—айт о строительстве домов и коттеджей

" онтакти" вважають, що бум на ринку енергозаощадженн¤ в≥дкладаЇтьс¤
ћатус¤к —. " онтакти" вважають, що бум на ринку енергозаощадженн¤ в≥дкладаЇтьс¤ // √алицьк≥ контракти . . 8 но¤бр¤ 1999 (є 45) . —. 21-22

“ќћ”, ўќ: б≥льш н≥ж у 90% житлових будинкiв ще не встановлено л≥чильники споживанн¤ тепла, без ¤ких економити теплоресурси н≥хто не буде

омфорт в украњнських оф≥сах та дом≥вках традиц≥йно залежить в≥д милост≥ природи та комунальних служб м≥ста, а не в≥д бажанн¤ господар¤. ѕоки украњнц≥ регулюють температуру в осел¤х за допомогою електрооб≥гр≥вач≥в та кондиц≥онер≥в, весь цив≥л≥зований св≥т економить тепло з використанн¤м недорогих та ефективних енергоощадних технолог≥й - сучасних систем опаленн¤ з терморегул¤торами, утеплених ст≥н та ≥зольованих в≥кон.

¬ ”крањн≥ под≥бн≥ технолог≥њ (в≥тчизн¤н≥ та ≥мпортн≥) ≥снують вже давно, й експерти з року в р≥к не втомлюютьс¤ прогнозувати стр≥мке зростанн¤ попиту. ¬ин¤тком не стало й сьогодн≥шнЇ досл≥дженн¤ " онтракт≥в": б≥льш≥сть зайн¤тих у ц≥й сфер≥ знову констатують, що, незважаючи на пов≥льне впровадженн¤ енергоощадних технолог≥й, њх бум переноситьс¤ на найближч≥ р≥к-два. ј поки що споживачами л≥чильник≥в та утеплювач≥в залишаютьс¤ бюджетн≥ установи та буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ.

”мови Ї, попиту немаЇ

якщо уважно досл≥дити передумови розвитку ринку енергоощадних технолог≥й, ви¤витьс¤, що вс≥ вони в ”крањн≥ присутн≥. ÷е, по-перше, недосконал≥ та енерговитратн≥ котельн≥, що потребують модерн≥зац≥њ, ф≥зично та морально зношен≥ теплотраси, ¤к≥ треба зам≥нювати. ѕо-друге, це переважанн¤ в житлов≥й забудов≥ м≥ст панельних будинк≥в, ¤к≥ не лише не в≥дпов≥дають нормам в≥тчизн¤ного ƒержбуду за теплозбереженн¤м, а нав≥ть не обладнан≥ елементарними системами обл≥ку споживанн¤ тепла. « ≥ншого боку, б≥льш≥сть украњнц≥в не згодн≥ отримувати тепло т≥льки взимку, а платити за об≥гр≥ванн¤ осель ц≥лий р≥к.

—поживач≥ також знають, що утепленн¤ в≥кон та ст≥н, а також встановленн¤ л≥чильник≥в ≥ терморегул¤тор≥в дасть змогу скоротити витрати на оплату тепла приблизно на третину. якщо до цього додати пост≥йне зростанн¤ ц≥н на енергоресурси та, ¤к насл≥док, за спожите тепло (де¤к≥ експерти вважають д≥юч≥ розц≥нки “еплокомуненерго завищеними, а незабаром вони зб≥льшатьс¤ принаймн≥ ще на 20% - на вимогу ћ≥жнародного валютного фонду), тод≥ зростанн¤ попиту на енерго- та теплоощадн≥ технолог≥њ вже за сьогодн≥шн≥х умов видаЇтьс¤ беззаперечним. ќднак насправд≥ на ринку енергоощадних технолог≥й буму не в≥дчуваЇтьс¤, ≥ на це Ї к≥лька вагомих причин.

¬становленн¤ в дом≥вках та оф≥сах терморегул¤тор≥в, л≥чильник≥в тепла, утеплювач≥в ст≥н та в≥кон власниками квартир стримуЇтьс¤ в≥дсутн≥стю необх≥дних кошт≥в та багатор≥чними звичками населенн¤, зг≥дно з ¤кими тепло в квартир≥ вважаЇтьс¤ безкоштовним. Ѕум енергоощадних технолог≥й, ¤кий розпочавс¤ к≥лька рок≥в тому у сх≥дноЇвропейських крањнах, став можливий лише завд¤ки усв≥домленню високоњ вартост≥ витраченого тепла. ќднак в ”крањн≥ обл≥к тепла в будинках не ведетьс¤ (за р≥зними даними, теплол≥чильниками оснащено в≥д 2 до 10% багатоквартирних будинк≥в). ј отже, зац≥кавлен≥сть у впровадженн≥ теплоощадних технолог≥й у конкретних власник≥в житла може виникнути лише п≥сл¤ встановленн¤ систем обл≥ку тепла.

