Ћьв≥вськ≥ дворики
’удицький ¬. Ћьв≥вськ≥ дворики —троительство и реконструкци¤ 22 июл¤ 2003 (є 7) —. 45
ћовою арх≥њектор≥в дворик вАФ невеликий замкнений прост≥р, ¤кий у жодному раз≥ не сл≥д плутати ≥з подв≥р'¤м. ѕодв≥р'¤ переважно розташован≥ на перифер≥њ м≥ста, тобто б≥л¤ садибного типу будинк≥в.
ѕерес≥чн≥ ж громад¤ни дв≥р розум≥ють ¤к м≥сце, куди зазвичай чуж≥ не заход¤ть. —аме ≥з двором у нас пов'¤зан≥ чи не найдорожч≥ дит¤ч≥ та юнацьк≥ спогади.
ўе ц≥нн≥шою Ї пам'¤ть ≥сторичних дворових простор≥в. ќсобливо багатим на дворики Ї м≥сто Ћьв≥в. «авд¤ки тому, що в останн≥ дес¤тил≥тт¤ нове житлове буд≥вництво велос¤ у нових м≥крорайонах ≥ мало торкалос¤ ≥сторичноњ забудови, м≥сту вдалос¤ зберегти своњ пам'¤тки у њх первозданному вигл¤д≥. ƒуже ц≥нною, на думку фах≥вц≥в, Ї перша планувальна забудова м≥ста, сформована у XIV-XV ст. «абудова парцел≥ (земельних д≥л¤нок) середньов≥чного м≥ста складалас¤ ≥з головноњ кам'¤ниц≥ та б≥чних фл≥гел≥в. “аке плануванн¤ було зумовлене великою варт≥стю земл≥. ƒуже часто зв'¤зок головного будинку з тильною оф≥циною (фл≥гелем) зд≥йснювавс¤ через дерев'¤н≥ галерењ на кам'¤них кронштейнах.
Ќайб≥льших зм≥н м≥сто зазнало п≥сл¤ пожеж≥ 1527 року, ¤ка зруйнувала дуже багато будинк≥в. ¬≥дбудований п≥зн≥ше Ћьв≥в вже був ≥ зовс≥м ≥ншим. як св≥дчать окрем≥ пам'¤тки, зокрема, межова ст≥на готичноњ кладки висотою в 10 метр≥в будинку Ѕанд≥нелл≥, розташованого на площ≥ –инок, до ц≥Їњ пожеж≥ можна було говорити про готичний Ћьв≥в. „имало кам'¤них споруд впали разом ≥з дерев'¤ними перекритт¤ми п≥д час пожеж≥. ј вже п≥сл¤ цього кам'¤ниц≥ почали в≥дбу-- довувати разом ≥з кам'¤ними склеп≥нн¤ми.
ƒворики в давнину
Ћюд¤м властиво ≥деал≥зувати минуле. ѕрийн¤то вважати, що колись ≥сторична частина м≥ста, у тому числ≥ ≤ льв≥вськ≥ дворики, ¤вл¤ла собою ледве не райську картину: суц≥льн≥ зелен≥ насадженн¤, р≥дк≥сн≥ екзотичн≥ дерева, кв≥тники, лавочки, альтанки... як вважаЇ Ћ≥д≥¤ √орницька, кер≥вник арх≥тектурно-реставрац≥йних майстерень ≥нституту ¬Ђ”крзах≥дпро-ектреставрац≥њ¬ї, ц¤ у¤ва Ї збагаченою. ” давнину все було значно прост≥ше ≥ прозањчн≥ше. ” центральн≥й частин≥ Ћьвова ^завжди в≥дчували брак земл≥, а тому маленьк≥ њњ клаптики б≥л¤ будинку завжди ≥нтенсивно використовували у господарських ц≥л¤х. ” головному будинку часто розм≥щалас¤ торг≥вл¤, або, ¤к нин≥ кажуть, оф≥си. ≤ тут же жили господар≥. ” дворах прали б≥лизну, догл¤дали д≥тей, тримали худобу, а ¤кщо ще залишавс¤ в≥льний клаптик вАФ вирощували городину. —ловом, тут бу¤ло житт¤.
«аможн≥ власники будинк≥в могли соб≥ дозволити розк≥ш. ” к≥нц≥ XIX початку XX стол≥ть у Ћьвов≥, ¤кий на той час перебував у склад≥ спочатку јвстро-”горщини, а п≥зн≥ше ѕольщ≥ ≥ територ≥альне належав до ™вропи, вм≥ли будувати ≥ мали дл¤ цього кращ≥ ф≥нансов≥ можливост≥. “ут особливо великого значенн¤ надавали декоративному оздобленню будинк≥в та ландшафту.
