|
|
—татьи о строительстве >> ƒизайн. јрхитектура дизайн интерьера квартиры. —татьи по дизайну интерьера квартиры. >> ѕерлини украњнського бароко |
ѕерлини украњнського бароко
≤вашко ё. ѕерлини украњнського бароко Ѕудмайстер 2003 є1/2 C. 10-13
“ема украњнського бароко виникла не випадково - њњ п≥дказали нещодавн≥ под≥њ. ”крањнський ≥нститут јмерики присвоњв ињвському м≥ському голов≥ ќлександру ќмельченку почесне званн¤ вАЬ”крањнець рокувАЭ за значний внесок у в≥дродженн¤ украњнськоњ духовност≥, в≥дновленн¤ ≥ в≥дбудову церков, пам'¤ток ≥стор≥њ, нац≥ональних св¤тинь. ѕ≥д час в≥зиту пана ќмельченка до јмерики була в≥дкрита фотовиставка вАЬ–енесанс иЇвавАЭ, а кер≥вник ”крањнського ≥нституту јмерики ¬олодимир Ќазарович запевнив, що головною програмою д≥¤льност≥ цього престижного закладу в 2003 роц≥ стане висв≥тленн¤ в≥дродженн¤ иЇва та ”крањни.
ўе один факт, ¤кий зумовив тему розмови про стиль украњнського бароко, пов'¤заний з тим, що основн≥ в≥дроджен≥ пам'¤тки иЇва, про ¤к≥ зараз вс≥ говор¤ть (”спенський собор иЇво-ѕечерськоњ лаври та ћихайл≥вський «олотоверхий собор ћихайл≥вського монастир¤), в≥дтворен≥ саме в стил≥ украњнського бароко.
р≥м цього, зг≥дно з пов≥домленн¤ми, у 2003 роц≥ розпочнетьс¤ масштабна реконструкц≥¤ запов≥дника вАЬ—оф≥њ ињвськавАЭ, п≥д час ¤коњ будуть зам≥нюватись конструктивн≥ елементи ≥ реставруватись фрески. —оф≥йський монастир з —оф≥йським собором - це приклад давньоруського ансамблю, перебудованого в часи украњнського бароко, ≥ саме бароковий вигл¤д собору знаний в усьому св≥т≥.
ќтже, оск≥льки б≥льш≥сть найвизначн≥ших пам'¤ток ”крањни, ¤к≥ збереглис¤ до наших час≥в, належить до стилю бароко, цьому стилю сл≥д прид≥лити належну увагу.
≤стор≥¤ та типолог≥¤ пам'¤ток украњнського бароко
ƒо першоњ половини XVI стол≥тт¤ православ'¤ знаходилось у занепад≥, а ињв на той час був звичайним прикордонним укр≥пленн¤м. Ќова доба в ≥стор≥њ ”крањни розпочалас¤ в пер≥од зростанн¤ козацтва, ¤ке стало опорою нац≥онального житт¤ ≥ захисником православ'¤ в≥д католицьких вплив≥в польсько-литовського ур¤ду. ¬ перш≥й половин≥ XVII стол≥тт¤ починаЇтьс¤ в≥дродженн¤ иЇва ¤к духовно-просв≥тницького, культурного ≥ нац≥онального центру. ¬ той пер≥од, коли козацтво стало виразником ≥ охоронцем нац≥ональноњ церкви, з'¤вились храми, збудован≥ козацькими старшинами чи громадою, особливо багато њх було побудовано в полкових та сотенних м≥стах. оштом козак≥в були побудован≥ не лише кам'¤н≥, а й дерев'¤н≥ церкви, причому нер≥дко њх ставили на м≥сц≥ зруйнованих козаками католицьких храм≥в. Ќац≥ональн≥ традиц≥њ в≥дчувались в украњнських церквах до початку XIX стол≥тт¤, а надал≥ буд≥вництво в украњнських формах було оф≥ц≥йно заборонено, а ”крањна п≥дпала п≥д владу –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.
Ѕарокова арх≥тектура церков другоњ половини XVII ст. - XVIII ст. найчаст≥ше анал≥зуЇтьс¤ на прикладах так званого вАЬкозацькоговАЭ або вАЬсх≥дного украњнського бароковАЭ. ѕо¤снити це можна тим, що в друг≥й половин≥ XVII - перш≥й половин≥ XVIII ст. феодально-кр≥посницька ѕольща знаходилась в економ≥чному та пол≥тичному занепад≥, ≥ саме тому в «ах≥дн≥й ”крањн≥, ¤ка на той час перебувала п≥д владою ѕольщ≥, було побудовано дуже мало самобутн≥х пам'¤ток стилю бароко. Ѕ≥льш≥сть римо-католицьких костьол≥в лише коп≥ювали зах≥дноЇвропейськ≥ зразки в традиц≥¤х вАЬпольського пров≥нц≥йного бароковАЭ.
