|
|
—татьи о строительстве >> ¬одообеспечение и вододобыча >> ‘≥льтр дл¤ води ? це те, про що давно мр≥ють ваш≥ нирки |
‘≥льтр дл¤ води ? це те, про що давно мр≥ють ваш≥ нирки
„егринець ¬. ¬олок Ћ. ‘≥льтр дл¤ води " це те, про що давно мр≥ють ваш≥ нирки // √алицьк≥ контракти . . 6 окт¤бр¤ 1997 (є 40) . —. 82-83
«а словами сан≥тарного л≥кар¤ в≥дд≥лу г≥г≥Їн≥чних проблем еколог≥њ та здоров"¤ населенн¤ ињвськоњ м≥ськоњ санеп≥демстанц≥њ Ћариси —ухненко, вода, що надходить до ки¤н з центральних водопровод≥в, проходить повне очищенн¤ ≥ кип"¤т≥нн¤ не потребуЇ. —лабо м≥нерал≥зована (300-500 мг/л, при норм≥ 1000 мг/л) та безпечна у рад≥олог≥чному в≥дношенн≥. Ќа сьогодн≥ стан питноњ води у водомереж≥ иЇва за сан≥тарно-бактер≥олог≥чними та сан≥тарно-х≥м≥чними показниками вкладаЇтьс¤ в чинн≥ норми стандарту ≥ Ї безпечним в еп≥дем≥олог≥чному в≥дношенн≥. ’оча в попередн≥ роки у л≥тн≥й пер≥од (червень-вересень) спостер≥галос¤ перевищенн¤ показник≥в з орган≥ки (хлороформу) " 250-300 мкг/л (при норм≥ ¬ќќ« 200 мкг/л, цього року завд¤ки новим технолог≥¤м очищенн¤ води " близько 90 мкг/л.
«в≥сно, так≥ бадьор≥ зв≥ти можуть розлютити б≥льш≥сть споживач≥в питноњ води з м≥ських водопровод≥в. Ѕо вже давно н≥хто з них не в≥дчуваЇ насолоди в≥д "життЇдайноњ вологи" з кран≥в. ≤ кожен по змоз≥ ретельно очищаЇ њњ найр≥зноман≥тн≥шими ф≥льтрами.
ѕотр≥йний захист ус≥Їњ родини
«"¤совано, що негативн≥ фактори, ¤к≥ впливають на здоров"¤ людей, розпод≥л¤ютьс¤ на три групи: механ≥чн≥ дом≥шки (п≥сок, частинки ≥рж≥ з труб та ≥нше), х≥м≥чн≥ (розчинен≥ у вод≥ речовини) та орган≥чн≥ (найпрост≥ш≥ орган≥зми та бактер≥њ). ожну групу нейтрал≥зують окремо. “ому в сучасних ф≥льтрах дл¤ домашнього використанн¤ активний елемент складаЇтьс¤ з трьох частин, а очищенн¤ одного-двох л≥тр≥в води триваЇ до п"¤ти хвилин. Ќайдешевш≥ ф≥льтри, зокрема т≥, що накручуютьс¤ на водопров≥дний кран, розрахован≥ на швидке пропусканн¤ пор≥вн¤но великоњ к≥лькост≥ води ≥ тому м≥ст¤ть лише активоване вуг≥лл¤. “акий простий ф≥льтрувальний елемент маЇ два недол≥ки: в≥н швидко накопичуЇ в соб≥ бруд ≥ через де¤кий час додаЇ його до води, а головне " вуг≥лл¤ затримуЇ лише частину механ≥чних дом≥шок. ѕоловина "х≥м≥њ" та бактер≥њ спок≥йно проход¤ть кр≥зь нього.