«а досл≥дженн¤ми ќксани ќленкж, асистентки кафедри еколог≥њ ландшафтноњ арх≥тектури Ћƒ” ¬ЂЋ≥сотехн≥чний ун≥верситет¬ї, кафедри художн≥х основ та ≥стор≥њ арх≥тектури ƒ” ¬ЂЋьв≥вська пол≥техн≥ка¬ї, тод≥шн≥ льв≥в'¤ни справд≥ любили озеленювати своњ будинки. ќбов'¤зковими були бузина, бузок, фурз≥¤. ” де¤ких подв≥р'¤х найб≥льш заможн.¤х господар≥в можна було зустр≥ти скульптурн≥ вироби: гарн≥ декоративн≥ умивальнички, маленьк≥ фонтанчики-водоймочки, кам'¤н≥ лавки тощо.
Ќадзвичайно ц≥кав≥ старовинн≥ тераси, ¤к≥ виходили у сад. Ќайкращ≥ композиц≥њ≤ сад≥в й зараз можна побачити у район≥ ¬Ђ—офмвки¬ї, що поблизу вулиц≥ ‘ранка. ўе й понин≥ там збереглас¤ колосальна колекц≥¤ магнол≥й, р≥зних декоративних чагарник≥в. ј зберегла цю красу рос≥йська ел≥та, ¤ка мешкаЇ у Ћьвов≥. ≈лементи малоњ арх≥тектури можна побачити ≥ на вулиц≥ ‘ранка та √≥псов≥й вАФ кам'¤н≥ басейни, в ¤ких можна було нав≥ть скупатис¤.
” дворах були модними дерев'¤н≥ альтанки. ƒо реч≥, де¤к≥ ≥з зразк≥в можна побачити на вулиц≥ јнтоновича, ‘ранка, ƒрагоманова. ќск≥льки у Ћьвов≥ проживало дек≥лька нац≥ональних общин, то у оформленн≥ будинк≥в та двор≥в були своњ особливост≥, ¤к≥ можна побачити ≥ нин≥. Ќац≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ в≥дображалис¤ ¤к у арх≥тектурному декор≥, так ≥ у окремих детал¤х. Ќайчаст≥ше це можна спостер≥гати на п≥д'њздах будинк≥в, сходах, воротах та двер¤х, ¤к≥ вели у двори (вул. —ербська, –уська, ¬≥рменська, площа –инок).
олись за м≥стом догл¤дали...
«олотим часом дл¤ м≥ста був XVIII та початок XX ст. ¬ арх≥тектур≥ панував функц≥онал≥зм ≥ вс≥ частини забудови продумувалис¤ до найменших др≥бниць (подача води, зв'¤зок кв≥тника з фасадом будинку, тощо). ѕро стар≥ традиц≥њ й сьогодн≥ нагадують де¤к≥ ≥з споруд по вулиц≥ √вард≥йськ≥й, де вх≥д до будинку т≥сно зав'¤заний ≥з пал≥садником у Їдину композиц≥ю. ≥лька будинк≥в, виконаних у дус≥ функц≥онал≥зму разом ≥з садами збереглис¤ по вулиц≥ ‘ранка. јрх≥тектори т≥сно сп≥впрацювали з ландшафтними арх≥текторами. ј керувало ус≥ма погодженн¤ми на¤вне при м≥ськ≥й рад≥ так зване ¬Ђогрудн≥че бюро¬ї, де працювала сп≥лка людей, ¤к≥ сл≥дкували за влаштуванн¤м правил забудови. ожен дв≥р, кожен окремий елемент вАФ паркан, хв≥ртка, форма л≥хтар≥в ≥ нав≥ть см≥тник≥в повинн≥ були в≥дпов≥дати встановленим розм≥рам. ™ нав≥ть арх≥вна справа, де вказано, ¤к≥ рослини ≥ на ¤к≥й в≥дстан≥ одна в≥д одноњ мали право висаджувати м≥щани. ƒл¤ прикладу, висота паркана не могла перевищувати 180 см, в≥н не м≥г сто¤ти близько в≥д проњжджоњ частини дороги. ƒо того ж ≥снували положенн¤, ¤к≥ регламентували правила розм≥щенн¤ в≥кон, дверей, вказували, у ¤кий б≥к вони повинн≥ були в≥дкриватис¤.
