—айт о строительстве домов и коттеджей

—ух≥ буд≥вельн≥ сум≥ш≥
ƒем≥дас ¬.ј. —ух≥ буд≥вельн≥ сум≥ш≥ // Ѕуд≥вництво ”крањни. 1999. є5. C.17-19

ƒоц≥льн≥сть використанн¤ сухих сум≥шей ¤к матер≥ал≥в повноњ заводськоњ готовност≥ п≥дтверджена практикою заруб≥жного ≥ в≥тчизн¤ного буд≥вництва. √алузь застосуванн¤ цих матер≥ал≥в у буд≥вництв≥ досить велика ≥ з кожним роком розширюЇтьс¤, охоплюючи нов≥ напр¤мки ≥ процеси: виконанн¤ штукатурних ≥ мурувальних роб≥т, влаштуванн¤ п≥длог ≥ покр≥вель, наклеюванн¤ плитки на ст≥ни ≥ п≥длоги, забезпеченн¤ теплота г≥дро≥зол¤ц≥њ. ЌалагоджуЇтьс¤ виробництво сухих сум≥шех дл¤ мал¤рних ≥ декоративних роб≥т, при цьому сум≥ш≥ дл¤ декоративних покритт≥в можуть виробл¤тись р≥зноњ пал≥три кольор≥в ≥ в≥дт≥нк≥в.

—ух≥ буд≥вельн≥ сум≥ш≥ в пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йними товарними розчинами мають р¤д ≥стотних переваг:

" м≥н≥мум технолог≥чних операц≥й щодо переведенн¤ њх у робочий стан (зам≥шуванн¤ з водою);

" зменшенн¤ в≥дход≥в розчин≥в на 5-7 % за рахунок порц≥йного приготуванн¤;

" забезпеченн¤ стаб≥льност≥ складу сум≥ш≥ точним дозуванн¤м компонент≥в ≥ ефективним перем≥шуванн¤м њх;

" економ≥¤ цементу (10-15 %) за рахунок пластиф≥кац≥њњ ≥ водоутриманн¤ готових розчин≥в;

" скороченн¤ транспортних витрат на 10-15 % та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ роб≥т при одночасному зниженн≥ трудом≥сткост≥ технолог≥чних процес≥в;

" п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ (в 1,5-3 рази) через суттЇве пол≥пшенн¤ пластичних ¤костей розчин≥в, механ≥зоване виконанн¤ роб≥т.

¬ ”крањн≥ виробництво сухих модиф≥кованих сум≥шей почало активно розвиватись в останн≥ роки. ƒо цього ринок сухих буд≥вельних сум≥шей заповнювавс¤ переважно ≥мпортним продуктом, - дуже дорогим ≥ не завжди в≥дпов≥дноњ ¤кост≥. —поживанн¤ ц≥Їњ продукц≥њ в ”крањн≥, в основному через недостатню по≥нформован≥сть потенц≥йних споживач≥в про њњ переваги ≥ невиправдано високу ц≥ну, значно нижче н≥ж в розвинених крањнах. якщо вз¤ти дл¤ пор≥вн¤нн¤ такий ун≥версальний показник, ¤к к≥льк≥сть споживаних сухих сум≥шей на душу населенн¤ на р≥к, то картина буде такою: Ќ≥меччина - 60 кг/люд. на р≥к, ‘≥нл¤нд≥¤ - «ќ, ”горщина ≥ ѕольща - 23, Ўвец≥¤ - 20, –ос≥¤ - 2 ≥ ”крањна - до 1 кг/люд. на р≥к.

« метою розширенн¤ виробництва та впровадженн¤ сухих буд≥вельних сум≥шей в ”крањн≥ ƒержбудом ”крањни у 1996 р. затверджена ≥ реал≥зуЇтьс¤ м≥жгалузева науково-техн≥чна програма "–озробка та впровадженн¤ в буд≥вництво сухих сум≥шей в 1996-2000 роках". ¬ реал≥зац≥њ ѕрограми беруть участь пров≥дн≥ науково-досл≥дн≥ ≥нститути галуз≥, вчен≥ вуз≥в буд≥вельного проф≥лю, спец≥ал≥сти п≥дприЇмств буд≥вельного машинобудуванн¤ ≥ буд≥вельних орган≥зац≥й ”крањни.

