—айт о строительстве домов и коттеджей

“епло р≥дноњ дом≥вки
ƒолженко √. “епло р≥дноњ дом≥вки // ”р¤довий кур'Їр . . 19 феврал¤ 1998 (є 33-34) . —. 8

¬оно маЇ не т≥льки алегоричне значенн¤

ƒом по улице ∆уковского, 10 стал первой киевской "хрущевкой", преобразованной в современное комфортабельное здание с двух-, трех- четырехкомнатньши квартирами и даже лифтом. ƒай Ѕог, не последней. »нтересно, чьим именем будут называть в народе реконструированные "хрущевки""

¬ останн≥ роки ¤кось непом≥тно стали дошкул¤ти холоди. Ќ≥, не т≥, що за в≥кном. ” природи, ¤к кажуть, немаЇ поганоњ погоди. “а й зими стали м'¤кшими, н≥бито через парниковий ефект. јле ¤к т≥льки ртутний стовпчик надвор≥ опуститьс¤ до цифри 20, у квартирах стаЇ зимно, хоч кожуха вд¤гай. ≤ вд¤гають, дарма що батарењ опаленн¤, здаЇтьс¤, гар¤ч≥. –≥ч у т≥м, що панельн≥ будинки старих сер≥й, а це. майже половина усього житлового фонду крањни, будувались без глибоких розрахунк≥в щодо теплоопору. ¬важалось, чим сильн≥ше гр≥ти батарењ, тим тепл≥ше буде в квартирах. ≈нергонос≥њ тод≥ н≥хто не л≥чив: —иб≥р давав њх ск≥льки треба, паливно-енергетичний комплекс дотувавс¤ за рахунок прибутк≥в ≥нших галузей. ≤ ц≥ни на нафту, газ, вуг≥лл¤ були штучно занижен≥. «в≥дси, нав≥ть за дуже високоњ енергоЇмност≥ продукц≥њ, економ≥ка ”крањни працювала стаб≥льно. ќтож ≥ було при м≥нус 20 ззовн≥ ≥ температур≥ батарей 90 градус≥в у к≥мнатах 18-20 градус≥в тепла.

ѕ≥сл¤ розпаду —оюзу, коли ”крањна втратила доступ до сиб≥рських родовищ ≥ платити за енергосировину довелось велик≥ грош≥, ¤ких у нас не було, та ще й сус≥д почав бавитись "краником", ми стали ретельн≥ше придивл¤тис¤, ¤к вона витрачаЇтьс¤. ¬и¤вилось, що споруди в м≥стах ≥ селах забирають на опаленн¤ до третини усього спожитого у крањн≥ палива. р≥м того, до ц≥Їњ цифри щороку додаютьс¤ нов≥ в≥дсотки за рахунок введенн¤ новобудов. ќдного разу харк≥вськ≥ буд≥вельники привезли з ћ≥нська "хитрий" прилад, ¤ким можна зам≥р¤ти температуру ст≥н. ѕ≥днесли його до старого панельного п'¤типоверхового будинку той кр≥зь тонк≥ бетонн≥ ст≥ни буквально випром≥нював тепло. ≤ так при кожному зам≥р≥ ѕ≥драхували втрати: в середньому щороку кожна стандартна двок≥мнатна квартира втрачала тепла в перерахунку приблизно на 20 тис¤ч к≥ловат електроенерг≥њ. Ќа м≥сто-м≥льйонник к≥ловат, на всю крањну " ≥ подумати моторошно. ћи вс≥ стали заручниками "великого" експерименту з ощасливлена¤ народу численними панельними "„ерьомушками" ≥ тепер стоњмо перед вибором: або вимерзнути, ¤к мамонти, поза¤к природн≥ енергоресурси вже н≥коли дешевими не будуть, њх з кожним роком стаЇ дедал≥ менше, а попит зростаЇ, або щось робити ≥з старим житловим фондом ≥ зводити нов≥ будинки за зовс≥м ≥ншими тепловими параметрами.