Ћ≥чильники - сьогодн≥, технолог≥њ - п≥зн≥ше

–озвиток б≥знесу в галуз≥ створенн¤ теплооощадних технолог≥й в ”крањн≥ проходить у к≥лька етап≥в. ѕерший - встановленн¤ систем обл≥ку споживанн¤ тепла - вже сьогодн≥ активно розвиваЇтьс¤, ≥ у цьому сектор≥ ≥снують приваблив≥ перспективи ¤к дл¤ в≥тчизн¤них виробник≥в л≥чильник≥в (оснащенн¤ бюджетних орган≥зац≥й ≥ виконанн¤ державних програм), так ≥ дл¤ ≥мпортер≥в (п≥д час буд≥вництва ел≥тного житла та оф≥с≥в). ѕопит на л≥чильники розвиватиметьс¤ найближчим часом особливо швидкими темпами, тому створенн¤ њх виробництва виправдане вже сьогодн≥.

ѕодальший розвиток енергоощадних технолог≥й, загальний обс¤г ¤кого оц≥нюЇтьс¤ в сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в, багато в чому залежатиме в≥д спритност≥ енергосерв≥сних компан≥й-аудитор≥в, ¤к≥ розробл¤ють, розраховують та комплексно встановлюють системи теплозбереженн¤. Ќаприклад, у ƒан≥њ кожний будинок щороку перев≥р¤Ї теплоаудитор. ¬≥н вказуЇ власнику, ¤к≥ роботи треба провести ≥ ¤к≥ прилади необх≥дно зам≥нити задл¤ збереженн¤ енергоресурс≥в на сучасному р≥вн≥.

ѕод≥бн≥ енергосерв≥сн≥ та проектно-монтажн≥ компан≥њ, ¤ких поки що небагато в ”крањн≥, з урахуванн¤м експертизи об'Їкту вир≥шують питанн¤ про доц≥льн≥сть встановленн¤ того чи ≥ншого обладнанн¤ (власноњ котельн≥, теплопункту, ≥ндив≥дуального чи загального автоматичного теплорегул¤тора тощо), проектують та налагоджують систему дл¤ роботи.

ћасовий попит на њхн≥ послуги окремих будинк≥в та приватних ∆≈ ≥в оч≥куЇтьс¤ не ран≥ше, н≥ж за к≥лька рок≥в, а поки що мл¤во наростатиме попит на утеплювач≥, терморегул¤тори та в≥кна з≥ склопакетами з≥ сторони власник≥в окремих квартир, а також приватних буд≥вельних компан≥й, ¤к≥ виконують комплексний ремонт прим≥щень. “ому оператори цього сектору ринку розширенн¤ свого б≥знесу вбачають у зб≥льшенн≥ числа торгових точок, що даЇ в≥дчутний ефект вже сьогодн≥.

–ег≥ональна влада - руш≥й прогресу

—ьогодн≥ теплогенерувальн≥ компан≥њ чин¤ть найб≥льший оп≥р встановленню систем обл≥ку, адже плата за теплонос≥њ ст¤гуЇтьс¤ залежно в≥д д≥аметра труби, що п≥дходить до споживача, а втрати тепла оплачуютьс¤ з кишен≥ власника квартири. ¬одночас за вимогами —в≥тового банку в бюджетних орган≥зац≥¤х прот¤гом 1999-2000 рр. будуть встановлен≥ л≥чильники води та тепла, що зекономить 15-30% кошт≥в за сплату енергоресурс≥в.

«а нормативами ƒержбуду все нове та реконструйоване житло маЇ бути обладнано теплол≥чильником, а зг≥дно з вимогами кињвськоњ влади у кожн≥й нов≥й квартир≥ маЇ встановлюватис¤ терморегул¤тор. ќкр≥м цього, ≥снуЇ державна програма, ¤ка передбачаЇ встановленн¤ теплол≥чильник≥в у кожний житловий багатоквартирний будинок, хоча њњ майже не ф≥нансують.

