—айт о строительстве домов и коттеджей

√оризонти водного господарства ”крањни
яцик ј. √оризонти водного господарства ”крањни // ”р¤довий кур'Їр . . 16 окт¤бр¤ 2003 (є 194) . —. 9

«а даними ёЌ≈— ќ, сьогодн≥ в св≥т≥ 1,5 м≥ль¤рда людей не мають доступу до ¤к≥сноњ питноњ води, а, за прогнозами ¬сесв≥тньоњ метеоролог≥чноњ орган≥зац≥њ, до 2020 року з нестачею питноњ води може з≥ткнутис¤ все населенн¤ планети «емл¤. Ќа переконанн¤ автора ц≥Їњ статт≥ "“≥льки той народ маЇ майбутнЇ, в ¤кого Ї чиста вода". ≤ це не просто слова. ÷е думка профес≥онала, ¤кий тридц¤ть рок≥в займаЇтьс¤ питанн¤ми водного господарюванн¤ в держав≥, працював у ћ≥н≥стерств≥ мел≥орац≥њ ≥ водного господарства, в≥дтак заступником м≥н≥стра охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки, головним державним ≥нспектором ”крањни з охорони навколишнього природного середовища.

Ќасамперед про те, з приводу чого вже не виникаЇ жодних сумн≥в≥в - у XXI стол≥тт≥ водн≥ ресурси б≥льшост≥ крањн св≥ту стануть вир≥шальним чинником њх економ≥чного розвитку та еколог≥чноњ безпеки. ўодо ”крањни " то широкомасштабне перетворенн¤ природних екосистем, залученн¤ значних обс¤г≥в водних ресурс≥в у господарський об≥г, њх забрудненн¤, зм≥на умов функц≥онуванн¤ ландшафт≥в призвели до порушенн¤ природноњ р≥вноваги, зниженн¤ ¤кост≥ води та втрати њњ самов≥дновноњ ≥ самоочисноњ здатност≥. як насл≥док " сучасн≥ водоресурсн≥ проблеми набули загальнодержавного значенн¤, стали одним з головних чинник≥в нац≥ональноњ безпеки крањни.

¬одне господарство ”крањни маЇ давню ≥стор≥ю. √оловними його завданн¤ми були ≥ залишаютьс¤ гарантоване забезпеченн¤ населенн¤ ≥ галузей економ≥ки водою у необх≥дн≥й к≥лькост≥ ≥ в≥дпов≥дноњ ¤кост≥.

ƒл¤ забезпеченн¤ цих завдань водна галузь ”крањни на початок 90-х рок≥в минулого стол≥тт¤ дос¤гла найвищого свого розвитку. ” сфер≥ њњ д≥¤льност≥ перебувало 63 тис. малих р≥чок ≥ водоток≥в з 52,4 млрд м³ м≥сцевого стоку, 21,0 млрд м³ пр≥сних п≥дземних вод, водосховища ≥ ставки ≥з загальним об'Їмом 55,3 млрд м³, с≥м великих маг≥стральних канал≥в загальною довжиною 1192 км та 10 великих водогон≥в, по ¤ких щороку в маловодн≥ райони подавалос¤ понад 22 млрд м³ води.

ƒл¤ управл≥нн¤ ≥ експлуатац≥њ такого складного водогосподарського комплексу в систем≥ ћ≥нводгоспу ”крањни була створена мережа управл≥нн¤, ¤ка включала: 25 обласних управл≥нь водного господарства, 30 буд≥вельно-монтажних трест≥в, в склад≥ ¤ких функц≥онувало 2365 буд≥вельних п≥дприЇмств, 27 завод≥в зал≥зобетонних вироб≥в ≥ 17 ремонтно-механ≥чних завод≥в, 4 басейнових водогосподарських об'Їднанн¤, ш≥сть проектно-вишукувальних ≥нститут≥в з 17 ф≥л≥¤ми, 107 м≥жрайонних управл≥нь з експлуатац≥њ зрошувальних та осушувальних земель, водопровод≥в с≥льськогосподарського призначанн¤ ≥ захисних споруд на водосховищах та р≥чках.

—истема ћ≥н≥стерства мел≥орац≥њ ≥ водного господарства в зазначений пер≥од представл¤ла одне ≥з найпотужн≥ших в≥домств ”крањни, ¤ке в р≥к освоювало в тепер≥шньому екв≥валент≥ близько 7 млрд гривень кап≥тальних вкладень. “ут сл≥д зазначити, що це в≥домство з самого початку об'Їднувало дв≥ галуз≥: водне господарство ≥ водн≥ мел≥орац≥њ. ” пер≥од широкомасштабних мел≥орац≥й, звичайно, основне ф≥нансуванн¤ направл¤лос¤ на мел≥орац≥ю земель, особливо зрошенн¤, ¤ке в свою чергу вимагало буд≥вництва нових маг≥стральних канал≥в ≥ водовод≥в.