ѕридивились до сус≥д≥в по колишньому соцтабору, ¤ких теж зачепив цей експеримент. ѕершою за л≥кв≥дац≥ю його насл≥дк≥в вз¤лас¤ об'Їднана Ќ≥меччина вид≥ливши на це 60 м≥ль¤рд≥в марок. «а короткий строк у колишн≥й Ќƒ– було утеплено близько п≥втора м≥льйона квартир, решту реконструювали ≥з застосуванн¤м нових матер≥ал≥в ≥ конструкц≥й. ¬трати тепла тут зменшились в≥дразу на третину. ¬ ”горщин≥ розпочали виконанн¤ загальнодержавноњ програми модерн≥зац≥њ будинк≥в, частково за рахунок населенн¤, з наданн¤м чималих п≥льг ≥ на довгий терм≥н. ¬еликий обс¤г роб≥т з утепленн¤ житлового фонду проводитьс¤ в крањнах ѕрибалтики. “≥льки –ос≥¤ стоњть на тому, що стар≥ панельн≥ будинки треба розбирати. Ќе будемо вдаватис¤ в техн≥чний б≥к справи ≥ в≥дмовимось в≥д ц≥Їњ ≥дењ в≥дразу " вона нам не по кишен≥. —к≥льки ж то треба зруйнувати ≥ побудувати житла!

¬себ≥чно вивчивши проблему, ≥ в ”крањн≥ вз¤лис¤ за њњ розв'¤занн¤. ≤мпульс пошукам дали укази ѕрезидента, закон про енергозбереженн¤, в≥дпов≥дн≥ постанови абм≥ну. ÷е був 1994 р≥к" ƒержбуд на той час запровадив нов≥ вимоги з теплозахисту буд≥вель. ¬они встановили показники з теплоопору ст≥н та дах≥в у 2, 5-3, в≥кон в 1, 5-2 рази вищ≥ в≥д старих. –озроблено також ƒержавну науково-техн≥чну програму зреженн¤ в житловому ≥ цивильному буд≥вництв≥. ƒо реч≥, цим документом плануЇтьс¤ до 2000 року утеплити сто тис¤ч квартир, встановити прилади обл≥ку споживанн¤ гар¤чоњ води в 5,6 м≥льйона квартир, нетрадиц≥йн≥ джерела енерг≥њ в трьох тис¤чах квартир тощо. ѕ≥д ц≥ плани ƒержбуд п≥дготував необх≥дн≥ коиструктивнотехн≥чн≥ р≥шенн¤ дл¤ р≥зних буд≥вельних систем, в≥дкоригував сер≥њ на теплову ефективн≥сть. “обто, галузь завчасно ≥ повн≥стю була забезпечена нормативною документац≥Їю що регламентуЇ нов≥ вимоги дл¤ житлово-цив≥льного буд≥вництва. јле дал≥ несм≥ливих крокњв ≥ поодиноких експеримент≥в справа не п≥шла. —каж≥мо, т≥Їю ж програмою за 1995-1997 роки нам≥чалось утеплити «ќ тис¤ч квартир, а заощаджен≥ кошти спр¤мувати на нов≥ заходи з енергозбереженн¤. ƒе ц≥ квартири ≥ кошти"

