—айт о строительстве домов и коттеджей

ћ≥сто Ївропейського –енесансу

’удицький ¬. ћ≥сто Ївропейського –енесансу —троительство и реконструкци¤ 5 сент¤бр¤ 2003 (є 9) —. 44

Ќа початку жовтн¤ цього року м≥сто ∆овква св¤ткуватиме 400-р≥чч¤ наданн¤ йому ћагдебурзького права. ” рамках п≥дготовки до ц≥Їњ дати два роки тому було прийн¤то державну програму в≥дновленн¤ ∆овкви, розраховану на 20 рок≥в. јле вже сьогодн≥ тут проведено чимало реЇстрац≥йних та в≥дновлювальних роб≥т, њх орган≥зац≥¤ може служити прикладом дл¤ ≥нших украњнських малих м≥ст.

«начний внесок у в≥дновленн¤ м≥ста зробив ∆овк≥вський центр м≥ського розвитку ¬Ђ—в≥тло культури¬ї.

≤стор≥¤ ∆овкви

ƒалеко не кожне м≥сто могло отримати так≥ почест≥ права, ¤к невелике, щойно зведена ∆овква (у польськ≥й транскрипц≥њ - ∆олква), - розпов≥даЇ директор ÷ентру м≥ського розвитку ћихайло убай. Ѕезпосередн≥м приводом дл¤ такого в≥дзначенн¤ стала перемога гетьмана —тан≥слава ∆олкевського над шведською арм≥Їю у бо¤х п≥д –евелем. ¬исокий р≥вень культури, осв≥чен≥сть, толерантн≥сть засновник≥в цього населеного пункту спри¤ли побудов≥ м≥ста на основах гуман≥зму епохи –енесансу, залученню до розбудови м≥ста кращих Ївропейських арх≥тектор≥в ≥ художник≥в.

∆овква була побудована ¤к приватне м≥сто-резиденц≥¤ в к≥нц≥ XVI - початку XVII ст. на земл¤х села ¬инники. ѕроектували ≥ будували м≥сто арх≥текто-ри≥тал≥йц≥ ѕаоло де ƒуката леменс≥ (в≥домий ¤к ѕавло ўасливий) ≥ ѕаоло ƒом≥нч≥ (ѕавло –имл¤нин). «авершував спорудженн¤ м≥ста у 40-х pp. XVII ст. јмброз≥о Ќутклаус ¬аберене (јмброз≥й ѕрихильний). ƒл¤ розплануванн¤ м≥ста-фортец≥ з замком було застосовано ренесансну концепц≥ю ¬Ђ≥деального м≥ста¬ї за пропорц≥йною схемою в≥домого ≥тал≥йського теоретика ѕ'Їтро атанео.

“ут проживали три найб≥льш≥ громади: украњнська (русинська), польська та Їврейська. ј також незначна к≥льк≥сть в≥рмен, татар, њх на¤вн≥сть була врахована при розплануванн≥ м≥ста арх≥текторами, зокрема, були передбачен≥ громадськ≥ культурн≥ центри. ожний з них мав храм, школу, притулок дл¤ б≥дних, шпиталь, громадську криницю та ≥нш≥ необх≥дн≥ реч≥.

онцепц≥¤ в≥дновленн¤ забудови

ѕроект концепц≥њ в≥дновленн¤ м≥ста розроблено у 1999-2000 pp. ∆овк≥вським центром м≥ського розвитку ¬Ђ—в≥тло культури¬ї. ѕроект концепц≥њ пройшов реценз≥ю пров≥дних вчених Ћьвова, иЇва. —хвалили його ≤ван ћогитич, академ≥к, директор ¬Ђ”крзах≥дпроектреставрац≥њ¬ї; јндр≥й –удницький, колишн≥й зав≥дуючий кафедрою реставрац≥њ ¬ЂЋьв≥вськоњ пол≥техн≥ки¬ї, а також ќльга ѕламеницька та “ет¤на “ригубова, фах≥вц≥ ≥нституту ≥стор≥њ та теор≥њ арх≥тектури м. иЇва та ≥нш≥. ѕ≥сл¤ цього концепц≥ю погодили у в≥дпов≥дних ≥нстанц≥¤х: консультативн≥й рад≥ ƒержавного ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника у ∆овкв≥, районному та обласному управл≥нн≥ арх≥тектури, ƒержбуд≥ ”крањни. ≤ лише пот≥м њњ затвердила сес≥¤ м≥ськоњ ради м. ∆овкви.

