|
|
—татьи о строительстве >> Ћандшафтные работы >> ќлександр≥¤ - "ѕарк вмираючого пер≥оду" |
ќлександр≥¤ - "ѕарк вмираючого пер≥оду"
√оломба ≤. ќлександр≥¤ - "ѕарк вмираючого пер≥оду" // янус Ќерухомiсть. 2001. є22. C.20-21
Ќародженн¤ та розкв≥т
ƒендрозапов≥дник "ќлександр≥¤", що в б≥л≥й ÷еркв≥ " один з найчар≥вн≥ших ландшафтних парк≥в ”крањни ¬≥н був започаткований, коли польський граф савер≥й Ѕраницький був нагороджений рос≥йським царем Ѕ≥лоцерк≥вським староством за придушенн¤ повстанн¤ п≥д назвою ол≥њвщина ќселившись з дружиною ≤мператриц≥ фрейл≥ною ќлександрою ≈нгельгардт ≤з 1795 року в б≥л≥й ÷еркв≥, подружж¤ намагалось облаштувати побут на кштальт петербурзького —аме з цього пер≥оду ≤ веде ≤стор≥ю парк ≤ св¤ткуЇ юв≥лей " нещодавно в≥дзначалось його 200-р≥чч¤ јвтори парку " ћюффо та ƒом≥н≥ко Ѕотан≤ ѕлоща парку складаЇ 201,4 гектари, а його рослинн≥сть дерева та чагарники " це 750 представник≥в флори р≥зних континент≥в, серед них " чимало екзотичних ѕрим≥ром, колись були 2 дерева китайськоњ тро¤нди, з ¤ких збирали 200 тис¤ч чар≥вних ≤ ц≥лющих кв≥т≥в
ѕарк був багатий ориг≥нальними спорудами ÷е " колонада "Ћука", китайський ≥ арковий м≥стки, водоспад "„ерепаха", джерело "Ћев", олона смутку, великий дерев'¤ний м≥ст через глибокий ¤р м≥ж ’олодним ≤ Ћазневим ставками ("ћ≥ст ди¤вола") ≤ таке ≤нше —то¤ли бюст ќлександра ≤ та ѕотьомк≥на, багато бронзових та мармурбрих статуй
Ќа жаль, даних про чисельн≥ пав≥льони та арх≥тектури малих форм, не збереглось —каж≥мо, Ї припущенн¤ в польських джерелах, що олона смутку була в район≥ "ћосту ди¤вола", а те, що ми маЇмо зам≥сть нењ " це олона тр≥умфу схожа на колону "к≥нець св≥ту" в ѕавловському парку п≥д ѕетербургом Ѕезумовно в плануванн≥ парку ≤ його спорудах використан≥ де¤к≥ форми ≤ прийоми парк≥в √атчинського ѕавловського, ѕетродворецького, в ¤ких колишн¤ фрейлина ≤мператриц≥ не раз бувала азали, що в≥дштовхнута в≥д двору вельможна пан≥, отримуючи пов≥домленн¤ про бали у пристоличних парках, прагнула перевершити њх пишнотою ≤ розк≥шшю прийом≥в в ќлександр≥њ". “ож, волод≥ючи обдаруванн¤м декоративного садовника ≥ маючи владу та кошти, вона про¤вила багато ≥н≥ц≥ативи, смаку ≥ заповз¤тливост≥, облаштовуючи ≥ вдосконалюючи свою ландшафтну тезку.
ядром парку став комплекс споруд зам≥ськоњ графськоњ резиденц≥њ ƒ≥динець, ¤кий складавс¤ з двоповерхових будинк≥в, п≥зн≥ше перебудованих у замкнутий ансамбль. ѕоруч поставала декоративна споруда "¬арна" " на честь здобутт¤ рос≥йськими в≥йськами турецькоњ фортец≥. ƒуже ц≥кавий пав≥льон "–отонда" неподал≥к в≥д центрального входу " нап≥вкругла споруда, перекрита кесонованим склеп≥нн¤м. ¬ њњ центральн≥й частин≥ " декоративна колонада: чотири колони коринфського ордеру, ¤к≥ п≥дтримують арх≥трав. «ахопленн¤ у в≥дв≥дувач≥в викликають "–уњни", надто " м≥с¤чноњ ноч≥, коли холодне дзеркало ставка з похиленими над ним плакучими вербами нав≥ваЇ фантаз≥њ про старовинний замок, рештки ¤кого прийшли з сивоњ давнини.
