|
—татьи о строительстве >> Ёнергосбережение, обеспечение, независимость
>> ’то повинен встановлювати л≥чильники? |
’то повинен встановлювати л≥чильники? √аманюк Ћ. ’то повинен встановлювати л≥чильники" // ”р¤довий кур'Їр . . 27 сент¤бр¤ 2001 (є 175) . —. 6
Ќаша держава задовольн¤Ї близько 53 в≥дсотк≥в власних потреб у паливно-енергетичних ресурсах (ѕ≈–) за рахунок ≥мпорту. ≈фективне та економне њх використанн¤ Ї важливою складовою енергетичноњ безпеки крањни. ∆итлово-комунальним сектором народного господарства ”крањни споживаЇтьс¤ 25,2 в≥дсотка в≥д загальноњ потреби економ≥ки у ѕ≈–. ¬арт≥сть енергоресурс≥в т≥льки по газу та теплу, що тут використовуЇтьс¤ за р≥к, становить майже 3,5 млрд. грн. “ому питанн¤ оснащенн¤ ц≥Їњ галуз≥ засобами обл≥ку ефективного використанн¤ стаЇ особливо важливим.
« метою забезпеченн¤ економного споживанн¤ тепла та води, налагодженн¤ прозороњ системи витрачанн¤ та споживанн¤ енергоресурс≥в у житлово-комунальн≥й сфер≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в було прийн¤то ц≥лий р¤д постанов. ѕерша побачила св≥т ще у 1994 роц≥ п≥д назвою "ѕро програму виробництва засоб≥в витрачанн¤ ѕ≈– ≥ прилад≥в регулюванн¤ систем електро-, тепло- та газопостачанн¤ на промислових п≥дприЇмствах ≥ в побут≥". ѕот≥м щороку з'¤вл¤лис¤ нов≥ постанови, ¤к≥ доповнювали попередн≥, розширювали завданн¤ програми, продовжували њњ поетапне зд≥йсненн¤ щодо забезпеченн¤ на¤вного житлового фонду приладами обл≥ку, встановлювали правила наданн¤ населенню цих послуг...
¬иконанн¤ цих постанов дозволило б заощадити понад 25 в≥дсотк≥в енергоресурс≥в у житлово-комунальн≥й сфер≥, суттЇво зменшити суми сплати кошт≥в за комунальн≥ послуги, в т. ч. соц≥альне незахищених верств населенн¤. ¬≥дсутн≥сть на об'Їктах засоб≥в обл≥ку споживанн¤ води ≤ тепла приводить до значних розб≥жностей м≥ж встановленою нормою њх споживанн¤ та фактичним споживанн¤м. ¬становлен≥ нормативи на 30-40 в≥дсотк≥в вищ≥ в≥д фактичного використанн¤.
ќплата за енергоресурси за нормативами включаЇ оплату за енергоресурси, ¤к≥ не споживалис¤, що провокуЇ њх розкраданн¤, спри¤Ї росту корупц≥њ та завищуЇ показники фактичноњ потреби в них, змушуЇ населенн¤ сплачувати за комунальн≥ послуги, ¤к≥ њм не надан≥, що в свою чергу приводить до неспроможност≥ њх оплати, росту борг≥в та зб≥льшенн¤ заборгованост≥ перед енергопостачальними орган≥зац≥¤ми. —траждають при цьому ≥ м≥сцев≥ бюджети, за рахунок ¤ких останн≥м вид≥л¤ютьс¤ кошти у вигл¤д≥ субсид≥й населенню.
ѕовне впровадженн¤ засоб≥в обл≥ку споживанн¤ енергетичних ресурс≥в дало б можлив≥сть навести лад в оплат≥, вивести "з т≥н≥" значн≥ кошти. р≥м того, в≥дсутн≥сть контролю за споживанн¤м енергоресурс≥в даЇ можлив≥сть зб≥льшувати терм≥ни ремонту енергомереж, безконтрольно припин¤ти наданн¤ послуг та ≥нше.
ѕроведений анал≥з даних за результатами виб≥ркових перев≥рок ƒержавною ≥нспекц≥Їю з енергозбереженн¤ об'Їкт≥в житлово-комунальноњ сфери та за даними ƒержкомстату щодо ходу виконанн¤ постанов аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни показуЇ, що впровадженн¤ прилад≥в обл≥ку води ≥ тепла маЇ значне в≥дставанн¤ в≥д передбачених завдань.
‘актичний стан оснащенн¤ будинк≥в л≥чильниками води та тепла суттЇво в≥дстаЇ в≥д запланованих обс¤г≥в ≥ станом на 1 с≥чн¤ 2001 року становив: з обл≥ку холодноњ води "16,52 в≥дсотка, з обл≥ку гар¤чоњ води " 2,59 в≥дсотка, з обл≥ку тепла " 2,89 в≥дсотка, терморегул¤торами ≤ приладами-розпод≥лювачами т≥льки " 0,7 в≥дсотка в≥д завданн¤ програми. —тан оснащенн¤ квартир л≥чильниками теж вкрай незадов≥льний. вартирних л≥чильник≥в холодноњ води встановлено 9 в≥дсотк≥в в≥д запланованих програмою, в≥дпов≥дно гар¤чоњ води " 7 в≥дсотк≥в.
—итуац≥ю пог≥ршуЇ ще й те, що пор¤д з низьким оснащенн¤м об'Їкт≥в житлово-комунальноњ сфери засобами обл≥ку розрахунки за спожит≥ енергоресурси досить часто, за на¤вност≥ л≥чильник≥в, провод¤тьс¤ за нормативами.