Ќа виконанн¤ завдань ѕрограми прот¤гом 1997 р. на ƒеконському комб≥нат≥ буддеталей (343414, м. —оледар ƒонецькоњ област≥, т. [06274] 6-28-73) корпорац≥њ "”крцемент" побудовано першу в ”крањн≥ л≥н≥ю з виробництва сухих сум≥шей на основ≥ г≥псу потужн≥стю 10 тис. т на р≥к; в об'Їднанн≥ "Ѕетонмаш" (343205, м —лов'¤нськ ƒонецькоњ област≥, вул. —олодилова, 1, т/ф. [06262] 3-83-71) ћ≥нмашпрому ”крањни розроблено ≥ виготовлено в≥тчизн¤ний моб≥льний завод сухих сум≥шей потужн≥стю 10 тис.т на р≥к. «авод повн≥стю укомплектований в≥тчизн¤ним обладнанн¤м, маЇ гнучку технолог≥чну структуру, може бути прив'¤заний (за участю спец≥ал≥ст≥в заводу-виробника) до ≥снуючих виробничих площ, оск≥льки складаЇтьс¤ з окремих функц≥онально незалежних блок≥в. «авод можна замовити весь зразу, частинами з в≥дстрочкою оплати або замовити окрем≥ блоки. ” ћ. иЇв≥ на замовленн¤ " ињвм≥ськбуду" спроектована ≥ збудована л≥н≥¤ з виробництва сухих г≥псоперл≥тових сум≥шей потужн≥стю 5 тис. т на р≥к. “ќ¬ "ћ≥кс" (254074, м. ињв, вул. –езервна 8, т/ф. [044] 430-35-88) вперше в ”крањн≥ розробило техн≥чн≥ умови на ц≥ сум≥ш≥ ≥ виробл¤Ї њх. Ќа перспективу передбачаЇтьс¤ буд≥вництво заводу сухих сум≥шей на в≥тчизн¤ному обладнанн≥ виробництва ј“ "Ѕетонмаш". ƒн≥прорудненський завод буд≥вельно-опор¤джувальних машин (332226, м. ƒн≥прорудне «апор≥зькоњ област≥, т/ф [06175] 4-25-00) створив машини дл¤ приготуванн¤ розчин≥в з сухих сум≥шей на буд≥вельному майданчику та установку дл¤ нанесенн¤ њх на поверхню.

” 1998 р. почалась реконструкц≥¤ заводу ф≥рми " ерамблоки" (254080, м. ињв, вул. Ќижньоюрк≥вська, 2, т. [044] 417-73-03) з метою забезпечен¤ випуску 25 тис. т сухих буд≥вельних сум≥шей на р≥к на основ≥ цементу. ” поточному роц≥ завод вже виробив першу продукц≥ю - сум≥ши двох вид≥в дл¤ наклеюванн¤ плитки в сухих ≥ вогких прим≥щенн¤х. Ќа к≥нець року плануЇтьс¤ вих≥д заводу на проектну потужн≥сть ≥ сер≥йне виробництво шести вид≥в продукц≥њ.

«а останн≥ два роки активно включились у виробництво сухих буд≥вельних сум≥шей ≥ орган≥зац≥њ недержавноњ форми власност≥. ÷е “ќ¬ "‘омальгаут" (252180, м. ињв, вул. ѕшенична, 2, т/ф. [044] 478-32-66), ¤ке розфасовуЇ сипуч≥ буд≥вельн≥ матер≥али, зд≥йснюЇ розробку та виготовленн¤ сухих сум≥шей р≥зного призначенн¤ на основ≥ в≥тчизн¤них та ≥мпортних складових. Ќа баз≥ д≥ючоњ експериментальноњ л≥н≥њ розробл¤Їтьс¤ завод потужн≥стю 100 тис.т на р≥к.

