—айт о строительстве домов и коттеджей

” замкнутому кол≥
ƒолженко √. ” замкнутому кол≥ // ”р¤довий кур'Їр . . 12 сент¤бр¤ 2000 (є 165) . —. 4

¬се п≥знаЇтьс¤ в пор≥вн¤нн≥. ¬етерани цементноњ ≥ндустр≥њ пам'¤тають, ¤кою потужною була галузь у доперебудовч≥ часи. Ќав≥ть ¤кихось дес¤ть рок≥в тому —оюз виробл¤в близько 137 млн. т цього стратег≥чного матер≥алу на р≥к, займаючи перше м≥сце в св≥т≥ ≥ ™вроп≥, ≥ майже п'¤ту його частину давали 16 п≥дприЇмств, розташованих в ”крањн≥. ћи повн≥стю забезпечували ним своњ потреби ≥ ще залишалось дл¤ продажу в ≥нш≥ крањни.

ѕочинаючи з 1990 року обс¤г виробництва цементу в нас почав падати ≥ д≥йшов у 1996 роц≥ до 4,8 млн. т. «годом спад припинивс¤ ≥ нав≥ть почалось нарощуванн¤ темп≥в, але не набагато: у минулому роц≥ прир≥ст становив 2,9 в≥дсотка. “обто з урахуванн¤м спрацьованост≥ основних фонд≥в галузь десь т≥льки на чверть використовуЇ своњ потужност≥. “реба зауважити, що, незважаючи на економ≥чн≥ труднощ≥, вс≥ п≥дприЇмства зберегли св≥й техн≥чний потенц≥ал ≥ здатн≥ наростити випуск будь-¤кого цементу, в тому числ≥ з використанн¤м придатних в≥дход≥в енергетики ≥ промисловост≥. ѕро це св≥дчить нин≥шн≥й широкий асортимент продукц≥њ " 50 марок цементу, що поставл¤ютьс¤ на внутр≥шн≥й ринок. ѕозитивним моментом Ї й те, що вс≥ заводи повн≥стю забезпечен≥ в≥тчизн¤ною сировиною ≥ кар'Їри розташован≥ в б≥льшост≥ випадк≥в поруч з ними. јле, ¤к бачимо, ц≥ переваги не працюють на економ≥ку п≥дприЇмств. ≤ ось чому.

«начну частку в соб≥вартост≥ нашого цементу (близько двох третин) становл¤ть витрати на енергоресурси. ÷е обумовлено тим, що 85 в≥дсотк≥в його виробл¤Їтьс¤ так званим

мокрим способом, ¤кий на в≥дм≥ну в≥д сухого, потребуЇ удв≥ч≥ б≥льше енергонос≥њв. ѕ≥сл¤ њх р≥зкого подорожчанн¤, зокрема ≥мпортованого природного газу, дл¤ б≥льшост≥ п≥дприЇмств було запроваджено попередню оплату за них. ј на той час значно знизились обс¤ги буд≥вництва через нестачу кошт≥в у замовник≥в, а отже, ≥ попит на цемент в крањн≥, висок≥ ц≥ни на нього нал¤кали покупц≥в за њњ межами. якщо у 1991 роц≥ експорт з ”крањни становив понад п≥втора м≥льйона тонн щороку, то в минулому " в п'¤ть раз≥в менше, або усього 7 в≥дсотк≥в в≥д випуску. Ќе маючи "живих" грошей дл¤ сплати за газ, п≥дприЇмства змушен≥ були за безц≥нь в≥ддавати свою продукц≥ю газовим трейдерам, ¤к≥, в свою чергу, продавали його значно дешевше, ан≥ж сам≥ виробники. “акий бартер призв≥в до нер≥вноњ конкуренц≥њ цементник≥в з≥ своЇю ж продукц≥Їю, втрати ними ринк≥в збуту, зб≥льшенн¤ њхньоњ податковоњ заборгованост≥ перед бюджетом.