Ќайб≥льшого поширенн¤ останн≥м часом набули зручн≥ ф≥льтри "чайного" типу. «а принципом д≥њ вони однаков≥, незалежно в≥д назви та ф≥рми-виробника. —кладаютьс¤ з двох резервуар≥в, розташованих один на одному ≥ з"Їднаних трубкою, у ¤к≥й закр≥плено зм≥нний картридж ф≥льтра. артридж маЇ три посл≥довн≥ в≥дд≥ленн¤, що нейтрал≥зують певн≥ дом≥шки та забруднювач≥. «ручн≥сть забезпечуЇтьс¤ "пам"¤тним" механ≥чним календарем, на ¤кому п≥д час заправленн¤ картриджа до системи користувач виставл¤Ї дату наступноњ зам≥ни. ” верхн≥й резервуар заливаЇтьс¤ водопров≥дна вода, згодом вона самотоком просочуЇтьс¤ через картридж до нижнього резервуара, ≥ нею вже можна користуватис¤. Ќайширша пропозиц≥¤ домашн≥х ф≥льтр≥в цього типу " ф≥рми Brita. як стверджують сам≥ виробники, понад 50 м≥льйон≥в чолов≥к у св≥т≥ користуютьс¤ продукц≥Їю Brita. «алежно в≥д матер≥алу, з ¤кого виготовлено корпус ф≥льтрувальноњ системи, њњ ц≥на в≥д 45 гривень (пластмаса) до 85 гривень (спец≥альне скло). артридж≥ " ун≥версальн≥, застосовуютьс¤ у р≥зних типах ф≥льтр≥в одного виробника ≥ коштують в≥д 10 до 15 гривень, при цьому терм≥н д≥њ в умовах середнього водоспоживанн¤ с≥м"њ з трьох ос≥б " до одного м≥с¤ц¤. онкуруЇ з цими системами продукц≥¤ американськоњ корпорац≥њ "Aметек" (варт≥сть простих ф≥льтр≥в 55-65 грн), щоправда, вона ор≥ЇнтуЇтьс¤ б≥льше на маг≥стральн≥ ф≥льтри пропускною потужн≥стю 10-30 л≥тр≥в на хвилину (так≥ коштують 190-240 грн).
якщо ж турбота про власне здоров"¤ здатна спонукати споживача на витрати 3-4 тис¤ч гривень, йому запропонують дивовижне дос¤гненн¤ зах≥дноњ технолог≥њ: повн≥стю автоматизовану домашню систему очищенн¤, дезодоруванн¤ ≥ регенерац≥њ водопров≥дноњ води. ¬ јмериц≥ б≥льш≥сть дом≥вок обладнан≥ цим дивом. омпан≥¤ Electrolux представл¤Ї на украњнському ринку комплекс RO-400 з комп"ютерним керуванн¤м, ¤кому немаЇ р≥вних за ¤к≥стю очищенн¤. ѕри цьому гарантований ресурс д≥њ " до п"¤ти рок≥в. ƒл¤ встановленн¤ системи необх≥дн≥ зусилл¤ фах≥вц≥в та в≥льний об"Їм кухонноњ тумбочки (близько одного куб≥чного метра). Ќа вв≥дному водогон≥ системи рекомендуЇтьс¤ встановити додатковий ф≥льтр грубого очищенн¤, ¤кий забезпечуватиме безпереб≥йну роботу надчутливоњ апаратури. ќсобливий ефект справл¤Ї блок електронного управл≥нн¤, ¤к дв≥ крапл≥ води схожий на системний блок потужного комп"ютерного сервера з блимаючими ≥ндикаторами.
¬и¤вл¤Їтьс¤, в≥тчизн¤не " краще!