« метою виробництва сухих сум≥шей за сучасною технолог≥Їю на високоефективному ≥мпортному обладнанн≥ створено сп≥льне украњнськок≥прсько-англ≥йське п≥дприЇмство "”крањнськ≥ буд≥вельн≥ матер≥али" (253116, м. ињв, вул. –егенераторна, 4, т/ф [044] 559-07-47). ѕ≥дприЇмство може виробл¤ти близько 25 тис. т продукц≥њ на р≥к з огл¤ду на однозм≥нну роботу. «а необх≥дност≥ потужн≥сть заводу може бути подвоЇна. як≥сть продукц≥њ в≥дпов≥даЇ Ївропейським вимогам.

омпан≥¤ "’енкель Ѕаутехн≥к (”крањна)" (252037, м. ињв, вул. ќсв≥ти, 4, т/ф [044] 245-32-13) - п≥дприЇмство з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, Ї доч≥рньою компан≥Їю м≥жнародного х≥м≥чного концерну ’енкель. ” 1999 р. вона зак≥нчила буд≥вництво ≥ ввела в експлуатац≥ю завод з виробництва сухих буд≥вельних сум≥шей у м. ¬ишгород ињвськоњ област≥. ѕотужн≥сть заводу - 100 тис. т на р≥к. ѕродукц≥¤ виробл¤Їтьс¤ за н≥мецькою технолог≥Їю ≥ продаЇтьс¤ на ринку ”крањни п≥д торговою назвою "—егез≥њ". «авод укомплектований технолог≥чним обладнанн¤м н≥мецького виробництва. ѕередбачаЇтьс¤ буд≥вництво ще одного заводу сухих сум≥шей потужн≥стю 100 тис. т на р≥к. —л≥д в≥дзначити високу ¤к≥сть продукц≥њ, ¤ку пор¤д з ≥ншими чинниками (обладнанн¤, технолог≥¤, фах≥вц≥) забезпечуЇ контрольно-випробувальна лаборатор≥¤, укомплектована сучасними приладами, що працюють за комп'ютерними програмами. онтроль параметр≥в за м≥жнародними стандартами зд≥йснюЇтьс¤ у вс≥х парт≥¤х продукц≥њ ≥ збер≥гаЇтьс¤ в пам'¤т≥ комп'ютера прот¤гом року.

“ќ¬ "ѕол≥рем" (253094, м. ињв. бул. ¬ерховноњ –ади, 36 а, т.[044] 552-12-53, 552-32-93), утворене в 1996 р. шл¤хом реконструкц≥њ ≥снуючих в≥льних виробничих площ об'Їднанн¤ "’≥мволокно", виробл¤Ї сух≥ модиф≥кован≥ сум≥ш≥ потужн≥стю 60 тис.т на р≥к, виход¤чи з двозм≥нноњ роботи (40 % - г≥псов≥ сум≥ш≥ ≥ 60 % - на основ≥ цементу). «авод укомплектований в основному в≥тчизн¤ним обладнанн¤м. « ф≥рмою "¬аккер ѕол≥мер —истемз" заключена угода, за ¤кою ф≥рма систематично контролюЇ ≥ п≥дтверджуЇ ¤к≥сть продукц≥њ. ѕередбачаЇтьс¤ буд≥вництво ще одного великого заводу потужн≥стю 300 тис. т на р≥к сухих сум≥шей р≥зного призначенн¤.

«гадан≥ вище п≥дприЇмства, ¤к правило, використовують ≥мпортн≥ матер≥али, працюють на ≥мпортному обладнанн≥, але вони Ї нашими украњнськими виробниками. —аме вони, конкуруючи м≥ж собою, п≥дн≥мають на високий р≥вень виробництво, ≥стотно пол≥пшують ¤к≥сть продукц≥њ " змушують п≥дт¤гуватись до цього р≥вн¤ вс≥х в≥тчизн¤них виробник≥в.