Ќа початку 2000 р. заступник голови льв≥вськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ ¬олодимир √ерич запропонував розробити на його основ≥ довгострокову державну програму в≥дновленн¤ ∆овкви. ¬она включала в себе список пам'¤ток, ¤к≥ передбачалось в≥дновити, м≥стила ч≥тк≥ терм≥ни виконанн¤ запланованих роб≥т, необх≥дн≥ дл¤ цього кошти. «агалом, на њњ реал≥зац≥ю потр≥бно було близько 170 млн. грн. јле отримати так≥ кошти з державноњ казни нин≥ нереально. « державного бюджету пропонувалос¤ вид≥лити 8%, 16% - з м≥сцевих бюджет≥в, а решту пропонувалос¤ шукати самим. ƒержавним коштом передбачалос¤ в≥дновленн¤ пам'¤ток нац≥онального значенн¤: замкового комплексу, м≥ськоњ площ≥, м≥ськоњ ≥нфраструктури, розробку проектноњ документац≥њ. Ќа таких умовах документ пройшов ус≥ погодженн¤ у аб≥нет≥ м≥н≥стр≥в ≥ був п≥дписаний ур¤довою постановою за номером 517 в≥д 4 травн¤ 2001 р. ¬Ђѕро затвердженн¤ комплексноњ програми збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ ≥сторичного арх≥тектурного середовища м≥ста ∆овкви¬ї.

√енпроектантом роб≥т було визначено державний ≥нститут проектуванн¤ м≥ст ¬Ђћ≥стопроект¬ї. ќдне ≥з найскладн≥ших завдань - виконанн¤ проект≥в реставрац≥њ площ≥ ¬≥чевоњ, реставрац≥ю фрагмент≥в замку та де¤ких ≥нших об'Їкт≥в доручили ≤нституту ¬Ђ”крзах≥дпроектреставрац≥¤¬ї. јвторами проект≥в виступили майстерн≥ ”л¤ни ѕ≥хурко та Ћ≥д≥њ √орницькоњ. «авд¤ки наполегливост≥ та принциповост≥ фах≥вц≥в цього ≥нституту, роботи у замку, ¤к ≥ на ≥нших об'Їктах, набули наукового значенн¤.

¬нутр≥шнЇ подв≥р'¤ замку за к≥лька стол≥ть у окремих м≥сц¤х ¬Ђп≥дросло¬ї б≥льш н≥ж метр у висоту. ўоб в≥дреставрувати замков≥ корпуси з њх порогами ≥ дв≥рними прор≥зами, ≥ншими елементами потр≥бно було понизити в≥дм≥тку подв≥р'¤, - говорить ¬олодимир Ќакопало, арх≥тектор ¬Ђ”крзах≥дпроектреставрац≥њ¬ї. - ÷е в≥дкриваЇ можлив≥сть дл¤ повноц≥нноњ реставрац≥њ ≥ експонуванн¤ замкових корпус≥в. ј оск≥льки на ц≥ роботи потр≥бн≥ були чимал≥ кошти, то нам пропонували в≥дмовитись в≥д ц≥Їњ ≥дењ, з чим ми категорично не погодилис¤. ўе за австр≥йських час≥в замок фактично було засипано землею, в результат≥ його масштаби здеформовано, замок втратив той остр≥вець, на ¤кому в≥н вид≥л¤вс¤. ћи хот≥ли б у майбутньому в≥дтворити замковий р≥в, зв≥дний м≥ст, що дало б можлив≥сть повернути пам'¤тц≥ перв≥сний вигл¤д ≥ красу.

Ќайб≥льшою проблемою малих м≥стечок, ¤к вважаЇ ћихайло убай, Ї стан ≥нженерних комун≥кац≥й. ѕоверхневе виконанн¤ ремонтних роб≥т, замощенн¤ вулиць та площ плиткою, фарбуванн¤ фасад≥в будинк≥в дешевими фарбами лише нашкодило б справ≥. ÷е може призвести до того, що м≥сто втратить ≥дентичн≥сть ≥сторичного середовища. ÷ього допускати було не можна, бо ¤кий сенс ≥ноземному чи в≥тчизн¤ному туристу витрачати грош≥, щоб побачити новеньку бетонну плиточку, гладеньк≥ фасади тощо. Ћюд¤м потр≥бн≥ збережен≥ ≥сторичн≥ пам'¤тки, правдиве ≥сторичне середовище та арх≥тектура, лише це може привабити.