–уйнуватис¤ дворики почали десь у к≥нц≥ 50-х pp. –обилос¤ це несв≥домо, просто люди перестали догл¤дати за своњм м≥стом, ¬Ђц≥нност≥¬ї нащадк≥в вже н≥кому не були потр≥бн≥. «елен≥ насадженн¤ потроху дичав≥ли, а м≥сто втрачало свою приваблив≥сть.
ѕотреба у впор¤дкуванн≥
¬Ђякщо уважно огл¤нути льв≥вськ≥ дворики, вАФ говорить ќксана ќленюк вАФ тут можна знайти справжн≥ перлини краси, вони мають р≥зн≥ форми плануванн¤, ландшафт, елементи оздобленн¤ та малоњ арх≥тектури. ѕ≥д час таких пошук≥в було знайдено ориг≥нальну скл¤ну плитку ≥з вакуумним наповненн¤м, ¤ка за сотню рок≥в ≥снуванн¤ не втратила свого перв≥сного вигл¤ду. ѕроте част≥ше у дворах можна знайти керам≥чне покритт¤, жовтого або г≥рчичного кольору. Ќа щаст¤, дуже багато старовини елемент≥в здалос¤ зберегти¬ї. ќсобливо ц≥кавим, за њњ словами, Ї подв≥р'¤ у район≥ вулиц≥ отл¤ревського, ¤ку було спроектовано арх≥текторами вАФ Ћевинським та «ахар≥Ївичем, ¤к вулицю-сад.
—ьогодн≥ спадщина льв≥вських дворик≥в у небезпец≥. ѕриход¤ть нов≥ господар≥, викуповують перш≥ поверхи п≥д оф≥си, магазини, ≥ руйнують старе. Ќин≥ у стародавн≥й частин≥ м≥ста немаЇ жодного внутр≥шнього подв≥р'¤, ¤ке було б впор¤дковане так, ¤к належить ≥сторичному середовищу. ћаЇмо х≥ба що поодинок≥ приклади вАФ зокрема, ≥тал≥йський дворик. јле й в≥н повинен би був мати дещо ≥нший вигл¤д. якщо вже п'Їмо каву в ≥тал≥йському дворику, то повинн≥ б в≥дчувати подих ≥стор≥њ. јле цьому не спри¤ють сучасн≥ столики, бари, прорубан≥ входи у п≥двали вАФ не з того вони часу, стилю.
ѕро те, що з ≥сторичними двориками щось потр≥бно робити, задумалис¤ ще спец≥ал≥сти у 1974 роц≥, коли готували документи в аб≥нет м≥н≥стр≥в дл¤ наданн¤ центральн≥й частин≥ Ћьвова статусу ≥сторико-арх≥тектурного запов≥дника. олективом проектант≥в п≥д кер≥вництвом јндр≥¤ Ќовак≥вського було розроблено р¤д пропозиц≥й вАФ еск≥з≥в, малюнк≥в, у ¤ких автори виклали своЇ баченн¤ њх вигл¤ду. ѕередбачалос¤ в≥дновленн¤ старовинного замощенн¤, осв≥тленн¤ та ≥нших елемент≥в благоустрою, наданн¤ њм своЇр≥дноњ таЇмничост≥. ѕроте чимало задум≥в щодо впор¤дкуванн¤ ≥сторичноњ забудови так ≥ не було впроваджено у житт¤.
”т≥м, сказати, що м≥сто не зм≥нюЇтьс¤ на краще, теж було б нев≥рним. ¬≥дновленн¤ Ћьвова ведетьс¤ не т≥льки державним коштом, а й за грош≥ нових власник≥в пам'¤ток. јле далеко не ус≥ ≥нвестори обт¤жен≥ в≥дпов≥дальн≥стю за долю старовинних пам'¤ток. «ахот≥ло кер≥вництво льв≥вського п≥дприЇмства ¬Ђ—в≥танок¬ї знести старий будинок готелю ¬Ђƒн≥стер¬ї, розташований у к≥лькох дес¤тках метр≥в в≥д ќперного театру вАФ ≥ знесли. ј на його м≥сц≥ збудувати шестиповерховий будинок, ¤кий р≥зко дисонуЇ на фон≥ староњ забудови проспекту —вободи, ўе один приклад такого п≥дходу вАФ реконструкц≥¤ ≥ пристосуванн¤ кам'¤ниц≥ на площ≥ –инок, 26, де нов≥ власники влаштували ел≥т-магазин. ¬≥д старовинного ≥нтер'Їру будинку та двору не залишили нав≥ть духу. олись уздовж галерей внутр≥шн≥х оф≥-цин та межовоњ ст≥ни цей будинок мав прекрасн≥ б≥локам'¤н≥ кронштейни датован≥ XVI-XVII ст. Ќов≥ власники, вочевидь, просто вивезли њх на см≥ттЇзвалище. “епер пам'¤тка фактично втратила будь-¤ку ц≥нн≥сть.