¬иробництво сухих сум≥шей налагоджуЇтьс¤ в ќдес≥ ≥ ¬≥нниц≥, ƒн≥пропетровську ≥ ’ерсон≥, ’арков≥ ≥ Ћьвов≥. ўодо техн≥чних умов на сух≥ сум≥ш≥ та њх компоненти, то на б≥льш≥сть сер≥йноњ продукц≥њ вони Ї або розробл¤ютьс¤ чи узгоджуютьс¤.

ƒн≥пропетровським ≥нститутом буд≥вельного виробництва ≥ матер≥ал≥в (320050, м. ƒн≥пропетровськ, пр-т √агар≥на, 115, т/ф [0567] 76-82-71) розроблено техн≥чн≥ умови ≥ рецептуру дл¤ виробництва найб≥льш споживаних сухих сум≥шей. ≤нститут проводить велику роботу по створенню спец≥альних добавок з в≥тчизн¤них матер≥ал≥в на зам≥ну тих, що сьогодн≥ завоз¤тьс¤ з-за кордону. ”сп≥шне завершенн¤ ц≥Їњ роботи значно здешевить к≥нцеву продукц≥ю.

≤нститут " ињвський Ѕудпроект" (252113, ћ. ињв, вул. ƒегт¤р≥вська, 53, т. [044] 446-12-33) -розробник згаданоњ ѕрограми - Ї базовою орган≥зац≥Їю по забезпеченню њњ реал≥зац≥њ (розробив проект ≥ забезпечив введенн¤ в д≥ю першоњ в ”крањн≥ л≥н≥њ з виробництва сухих г≥псових сум≥шей на ƒеконському комб≥нат≥, створив та модерн≥зував р¤д машин дл¤ роботи з сухими сум≥шами, орган≥зував ≥ пров≥в школу-сем≥нар по практичному застосуванню цих нових матер≥ал≥в), у даний час бере безпосередню участь у реал≥зац≥њ свого другого проекту - заводу сухих сум≥шей ф≥рми " ерамблоки".

«г≥дно з ѕрограмою зд≥йснено всеб≥чний анал≥з сировинноњ бази ”крањни, ¤кий св≥дчить про достатню на¤вн≥сть м≥неральних в'¤жучих (портландцемент, вапно, г≥пс), ≥нертних заповнювач≥в (п≥ски, кам'¤ний щеб≥нь, в≥дходи промисловост≥), а також компонент≥в х≥м≥чних добавок дл¤ орган≥зац≥њ виробництва сухих сум≥шей широкоњ номенклатури.

¬ивчаютьс¤ пропозиц≥њ та попит на сух≥ буд≥вельн≥ сум≥ш≥. –обота велика, коп≥тка, але њњ потр≥бно виконувати систематично, бо вона Ї базою подальшого розвитку цього важливого напр¤мку в буд≥вництв≥.

ћаркетинговий анал≥з ≥ розрахунки, виконан≥ ≥нститутом " ињвський Ѕудпроект" св≥дчать про те, що обс¤ги виробництва ≥ споживанн¤ цих перспективних матер≥ал≥в зростатимуть ≥ в 2010 р. в ”крањн≥ може виробл¤тись до 1 млн. т на р≥к сухих сум≥шей р≥зного призначенн¤ (в 2000 р. - близько 0,4 млн. т, в 2005 р. - понад 0,8 млн. т). ÷е повинно забезпечити потребу ”крањни в цих матер≥алах. «араз щор≥чно виробл¤Їтьс¤ сухих буд≥вельних

≤ сум≥шей р≥зного призначенн¤: в Ќ≥меччин≥ - понад 8,0 млн. т, ≤спан≥њ, ‘ранц≥њ та сх≥дн≥й ™вроп≥ - 2,0 млн. т, в –ос≥њ - 0,3 млн. т, в ”крањн≥ - менше 0,1 млн. т.