ѕоширен≥ випадки, коли п≥сл¤ певного терм≥ну експлуатац≥њ припин¤ютьс¤ розрахунки за показниками будинкових л≥чильник≥в води та тепла через те, що не проводитьс¤ њх чергова метролог≥чна перев≥рка та при виход≥ л≥чильник≥в з ладу вони не ремонтуютьс¤.
Ќаведен≥ приклади св≥дчать про порушенн¤ передбаченого "ѕравилами наданн¤ населенню послуг з водо-, теплопостачанн¤ та водов≥дведенн¤" пор¤дку розрахунк≥в з≥ споживачами холодноњ ≥ гар¤чоњ води та тепла, а саме пункт≥в 12 та 19 цих правил, де вказуЇтьс¤: "” раз≥ встановленн¤ квартирних л≥чильник≥в холодноњ та гар¤чоњ води споживач сплачуЇ за воду за показанн¤ми цих л≥чильник≥в", "—правл¤нн¤ плати за нормами при на¤вност≥ засоб≥в побудинкового та поквартирного обл≥ку (без урахуванн¤ показань засоб≥в обл≥ку) не допускаЇтьс¤..."
ƒоц≥льно перенести акцент з будинкового обл≥ку споживанн¤ енергоресурс≥в на квартирний (холодноњ та гар¤чоњ води, газу, електроенерг≥њ та тепла). якщо будинковий обл≥к енергоресурс≥в ф≥ксуЇ фактичне споживанн¤ енергоресурсу, то квартирний обл≥к спонукаЇ споживача до економного споживанн¤, в к≥нцевому вар≥ант≥ зм≥нюЇ його св≥дом≥сть. ўодо квартирного обл≥ку споживанн¤ тепла, цю проблему розв'¤зати можна, ¤кщо застосувати закордонний досв≥д впровадженн¤ електронних розпод≥лювач≥в споживанн¤ тепла. ” результат≥ обстежень додатково ви¤влен≥ резерви економ≥њ ресурс≥в, а саме:
1. ¬становленн¤ будинкових регул¤тор≥в температури забезпечуЇ додаткову економ≥ю тепла на 3-5 в≥дсотк≥в;
2. ¬провадженн¤ в квартирах розпод≥лювач≥в тепла забезпечуЇ додаткову економ≥ю тепла на 15 в≥дсотк≥в;
3. ¬провадженн¤ квартирних л≥чильник≥в води забезпечуЇ додаткову економ≥ю њњ на 40 в≥дсотк≥в;
4. ¬провадженн¤ пов≥тр¤них клапан≥в забезпечуЇ пол≥пшенн¤ теплообм≥ну ≥ зниженн¤ втрат теплонос≥¤ при заповненн≥ систем опаленн¤, та економ≥ю тепла на 2-5 в≥дсотк≥в.
” сум≥ це становить майже 65 в≥дсотк≥в економ≥њ тепла!
“ерм≥н окупност≥ витрат на зазначен≥ впровадженн¤ не перевищить 3 " 4 м≥с¤ц≥.
Ќевиконанн¤ програми оснащенн¤ засобами обл≥ку споживанн¤ води ≥ тепла в житлово-комунальн≥й сфер≥ державними адм≥н≥страц≥¤ми по¤снюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю кошт≥в. јле ¤кщо п≥драхувати перевитрати за сплату неспожитих енергоресурс≥в, то стаЇ очевидною недоречн≥сть такого ствердженн¤. ” цьому випадку мову сл≥д вести про в≥дсутн≥сть у ц≥й сфер≥ реального господар¤ та складну бюрократичну систему в процес≥ оснащенн¤ об'Їкт≥в засобами обл≥ку. “ак, щоб здати приймальн≥й ком≥с≥њ готовий до експлуатац≥њ вузол обл≥ку тепла, потр≥бно мати понад 20 р≥зних документ≥в.
–адикальн≥ше ≥ значно д≥Їв≥ше впливати на прискоренн¤ процесу впровадженн¤ засоб≥в обл≥ку
споживанн¤ енергоресурс≥в можна та необх≥дно економ≥чними заходами, ¤к≥ повинн≥ стимулювати зац≥кавлен≥сть в обл≥ку енергоресурс≥в ¤к споживач≥в, так ≥ енергопостачальн≥ орган≥зац≥њ.
ƒжерелом, з ¤кого надход¤ть кошти на встановленн¤ засоб≥в обл≥ку споживанн¤ енергоресурс≥в, Ї споживач. ошти на виробництво, транспортуванн¤ енергоресурс≥в та обладнанн¤ ≥ матер≥али, ¤к≥ при цьому використовуютьс¤, надход¤ть в≥д споживача через податки або безпосередньо при оплат≥ за енергоресурси.
«асоби обл≥ку споживанн¤ енергоресурс≥в Ї складовою частиною системи енергопостачанн¤ (труби, насоси, трансформатори та ≥н.). —плачуючи за енергоресурси, споживач маЇ право на весь комплекс послуг, пов'¤заний з його постачанн¤м, а сплату маЇ проводити в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ спожитого енергоресурсу. « цього випливаЇ, що оснащенн¤ засобами обл≥ку споживанн¤ енергоресурс≥в (тепла, газу, електроенерг≥њ та води) маЇ забезпечувати енергопостачальна орган≥зац≥¤.
¬провадженн¤ економ≥чних важел≥в припинить невизначен≥сть при пошуках джерела ф≥нансуванн¤ дл¤ встановленн¤ засоб≥в обл≥ку енергоресурс≥в, њх обслуговуванн¤, проведенн¤ метролог≥чноњ перев≥рки, модерн≥зац≥њ та . змусить енергопостачальн≥ орган≥зац≥њ встановлювати прилади обл≥ку.
|
|
|