовл¤ютьс¤ спец≥альн≥ керам≥чн≥ вироби дл¤ облицюванн¤ - дешевш≥ за лицьову цеглу. ѕод≥бний спектр високо¤к≥сних керам≥чних вироб≥в освоЇно в промислових обс¤гах в м.–омни на цегельному виробництв≥ "—лобожанська буд≥вельна керам≥ка" та р¤д≥ ≥нших завод≥в.
÷ього року "—лобожанська буд≥вельна керам≥ка" плануЇ ввести в експлуатац≥ю другу технолог≥чну л≥н≥ю, п≥сл¤ чого загальна р≥чна потужн≥сть п≥дприЇмства с¤гне 60,0 млн.шт. високо¤к≥сноњ лицьовоњ цегли та фасонних вироб≥в. ЌалагоджуЇтьс¤ виробництво лицьовоњ цегли й на р¤д≥ ≥нших п≥дприЇмств, що дасть змогу задовольнити потреби в ц≥й продукц≥њ б≥льшост≥ рег≥он≥в ”крањни.
” промислових масштабах налагоджено виробництво ще одного утеплювального ≥ конструкц≥йного матер≥алу - н≥здрюватого бетону на ќбух≥вському завод≥ пористих вироб≥в та р¤д≥ ≥нших, де також плануЇтьс¤ зб≥льшити обс¤ги виробництва в зв'¤зку з великим попитом.
ƒо головних переваг запропонованоњ системи сл≥д в≥днести:
- довгов≥чн≥сть: 50-60 рок≥в, що визначаЇтьс¤ морозост≥йк≥стю керам≥чноњ цегли в межах 50-100 цикл≥в;
- арх≥тектурно-естетична виразн≥сть за рахунок широкого кольорового спектру лицьовоњ цегли та асортименту фасонних вироб≥в, а також можлив≥сть рельЇфноњ кладки;
- проста (кладочна) технолог≥¤ виконанн¤ роб≥т, що значно спрощуЇ њх виконанн¤ на фасадах буд≥вель та примиканн¤х до елемент≥в буд≥вель;
- сум≥сн≥сть застосованих матер≥ал≥в (керам≥чноњ цегли та н≥здрюватого бетону) за показниками пов≥тро- та паропроникнен-н¤;
- еколог≥чна чистота.
јле головною перевагою ц≥Їњ системи Ї конкурентноспроможна ц≥на - в межах 20-25 дол. —Ўј за 1 м3.
ƒо основного ж недол≥ку опоненти в≥днос¤ть необх≥дн≥сть влаштуванн¤ додаткових фундамент≥в. јле цей конструктивний елемент може бути виконаний у зв'¤зку з необх≥дн≥стю зовн≥шньоњ г≥дро- ≥ тепло≥зол¤ц≥њ п≥двалу, влаштуванн¤ балкон≥в на першому поверс≥ ≥ можливим посиленн¤м фундамент≥в.
Ќа зак≥нченн¤ сл≥д п≥дкреслити, що втрати тепла через непрозору (суц≥льну) частину ст≥ни знаход¤тьс¤ в межах 25-30%, а через прозор≥ конструкц≥њ (в≥кна та балконн≥ двер≥) та ≥нф≥льтрац≥ю пов≥тр¤ - приблизно вдв≥ч≥ б≥льш≥.
ƒл¤ комплексного вир≥шенн¤ проблеми утепленн¤ фасаду Ќƒ≤ буд≥вельного виробництва разом с ф≥рмами-виробниками ("“ехнолуч", "ќсокор", ињвський завод буд≥вельних алюм≥н≥Ївих конструкц≥й) розробив енергозбер≥гаюч≥ конструкц≥њ в≥кон з потр≥йним заскленн¤м та використанн¤м склопакет≥в з енергозбер≥гаючого скла, терм≥чних панелей дл¤ утепленн¤ балкон≥в, а також нав≥сн≥ лодж≥њ.
” розроблен≥й систем≥ утепленн¤ зовн≥шн≥х ст≥н, включаючи св≥тлопрозор≥ конструкц≥њ, використан≥ матер≥али та вироби виключно в≥тчизн¤ного виробництва, б≥льш≥сть з ¤ких нов≥ дл¤ ”крањни. ƒо них належать високо¤к≥сна керам≥чна продукц≥¤, ефективний утеплювач з н≥здрюватого бетону, теплоощадн≥ в≥кна та двер≥ з потр≥йним заскленн¤м (R=0,7-1,0 м2 /¬т), склопакети з енергозбер≥гаючого скла та терм≥чн≥ панел≥ двох вид≥в дл¤ утепленн¤ балкон≥в, а також нова конструкц≥¤ нав≥сних лодж≥й. « вказаними техн≥чними р≥шенн¤ми, матер≥алами та виробами можна ознайомитис¤ в Ќƒ≤ буд≥вельного виробництва, де споруджено фрагмент утепленн¤ зовн≥шньоњ ст≥ни буд≥вл≥ у натуральному розм≥р≥ до другого поверху
|
|
|