ўе одна прец≥кава споруда " колонада "Ћука" " нап≥вкругла буд≥вл¤ зовн≥шн≥м д≥аметром 34,2 м, на к≥нц¤х ¤коњ невелик≥ пр¤мокутн≥ прим≥щенн¤. ѕарадност≥, урочистост≥ ≥, в той же час, ажурност≥ њй надають дванадц¤ть колон ≥он≥чного ордена, ¤ким на внутр≥шн≥й ст≥н≥ в≥дпов≥дають п≥л¤стри з такими ж кап≥тел¤ми. олони п≥дтримують масивний јнтаблемент, ¤кий Ї опорою дл¤ односхильноњ покр≥вл≥.
ќлександр≥ю в р≥зн≥ часи в≥дв≥дало чимало ≥сторичних ос≥б ≥ д≥¤ч≥в культури та мистецтва. ѕевне, тутешн≥ краЇвиди надихнули пушк≥нський р¤док про "пишних гетьман≥в сади". ѕушк≥н був закоханий в одну з дочок Ѕраницьких " графиню ¬оронцову. ћилувавс¤ парком ≥ заглиблювавс¤ у думи й “арас Ўевченко. Ќедарма бюсти цих великих поет≥в встановлен≥ на п≥лонах при головному вход≥ в парк.
... ожний ≥з спадкоЇмц≥в ≥ наступник≥в засновниц≥ парку, назва ¤кого обезсмертила њњ ≥м'¤, дбав про вдосконаленн¤ ≥ збагаченн¤ зеленоњ перлини на –ос≥: син ¬ладислав савер≥йович, внук ¬ладислав ¬ладиславович, останн¤ власниц¤ "ќлександр≥њ", його дружина ћар≥¤ ≈встав≥вна, ¤ка померла у иЇв≥ в 1918 роц≥.
ѕочинаюч≥ нову рубрику "ƒворцовопарковые ансамбли", ми не розраховували, що ц¤ тема може зачепити когось "за живе". јле це в≥дбулос¤: люди, ¤к≥ безмежно закохан≥ в своЇ м≥сто, його минуле та сьгоденн¤, п≥клуючись про майбутнЇ, не можуть спок≥йно дивитись, ¤к занепадають, вмирають чар≥вн≥ куточки, що прикрашали житт¤ к≥лькох покол≥нь город¤н. “ему сьогодн≥шньоњ публ≥кац≥њ п≥дказали читач≥.
"яЌ"
«анепад
Ќаприк≥нц≥ другого " початку третього тис¤чол≥тт¤ "ќлександр≥¤" вступила у найчорн≥шу смугу свого ≥снуванн¤. «абруднюютьс¤ нафтопродуктами озера, занепадають ландшафти, гинуть дерева.
"ќлександр≥¤" волаЇ про допомогу!"" говор¤ть ус≥ в Ѕ≥л≥й ÷еркв≥, а серед них:
Ќачальник управл≥нн¤ м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури м≥ськвиконкому, головний арх≥тектор Ѕ≥лоњ ÷еркви ¬олодимир ‘едорович узьм≥н:
" я твердо переконаний, що у склад≥ адм≥н≥страц≥њ "ќлександр≥√ повинен працювати арх≥тектор високоњ квал≥ф≥кац≥њ, ¤кий мусить мати вир≥шальний голос, а не сл≥по виконувати розпор¤дженн¤ кер≥вництва парку.
ўо стосуЇтьс¤ ландшафт≥в парку, то њх стан незадов≥льний. Ќими теж повинн≥ займатис¤ фах≥вц≥.