“ак≥ ж буд≥вельн≥ метаморфози, звичайно без отриманн¤ дозволу, проведено й у сус≥дньому будинку (–инок, 25). —потворено й дв≥р палацу Їпископа по вулиц≥ ¬≥рменськ≥й. Ќовий власник будинку зам≥нив в≥кна, двер≥, зробив нов≥ кам'¤н≥ сходи, ¤к≥ порушили ≥сторичне середовище.
ѕлани в≥дновленн¤
як вважаЇ ¬≥тал≥й ƒубина, арх≥тектор державного ≥нституту, б≥льш≥сть ≥з двор≥в не в≥дпов≥дають сучасним сан≥тарним нормам. ѕереважно вони незначних розм≥ри, no-сут≥, це ≥нтер'Їр, утворений навколишн≥ми будинками. ƒв≥р м≥г мати й ≥ншу форму, ¤ка утворювалас¤ за рахунок периметральноњ забудови кварталу. ”середин≥ квартал≥в утворювавс¤ прост≥р, ¤кий ≥ служив його мешканц¤м двором. ”мовно подв≥р'¤ можна класиф≥кувати ¤к чисто св≥тлов≥ колод¤з≥ (6 x 6 та 7 x 7 м), ¤к≥ забезпечували будинки, переважно допом≥жн≥ прим≥щенн¤: кухн≥, ванн≥ к≥мнати, туалети денним св≥тлом. Ќин≥ двори мають найменше романтики, хоча њх ≥ можна привести до ладу, благоустроњти. јле в≥дпочивати там неможливо, бо це Ї колод¤зь.
ўе одна категор≥¤ вАФ двори б≥льших розм≥р≥в, ¤к≥ при малоповерхов≥й забудов≥ створюють ефект камерност≥, домашнього затишку. «а своЇю суттю, вАФ вважаЇ ¬≥тал≥й ƒубина, вАФ дв≥р це н≥би продовженн¤ ≥нтер'Їру квартири, будинку, своЇр≥дний перех≥д в≥д менших до б≥льших простор≥в. “обто тут "в≥дбуваЇтьс¤ своЇр≥дна ≥Їрарх≥¤ простор≥в. ƒв≥р вАФ перех≥дний прост≥р в≥д вулиц≥ де квартири. јле сьогодн≥ цей прост≥р у небезпец≥. √оловна причина руйнац≥й ≥сторичноњ забудови вАФ в≥дсутн≥сть нормальних ≥нженерних мереж, канал≥зац≥њ. Ћюди, ¤к≥ тут проживають, повинн≥ жити у нормальних умовах, з ус≥ма вигодами. јле ц≥ вигоди не повинн≥ шкодити пам'¤ткам, ¤к≥ занесено до списку ёЌ≈— ќ.
ќкр≥м благоустрою льв≥вськ≥ дворики потребують ще й санац≥њ. “ам Ї багато р≥зних господарських прим≥щень, ¤к≥ набудували у р≥зн≥ часи вАФ прибудови, гараж≥, складськ≥ прим≥щенн¤ тощо, ¤к≥ треба виносити з територ≥њ.
” такому ≥сторичному м≥ст≥, ¤к Ћьв≥в, можна застосовувати сучасн≥ технолог≥њ, матер≥али. јле це треба робити дуже вм≥ло ≥ обережно. ¬ ≥сторичних двориках могли б бути влаштован≥ кав'¤рн≥, оф≥си ф≥рм тощо. јле коли йшла приватизац≥¤ житлових будинк≥в, розташованих у ≥сторичн≥й частин≥ м≥ста, н≥хто не думав про те, що цей процес треба поЇднати ≥з законом про охорону пам'¤ток. “епер, коли ус≥ ц≥ частини будинку отримали своњх власник≥в, багатьом ≥з них байдуже, що до збереженн¤ ≥сторичного середовища.
|