ѕроцес в≥дновленн¤

≤з житловоњ забудови у межах м≥ських мур≥в збережено близько 30%, вона перебуваЇ у жахливому стан≥. „ерез пост≥йн≥ п≥дтопленн¤ ст≥ни ≥ несуч≥ конструкц≥њ перебувають у авар≥йному стан≥, в≥дбуваЇтьс¤ деструкц≥¤ кладочних матер≥ал≥в. Ќин≥ завершено роботи над розробкою м≥стобуд≥вноњ документац≥њ, нею передбачено в≥дновити втрачену планувальну структуру м≥ста. ≤сторичн≥ д≥л¤нки, де проживали колись м≥щани, плануЇтьс¤ в≥ддати п≥д забудову мешканц¤м м≥ста. ¬они будуватимуть соб≥ житло на другому поверс≥ та мансард≥. ѕерш≥ поверхи та п≥двали плануЇтьс¤ в≥ддати п≥д тог≥вельн≥ площ≥, бари, а на прил¤гаючих територ≥¤х будуть господарськ≥ буд≥вл≥, гараж≥, майданчики дл¤ д≥тей тощо. “ака функц≥¤ в≥дпов≥даЇ ≥сторичним умовам господарюванн¤. “реба в≥дновити хоча б частину тих оборонних споруд, башти ≥ брами, ¤к≥ Ї важливою дом≥нантою м≥ста, його атракц≥Їю, ¤ка надаЇ м≥с-ту в≥дпов≥дного вигл¤ду.

” ∆овкв≥ заплановано створити три великих музейних комплекси. „астину замку плануЇтьс¤ перетворити на великий ≥сторико-художн≥й музей, ¤кий функц≥онуватиме на правах ф≥л≥њ Ћьв≥вськоњ картинноњ галерењ. ™ плани перетворити в майбутньому замок п≥д культурно-туристичний центр. ј у подв≥р'њ замку - орган≥зувати к≥нний театр. Ќаступний важливий об'Їкт - одна ≥з найб≥льших ≥ найкрасив≥ших у ™вроп≥ ренесансних оборонних синагог. ™ р≥шенн¤ про створенн¤ тут центру-музею Їврейськоњ культури √аличини, де могла б розм≥ститис¤ Їврейська культурна спадщина. ј ще плануЇтьс¤ зарезервувати територ≥ю, де був давн≥й винник≥вський дв≥р з його парковими комплексами, п≥д музейний комплекс Ѕогдана ’мельницького. Ќе т≥льки в≥дновити оборонний дв≥р, а й зробити там музейн≥ експозиц≥њ.

÷≥кав≥ знах≥дки

«а словами ёр≥¤ Ћукомського, ар-х≥тектора-археолога ≥нституту украњнознавства Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни, зараз спец≥ал≥сти працюють над п≥дготовкою ∆овкви до св¤ткуванн¤ 400-л≥тт¤ ћагдебурзького права. Ќин≥ зак≥нчено р¤т≥вн≥ розв≥дницьк≥ роботи на ≥сторичн≥й ринков≥й площ≥, з'¤совано стан збереженн¤ ≥ локал≥зовано рештки староњ ратуш≥. Ќещодавно на замов-ленн¤ ≥нституту ¬Ђ”крзах≥дпроектре-ставрац≥¤¬ї, завершили досл≥дженн¤ у дворику жовк≥вського замку.

≤стор≥¤ замку насичена р≥зними под≥¤ми, тут було дуже багато ц≥кавого. «амок к≥лька раз≥в руйнували ≥ в≥дновлювали. ” попередн≥ дес¤тил≥тт¤ тут розм≥щалас¤ в≥йськова частина, ¤ка вплинула на стан збереженн¤ ≥ функц≥ю пам'¤тки.

Ќа площ≥ в≥дкрито дуже ц≥кавий круг правильноњ форми, ¤кий знаходитьс¤ на головн≥й ос≥ площ≥ у д≥аметр≥ 3 м 60 см. ™ здогадка, що це колись було лобне м≥сце. јле на жодних картах воно не позначене. —пец≥ал≥сти датують його XVII ст., вочевидь лобне м≥сце стосуЇтьс¤ ще корол≥вськоњ ∆овкви, про це св≥дчать де¤к≥ в≥дом≥ гравюри.

“уризм - зароб≥ток дл¤ м≥ста

∆овква - визначна пам'¤тка трьох народ≥в: украњнського, польського та Їврейського. —ьогодн≥ основу туризму складають польськ≥ туристи, ¤к≥ в≥днос¤ть це м≥сто до своЇњ ≥сторичноњ спадщини. ѕодорожуючи трасою Ћьв≥в-¬аршава, мандр≥вники дуже часто на годину чи дв≥ зањжджають до ∆овкви, де в≥дв≥дують костел, огл¤нуть м≥сто ≥ поњхали... ѕрињзд¤ть сюди й украњнц≥ -мешканц≥ ѕольщ≥, ¤к≥ у св≥й час були виселен≥ зв≥дси. –озвинутим Ї сакральний туризм - до рех≥вського монастир¤, розташованого зв≥дси за 12 км. Ќеподал≥к м≥стечко Ѕелз з його чисельними Їврейськими пам'¤тками. ™ великий шанс у зеленого - с≥льського туризму, бо м≥сто перебуваЇ у центр≥ дуже ц≥кавого рег≥ону –озточч¤, де збережено багат≥ природн≥ ресурси, дерев'¤на арх≥тектура та ≥нш≥ пам'¤тки.