√оловний державний сан≥тарний л≥кар м≥ськоњ —≈— јнатол≥й ¬олодимирович ƒобр¤нський:
" ѕредметно проблемами дендропарку "ќлександр≥¤" м≥ська сан≥тарноеп≥дем≥олог≥чна станц≥¤ займаЇтьс¤ з 1990 року, коли його адм≥н≥страц≥¤ звернулась ≥з листом за є88 в≥д 12 березн¤ 1990 року з проханн¤м орган≥зувати ком≥с≥ю дл¤ визначенн¤ джерела забрудненн¤ нафтопродуктами першого озера «ах≥дноњ балки дендрозапов≥дника. « цього приводу була тод≥ скликана нарада п≥д головуванн¤м √. ¬. Ўул≥пи, на ¤к≥й визначили завданн¤ по л≥кв≥дац≥њ забрудненн¤ озер ≥ грунту нафтопродуктами ≥ хромом (р≥шенн¤ в≥д 15 березн¤ 1990 року). “од≥ ж були встановлен≥ й винн≥: грунтов≥ води хромом забруднив гальван≥чний цех ав≥аремонтного заводу, а нафтопродукти потрапили з паливно-мастильних склад≥в цього заводу та з аеродрому. ћ≥ська —≈— винесла постанову є31 в≥д 3 травн¤ 1990 року й зупинила роботу гальван≥чного цеху в/ч 13845 з вищеназваних мотив≥в.
“од≥ в≥йськовики виготовили нафтовловлювач≥ у верх≥в'њ «ах≥дноњ балки, установку дл¤ нейтрал≥зац≥њ води з джерела б≥л¤ ¬ерхнього озера, пробурили спостережн≥ свердловини по периметру в≥йськовоњ частини дл¤ контролю забрудненн¤ ірунтових вод ≥ визначенн¤ напр¤мку њх розповсюдженн¤. Ќа , нас було покладено лабораторний контроль за водою р. –ось у район≥ "ќлександр≥њ. «авд¤ки вжитим заходам концентрац≥¤ шк≥дливих речовин у водоймах парку станом на 1999 р≥к дещо знизилась. јле х≥м≥чно забруднен≥ джерела парку не можуть використовуватись дл¤ побутових потреб ≥ ¤к питна вода.
Ќа територ≥њ "ќлександр≥њ Ї склад, у ¤кому збер≥гаЇтьс¤ 1472 кг небезпечних, заборонених до використанн¤ отрутох≥м≥кат≥в. ™ серед них також х≥м≥кати нев≥дом≥. ≤ хоча вони збер≥гаютьс¤ над≥йно, але в парку њм усе-таки не м≥сце.ѓх треба ¤комога швидше вивезти. «аконсервувати у контейнери довготривалого збер≥ганн¤ (в ц≥лому ж, у ињвськ≥й област≥ таких отрутох≥м≥кат≥в близько 2,5 тис¤ч тонн). ÷е питанн¤ адм≥н≥страц≥¤ парку мусить вир≥шити негайно!
ƒиректор державного дендролог≥чного парку "ќлександр≥¤"
Ќац≥ональноњ академ≥њ ”крањни, кандидат б≥олог≥чних наук
Ћеон≥д ѕетрович ћордатенко:
" ƒиректорую ¤ тут ≥з 1986 року. Ќин≥ штат парку становить 128 прац≥вник≥в: 20 науковц≥в, 5 " адм≥н≥страц≥¤, решта ж " роб≥тники та ≥нженерно-техн≥чн≥ прац≥вники. –об≥тники мають зарплату 125 гривень, у науковц≥в (у середньому) "173 гривн≥. ƒержава забезпечуЇ нам лише 65 в≥дсотк≥в фонду зарплати, а все ≥нше заробл¤Їмо сам≥. ÷е " кошти в≥д реал≥зац≥њ нас≥нн¤, насадкового матер≥алу дерев ≥ кущ≥в, екскурс≥йного обслуговуванн¤, плати за вх≥д ≥ в'њзд, здач≥ в оренду к≥лькох нежитлових прим≥щень.
