—айт о строительстве домов и коттеджей

”тил≥зац≥¤ в≥дход≥в деревини з отриманн¤м тепла
ƒзюпин ќ. ”тил≥зац≥¤ в≥дход≥в деревини з отриманн¤м тепла // Ѕудмайстер. 2000. є8. C.8

” загальному обс¤з≥ енергозабезпеченн¤ Ївропейських крањн к≥льк≥сть енерг≥њ, що отримуЇтьс¤ з деревини, с¤гаЇ 5%, у де¤ких крањнах (‘≥нл¤нд≥њ, Ўвец≥њ, ѕортугал≥њ) 16%, у крањнах колишнього —–—– - 0,8%. ¬ ”крањн≥ одержанн¤ тепла з деревини не отримало належного розвитку, поза¤к нав≥ть на деревообробних п≥дприЇмствах основним джерелом тепла залишаЇтьс¤ природний газ.

Ќа будь-¤кому деревообробному чи меблевому виробництв≥ утворюЇтьс¤ певна к≥льк≥сть деревних в≥дход≥в у вигл¤д≥ тирси, стружки, шматкових в≥дход≥в. Ќаприклад, при розпил≥ колод утворюЇтьс¤ 35% в≥дход≥в в≥д обс¤гу переробки деревини, при виробництв≥ дверних та в≥конних блок≥в - 31%; при виробництв≥ паркету - 30%, при виробництв≥ мебл≥в - 54%, в ремонтно-експлуатац≥йних роботах на будовах ≥ спорудах - 33%. Ќайб≥льш доц≥льним вважаЇтьс¤ утил≥зац≥¤ в≥дход≥в з деревини дл¤ отриманн¤ тепла, що значно скорочуЇ витрати на закуп≥влю енергонос≥њв. јдже теплотворна здатн≥сть деревини р≥вноц≥нна здатност≥ бурого вуг≥лл¤. ÷е завданн¤ оптимально вир≥шуЇ енергетичний комплекс автоматичного спалюванн¤ деревних в≥дход≥в. ¬≥н складаЇтьс¤ з автоматичноњ системи спалюванн¤ тирси та стружки (скорочено: система спалюванн¤ - ——) ≥ вод¤ного або парового котла. ¬ свою чергу, комплект —— складаЇтьс¤ з бункера, куди засипаютьс¤ в≥дходи, шнекового механ≥зму, керованого автоматикою, та газогенератора, де проходить процес перетворенн¤ в≥дход≥в деревини у газ. “аким чином, утворений потужний факел вогню поступаЇ з газогенератора у топку котла. јвтоматика контролюЇ ≥ п≥дтримуЇ задану температуру теплонос≥¤ (гар¤ча вода або пара) на виход≥ з котла.

¬ залежност≥ в≥д потужност≥ —— мають р≥зн≥ розм≥ри ≥ в≥дпов≥дний р≥вень механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ.

¬ автоматичному режим≥ в≥дбуваЇтьс¤ утворенн¤ газ≥в з в≥дход≥в деревини волог≥стю 30-50%: тирса, стружка, кора, шматков≥ в≥дходи розм≥ром до 30мм. √азоутворенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом високоњ температури газогенератора (до 1200"—), надлишкового тиску та вологост≥ в≥дход≥в. ¬одночас вир≥шуютьс¤ еколог≥чн≥ проблеми. ¬≥дходи деревини не мають у своЇму склад≥ сполук с≥рки та хлору, а вм≥ст сполук азоту у 100-150 раз≥в нижчий, н≥ж у природних копалинах. “ому концентрац≥¤ шк≥дливих речовин у викидах в пов≥тр¤ значно нижча, н≥ж при спалюванн≥ ≥нших вид≥в палива.

’≥м≥чний склад газу, що утворюЇтьс¤ у газогенератор≥: —02 -11,06%; 02 - 5,7%; CO - 15,7%; —Ќ4 - 7,44%; Ќ2 - 3,85%; —nЌn - 0,11%; N2 - 56,44%; смоли - 0,001 г/100мм3 . ” викидах в атмосферу, що утворюютьс¤ в процес≥ спалюванн¤ газу, м≥ститьс¤ —02 - 7,9%; 02 - 13,1%.

” процес≥ повного згоранн¤ тверд≥ частинки у вигл¤д≥ попелу практично не утворюютьс¤.

¬одночас з≥ спалюванн¤м стружки та тирси можна спалювати шматков≥ в≥дходи довжиною до 0,5-0,6 м безпосередньо у топц≥ котла. ” цьому випадку тепло в≥д спалюванн¤ використовуЇтьс¤ ¤к базове, а автоматика в≥дпов≥дно зменшуЇ або нав≥ть припин¤Ї подачу стружки, п≥дтримуючи задану температуру теплонос≥¤. —палюванн¤ таких шматкових в≥дход≥в деревини (вуг≥лл¤, коксу) у топц≥ котла рекомендуЇтьс¤ дл¤ п≥дтриманн¤ температури при тимчасов≥й в≥дсутност≥ електроенерг≥њ чи стружки.