” рамках сп≥вроб≥тництва з ™— за програмою “ј—≤S сп≥льно з французькою ф≥рмою "—ожерелг" зд≥йснюютьс¤ р¤д п≥лотних проект≥в дл¤ в≥дпрацюванн¤ нових енергоефективних ≥нженерних ≥ конструктивних р≥шень. ÷е 10-поверховий житловий будинок по вулиц≥ —имиренка в иЇв≥ з нав≥сними вентильованими фасадами та надбудованою даховою котельнею, житловий будинок по вулиц≥ ƒрагоманова в иЇв≥ ≥з застосуванн¤м поризованих бетон≥в, будинок побуту в ’арков≥, впровадженн¤ тришарових ст≥нових панелей у ривому –оз≥ тощо. ƒержбуд разом з ƒержкбменергозбереженн¤ розробл¤Ї програму д≥й з енергозбереженн¤ в ”крањн≥, одн≥Їю з≥ складових частин ¤коњ Ї подальше вдосконаленн¤ нормативноњ бази в буд≥вництв≥. ¬се це, на думку фах≥вц≥в, разом ≥з встановленн¤м прилад≥в обл≥ку ≥ регулюванн¤ теплопостачанн¤ зможе скоротити споживанн¤ палива на третину, цю дасть змогу окупити затрати за 5-6 рок≥в ≥ значно зменшити обс¤ги комунальних платеж≥в на утриманн¤ житла. јле ж це т≥льки розрахунки, дуже схож≥ на мр≥њ. Ўирокого залученн¤ потужних буд≥вельних орган≥зац≥й до ц≥Їњ справи поки що не спостер≥гаЇтьс¤.

ѕерев≥рка домобуд≥вних п≥дприЇмств корпорац≥њ ”крбуд показала, що в 1996 роц≥ там було зроблено чимало досл≥джень ≥ коригувань: б≥льш≥сть ƒЅ провели випробуванн¤ тришарових ст≥нових панелей з утеплювачами, визначились з конструктивними р≥шенн¤ми щодо енергозбереженн¤ тощо. јле в ц≥лому картина вигл¤дала не дуже вт≥шно. ¬веден≥ прот¤гом року житлов≥ будинки не в≥дпов≥дали нормам з енергозбереженн¤, а т≥, що т≥льки споруджувались за такими нормативами. становили лише 10 в≥дсотк≥в в≥д загального обс¤гу новобудов. ’≥ба що тр≥шечки кращою була ситуац≥¤ в ”крбуд≥ тор≥к. ѕриблизно так само вигл¤дають ≥нш≥ буд≥вельн≥ корпорац≥њ. —каж≥мо, в холдингов≥й компан≥њ ињвм≥ськбуд, п≥дкреслимо, одн≥й з кращих серед буд≥вельних орган≥зац≥й крањни, минулого року за новими теплотехн≥чними нормами повн≥стю працював т≥льки ƒЅ -3, причому за принципово новою схемою: по фасаду на м≥сц≥ лодж≥й встановлюютьс¤ типов≥ тришаров≥ панел≥, решта фасаду обладнуЇтьс¤ зал≥зобетонними панел¤ми з кр≥пленн¤м на них утеплювача та подальшим опор¤дженн¤м керамњчною плиткою. ≤нш≥ два комб≥нати " ƒЅ -1 та ƒЅ -4 " жодноњ "теплоњ" квартири не збудували хоча ввели понад 164 тис¤ч квадратних метр≥в житловоњ площ≥. ”сього ж по холдингу минулого року введено в експлуатац≥ю та п≥дготовлено до здач≥ т≥льки 12, 7 в≥дсотка будинк≥в за новими теплотехн≥чними нормами.