«наЇте, "ќлександр≥¤" ще живе, ще тримаЇтьс¤ завд¤ки в≥дданим своњй справ≥ прац≥вникам парку.
ј ось ¤к нам працюЇтьс¤, м≥ркуйте сам≥. ѕочинаючи з опалювального сезону 1998-1999 рок≥в парк в≥дключили в≥д газопостачанн¤ через брак кошт≥в. ” результат≥ загинули, тобто вимерзли, майже вс≥ рослини, що вирощувалис¤ в закритому грунт≥. Ќаш≥ прац≥вники ось уже четверту зиму посп≥ль опалюватимуть своњ робоч≥ прим≥щенн¤ дровами.
” б≥лоцерк≥вц≥в останн≥ми роками з'¤вилас¤ традиц≥¤: в день реЇстрац≥њ шлюбу молод¤та з численними гост¤ми в≥дв≥дують "ќлександр≥ю" ≥, сто¤чи на итайському м≥стку, розпивають шампанське п≥д об'Їктивами фото- та в≥деокамер. ¬оно, ¤к дл¤ цив≥л≥зованих людей, то було б ≥ нормально, ≥, нав≥ть, романтично, бо цив≥л≥зован≥ порожн≥й посуд за собою обов'¤зково приберуть, не залишивши жодноњ см≥тинки на м≥сц≥ свого перебуванн¤. ј у нас, на превеликий жаль, не так: п≥д час чистки Ћебединого ставу (що прил¤гаЇ до итайського м≥стка) з дна вигребли два (1) тракторних причепи битих пл¤шок... р≥м того, п≥сл¤ кожних суботи-нед≥л≥ роб≥тники парку прибирають на цьому м≥сц≥ ≥ще до сотн≥ пл¤шок. ўоразу, ¤к минуть вих≥дн≥, мусимо збирати в кущах, поб≥л¤ лавок, на берегах –ос≥ та ставк≥в ≥ вивозити геть ц≥лий причеп р≥зноман≥тноњ порожньоњ тари.
÷ими дн¤ми мен≥ довелос¤ викласти на папер≥ основн≥ проблеми "ќлександр≥њ", без ¤кнайшвидшого вир≥шенн¤ ¤ких двохсотл≥тн¤ скарбниц¤ рукотворноњ краси й надал≥ пр¤муватиме до неминучоњ загибел≥. ќсь вони:
" в≥дсутн¤ державна концепц≥¤ утриманн¤ запов≥дних парк≥в ≥з статусом "нац≥ональне надбанн¤ ”крањни", оск≥льки немаЇ кошт≥в на збереженн¤, не кажучи вже про в≥дновленн¤ та розвиток "ќлександр≥њ";
" не ф≥нансуютьс¤ еколог≥чн≥ заходи по збереженню дендропарку;
" не витримуЇтьс¤ захисна зона
парку: по периметру огорож≥ споруджуютьс¤ р≥зн≥ буд≥вл≥ " в≥д автозаправок до помпезних будинк≥в, ¤к≥ порушують ц≥л≥сн≥сть ландшафтних ≥ арх≥тектурних композиц≥й;
" в≥дсутн¤ державна охорона запов≥дноњ територ≥њ парку;
" вигулюванн¤ собак у запов≥дн≥й територ≥њ призводить до зникненн¤ з њњ надсаджень зв≥р≥в (зайц≥в, б≥лок, барсук≥в, косуль) ≥ подекуди " птах≥в;
" площа дендропарку "ќлександр≥¤" " 297 га; при норм≥ навантаженн¤ (на 1 працюючого 2 га) необх≥дно, ¤к м≥н≥мум, 55-60 прац≥вник≥в техн≥чного персоналу по догл¤ду за насадженн¤ми парку. ‘актично на сьогодн≥ £ ўё"’ 27 Єѓўѓ‘│џ;
" в≥дсутн¤ необх≥дна техн≥ка по догл¤ду за насадженн¤ми: сучкор≥зи, газонокосарки, бензопилки, автовишка "Ћюлька";
" в≥дсутн≥ кошти дл¤ виконанн¤ протипожежних заход≥в: просоченн¤ протипожежними розчинами дерев'¤них конструкц≥й горищ арх≥тектурних споруд, влаштуванн¤ звукових сигнал≥зац≥й та ≥нше;
" необх≥дно зароблен≥ парком кошти ѕƒ¬ використовувати дл¤ ремонту арх≥тектурних споруд ≤ пам'¤тник≥в, влаштуванн¤ нових ландшафт≥в, а не в≥драховувати њх у бюджет м≥ста, оск≥льки допомоги в≥д м≥ських ф≥нансових орган≥в немаЇ.