¬елик≥ над≥њ колективи п≥дприЇмств покладали на зм≥ну форм власност≥. —ьогодн≥ вс≥ заводи приватизован≥, за вин¤тком ’арк≥вського досл≥дного, контрольн≥ пакети акц≥й чотирьох з них викупили ≥ноземн≥ компан≥њ: французька "Ћафарж" волод≥Ї 69 в≥дсотками акц≥й ¬ј“ "ћиколањвцемент" на Ћьв≥вщин≥, н≥дерландська "—≥јр≈йч ѕоланд Ѕ≥-¬≥"" 75,8 в≥дсотка акц≥й ¬ј“ "ѕод≥льський цемент", к≥прська "‘ойл ёкрейн ≤нвестментс""31,8 в≥дсотка здолбун≥вського ¬ј“ "¬олинь", н≥мецька "ƒ≥кергофф" " 90 в≥дсотками акц≥й ¬ј“ "ёгцемент" ≥ 76 " " ињвцемент". «агалом ≥ноф≥рмами контролюЇтьс¤ 35 в≥дсотк≥в виробництва украњнського цементу. ƒобре це чи погано" «а св≥дченн¤м заступника голови ради концерну "”крцемент" ћихайла —алдуге¤, закордонн≥ ≥нвестори, ¤к≥ мають контрольн≥ пакети акц≥й на наших п≥дприЇмствах, не внесли жодноњ коп≥йчини в њхн≥й розвиток шл¤хом впровадженн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥й. “а й будемо в≥дверт≥, вони не зац≥кавлен≥, аби ми з≥ своњм цементом виходили на Ївропейський ринок " у них там своЇњ продукц≥њ вистачаЇ.

як насл≥док, галузь опинилась у замкнутому кол≥: цемент не купують, бо дорогий, та й на ринку в≥н Ї, ≥ значно дешевший завд¤ки зусилл¤м перекупник≥в, а запровадити енерго-заощаджуюч≥ технолог≥њ немаЇ за що. ƒо того ж корен≥ п≥друбуЇ примусове в≥дключенн¤ обертових печей в≥д енергоспоживанн¤ за перевитрати добового л≥м≥ту. “≥льки в червн≥-липн≥ цього року так≥ зупиненн¤ спричинили виведенн¤ з ладу дес¤тка печей з руйнуванн¤м дорогоњ та деф≥цитноњ вогнетривкоњ футеровки. ÷е ще б≥льше загострило й без того важке ф≥нансове становище п≥дприЇмств. ѕри нестач≥ об≥гових кошт≥в майже 300 млн. грн. за бартером в≥ддаЇтьс¤ три чверт≥ продукц≥њ. редиторська заборгован≥сть с¤гнула п≥вм≥ль¤рда гривень, а борги перед бюджетом " близько 100 млн. грн, в основному з податку на додану варт≥сть. ÷е не даЇ змоги купувати вогнетриви, зам≥нювати обладнанн¤, спрацьован≥сть ¤кого становить понад 70 в≥дсотк≥в. ўе ¤кийсь час такоњ "роботи", ≥ ми можемо втратити галузь. ј що, закуповуЇмо ж картоплю в ѕольщ≥, цукор - в Ѕ≥лорус≥њ ≥ –ос≥њ, од¤г ≥ товари ширвжитку " в “уреччин≥. „ому б не завозити й цемент" “≥льки х≥ба це буде по-державному"

Ќе можна сказати, що держава не допомагаЇ цементникам. 25 травн¤ минулого року ”казом ѕрезидента ”крањни є 566/99 п≥дприЇмствам з основними фондами, введеними до 1 с≥чн¤ 1993 року, надан≥ податков≥ п≥льги. ќднак у змальован≥й вище картин≥ њх ви¤вилось занадто мало, аби п≥дн¤ти заводи на ноги. “ому кер≥вництво концерну "”крцемент", буд≥вельних корпорац≥й " основних споживач≥в продукц≥њ, цементних завод≥в звернулось до вищих в крањн≥ ≥нстанц≥й з пропозиц≥¤ми, ¤к≥, на њхню думку, могли б пол≥пшити ситуац≥ю в галуз≥. «окрема, запропоновано поширити експеримент в г≥рничо-металург≥йному комплекс≥ ≥ на цементну промислов≥сть, визначити нижню планку вартост≥ цементу, ввести л≥цензуванн¤ на торг≥влю ним, встановити держзамовленн¤ на цемент дл¤ державних потреб тощо. ¬ ур¤д≥ њх уважно вивчили ≥ при вс≥й поваз≥ до цементник≥в ¤к до фондостворюючоњ галуз≥ д≥йшли висновку про неприйн¤тн≥сть основних положень, поза¤к вони суперечать економ≥чному курсу на створенн¤ в крањн≥ конкурентного середовища. ј й справд≥, чому держава повинна п≥клуватись про прибутки ≥ноземних компан≥й, ¤к≥ викупили контрольн≥ пакети акц≥й, або колективи, котр≥ не в змоз≥ дати ради приватизованим п≥дприЇмствам" ™ ринок, ¤кий ≥ розставить усе по своњх м≥сц¤х. ќднак зрозум≥ло й ≥нше: на самоплив справу пускати н≥¤к не можна, бо знову постаЇ те саме запитанн¤: чи потр≥бна держав≥ цементна промислов≥сть"

