|
|
—татьи о строительстве >> ÷ементные издели¤. ѕроизводство. «аводы. >> ≤ на "глин¤них ногах" можна п≥двестис¤ |
≤ на "глин¤них ногах" можна п≥двестис¤
ћиронюк ј. ≤ на "глин¤них ногах" можна п≥двестис¤ // √алицьк≥ контракти . . 30 августа 1999 (є 35) . —. 28-29
ѕ≥д лежачий кам≥нь, ¤к в≥домо, вода не тече. ј тим паче, ¤кщо йдетьс¤ не про воду, а про кап≥таловкладенн¤ у таку непросту галузь ¤к виробництво цегли. ≤ не знати, чим би ск≥нчилас¤ ≥стор≥¤ –оменськоњ цегельн≥ (у кожному раз≥ "хеп≥ ендом" там ≥ не пахло), що вже чотири роки посп≥ль скн≥ла в "законсервованому" стан≥, ¤кби њњ кер≥вництво не спромоглос¤ знайти ≥ноземного ≥нвестора, ¤кий погодивс¤ вкласти в реконструкц≥ю заводу близько 5 млн долар≥в.
«авд¤ки отриманим ≥нвестиц≥¤м вдалос¤ реан≥мувати одну з двох виробничих л≥н≥й (потужн≥стю 30 млн штук цегли на р≥к), зд≥йснити докор≥нну модерн≥зац≥ю та реструктуризац≥ю п≥дприЇмства ≥ вже п≥д вив≥скою украњнсько-американського —ѕ "—лобожанська буд≥вельна керам≥ка" (—Ѕ ) трохи б≥льше, н≥ж за р≥к дос¤гти таких результат≥в, що багатьом не до снаги й за дес¤тил≥тт¤.
÷егельний г≥гант у ринковий в≥раж не вписавс¤
≤стор≥¤ –оменського цегельного заводу, що на —умщин≥, дуже под≥бна до б≥ограф≥й багатьох п≥дприЇмств, народжених плановою соц≥ал≥стичною економ≥кою. –≥шенн¤ про чергову новобудову ухвалили на високому ур¤довому р≥вн≥ 1988 року - ще тод≥, коли украњнська промислов≥сть працювала на "Їдиний народногосподарський комплекс" колишнього —–—–. «авод, проектна потужн≥сть ¤кого становила 60 млн штук цегли на р≥к, мав ув≥йти до дес¤тки найб≥льших п≥дприЇмств галуз≥ (в ”крањн≥ под≥бних колос≥в взагал≥ було лише к≥лька).
–оменська цегельн¤ стала до ладу в дуже стислий терм≥н ≥, ¤к на той час водилос¤, без особливого огл¤ду на проблеми ¤кост≥. ” кожному раз≥ звичайну керам≥чну цеглу невисоких марок ћ75 ≥ ћ100, що почали виробл¤ти на завод≥, аж н≥¤к не можна було зарахувати до кращих зразк≥в продукц≥њ буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ. ¬ умовах командно-адм≥н≥стративноњ системи господарюванн¤ такий п≥дх≥д, можливо, й спрацьовував, але на етап≥ переходу економ≥ки на ринков≥ рейки почав пробуксовувати.
ј в 1994 роц≥ роменчанам стало зовс≥м погано - далис¤ взнаки неефективн≥сть виробництва (низька ¤к≥сть, висок≥ енергоЇмн≥сть та соб≥варт≥сть продукц≥њ), а також стр≥мке скороченн¤ попиту, викликане загальноеконом≥чною кризою. ќсновн≥ потужност≥ на завод≥ довелос¤ "законсервувати", житт¤ на ньому ледь-ледь жевр≥ло. —тановище ускладнювалос¤ ще й тим, що на цегельн≥ "вис≥ла" соц≥альна ≥нфраструктура, на п≥дтримку ¤коњ також потр≥бн≥ були немал≥ кошти.
ер≥вництво гар¤чково шукало виходу з катастроф≥чноњ ситуац≥њ. ¬т≥м, нев≥домо, ¤ким чином розвивалис¤ б под≥њ дал≥, ¤кби директору заводу ≤ванов≥ “елющенку не поталанило знайти стратег≥чного ≥нвестора. Ќим став американський ≥нвестиц≥йний фонд Western NIS Enterprise Fund, що на той час ¤краз почав розгортати свою д≥¤льн≥сть в ”крањн≥.