«адл¤ справедливост≥, сл≥д зазначити, що оптим≥зована мел≥орац≥¤ дл¤ ”крањни вкрай необх≥дна, бо вона Ї страховим фондом нашого ризикованого землеробства, ≥ там, де мел≥оративн≥ системи спроектован≥, побудован≥ та експлуатуютьс¤ на науково обгрунтованих засадах, там еколог≥чних проблем не було ≥ немаЇ. ≤ те огульне паплюженн¤ мел≥орац≥њ земель людьми, далекими в≥д ц≥Їњ справи, завдало багато шкоди економ≥ц≥ крањни ≥ агропромисловому комплексу зокрема. јле тема мел≥орац≥њ земель дл¤ окремоњ розмови.

Ќа ћ≥н≥стерство мел≥орац≥њ ≥ водного господарства ”крањни ще в 1960 роц≥ був покладений державний контроль за використанн¤м ≥ охороною водних ресурс≥в. ÷¤ служба д≥¤ла за басейновим принципом, мала 11 басейнових управл≥нь ≥з 27 територ≥альними г≥дрох≥м≥чними лаборатор≥¤ми. ≤ н≥хто, н≥коли з ≥нших в≥домств не втручавс¤ в проблеми супроводженн¤ паводк≥в, л≥кв≥дац≥ю п≥дтоплень, бо њх просто або не допускали, або упереджу-вальн≥ роботи зд≥йснювались вчасно ≥ на високому профес≥йному р≥вн≥.

ѕ≥сл¤ здобутт¤ ”крањною незалежност≥ та переходу економ≥ки на ринков≥ в≥дносини в≥дбулис¤ зм≥ни ≥ у водному господарств≥. јле головна мета, основн≥ завданн¤ водного господарства залишились т≥ ж сам≥. Ќеобгрунтована приватизац≥¤ частини водогосподарського комплексу, втрата позиц≥й стратег≥чного пров≥дника перспективного розвитку водного господарства в умовах становленн¤ ринкових в≥дносин, самоусуненн¤ в≥д виконанн¤ багатьох пр¤мих водогосподарських завдань, в≥д контролю за використанн¤м земель водного фонду призвели до масовоњ забудови заплав р≥чок ≥ вкрай загострили кризову ситуац≥ю в њх басейнах. ¬≥дмова в≥д введенн¤ нових прогресивних економ≥чних в≥дносин надзвичайно загострила ситуац≥ю в галуз≥. ¬одне господарство за своЇю структурою, технолог≥¤ми, р≥внем водокористуванн¤ та охороною вод прийшло у суперечн≥сть ≥з в≥дновлювальною спроможн≥стю природних водних екосистем ≥ ¤к≥сними запитами соц≥альноњ сфери водозабезнеченн¤. Ќезадов≥льний стан водних джерел створив велик≥ труднощ≥ дл¤ розв'¤занн¤ проблем еколог≥чно безпечного питного водопостачанн¤ населенн¤.

—пециф≥ка питного водопостачанн¤ в ”крањн≥ пол¤гаЇ в тому, що воно на 75 в≥дсотк≥в грунтуЇтьс¤ на поверхневих водних джерелах. —учасн≥ технолог≥њ дозвол¤ють очистити воду в≥д будь-¤кого забрудненн¤ ≥ нав≥ть довести њњ до дистильованоњ. јле при цьому сл≥д враховувати варт≥сть такоњ очистки. ≤ чи потр≥бна така вода люд¤м дл¤ питних потреб" ≤ ¤к≥ насл≥дки будуть в≥д њњ вживанн¤"

ќск≥льки ¤к≥сть води в природних поверхневих джерелах нин≥ належить переважно до третьоњ " п'¤тоњ категор≥њ, а традиц≥йн≥ технолог≥њ очищенн¤ води розрахован≥ на першу-другу категор≥њ ¤кост≥ води у вододжерел≥, то њх застосуванн¤ не дозвол¤Ї п≥дготувати питну воду в≥дпов≥дно до нормативних вимог. ÷е створюЇ загрозу здоров'ю населенн¤, зумовлюЇ високий р≥вень захворюванн¤ кишковими ≥нфекц≥¤ми, гепатитом, зб≥льшуЇ ступ≥нь ризику впливу на орган≥зм людини канцерогенних ≥ мутагенних фактор≥в.