ƒл¤ найефективн≥шого очищенн¤ води пропонуютьс¤ р≥шенн¤, науковий та техн≥чний р≥вень ¤ких дуже високий. Ќаприклад, щоб видалити з води непотр≥бн≥ сполуки ≥ при цьому залишити необх≥дн≥ людин≥ розчинен≥ сол≥, активний елемент ф≥льтра повинен "ум≥ти" њх розр≥зн¤ти. “акий елемент розроблений в≥тчизн¤ними науковц¤ми з ракетно-косм≥чноњ корпорац≥њ "≈нерг≥¤" ≥ використовуЇтьс¤ у ф≥льтрах типу "Ѕар"Їр". ѕринцип його д≥њ базуЇтьс¤ на р≥зниц≥ л≥н≥йних розм≥р≥в молекул р≥зних сполук. ¬ода проходить кр≥зь так звану мембрану, отвори в ¤к≥й отримано за допомогою бомбардуванн¤ тонкого металу прискореними ≥онами. ƒ≥аметр отвор≥в такий, що кр≥зь них "проскакують" молекули лише певного класу. ≈лемент маЇ три посл≥довн≥ ступен≥ ф≥льтрац≥њ ≥ використовуЇ два типи картридж≥в: "Ѕар"Їр-3" ≥ "Ѕар"Їр-4". ÷≥нн≥сть "Ѕар"Їра-3" пол¤гаЇ в дез≥нф≥куюч≥й д≥њ, тобто у стов≥дсотковому знищенн≥ вс≥х хвороботворних бактер≥й. Ќим можна користуватис¤ в пох≥дних умовах, дл¤ безпечного питт¤ ≥ приготуванн¤ њж≥ з колод¤зноњ або р≥чковоњ води. "Ѕар"Їр-4" очищуЇ водопров≥дну воду в≥д хлору ≥ його сполук на 95%, в≥д фенол≥в на 90%, в≥д важких метал≥в, мийних засоб≥в, пестицид≥в " на 85%. –есурс обох картридж≥в 500 л≥тр≥в.
ўо ц≥каво, мембранн≥ ф≥льтри в ”крањн≥ закуповують ф≥рми ≥з ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ, Iспан≥њ. "Ѕар"Їр" коштуЇ 45-55 грн, а продаЇтьс¤ в ус≥х крамниц¤х побутових товар≥в.
р≥м "Ѕар"Їра", в крамниц¤х пропонуЇтьс¤ ≥нша украњнська продукц≥¤: ф≥льтри "–оса" з двома ступен¤ми очищенн¤ (45-50 гривень) та "√ейзер" (20-25 гривень) " простий елемент з активованого вуг≥лл¤.
ƒача " не лише чисте пов≥тр¤
Ѕагато жител≥в великих ≥ малих м≥ст ”крањни р¤туютьс¤ в≥д м≥ськоњ метушн≥ та загазованого пов≥тр¤ на дачах. "Ќов≥ украњнц≥" гар¤чково скуповують земл≥ ≥ будують р≥знокал≥берн≥ арх≥тектурн≥ зухвалост≥ ¤к пам"¤тники поганому смаку. јле... ћало просто збудувати садибу, потр≥бно ще видобути придатну до споживанн¤ воду. “им часом м≥сцева влада в особ≥ колишн≥х колгоспних д≥¤ч≥в роздаЇ "чужинц¤м" п≥д дач≥ (за непоган≥ грош≥, м≥ж ≥ншим) насамперед покинут≥ земл≥ в районах, де грунтов≥ води непридатн≥ не т≥льки дл¤ питт¤, а часто й дл¤ поливанн¤. —татистика св≥дчить, що 80% "дачних" земель в ”крањн≥ видають своњм власникам через насоси ≥ свердловини так звану "≥ржаву" воду, вживати ¤ку просто небезпечно дл¤ здоров"¤. ѕодекуди вода виходить на поверхню начебто ≥ чистою, але через к≥лька хвилин або годин випадаЇ лапатий бурий осад. ÷е двовалентне зал≥зо, позбутись ¤кого шл¤хом ф≥льтруванн¤ неможливо " потр≥бна спец≥альна х≥м≥чна