«ах≥дн≥ ≥нвестори зробили ставку на лицьову цеглу
як пов≥домив "√ " заступник ≥нвестиц≥йного менеджера Western NIS Enterprise Fund ќлександр ѕетрощук, фонд з початковим кап≥талом $150 млн було створено з ≥н≥ц≥ативи ур¤ду —Ўј 1994 року з метою п≥дтримки розвитку малих ≥ середн≥х приватних п≥дприЇмств в ”крањн≥, ћолдов≥ й Ѕ≥лорус≥. як правило, ц¤ п≥дтримка зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ ≥нвестуванн¤ кап≥талу (в розм≥р≥ в≥д $1 до $7,5 млн) у статутн≥ фонди п≥дприЇмств. ѕеред тим ¤к прийн¤ти р≥шенн¤ про ≥нвестиц≥њ у –оменську цегельню, представники фонду в≥дв≥дали понад 20 аналог≥чних п≥дприЇмств. ¬изначальними чинниками у њхньому вибор≥ стали р≥вень менеджменту, виг≥дне розташуванн¤ заводу (до иЇва - 230 км, до ’аркова - 275 км, до кордону з –ос≥Їю - 140 км), що зумовлюЇ пом≥рн≥ транспортн≥ витрати ≥ доступн≥сть основних ринк≥в збуту продукц≥њ.
ѕереговори з фондом тривали 2 роки, його експерти безвилазно сид≥ли на завод≥, прораховували вар≥анти - "за просто так" американц≥ грошей давати не хот≥ли. ¬решт≥-решт р≥шенн¤ про розм≥ри та умови ≥нвестуванн¤ було ухвалено, але щоб його реал≥зувати, попередньо треба було зд≥йснити реструктуризац≥ю п≥дприЇмства, зв≥льнити його в≥д т¤гар¤ соц≥альноњ ≥нфраструктури.
”се це разом знову ж таки породило низку проблем - ≥ на районному, ≥ на обласному р≥вн≥ ≥де¤ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу не викликала особливого захвату. ” реальн≥сть зах≥дноњ допомоги "нагор≥" (а там сид≥ли люди ще староњ школи) мало хто в≥рив, проте закид≥в у бажанн≥ продатис¤ «аходу вистачало. “ому кер≥вництву цегельн≥ довелос¤ мати справу не лише з представниками фонду, а й докласти чимало зусиль, щоб переконати власних зверхник≥в у правильност≥ вибраного шл¤ху.
¬≥дправним пунктом у нов≥тн≥й ≥стор≥њ заводу, а точн≥ше, створеного на його основ≥ «ј“ "—Ѕ ", стала ор≥Їнтац≥¤ на виробництво високо¤к≥сноњ лицьовоњ цегли, в≥тчизн¤ний ринок ¤коњ (на в≥дм≥ну в≥д звичайноњ буд≥вельноњ) ще дуже далекий в≥д насиченн¤. «ах≥дн≥ ≥нвестиц≥њ допомогли швидко (за 10 м≥с¤ц≥в) модерн≥зувати найб≥льш важлив≥ з огл¤ду на ¤к≥сть к≥нцевоњ продукц≥њ виробнич≥ д≥л¤нки - з п≥дготовки сировини, њњ формуванн¤ ≥ випалюванн¤.
ќбладнанн¤ було придбано у в≥домоњ французькоњ ф≥рми OCI, ¤ка запропонувала найб≥льш приваблив≥ умови угоди. ” червн≥ 1998 року сп≥льне п≥дприЇмство випустило першу продукц≥ю - назвати њњ справжньою лицьовою цеглою було поки що важко, проте й до розр¤ду звичайноњ буд≥вельноњ вона вже не належала. “ехнологи змушен≥ були витратити ще ¤кийсь час, аби п≥дчистити "хвости" ≥ вийти на той високий р≥вень ¤кост≥, ¤кий притаманний продукц≥њ —Ѕ сьогодн≥.