¬икористанн¤ —— на деревообробних п≥дприЇмствах суттЇво економить енергонос≥њ (газ, електроенерг≥ю тощо). Ќаприклад, —— потужн≥стю 100 к¬т достатньо дл¤ об≥гр≥ванн¤ виробничих прим≥щень площею 700 м2 при њх висот≥ 3,5 м або 3-х вакуумних сушильних камер об'Їмом «ќ м3. ¬ умовах експериментального деревообробного виробництва у Ћьвов≥ —— потужн≥стю 100 к¬т в≥дпрацювала безавар≥йно понад 4 роки, об≥гр≥ваЇ 600 м2 виробничих прим≥щень ≥ дв≥ вакуумн≥ сушильн≥ камери об'Їмом 15 м3 ≥ 6 м3. ѕри цьому ≥нш≥ енергонос≥њ дл¤ об≥гр≥ву не використовувались, фактична витрата електроенерг≥њ при суш≥нн≥ пиломатер≥ал≥в становить 1,5-2 к¬т/год/м3.

” Ївропейських крањнах —— широко використовуютьс¤ упродовж останн≥х 20 рок≥в. ѕерел≥к Ївропейських виробник≥в —— перевищуЇ чотири дес¤тки. ѕроведений маркетинг показав, що найдешевшими, а отже, найшвидше окупними, Ї ——: 100-500 к¬т польського виробництва, 1000-3000 к¬т ≥тал≥йського виробництва. —— потужн≥стю понад 3000 к¬т виготовл¤ютьс¤ виключно за ≥ндив≥дуальними проектами, на п≥дстав≥ конкретних техн≥чних умов замовника.

—ѕ "–ойЇк-Ћьв≥в" почало впроваджувати на украњнський ринок —— польського виробництва у 1996 роц≥. —ьогодн≥ дес¤тки —— працюють у р≥зних рег≥онах ”крањни, об≥гр≥ваючи виробнич≥ прим≥щенн¤, сушильн≥ та пропарочн≥ камери, л≥сов≥ ≥ с≥льськ≥ господарства, житлов≥ прим≥щенн¤, кемп≥нги, мотел≥, теплиц≥. ÷≥каво, що «ј“ "Ќорта" у ћиколаЇв≥ усп≥шно використовуЇ —— дл¤ спалюванн¤ лушпинн¤ зерен сон¤шника при виробництв≥ ол≥њ.

Ќа основ≥ накопиченого досв≥ду експлуатац≥њ ≥ проведених експеримент≥в у Ћьвов≥ з 1999 р. розпочато виробництво —— потужн≥стю 100 к¬т, ¤к≥ користуютьс¤ найб≥льшим попитом, њх варт≥сть майже в 2 рази менша в≥д польських аналог≥в. ¬ 1999 р. вони демонструвались на спец≥ал≥зованих виставках у иЇв≥, Ћьвов≥, „ерн≥вц¤х. ƒетальн≥ше ознайомитись з њх у роботою можна у Ћьвов≥ в умовах експериментального деревообробного виробництва. « 2000 р. розпочато виробництво —— потужн≥стю 250 к¬т.

Ќа об'Їктах з невеликими тепловими навантаженн¤ми (50-500 к¬т) найб≥льш доц≥льно використовувати ≥снуючий водогр≥йний або паровий котел, ¤кщо Ї техн≥чна можлив≥сть приЇднати до нього ——, або встановлювати котел в≥тчизн¤ного виробництва. ¬≥н, ¤к м≥н≥мум, у 2 рази дешевший в≥д ≥мпортного ≥ окупитьс¤ значно швидше. ƒл¤ кер≥вник≥в таких п≥дприЇмств нескладно провести розрахунок вибору, економ≥чноњ доц≥льност≥ терм≥ну окупност≥ —— в конкретних умовах виробництва. –озрахунок гарантовано покаже доц≥льн≥сть негайного встановленн¤ ——, нав≥ть за найдорожч≥ кредитн≥ кошти.

«начно складн≥ше вир≥шувати так≥ питанн¤ на п≥дприЇмствах з великими тепловими навантаженн¤ми, де необх≥дно встановлювати потужн≥ енергокомплекси 600-5000 к¬т ≥мпортного виробництва, ¤к≥ ще не скоро будуть виготовл¤тись в ”крањн≥. ƒеревообробн≥ комб≥нати чи меблев≥ фабрики, ¤к≥ мають величезну к≥льк≥сть в≥дход≥в деревини (≥з закладених в них енергетичним потенц≥алом), мають клопоти з тим, ¤к њх позбутись ≥ не мають кошт≥в на придбанн¤ в≥дпов≥дного енергокомплексу та оплату опаленн¤ газом. ≤ все ж, дл¤ украњнських виробник≥в важливим Ї використанн¤ вс≥х можливих резерв≥в зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. —пец≥ал≥сти —ѕ "–ойЇк-Ћьв≥в" зможуть надати додаткову ≥нформац≥ю, консультац≥њ у вибор≥ обладнанн¤, оптим≥зац≥њ р≥шень та розробц≥ проектних пропозиц≥й.