реакц≥¤, що переведе зал≥зо у тривалентний стан. ињвське сп≥льне украњнсько-шведське п≥дприЇмство SU-Group пропонуЇ заможним дачникам спец≥альну систему виробництва ф≥рми Grundfos, що вир≥шуЇ вс≥ проблеми з "≥ржавою" водою. ” склад≥ системи працюЇ резервуар-активатор, куди вода нагн≥таЇтьс¤ п≥д тиском. “ам вона проходить кр≥зь насипку з≥ смолистого грав≥ю, де зал≥зо доокислюЇтьс¤, а пот≥м дом≥шки ф≥льтруютьс¤ звичайним шл¤хом. ќбладнанн¤ здатне п≥дтримувати пост≥йний ц≥лодобовий нап≥р дл¤ повного обс¤гу водопостачанн¤ (њж≥, господарських потреб, поливанн¤ рослин) у садиб≥ з 4-6 особами та п≥дн≥мати воду з 15-метровоњ глибини до п"¤того поверху. якщо глибина зал¤ганн¤ грунтових вод у цьому район≥ б≥льша, використовуЇтьс¤ потужн≥ший насос, а максимальна глибина може с¤гати 200 метр≥в. ѕри цьому у власника не бол≥тиме голова за труби та крани " високо¤к≥сн≥ пластиков≥ водогони легко монтуютьс¤ та зн≥маютьс¤, а вс≥ витоки комплектуютьс¤ автоматичними зап≥рними клапанами. ¬зимку клапани вбережуть в≥д розмерзанн¤ труб. “ака система у р≥зних комплектац≥¤х коштуватиме в≥д $1000 до $2500, до того ж фах≥вц≥ ф≥рми в≥зьмуть на себе повний комплекс проектно-розв≥дувальних та бурильних роб≥т.
SU-Group: (044) 563-57-75;
"Ѕар"Їр": (044) 220-42-30
ƒов≥дка "√ ":
ƒесь у середин≥ с≥мдес¤тих рок≥в завз¤т≥ туристи воду в середн≥й теч≥њ ƒн≥пра вважали чистою ≥ смачною " можна було пити пр¤мо з р≥чки. —ьогодн≥, ¤к стверджують фах≥вц≥, на кожен л≥тр дн≥провськоњ води припадаЇ два л≥три промислових виток≥в. «а оф≥ц≥йними даними ƒержсанеп≥днагл¤ду, ¤к≥ суперечать висновкам кињвських л≥кар≥в-г≥г≥Їн≥ст≥в, питна вода в ус≥х великих м≥стах ”крањни вже не в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним нормам на вм≥ст небезпечних дл¤ здоров"¤ речовин ≥ хвороботворних бактер≥й. јле замислюютьс¤ над цим найчаст≥ше ≥ноземц≥, звикл≥ у себе вдома до ≥нших стандарт≥в житт¤. ƒл¤ тих, хто прибуваЇ в ”крањну, Ї пам"¤тки, де рекомендовано не вживати м≥сцеву воду без спец≥альноњ обробки. ¬ "њхн≥х" страхових пол≥сах отруЇнн¤ нашою питною водою вид≥лено в окремий пункт, ≥ компенсац≥¤ не нараховуЇтьс¤ " "ми ж вас попереджали..."
оментар "√ ":
’арактерними ознаками низькоњ ¤кост≥ води Ї запах хлору, жовтуватий кол≥р, "металевий" присмак, накип на ст≥нках посуду, виникненн¤ пл≥вок на поверхн≥, зм≥на кольору овоч≥в ≥ фрукт≥в при в≥дварюванн≥. ƒл¤ найпрост≥шого захисту родини в≥д вживанн¤ не¤к≥сноњ води рекомендуЇтьс¤ њњ завжди кип"¤тити та в≥дстоювати прот¤гом доби. “акий спос≥б обробки втрич≥ зменшуЇ в≥рог≥дн≥сть неприЇмних насл≥дк≥в дл¤ здоров"¤.
|
|
|