ѕеребудова системи управл≥нн¤ не об≥йшлас¤ без кадровоњ "ломки"
"ѕаралельно з вир≥шенн¤м суто техн≥чних питань, - пригадуЇ директор з маркетингу —ерг≥й ÷имбал, - доводилос¤ кардинальним чином переналагоджувати всю систему управл≥нн¤ п≥дприЇмством. ” ц≥й робот≥ значну допомогу нам надали зах≥дн≥ фах≥вц≥ ≥ перш за все, з канадськоњ консалтинговоњ ф≥рми "ёроп≥ан Ѕ≥знес —олушинз", що вже мали за плечима досв≥д роботи з такими св≥товими грандами ¤к "ƒженерал ћоторс", "ѕроктер енд √ембл" тощо".
” результат≥ було створено принципово нову структуру управл≥нн¤ п≥дприЇмством, в ¤к≥й ключову роль в≥д≥грають служби забезпеченн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, лог≥стики, маркетингу. ƒуже приск≥пливо довелос¤ попрацювати з кадрами - оновленн¤ персоналу на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ становило не менше 50%. ѕричому завданн¤ не ставилос¤ таким чином, щоб старих прац≥вник≥в прибрати, а вз¤ти нових. Ќ≥, просто "совкова" психолог≥¤ б≥льшост≥ заводських ветеран≥в заважала њм нормально адаптуватис¤ до нових, б≥льш жорстких, умов прац≥, сучасних технолог≥чних вимог. Ќаприклад, сьогодн≥ на виробництв≥ контролюЇтьс¤ близько 70 параметр≥в технолог≥чного процесу (дл¤ цього нав≥ть створено власну лаборатор≥ю з контролю ¤кост≥), що висуваЇ ≥ в≥дпов≥дн≥ вимоги до персоналу, його квал≥ф≥кац≥њ ≥ дисципл≥нованост≥.
¬елик≥ над≥њ кер≥вництво п≥дприЇмства покладаЇ сьогодн≥ на фах≥вц≥в новоствореного в≥дд≥лу маркетингу, основним завданн¤м ¤кого Ї вивченн¤ ринку, прогнозуванн¤ торговоњ кон'юнктури, розробка маркетинговоњ стратег≥њ ≥ тактики, пошук найб≥льш ефективних шл¤х≥в просуванн¤ виготовленоњ продукц≥њ до споживача. р≥м того, на плеч≥ в≥дд≥лу л¤гли питанн¤, що стосуютьс¤ в≥дсл≥дковуванн¤ повед≥нки конкурент≥в, визначенн¤ ц≥новоњ пол≥тики, розвитку дилерськоњ мереж≥, наданн¤ споживачев≥ додаткових серв≥сних зручностей тощо.
Ќадолужуючи втрачене, або ўо можна зробити лише за р≥к
ѕоки роменчани вир≥шували одв≥чну проблему "бути чи не бути", ринок розвивавс¤ за своњми законами: головн≥ конкуренти —Ѕ - јртем≥вський та ћукач≥вський цегельн≥ заводи - дбали про зм≥цненн¤ вже здобутих позиц≥й у зонах свого впливу, а "новачки" - невелик≥ заводи в ƒонецьк≥й та Ћьв≥вськ≥й област¤х, що започаткували виробництво лицьовоњ цегли - робили несм≥лив≥ спроби ув≥йти у "великий" б≥знес. ≤мпортна продукц≥¤, що в незначних обс¤гах потрапл¤ла на ринок, не надто дошкул¤ла в≥тчизн¤ним виробникам, поза¤к њњ висока ц≥на стр≥мко звужувала коло потенц≥йних споживач≥в.
«агалом, попит значно перевищував пропозиц≥ю, ≥ з ц≥Їњ ситуац≥њ потр≥бно було користатис¤, не гаючи часу. ўо, до реч≥, ≥ зробили з усп≥хом слобожанськ≥ цегельники - кошти, ≥нвестован≥ в нов≥ технолог≥њ, персонал ≥ перебудову структури управл≥нн¤, дали змогу компан≥њ трохи б≥льше, н≥ж за р≥к дос¤гти таких результат≥в, що багатьом не до снаги й за дес¤тил≥тт¤.