ѕричинами неспри¤тливоњ ситуац≥њ ≥з забезпеченн¤м населенн¤ питною водою нормативноњ ¤кост≥ Ї не лише еколог≥чн≥ чинники, а й ц≥лий р¤д проблем, ¤к≥ виникли внасл≥док того, що впродовж тривалого часу водопров≥дно-канал≥зац≥йне √осподарство розвивалось низькими темпами ≥ незадов≥льно комплектувалос¤ техн≥кою, матер≥алами, обладнанн¤м.

јнал≥з даних щодо водов≥дведенн¤ ≥ ¤кост≥ природних вод, що проводивс¤ тривалий час, св≥дчить про триваюче забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних, а особливо грунтових вод. Ќайб≥льше це спостер≥гаЇтьс¤ за останн≥ 10-12 рок≥в. якщо об'Їми використаноњ св≥жоњ води з 1990-го до 2001 рок≥в скоротилис¤ з 30,2 до 12,2 млрд м³, а об'Їм в≥дведених ст≥чних вод " з 20,3 до 12,3 млрд м³ то об'Їм надходженн¤ забруднених вод зб≥льшивс¤ з 3,2 в 1990 р. до 3,8 млрд м³ в 1999 р., в тому числ≥ без очищенн¤ " з 0,5 до 0,7 млрд м³. ѕри загальному спад≥ водоспоживанн¤ забрудненн¤ поверхневих водних джерел ≥ ірунтових вод не т≥льки не зменшилос¤, а частково ≥ зб≥льшилос¤. “акий процес по¤снюЇтьс¤ тим, що р≥зко зменшилас¤ в≥дновлювальна, самоочисна спроможн≥сть р≥чок та ≥нших водних об'Їкт≥в.

–еал≥зац≥¤ основних напр¤м≥в розвитку водного господарства маЇ в≥дбуватис¤ за такими принципами: басейн водного об'Їкта маЇ розгл¤датис¤ ¤к Їдиний об'Їкт управл≥нн¤ водогосподарською д≥¤льн≥стю при обов'¤зковому врахуванн≥ насл≥дк≥в в≥д заход≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ на ньому; водн≥ об'Їкти м≥сцевого значенн¤ в межах басейн≥в р≥чок загальнодержавного значенн¤ управл¤ютьс¤ м≥сцевими органами при погодженн≥ ≥з сп≥льними дл¤ всього басейну заходами ≥ планами; збалансован≥сть економ≥чного розвитку ≥ в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в; нормоване водокористуванн¤. ѕокритт¤ затрат на реал≥зац≥ю еколог≥чно ≥ соц≥ально обгрунтованих заход≥в з≥ ст≥йкого в≥дтворенн¤ еколог≥чно повноц≥нних водних ресурс≥в маЇ в≥дбуватис¤ через платеж≥ за водокористуванн¤. ¬оду сл≥д визнати економ≥чним продуктом, першоосновою життЇзабезпеченн¤ людини. –озм≥ри платеж≥в мають стимулювати рац≥ональне й еколог≥чно безпечне водокористуванн¤.

–озвиток водного господарства ”крањни в нових соц≥ально-економ≥чних умовах буде усп≥шним при розум≥нн≥ ц≥лей цього розвитку населенн¤м крањни ≥ його п≥дтримц≥. ƒос¤гти цього можна лише через створенн¤ умов дл¤ широкоњ ≥нформова-ност≥ населенн¤ ≥ залученн¤ широкоњ громадськост≥ й водокористувач≥в на вс≥х етапах розвитку ≥ реал≥зац≥њ заход≥в, ¤к≥ пр¤мо чи опосередковано впливають на розвиток водного господарства. «окрема необх≥дно забезпечити: доступн≥сть до ≥нформац≥њ про стан водних ≥ водогосподарських об'Їкт≥в, ¤кост≥ питноњ води; прозор≥сть процедур визначенн¤ тариф≥в, накопиченн¤ ≥ витрачанн¤ кошт≥в; прозору тендерну основу укладанн¤ контракт≥в на виконанн¤ п≥др¤дних роб≥т з реал≥зац≥њ план≥в ≥ заход≥в; контроль ≥ обговоренн¤ результат≥в реал≥зац≥њ заход≥в; розробку загальноосв≥тн≥х ≥ профес≥ональних програм навчанн¤, засоб≥в пропаганди водогосподарських заход≥в ≥ р≥шень.