«ав≥дуюча в≥дд≥лом охорони навколишнього природного середовища м≥ськвиконкому “ет¤на ¬асил≥вна √аленова:
" Ќезважаючи на те, що "ќлександр≥¤" п≥дпор¤дкована Ќац≥ональн≥й јкадем≥њ Ќаук ”крањни, увага ≥ тривога за його долю з боку м≥ських властей -щоденна. –озроблено й затверджено р≥шенн¤м м≥ськради в≥д 3.12.2000 р. еколог≥чну комплексну програму по охорон≥ навколишнього середовищами. Ѕ≥ла ÷ерква на пер≥од 2001-2005 рр. з вид≥ленн¤м кошт≥в ≥з м≥ського бюджету на часткову л≥кв≥дац≥ю забрудненн¤ ≥ вивченн¤ п≥дземних ≤ поверхневих вод. ™ висновки орган≥зац≥њ п≥д назвою "ѕравобережна г≥дрогеолог≥чна експедиц≥¤" про результати режимних спостережень за ¤к≥стю п≥дземних вод та намулових в≥дкладень у дендропарку, датован≥ 25.05.2001 р. ¬они св≥дчать, що в урочищ≥ "ѕатерчата" забрудненн¤ води нафтопродуктами перевищуЇ в 20(!) раз≥в гранично допустим≥, а шестивалентним хромом " у 13(!) раз≥в. ¬ 1996 роц≥ були розроблен≥ проекти ¤к л≥кв≥дувати загрозу знищенн¤ парку, але вони не реал≥зован≥. Ќин≥ силами м≥ськоњ влади облаштовуютьс¤ спец≥альн≥ перехоплювач≥ нафтопродукт≥в, њх локал≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤. "ќлександр≥ю" потр≥бно зберегти дл¤ нащадк≥в, бо вже гинуть дерева ≥ зв≥р≥. јле самотужки ми цього не зробимо.
Ќачальник в≥дд≥лу рег≥ональноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ ¬олодимир јндр≥йович ¬асильченко:
" ¬с≥ райони ињвщини, де прот≥каЇ р. –ось ≥ до Ѕогуслава " це наша природоохоронна зона. ѕрот¤гом 13 рок≥в порушуЇмо питанн¤ збереженн¤ природи.
Ќещодавно в Ѕ≥лу ÷еркву прињжджав ћ≥н≥стр еколог≥њ та природних ресурс≥в —. ≤. урик≥н, ¤кий детально ознайомивс¤ з проблемами "ќлександр≥њ" ≥ пооб≥ц¤в, що його в≥домство вид≥лить дл¤ оздоровленн¤ дендропарку 400 тис. грн. јле поки що ц≥ кошти в м≥сто не над≥йшли.
Ѕуквально цими дн¤ми ¤ в≥дв≥дав "ќлександр≥ю", прогул¤вс¤ њњ мальовничими але¤ми... ¬раженн¤ було неприЇмне: каскад ставк≥в у занедбаному стан≥, багато дерев попадало у воду ≥ гниють. раса, зв≥сно, ще не загинула. ѕарк ур¤тувати можна, але дл¤ & |
|
|