ќсь лише де¤к≥ з≥ здобутк≥в компан≥њ:
" виробнич≥ потужност≥ п≥дприЇмства працюють з повним завантаженн¤м ≥ забезпечують випуск 30 млн штук лицьовоњ цегли на р≥к. ” найближч≥й перспектив≥ - модерн≥зац≥¤ ≥ впровадженн¤ в д≥ю ще одн≥Їњ л≥н≥њ такоњ ж продуктивност≥;
" асортимент продукц≥њ надаЇ кл≥Їнту можлив≥сть вибору: на сьогодн≥ - це 11 вид≥в цегли високих марок ћ100-150 у 3 кольорах (згодом плануЇтьс¤ розширити асортиментну структуру пропозиц≥њ вдв≥ч≥);
" за високоњ ¤кост≥ продукц≥њ ц≥ни утримуютьс¤ на досить конкурентоспроможному р≥вн≥ - 100-110 долар≥в за 1 тис. штук (тод≥ ¤к, наприклад, мукач≥вська лицьова цегла коштуЇ близько 250 долар≥в, а прибалт≥йська - 500-600 долар≥в). ƒл¤ зручност≥ кл≥Їнта цегла пакуЇтьс¤ у пл≥вку (по 420 штук у кожн≥й упаковц≥), можлива доставка вироб≥в безпосередньо на буд≥вельний майданчик за заздалег≥дь погодженим граф≥ком, практикуЇтьс¤ гнучка система знижок залежно в≥д обс¤г≥в замовленн¤;
" маркетингов≥ зусилл¤ зосереджен≥ на пр≥оритетних напр¤мах - ињв, ’арк≥в, рим, ќдеса, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤ тощо (тут створюЇтьс¤ потужна дилерська мережа; у иЇв≥, наприклад, —Ѕ контролюЇ вже близько 60% ринку, нещодавно у столиц≥ в≥дкрилос¤ представництво компан≥њ;
" середньом≥с¤чна платн¤ на п≥дприЇмств≥ Ї одн≥Їю з найвищих у рег≥он≥ ≥ с¤гаЇ 400 грн (при цьому вдалос¤ погасити 3-р≥чну заборгован≥сть по зарплат≥). ѕо платежах у бюджет —Ѕ також л≥дер. ћайже весь отриманий прибуток ре≥нвестуЇтьс¤ у виробництво.
—Ѕ : (05448) 2-07-93
ињвське представництво: (044) 269-42-50
Western NIS Enterprise Fund: (044) 490-55- 80
ƒќ –≈„≤
¬ ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 300 р≥зноман≥тних ¤к за розм≥рами, так ≥ за формами власност≥ цегельних завод≥в, б≥льш≥сть з ¤ких сьогодн≥ або простоюють, або працюють не на повну потужн≥сть. рањна також маЇ величезн≥ запаси глин та ≥ншоњ сировини, що використовуютьс¤ у виробництв≥ цегли. ” 1990 роц≥ обс¤ги виробленоњ в≥тчизн¤ними заводами цегли с¤гали 10 млрд штук на р≥к (нин≥ ц¤ цифра в к≥лька раз≥в менша), але нав≥ть тод≥ попит на нењ задовольн¤вс¤ не повн≥стю.
” структур≥ цегельного виробництва розвинених крањн св≥ту до 90% його обс¤г≥в припадаЇ на високо¤к≥сну лицьову цеглу. ¬ ”крањн≥ - лише 3%. р≥м —Ѕ , лицьову цеглу виробл¤ють јртем≥вський та ћукач≥вський заводи, а також к≥лька невеликих цегелень у ƒонецьк≥й та Ћьв≥вськ≥й област¤х, однак ц¤ ринкова н≥ша залишаЇтьс¤ майже в≥льною ≥ маЇ сол≥дний потенц≥ал дл¤ свого розвитку.
ƒов≥дка "√ ":
«ј“ "—Ѕ " - найб≥льший виробник керам≥чноњ цегли в п≥вн≥чно-сх≥дному рег≥он≥ ”крањни. —творене за п≥дтримки американського ≥нвестиц≥йного фонду Western NIS Enterprise Fund на баз≥ –оменського цегельного заводу, розпочало свою роботу з середини 1998 року. ÷егла виробл¤Їтьс¤ з еколог≥чно чистоњ глини ≥ в≥дпов≥даЇ м≥жнародним стандартам ¤кост≥, використовуЇтьс¤ переважно дл¤ лицюванн¤ фасад≥в буд≥вель, кам≥н≥в. —еред споживач≥в слобожанськоњ цегли - в≥дом≥ буд≥вельн≥ компан≥њ " ињвм≥ськбуд", "ѕозн¤кижитлобуд", "”крреставрац≥¤" та ≥нш≥.
|
|
|