¬≥дпов≥дь однозначна " так, потр≥бна. —еред др≥бних ≥ тимчасових податкових, ц≥ноутворюючих та ≥нших неузгодженостей завданн¤ пор¤тунку галуз≥ Ї державним надзавданн¤м. ћи не маЇмо права в≥ддавати на в≥дкуп св≥й ринок будь-кому т≥льки через дешевизну ≥ноземного товару. «а цим стоњть безроб≥тт¤, зб≥дненн¤ бюджету ≥ таке ≥нше. Ќавпаки, потр≥бно зробити так, щоб ≥ наш товар був дешевим ≥ ¤к≥сним. ј дл¤ цього, може, доц≥льн≥ше було б придивитись до ≥нвестор≥в, ¤к≥ не виконують своњх зобов'¤зань з переозброЇнн¤ п≥дприЇмств, ≥ передати акц≥њ над≥йн≥шим партнерам. ј там " подумати над тим, ¤к допомогти заводам зд≥йснити реконструкц≥ю ≥ перех≥д з мокрого на сухий спос≥б виробництва. –озпочати можна, скаж≥мо, з найб≥льш готового до цього ¬ј“ "≤вано-‘ранк≥вськцемент", надавши йому гарант≥њ чи ≥нш≥ п≥льги при залученн≥ кредиту. ƒо реч≥, поки це стаб≥льно працююче ≥ з прибутками п≥дприЇмство не п≥д≥брала п≥д себе ¤кась спритна ≥ноф≥рма. Ѕо

‘онд держмайна вже працюЇ в цьому напр¤мку, ≥ заступник його голови ћихайло „ечетов нав≥ть п≥дписав лист з проханн¤м заарештувати акц≥њ ¬ј“, не маючи на це н≥¤ких п≥дстав: акц≥њ давно вже викупив колектив п≥дприЇмства.

« метою зниженн¤ обс¤гу бартеру, протисто¤нн¤ газовим трейдерам ≥ перекупникам цементу сл≥д, ¤к пропонуЇ ћ≥неконом≥ки, орган≥зувати скоординовану плат≥жну пол≥тику, створити спец≥ал≥зований збутовий п≥дрозд≥л дл¤ глибшого вивченн¤ кон'юнктури ринку ≥ застосуванн¤ важел≥в впливу на нього.

Ќе можна погодитись з де¤кими м≥ркуванн¤ми щодо модерн≥зац≥њ п≥дприЇмств. ћовл¤в, цю справу краще передати приватним ≥нвесторам, але оск≥льки у нас не створено потр≥бного дл¤ них кл≥мату, треба почекати, доки його принесе в≥тер з јтлантики. —к≥льки рок≥в чекати ≥ чи принесе" ѕропонуЇтьс¤ також впроваджувати науковий пошук шл¤х≥в енергозбереженн¤. Ќе¤сно т≥льки, за ¤к≥ кошти. ћи не маЇмо часу чекати на зелений в≥тер з-за океану. “реба д≥¤ти, ≥ негайно. ™ в нас ще чимало власних можливостей зарадити галуз≥. ÷е й перегл¤д режиму в≥льноњ торг≥вл≥ цементом дл¤ захисту в≥тчизн¤ного виробника, ≥ списанн¤ давн≥х заборгованостей за природний газ, пен≥ ≥ штрафи, й впор¤дкуванн¤ ц≥н на газ, ≥ рекомендац≥њ обладм≥н≥страц≥¤м використовувати в≥тчизн¤ний цемент у державному буд≥вництв≥ в рахунок погашенн¤ борг≥в до м≥сцевих бюджет≥в, ≥ багато ≥ншого. ƒл¤ активн≥шого в≥дстоюванн¤ ≥нтерес≥в цементник≥в, координац≥њ њхн≥х д≥й на внутр≥шньому ≥ зовн≥шньому ринках у структурах влади варто було б над≥лити б≥льш широкими повноваженн¤ми державний концерн "”крцемент", ¤кий на сьогодн≥ фактично перетворивс¤ на дорадчий орган. ÷≥, а також ≥нш≥ заходи дадуть можлив≥сть вже в недалекому майбутньому пожвавити виробництво ≥ торг≥влю, а отже, з'¤вл¤тьс¤ грош≥, щоб розрахуватись з поточними боргами ≥ розпочати широке техн≥чне оновленн¤ галуз≥. ўо й намагаЇтьс¤ зробити ур¤д.