”крањнське бароко можна розд≥лити на дв≥ арх≥тектурн≥ школи: зах≥дну ≥ сх≥дну. «ах≥дна школа бароко включаЇ в себе зах≥дне римо-католицьке бароко (на земл¤х ”крањни) ≥ зах≥дне украњнське бароко (в ¤кому поЇднались традиц≥њ зах≥дноЇвропейського католицького бароко ≥ нац≥ональн≥ традиц≥њ). —х≥дна школа бароко включаЇ в себе чотири рег≥ональн≥ школи: правобережно-наддн≥пр¤нську (так звану вАЬкињвськувАЭ), черн≥г≥вську, полтавську ≥ слобожанську.
«ах≥дне римо-католицьке бароко було поширене на територ≥¤х Ћьв≥вськоњ област≥, п≥вдн≥ ¬олинськоњ ≥ –≥вненськоњ областей, на п≥вденно-зах≥дних територ≥¤х сучасноњ ∆итомирськоњ област≥, на п≥вдн≥, п≥вноч≥ ≥ заход≥ “ерноп≥льськоњ област≥, на значн≥й частин≥ територ≥њ ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ та частково на ињвщин≥. якщо зобразити на карт≥ ”крањни вс≥ об'Їкти стилю бароко, пом≥тно, ¤к проходили зовн≥шн≥ впливи зах≥дноЇвропейського католицького бароко ≥ на ¤ких територ≥¤х вони були найпом≥тн≥шими. Ѕ≥льш≥сть пам'¤ток римо-католицького бароко побудовано на Ћьв≥вщин≥. ѕроте поодинок≥ пам'¤тки зах≥дного римо-католицького бароко знаход¤тьс¤ поза межами основних арх≥тектурних кордон≥в ц≥Їњ школи, у великих м≥стах чи в ≥сторичних центрах.
якщо пор≥вн¤ти по карт≥ к≥льк≥сть вс≥х збудованих в XVII-XVIII стол≥тт¤х дерев'¤них ≥ кам'¤них церков стилю бароко цього ж пер≥оду, можна пом≥тити, що к≥льк≥сть дерев'¤них церков була в дес¤тки раз≥в б≥льшою: дерев'¤на церква була в кожному сел≥, тод≥ ¤к стиль бароко так ≥ залишивс¤ вАЬел≥тнимвАЭ, оск≥льки спорудженн¤ барокових об'Їкт≥в з пишним декором вимагало великих кошт≥в. «агальна територ≥¤ поширенн¤ зах≥дноњ школи бароко була приблизно вдв≥ч≥ меншою за територ≥ю сх≥дноњ школи бароко, однак в зах≥дн≥й школ≥ пам'¤тки б≥льш сконцентрован≥, н≥ж в сх≥дн≥й.
—пробуЇмо дати коротку характеристику кожн≥й з шк≥л украњнського бароко. Ќайб≥льш поширеним Ї таке датуванн¤ пам'¤ток зах≥дного ≥ сх≥дного украњнського бароко:
- перший пер≥од (раннЇ бароко, 1648 -1680-т≥ роки) - так зване вАЬгеометричневАЭ бароко, перех≥дне в≥д –енесансу, ¤ке характеризуЇтьс¤ ще певною вАЬнезр≥л≥стювАЭ, вАЬнедовершен≥стювАЭ стилю, ¤кий остаточно сформуЇтьс¤ лише на другому пер≥од≥ вАЬвисокоговАЭ бароко, асиметр≥Їю план≥в ≥ фасад≥в;
- другий пер≥од (середнЇ або високе бароко, 1680 - початок 1740-х рок≥в) - пер≥од найб≥льшого розкв≥ту бароко, стильовоњ чистоти ≥ завершеност≥, створенн¤ б≥льшост≥ шедевр≥в цього стилю. ’арактерна ознака цього пер≥оду - бан≥ з перехватом-вАЬковн≥ромвАЭ ≥ пишний декор;
- трет≥й пер≥од (п≥знЇ бароко, початок 1740 - к≥нець 1770-х рок≥в) - перех≥д в≥д бароко до класицизму, ¤кий характеризуЇтьс¤ поступовою втратою рис бароко ≥ про¤вом класичних ознак, що по¤снюЇтьс¤ передус≥м зовн≥шн≥ми впливами. ¬ об'Їктах цього пер≥оду зм≥нюЇтьс¤ форма бань (зникаЇ перехват - вАЬковн≥рвАЭ), з'¤вл¤Їтьс¤ класицистичне трактуванн¤ ордерноњ системи та рустовка.