“ак≥ кроки влади дають над≥ю компан≥¤м, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на виготовленн≥ та встановленн≥ теплол≥чильник≥в ≥ терморегул¤тор≥в, що вже найближчим часом попит на цьому ринку стане дуже великим. ѕрикладом саме такого розвитку под≥й може слугувати сп≥вроб≥тництво датськоњ компан≥њ "ƒанфос" та ’арк≥вськоњ област≥, ¤ка на сьогодн≥ Ї базовою у впровадженн≥ енергоощадних технолог≥й в ”крањн≥. «г≥дно з угодою в ’арк≥вськ≥й област≥ створено низку сп≥льних п≥дприЇмств з виготовленн¤ теплол≥чильник≥в та терморегул¤тор≥в (державн≥ програми передбачають використанн¤ лише в≥тчизн¤них прилад≥в).

«а словами завсектора буд≥вництва та реконструкц≥њ “зќ¬ "ƒанфос" јндр≥¤ Ѕерест¤на, "за рахунок зб≥льшенн¤ числа рег≥ональних дилер≥в, налагодженн¤ виробництва теплол≥чильник≥в у ’арк≥вськ≥й област≥, а також т≥сного сп≥вроб≥тництва з м≥сцевою владою компан≥њ вдалос¤ зб≥льшити обс¤ги продаж≥в утрич≥. ’оча ¤кщо оц≥нювати весь украњнський ринок, то його розвиток нин≥ дуже мл¤вий". ≥лька ≥нших виробник≥в л≥чильник≥в також змагаютьс¤ за замовленн¤ дл¤ бюджетник≥в ≥ працюють з буд≥вельними орган≥зац≥¤ми.

«начн≥ перспективи роботи дл¤ орган≥зац≥й, ¤к≥ займаютьс¤ впровадженн¤м та реконструкц≥Їю теплогенерувальних об'Їкт≥в ≥ тепломереж, в≥дкриваютьс¤ у иЇв≥. —в≥товий банк реконструкц≥њ та розвитку надав ињвенерго позику в розм≥р≥ 200 млн долар≥в дл¤ реаб≥л≥тац≥њ та розширенн¤ централ≥зованого теплопостачанн¤ иЇва. ƒл¤ модерн≥зац≥њ ≥снуючих тепломереж ≥ спорудженн¤ нових теплотрас ињвенерго залучаЇ в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства, ¤ких обирають на в≥дкритому тендер≥.

ѕро утеплювач≥ запитуватимуть через р≥к

Ќа в≥дм≥ну в≥д систем обл≥ку, на ринку утеплювальних матер≥ал≥в близьких перспектив росту поки що не видно. Ќа сьогодн≥ тепло≥зол¤ц≥йн≥ матер≥али виготовл¤ють ш≥сть в≥тчизн¤них п≥дприЇмств (у Ѕ≥личах та ≤рпен≥ ињвськоњ област≥, ƒонецьку, «апор≥жж≥, ћар≥упол≥, „ерн≥вц¤х). ¬они задовольн¤ють б≥льш н≥ж половину потреб в≥тчизн¤ного ринку, хоча працюють далеко не на повну потужн≥сть.

÷≥каво, що активними замовниками тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в сьогодн≥ Ї не буд≥вельн≥ компан≥њ, а ав≥абуд≥вники, кораблебуд≥вники, виробники холодильного обладнанн¤ тощо. ќкр≥м того, на ринку активно д≥ють ≥ноземн≥ компан≥њ, що продають утеплювальн≥ матер≥али. ќднак достатнього попиту, ¤кий можна було б пор≥вн¤ти хоча б з польським, в ”крањн≥ поки що немаЇ. «а словами директора представництва Rockwool в ”крањн≥ шиштофа ¬ойтен¤, "ми можемо налагодити виробництво утеплювач≥в в ”крањн≥ вже через р≥к-два, однак достатнього попиту на тепло≥зол¤ц≥ю поки що немаЇ.

Ћише одна л≥н≥¤ нашого заводу з виробництва м≥нераловатних утеплювач≥в здатна виробити 25 тис. тонн продукц≥њ на р≥к (на повноц≥нному завод≥ таких л≥н≥й 2-4), в той час ¤к загальний обс¤г в≥тчизн¤зного ринку оц≥нюЇтьс¤ не б≥льше, н≥ж у 20 тис. тонн утеплювач≥в цього типу".