Ќа наш погл¤д, спираючись на останн≥ дос¤гненн¤ водогосподарськоњ науки ≥ в≥тчизн¤ний досв≥д щодо створенн¤ умов дл¤ еколог≥чно безпечного водокористуванн¤, рац≥онального використанн¤, охорони ≥ в≥дтворенн¤ повноц≥нних водних ресурс≥в в ”крањн≥, необх≥дно визначити Їдино в≥дпов≥дальну державну структуру за стан водних ресурс≥в в крањн≥, ¤к≥й належить: зд≥йснити водогосподарсько-еколог≥чне районуванн¤ територ≥њ ”крањни дл¤ створенн¤ передумов функц≥ональн≥й самоокупн≥й галуз≥ "¬одне господарство"; створити ¬одний банк, ¤кий допоможе гарантовано ф≥нансувати галузь в нових економ≥чних умовах функц≥онуванн¤; ¤к в≥дпов≥дальному за стан справ в р≥чковому басейн≥ включити у сферу своЇњ виробничоњ д≥¤льност≥ вс≥ структури, що перебувають на водному об'Їкт≥; в≥дновити вс≥ функц≥њ, ¤к≥ забезпечувала галузь на к≥нець 80-х рок≥в, ≥з значним њх розширенн¤м з метою створенн¤ економ≥чного базису створенн¤ самоокупноњ галуз≥; провести ≥нвентаризац≥ю земель водного фонду ≥ скласти њх кадастр; провести паспортизац≥ю ≥снуючих водосховищ, ставк≥в ≥, виход¤чи з умов зарегульованост≥ по кожному р≥чковому басейн≥, њх ефективност≥ ≥ доц≥льност≥, прийн¤ти р≥шенн¤ щодо подальшоњ њх експлуатац≥њ, реконструкц≥њ чи спуску; вз¤ти на себе всю в≥дпов≥дальн≥сть за м≥жнародне сп≥вроб≥тництво по вс≥х водогосподарсько-еколог≥чних програмах, проектах, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ в ”крањн≥, ¤к≥сно п≥двищити ефективн≥сть такоњ сп≥впрац≥; в≥дновити оптим≥зовану к≥льк≥сть буд≥вельних водогосподарських орган≥зац≥й в розр≥з≥ адм≥н≥стративних областей, виход¤чи з виробничих потреб; накопичений в ”крањн≥ досв≥д водогосподарського буд≥вництва перенести в заруб≥жж¤, а на зароблен≥ кошти ≥нвестувати своњ водогосподарськ≥ проекти ≥ програми; впровадити в практику управл≥нн¤ водогосподарським комплексом сучасн≥ методи, способи, технолог≥њ, що дозволить п≥днести на р≥вень сучасних вимог управл≥нн¤ використанн¤м, охороною ≥ в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в (покритт¤ ст≥льниковим зв'¤зком територ≥њ ”крањни дозвол¤Ї впровадити автоматизован≥ системи управл≥нн¤ р≥чковими басейнами), створити на одн≥й з 63 тис¤ч р≥чок ≥ водоток≥в крањни досл≥дно-иоказовий об'Їкт "ћала р≥чка" дл¤ в≥дпрацюванн¤ на н≥й останн≥х дос¤гнень науки з метою в≥дновленн¤ природно-еколог≥чноњ р≥вноваги в њњ басейн≥ ≥ перенесенн¤ цього досв≥ду на ≥нш≥ р≥чки держави; особливу увагу прид≥лити чорнобильськ≥й зон≥, через ¤ку прот≥кають р≥чки, ¤к≥ Ї джерелом водопостачанн¤ дл¤ 35 млн. наших громад¤н; кор≥нним чином зм≥нити систему п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ дл¤ галуз≥, керуючись останн≥ми дос¤гненн¤ми в галуз≥ управл≥нн¤.

ѕроблемою XXI стол≥тт¤ буде питна вода, ≥ ¤кщо ми вс≥ усв≥домимо загрозу њњ насуванн¤, захочемо зберегти дл¤ себе ≥ прийдешн≥х покол≥нь найголовн≥ший ≥ н≥чим незам≥нний природний ресурс " воду, то знайдемо можливост≥ дл¤ в≥дновленн¤ в повному склад≥ державного органу управл≥нн¤ використанн¤м, охороною ≥ в≥дтворенн¤м водних ресурс≥в крањни.

ƒл¤ цього необх≥дно вишукати вс≥ можливост≥, бо вода " це саме житт¤.