як вже було зазначено вище, зах≥дна школа бароко под≥л¤Їтьс¤ на зах≥дне римо-католицьке й зах≥дне украњнське бароко. “иповими прикладами зах≥дного римо-католицького бароко можна вважати костьоли в с. ∆данове на ¬≥нничин≥ та в с. ќлика на ¬олин≥. Ќайчаст≥ше це тринавн≥ споруди в стил≥ польського бароко, з ел≥птичною формою нав, овальними планами, масивним ордером, п≥дкресленими розкр≥повками карнизу ≥ використанн¤м скульптур. √оловний фасад найчаст≥ше прикрашавс¤ характерним фронтоном ≥ двома баштами по боках. —еред кращих зразк≥в зах≥дного римо-католицького бароко варто насамперед згадати ƒом≥н≥канськ≥ костьоли у Ћьвов≥ та “ернопол≥.
«ах≥дне украњнське (греко-католицьке) бароко представлене собором —в¤того ёра у Ћьвов≥ та ”спенським собором ѕочањвськоњ лаври. ¬ цих соборах поЇднались властива католицькому бароко п≥дкреслен≥сть головного зах≥дного фасаду ≥ всефасадн≥сть украњнських дерев'¤них церков. —обор —в¤того ёра стоњть на терас≥, оточений з трьох бок≥в низькими корпусами. …ого фасад розчленований п≥л¤страми ≥ карнизами, на в≥дм≥ну в≥д ƒом≥н≥канського костьолу у Ћьвов≥ в≥н не вид≥лений сильними розкр≥повками, значними виносами карнизу, п≥дкресленими членуванн¤ми ≥ монументальним ордером, через що собор —в¤того ёра вигл¤даЇ особливо гармон≥йно. «агальна композиц≥¤ ”спенського собору ѕочањвськоњ лаври з забудовою навколо нього - терасна, буд≥вл≥ розташован≥ на схилах ≥з поступовим п≥двищенн¤м до головного акценту - ”спенського собору. як ≥ собор —в¤того ёра, ”спенський собор при вход≥ на вузьке подв≥р'¤ сприймаЇтьс¤ в сильному ракурс≥. √оловний фасад за католицькими традиц≥¤ми прикрашають дв≥ башти, повернен≥ п≥д кутом 45¬∞ до головноњ ос≥, щоб п≥дкреслити всефасадн≥сть собору - характерну рису украњнських церков. ¬ ц≥лому ж композиц≥¤ собору з одн≥Їю центральною банею на восьмерику ≥ двома б≥чними баштами сп≥взвучна шедеврам козацького бароко - соборам “роњцького монастир¤ в „ерн≥гов≥ ≥ ћгарського монастир¤ б≥л¤ Ћубен на ѕолтавщин≥.
—х≥дна школа украњнського бароко охопила територ≥њ правобережноњ Ќаддн≥пр¤нщини ≥ Ћ≥вобережж¤. ¬ правобережно-наддн≥пр¤нськ≥й, черн≥г≥вськ≥й, полтавськ≥й ≥ слобожанськ≥й рег≥ональних школах зустр≥чалис¤ тринавн≥ церкви, пох≥дн≥ в≥д давньоруського зодчества, трикамерн≥ церкви, пох≥дн≥ в≥д дерев'¤ного зодчества, хрещат≥ церкви, пох≥дн≥ в≥д грецького хреста, три- та чотириконхов≥ церкви, пох≥дн≥ в≥д середньов≥чних церков-твердинь, а також церкви ≥ трапезн≥ ≥з зм≥шаними планами. ” правобережно-наддн≥пр¤нськ≥й школ≥ були б≥льш поширен≥ тринавн≥ та трикамерн≥ церкви, а також церкви зм≥шаноњ структури плану, з прибудовами, а на третьому пер≥од≥ бароко - конхов≥. ” черн≥г≥вськ≥й школ≥ в планах церков вс≥х пер≥од≥в дом≥нуЇ регул¤рн≥сть ≥ симетричн≥сть, майже вс≥ церкви, ¤к≥ збереглис¤, хрещат≥ в план≥, хоча на третьому пер≥од≥ поширен≥ конхов≥ церкви ≥ церкви, близьк≥ до квадрату в план≥.
ѕереваги ¤когось окремого типу плану церков в полтавськ≥й школ≥ немаЇ: вс≥ церкви полтавськоњ школи симетричн≥ в план≥, на першому ≥ другому пер≥одах - хрещат≥ ≥ тринавн≥, на третьому - п≥д ¤вним впливом класичних традиц≥й - близьк≥ до квадрату в план≥ ≥ чотириконхов≥. ¬ слобожанськ≥й школ≥ тип хрещатоњ церкви, ¤вно дом≥нуючий на „ерн≥г≥вщин≥, взагал≥ не поширений, натом≥сть поширен≥ типи трикамерних церков, пох≥дних в≥д народного зодчества, тринавн≥ ж церкви тут поширенн¤ не набули. Ќа третьому пер≥од≥ в пам'¤тках слобожанськоњ школи поширене регул¤рне плануванн¤, церкви близьк≥ до квадрату в план≥ ≥ конхов≥. ѕравда, на в≥дм≥ну в≥д церков ≥нших шк≥л сх≥дного бароко, незважаючи на впливи класицизму в фасадних р≥шенн¤х, будуЇтьс¤ к≥лька церков за типом трикамерних народного типу.