≤стотними перешкодами на шл¤ху розширенн¤ ≥ впроваджен¤ сухих сум≥шей в буд≥вництво Ї: нев≥дпов≥дна вимогам ¤к≥сть матер≥ал≥в (п≥ску, цементу, вапна, г≥псу), висок≥ ц≥ни, зумовлен≥ значними витратами на ≥мпортн≥ х≥м≥чн≥ добавки та тару. ¬ ”крањн≥, на жаль, не виробл¤ютьс¤ х≥м≥чн≥ добавки (пластиф≥катори, стаб≥л≥зуюч≥ ≥ водоутримуюч≥ порошки, упов≥льнювач≥ та прискорювач≥, загущувач≥, пороутворююч≥ та антисп≥нююч≥ добавки, г≥дрофоб≥затори). ÷≥ компоненти сум≥шей в ”крањну поставл¤ють крупн≥ х≥м≥чн≥ концерни: "¬аккер" ≥ "’енкель" (Ќ≥меччина), "–од≥а" (‘ранц≥¤) та ≥нш≥. ÷ими ф≥рмами виробл¤ютьс¤ добавки спец≥ально дл¤ сухих буд≥вельних сум≥шей ≥, хоч вони досить дорог≥, њх застосуванн¤ у в≥дпов≥дних пропорц≥¤х даЇ можлив≥сть отримати саме так≥ сум≥ш≥, ¤к≥ забезпечують високу ¤к≥сть роб≥т.

якби включити х≥м≥чн≥ компоненти до перел≥ку продукц≥њ критичного ≥мпорту (де, до реч≥, ц≥ матер≥али ран≥ше були) ≥ вир≥шити питанн¤ орган≥зац≥њ в ”крањн≥ виробництва легкоњ тари (в≥д 2 до 50 кг) належноњ ¤кост≥, то в≥тчизн¤н≥ сух≥ сум≥ш≥, ¤к≥ зараз нерухомо лежать на складах, знайшли б свого споживача ≥ позитивно вплинули б на варт≥сть та ¤к≥сть буд≥вництва. ўе одним досить вагомим стримувальним фактором широкомасштабного застосуванн¤ сухих сум≥шей Ї в≥дсутн≥сть у споживач≥в спец≥альних герметичних силос≥в ≥ контейнер≥в дл¤ транспортуванн¤ ≥ збер≥ганн¤ сухих сум≥шей на буд≥вельних майданчиках. Ќеобх≥дно налагодити виробництво ≥ такоњ тари.

« метою пол≥пшенн¤ ¤кост≥ ≥ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤них сухих сум≥шей сл≥д перейти в≥д кустарних виробництв до сучасних завод≥в з ч≥тким дозуванн¤м компонент≥в ≥ систематичним контролем ¤кост≥ к≥нцевого продукту; розробити ≥ налагодити виробництво засоб≥в транспортуванн¤ та збер≥ганн¤ цих матер≥ал≥в на об'Їктах; створити сучасн≥ машини та нормативну базу дл¤ широкого њх впровадженн¤.

Ќапередодн≥ 2000 р. - останнього року функц≥онуванн¤ ѕрограми, можна з впевнен≥стю сказати, що вона викликала ≥нтерес до сухих сум≥шей, спричинила до розширенн¤ перел≥ку роб≥т та операц≥й, що виконуютьс¤ за допомогою цих матер≥ал≥в, ≥ до практичного впровадженн¤ њх у вс≥х рег≥онах ”крањни. јктивне функц≥онуванн¤ ѕрограми Ї б≥льш актуальним в умовах зд≥йсненн¤ кардинальних заход≥в з боку ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ≥ кер≥вництва буд≥вельного комплексу щодо в≥дродженн¤ буд≥вельноњ галуз≥. ” 1999 р. прийн¤то р¤д законодавчих акт≥в, ¤к≥ в значн≥й м≥р≥ стимулюватимуть приплив ≥нвестиц≥й у буд≥вництво, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в буд≥вельно-монтажних роб≥т, що в свою чергу вимагатиме нових матер≥ал≥в ≥ сучасних технолог≥й. ÷е даЇ над≥ю, що техн≥чний прогрес в галуз≥, а з ним ≥ р≥вень буд≥вельного виробництва, неухильно зростатимуть ≥ незабаром ¤к≥сть в≥тчизн¤ного буд≥вництва зможе задов≥льнити сам≥ вимоглив≥ запити.