Ќа думку оператор≥в ринку, пожвавленн¤ у цьому сектор≥ ринку можливе через р≥к-два - п≥сл¤ того, ¤к у кожному будинку чи окремому оф≥с≥ буде встановлено теплол≥чильник.

"’олодних" будинк≥в не будуватимуть

«апровадженн¤ теплоощадних технолог≥й у комплекс≥ сьогодн≥ доступне лише заможному споживачев≥, ¤кий споруджуЇ чи реконструюЇ житло або оф≥с. “ому основними замовниками утеплювальних матер≥ал≥в, л≥чильник≥в, терморегул¤тор≥в, в≥кон з≥ склопакетами, сучасних рад≥атор≥в опаленн¤ на сьогодн≥ виступають буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ.

ќдн≥Їю з перших проблемами теплозбереженн¤ почала перейматис¤ буд≥вельна компан≥¤ "ѕозн¤кижитлобуд", ¤ка споруджуЇ житлов≥ багатоквартирн≥ будинки за технолог≥Їю "“еплий д≥м". ƒл¤ утепленн¤ ст≥н компан≥¤ використовуЇ цеглу та в≥тчизн¤ний п≥но- й газобетон, в≥кон - металопластиков≥ в≥кна з потр≥йним склопакетом, чавунн≥ рад≥атори опаленн¤ з терморегул¤торами, а також встановлюЇ загальнобудинковий л≥чильник тепла й у кожну квартиру - води та газу. ƒо реч≥, власник квартири не може в≥дмовитис¤ в≥д перел≥ченого обладнанн¤, адже воно входить у варт≥сть кожноњ, нав≥ть м≥н≥мально укомплектованоњ квартири. «а словами менеджера "ѕозн¤кижитлобуду" ќлега √укасова, при цьому "варт≥сть такого житла" всього на 10-15% б≥льша, н≥ж у панельному". ќкр≥м того, витрати на енерг≥ю та тепло у жител≥в под≥бних будинк≥в зменшуютьс¤ на 20-30%.

ѕопул¤рн≥сть "“еплих дом≥в" в≥д "ѕозн¤кижитлобуду" зумовили попит на тепл≥ квартири, тому в иЇв≥ терм≥ново стали впроваджувати енергоощадн≥ технолог≥њ, доробл¤ти проекти стандартних будинк≥в. як насл≥док, у столиц≥ сьогодн≥ важко знайти новий будинок, не утеплений сучасними матер≥алами. “еплоощадн≥ технолог≥њ, ¤к≥ набули в ™вроп≥ великоњ попул¤рност≥, сьогодн≥ поступово стають нормою ≥ дл¤ в≥тчизн¤них буд≥вельник≥в, ¤к≥ споруджують чи реконструйовують оф≥сн≥ та торгов≥ центри, банки, ≥нш≥ об'Їкти дл¤ заможних кл≥Їнт≥в.

÷е засв≥дчуЇ хоча б шалений попит на металопластиков≥ та дерев'¤н≥ в≥кна з подв≥йним та потр≥йним склопакетом, без ¤ких нин≥ не обходитьс¤ жоден Ївроремонт.

√оловне

" ƒл¤ впровадженн¤ теплоощадних технолог≥й в ”крањн≥ сьогодн≥ Ї необх≥дн≥ передумови - п≥двищенн¤ плати за тепло та бажанн¤ власник≥в.

" ѕотенц≥йн≥ обс¤ги ринку теплоощадних технолог≥й вим≥рюютьс¤ сотн¤ми м≥льйон≥в долар≥в, њх надходженн¤ багато в чому залежить в≥д м≥сцевоњ влади.

" ¬становленн¤ систем обл≥ку вже розпочалос¤ i триватиме ще к≥лька рок≥в.

" ѕ≥сл¤ встановленн¤ л≥чильник≥в в ус≥х будинках у споживач≥в з'¤витьс¤ ≥нтерес до утеплювач≥в та сучасних технолог≥й, тому розширенн¤м дилерськоњ мереж≥ варто оп≥куватис¤ найближчим часом.

" Ѕуд≥вельн≥ орган≥зац≥њ, що споруджують нове житло, намагаютьс¤ використовувати б≥льш≥сть доступних теплоощадних технологiй.