ињвська ≥ черн≥г≥вська школи ви¤вились найб≥льш багатими на пам'¤тки доби бароко, менше всього пам'¤ток сх≥дного бароко на ѕолтавщин≥. ¬одночас на ѕолтавщин≥ стиль бароко в церквах про≥снував довше, н≥ж це в≥дм≥чено граничним датуванн¤м - 1770-ми роками. Ќаприклад, так≥ об'Їкти полтавськоњ школи, ¤к собор –≥здва в ѕ≥р¤тин≥ ≥ “роњцька церква в ƒиканьц≥, датован≥ початком 1780-х рок≥в. ¬ ц≥лому, анал≥зуючи загальну к≥льк≥сть вс≥х буд≥вель ѕолтавщини, в≥днесених до реЇстру пам'¤ток, сл≥д в≥дм≥тити абсолютне переважанн¤ об'Їкт≥в пер≥оду класицизму-амп≥ру XIX стол≥тт¤.
—вого часу професор ¬.„епелик висунув тезу про залежн≥сть загальноњ композиц≥њ л≥вобережних барокових церков в≥д тод≥шнього полкового устрою: зг≥дно з ц≥Їю тезою, приблизно однакова висота вс≥х бань атерининськоњ церкви в „ерн≥гов≥ мала св≥дчити про демократизм тогочасного полкового устрою, а п≥дкреслено велика центральна бан¤ на тл≥ малих б≥чних в церкв≥ с.—орочинц≥ - про посиленн¤ авторитарних метод≥в управл≥нн¤ в козацькому середовищ≥.
“ой факт, що л≥вобережн≥ рег≥ональн≥ школи в≥дзначаютьс¤ б≥льшою регул¤рн≥стю плануванн¤, н≥ж правобережно-наддн≥пр¤нська школа, по¤снюЇтьс¤ виход¤чи з пол≥тичного та економ≥чного устрою цих територ≥й. як в≥домо, чим сильн≥ша авторитарн≥сть метод≥в управл≥нн¤ ≥ централ≥зован≥сть економ≥ки, тим в≥дчутн≥ша симетр≥¤ в арх≥тектур≥ ≥ тим монументальн≥шими вигл¤дають буд≥вл≥. “ак, симетричн≥сть барокових план≥в третього пер≥оду пов'¤зана з авторитарн≥стю управл≥нн¤ ≥ зм≥нами в економ≥чних стосунках. ињвщина не виробила нав≥ть на третьому пер≥од≥ бароко таких ч≥тких форм план≥в, оск≥льки ц≥ земл≥ весь час п≥дпадали то п≥д владу ѕольщ≥, то п≥д владу козак≥в, то п≥д владу –оси, по цих територ≥¤х весь час проходили хвил≥ масових переселень, а економ≥ка ≥ культурний розвиток то п≥дносились, то занепадали, внасл≥док чого така економ≥чна ≥ пол≥тична нестаб≥льн≥сть в≥добразилась ≥ в планових р≥шенн¤х.
¬ барокових церквах слобожанськоњ школи, територ≥њ ¤коњ межують з –ос≥Їю, поЇднуютьс¤ риси ≥ украњнського, ≥ рос≥йського зодчества: такими Ї ѕокровський собор в ’арков≥, —пасо-ѕреображенський собор в ≤зюм≥, ¬оскресенська церква в —умах. ѕокровський собор в ’арков≥ - Їдина нин≥ ≥снуюча споруда стародавньоњ ’арк≥вськоњ фортец≥. «а пропорц≥¤ми, силуетом, планом це типова трибанна украњнська церква, де враженн¤ традиц≥йноњ дл¤ украњнськоњ арх≥тектури п≥рам≥дальност≥ та ¤русност≥ створюЇтьс¤ за допомогою поступового зменшенн¤ восьмерик≥в, поставлених один на другий. ¬одночас декоративне оздобленн¤ собору маЇ суто рос≥йський характер. —пасо-ѕреображенський собор в ≤зюм≥ - це найдавн≥ша споруда ≤зюмськоњ фортец≥ 1681 року, причому под≥бн≥сть його до харк≥вського собору та Їдн≥сть деталей дозвол¤ють припустити, що обидва храми будувалис¤ одним майстром чи групою майстр≥в. якщо ѕокровський собор у ’арков≥ - це краща трибанна споруда —лобожанщини, то ѕреображенськ& |
|
|