ѕричина такого стану в ус≥х корпорац≥¤х однакова. Ѕуд≥вельн≥ орган≥зац≥њ дос≥ змушен≥ зводити будинки за старою документац≥Їю, тому що вона була розроблена ≥ саме буд≥вництво розпочате ще до введенн¤ нових норматив≥в, тобто до 1993 року. ј пот≥м ц≥ об'Їкти були законсервован≥ через брак кошт≥в у замовник≥в чи ≥нш≥ негаразди. “епер, п≥сл¤ добудови "довгобуд≥в", њх правдами ≥ неправдами намагаютьс¤ ввести в експлуатац≥ю. ¬ тому ж ињвм≥ськбуд≥ здано за погодженн¤м з ƒержбудом лише 22 в≥дсотки будинк≥в, решта прийн¤ла новосел≥в без погодженн¤ з ком≥тетом. ¬иступаючи на п≥дсумков≥й колег≥њ ƒержбуду, його голова ¬олодимир √усаков зазначив, що пот≥к под≥бних звернень з проханн¤м прийн¤ти будови за старими нормами не зменшуЇтьс¤, а тому надал≥ вони розгл¤датись не будуть, а прийн¤т≥ м≥сцевими органами р≥шенн¤ скасовуватимутьс¤. ƒержархбуд≥нспекц≥њ доручено встановити суворий контроль за виконанн¤м вимог ≥ вживати необх≥дн≥ заходи щодо њх порушенн¤. ƒо таких р≥шучих д≥й змусив вдатис¤ той сумний факт, що тор≥к з ус≥х введених та готових до введенн¤ по крањн≥ будинк≥в лише 13 в≥дсотк≥в в≥дпов≥дали новим вимогам тепдозахисту. “а й з тих левову пайку становили цегл¤н≥ будинки. уди вже дал≥!

"Ќебажанн¤" працювати за новими схемами ц≥лком зрозум≥ле. ƒомобуд≥вн≥ комб≥нати, ¤к≥ зараз, до реч≥. завантажен≥ на 10-15 в≥дсотк≥в своЇњ потужност≥, ≥ рад≥ були б освоњти випуск тришарових чи будь-¤ких панелей, нов≥ технолог≥њ зведенн¤ буд≥вель, та де вз¤ти кошти на переобладнанн¤ потужностей" ѕерешкодою у впровадженн≥ теплоефективних р≥шень Ї й в≥дсутн≥сть дешевих ≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в ≥з м≥неральноњ сировини. «астосуванн¤ закордонних матер≥ал≥в ≥ п≥нопол≥ст≥ролу зб≥льшують соб≥варт≥сть буд≥вництва на чверть. ¬одночас простоюють потужност≥ з випуску м≥нераловатних утеплювач≥в на в≥тчизн¤них виробництвах. “ак, жорстк≥м≥нераловатн≥ плити јлчевського заводу корпорац≥њ ”крбуд, дл¤ ¤ких розроблена еколог≥чно чиста технолог≥¤, майже вс¤ лежить на складах через неплатоспроможн≥сть споживач≥в. “акий же стан ≥ на ≥нших заводах. —каж≥мо, под≥бн≥ плити ƒонецького заводу ≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в корпорац≥њ ”крбудматер≥али лежать бо головн≥ споживач≥ " ћ≥ненерго, ”крбуд, ”крмонтажспецбуд, ”крагропромбуд " дос≥ не визначились з обс¤гами њх використанн¤.

Ќа окрему розмову заслуговуЇ х≥д впровадженн¤ прилад≥в обл≥ку ≥ регулюванн¤ теплоенерг≥њ, темпи ¤кого не можуть задовольн¤ти. якщо л≥чильники холодноњ води встановлено на 12 в≥дсотках нових житлових будинк≥в., то л≥чильниками тепловоњ енерг≥њ обладнано лише 0, 5 в≥дсотка будинк≥в. «а приблизно р≥вних економ≥чних умов оснащенн¤ зазначеними приладами у «апор≥зьк≥й, «акарпатськ≥й, ињвськ≥й, ≥ровоградськ≥й, “ерноп≥льськ≥й област¤х значно перевищуЇ середн≥й р≥вень по крањн≥. ¬одночас в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим, ¬олинськ≥й, ћиколањвськ≥й, ’ерсонськ≥й, „еркаськ≥й област¤х ц≥ показники набагато нижч≥ за середн≥. Ќедостатньо уваги надають цьому питанню м≥н≥стерства ≥ в≥домства, у чиЇму п≥дпор¤дкуванн≥ перебуваЇ близько половини усього житлового фонду. ¬иправдуванн¤ одне " немаЇ кошт≥в. јле ж можна залучити альтернативн≥ джерела ф≥нансуванн¤. Ќаприклад, ињвська облдержадм≥н≥страц≥¤ розробила дл¤ п'¤ти м≥ст ≥нвестиц≥йн≥ проекти обладнанн¤ будинк≥в приладами обл≥ку на засадах залученн¤ кредит≥в з поступовим њх поверненн¤м населенн¤м за рахунок економ≥њ споживаних ресурс≥в.

ўе одна шпарина, й дуже широка, через ¤ку вил≥таЇ близько 60 в≥дсотк≥в тепла,"в≥кна ≥ балконн≥ двер≥. ‘ах≥вц≥ п≥драхували, що кр≥зь скло тепла вил≥таЇ надв≥р в 4-6 раз≥в б≥льше, н≥ж кр≥зь ст≥ни. ÷е через те, що до останнього часу дл¤ цив≥льного буд≥вництва в ”крањн≥ виробл¤лись виключно дерев'¤н≥ двоскл¤н≥ в≥кна з≥ спареними або розд≥льними рамами. р≥м того, вс≥ ми знаЇмо њхню ¤к≥сть: погана п≥дгонка, велик≥ щ≥лини, пропелером деревина. ѕоролонов≥ вставки р¤тують не дуже. ƒержбуд вже видав к≥лька наказ≥в щодо переходу буд≥ндустр≥њ на теплоефективн≥ конструкц≥њ " склопакети, в≥кна з теплов≥дбиваючим покритт¤м, тепл≥ш≥ двер≥, рами з потр≥йним склом, пластиков≥ та алюм≥н≥Їв≥ в≥кна ≥ двер≥, п≥дготував необх≥дну документац≥ю, ≥ треба сказати, в новому буд≥вництв≥ так≥ вироби встановлюютьс¤. јле ж, нагадаю, основну масу тепла ми втрачаЇмо на старих буд≥вл¤х, ¤к≥ становл¤ть б≥льш≥сть у житловому фонд≥ крањни. ќднак сюди руки поки що не доход¤ть ≥, мабуть, не скоро д≥йдуть. ¬их≥д один " встановлювати л≥чильники тепла. “од≥ населенн¤ саме почне дбати про економ≥ю енергоресурс≥в: пор¤тунок потопаючого " справа рук самого потопаючого.

як в≥домо, тепло втрачаЇтьс¤ не т≥льки в квартирах, а й на шл¤ху до будинку в≥д котелень або “≈÷, причому до третини. ќб≥йти цю "чорну" д≥рку можна з допомогою децентрал≥зац≥њ теплопостачанн¤ шл¤хом встановленн¤ на дахах будинк≥в газових м≥н≥-котелень модульного типу, ¤к≥ повн≥стю автоматизован≥ ≥ дають значну економ≥ю енергонос≥њв пор≥вн¤но з центральними котельн¤ми. ƒержбуд ”крањни розробив документац≥ю на њх виготовленн¤, на переобладнанн¤ центральних теплових пункт≥в в автономн≥ котельн≥, на заводах крањни розпочато випуск емальованих ≥ попередньо-≥зольованих труб та ≥ншого обладнанн¤.

≤ де¤к≥ здобутки вже Ї. 41 автономна дахова котельн¤ змонтована в ињвськ≥й област≥, 7 " у ƒонецьк≥й, б " у «апор≥зьк≥й та по к≥лька в ≥нших област¤х. Ќа Ѕ≥лоцерк≥вському ƒЅ вже два роки усп≥шно працюЇ сп≥льно з угорськими фах≥вц¤ми ћѕ "”кр≥нтерм", ¤ке обладнало такими котельн¤ми понад 50 об'Їкт≥в ¤к в ”крањн≥, так ≥ в –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥. ќднак цього замало. « такими темпами роб≥т ми ще рок≥в з 20 будемо ходити в енер