|
|
—татьи о строительстве >> «дани¤ и конструкции из металла. >> Ћегк≥ металев≥ конструкц≥њ в ”крањн≥ |
Ћегк≥ металев≥ конструкц≥њ в ”крањн≥
Ћегк≥ металев≥ конструкц≥њ в ”крањн≥ // —троительство ”краины. 1998. є3. C.
¬провадженн¤ легких металевих конструкц≥й (Ћћ ) маЇ орган≥чн≥ переваги перед традиц≥йними сталевими та зал≥зобетонними конструкц≥¤ми. ѕерш за все це - комплексне збереженн¤ матер≥ал≥в, скороченн¤ строк≥в буд≥вництва й ≥нвестиц≥йного циклу в ц≥лому, економ≥¤ енерговитрат при виробництв≥, транспортуванн≥ та зведенн≥, що Ї особливо актуальним дл¤ ”крањни. ћаса буд≥вель з Ћћ у п'¤ть раз≥в менша н≥ж зал≥зобетонних, витрати металу у три рази нижч≥; продуктивн≥сть прац≥ у 1,5-2 рази вище, а терм≥н буд≥вництва скорочуЇтьс¤ на 30-60 % у пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йними металоконструкц≥¤ми. ƒл¤ перевезенн¤ Ћћ необх≥дно у 5-8 раз≥в менше транспортних засоб≥в, що суттЇво знижуЇ витрати пального. √алузь виробництва Ћћ за низкою характерних ознак наближаЇтьс¤ до машинобудуванн¤ - буд≥вл≥ придатн≥ до механ≥зованого ≥ автоматизованого потокового виготовленн¤, комплектноњ поставки й ефективних метод≥в монтажу, мають висок≥ експлуатац≥йн≥, еколог≥чн≥ й естетичн≥ показники.
—в≥товий досв≥д даЇ п≥дставу вважати, що належний розвиток галуз≥ Ћћ дозволив би ”крањн≥ забезпечити своњ потреби у сучасних буд≥вл¤х. «аймаючи ч≥льне м≥сце серед пров≥дних крањн за виробництвом стал≥ (у 1987 р. на душу населенн¤ було випущено: ”крањна - 1097 кг, —Ўј - 572, ‘–√ - 613, япон≥¤ - 813), наша крањна значно в≥дстаЇ у виробництв≥ Ћћ (в≥дпов≥дний р¤док: 0,008, 0.134, 0,171. 0,367 м2 ).
Ќазр≥ла необх≥дн≥сть оц≥нити стан галуз≥ Ћћ , що залишилась нам у спадщину в≥д —–—–, визначити њњ перспективи. ƒл¤ вир≥шенн¤ цих завдань пров≥дними фах≥вц¤ми-металобуд≥вниками у 1993 p. було розроблено онцепц≥ю та комплексну ѕрограму розвитку Ћћ в ”крањн≥ до 2000 p. ” цих документах подано систему пропозиц≥й та заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ ≥ зростанн¤ виробництва Ћћ , модерн≥зац≥њ галуз≥ в ц≥лому та сум≥жних п≥дприЇмств дл¤ дос¤гненн¤ св≥тового р≥вн¤ при виготовленн≥ несучих ≥ огороджу-вальних конструкц≥й та њх комплектуючих ≥ на вс≥х етапах в≥д арх≥тектурно-≥нженерного задуму до готових буд≥вель ≥з Ћћ , њх оснащенн¤ обладнанн¤м ≥ експлуатац≥њ. ѕрограмою передбачалос¤ до 2000 p. зб≥льшити загальну потужн≥сть виробництва Ћћ у 1,5 раза ≥ довести випуск буд≥вель до 4,5 млн. м2 за р≥к при значному зростанн≥ випуску с≥льськогосподарських та цив≥льних буд≥вель ≥ збереженн≥ обс¤г≥в випуску промислових буд≥вель. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ нагадаЇмо, що постановою –ади м≥н≥стр≥в —–—–є 1119 1986 року встановлювалос¤ значне п≥двищенн¤ виробництва Ћћ з дос¤гненн¤м до 2000 p. об'Їм≥в 35-40 млн. м2 за р≥к. „астка ”крањни була ≥стотною у цих планах (приблизно 10 %), але ≥нфраструктура њњ ≥ндустр≥њ Ћћ , що була сформована у 1975-85 pp. ¤к доповнююча ланка до союзноњ (переважно рос≥йськоњ), розвивалас¤ одноб≥чно, залежала в≥д багатьох поставок ≥ була ор≥Їнтована на буд≥вл≥ переважно виробничого призначенн¤.
ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей, ¤к≥ декларован≥ онцепц≥Їю та ѕрограмою, потр≥бн≥ були б кап≥таловкладенн¤ з р≥зних джерел у доларовому екв≥валент≥ на суму 250-300 млн. ќсновн≥ кошти необх≥дно було вкласти у модерн≥зац≥ю виробництв сировинноњ бази. Ќа жаль, за минул≥ роки з часу схваленн¤ ц≥Їњ ѕрограми сталос¤ подальше пад≥нн¤ виробництва Ћћ . ѕ≥дприЇмства-виготовлювач≥ змушен≥ п≥двищувати варт≥сть власних вироб≥в часто за св≥товий р≥вень. ” нас в≥дсутн≥ стаб≥льн≥ держзамовленн¤ ≥ платоспроможн≥ споживач≥, зростаЇ конкуренц≥¤ з боку ≥ноземних ф≥рм, ¤к≥ пропонують дешевшу продукц≥ю з вищими споживчими, зокрема естетичними, ¤кост¤ми. ÷е призводить до подальшого пад≥нн¤ виробництва в≥тчизн¤них Ћћ .
Ќа сьогодн≥ ”крањна зберегла виробничу базу з р≥чною потужн≥стю б≥льш ¤к 3100 тис. м2 площ буд≥вель з Ћћ , 3,5 млн. м2 ст≥нових ≥ покр≥вельних панелей з металевими обшивками й ефективним утеплювачем, 55 тис.т проф≥льованого настилу. ќсновн≥ потужност≥ зосереджено на ам'¤нець-ѕод≥льському «Ћћ , ∆итомирському «ќ (корпорац≥¤ "”крмонтажспецбуд" Ћозовському «ћ ≥ јнтрацит≥вському завод≥ зб≥рних теплиць (об'Їднанн¤ "”крагролегконструкц≥¤"). ÷е заводи нового покол≥нн¤, ¤к≥ мають сучасне технолог≥чне обладнанн¤ дл¤ виготовленн¤ несучих ≥ огороджувальних Ћћ на св≥товому р≥вн≥ Ќоменклатура продукц≥њ цих та ≥нших п≥дприЇмств р≥зноман≥тна. ќкр≥м в≥домих рад¤нських систем Ћћ ("ћосква", " анськ") освоЇно виробництво модиф≥кованих ≥ нових, наприклад "∆итомир", "√айсин".
« метою координуванн¤ виробництва Ћћ , п≥двищенн¤ њх техн≥чного р≥вн¤ ≥ конкурентоспроможност≥, ≥нформуванн¤ фах≥вц≥в ≥ споживач≥в, на виконанн¤ одного з завдань комплексноњ ѕрограми, за р≥шенн¤м колишнього ƒержком≥стобудуванн¤ ”крањни було розроблено аталог Ћћ ƒо ≤ частини (" онструкц≥њ", 1995р.) було включено конструктивн≥ елементи ≥ комплекти конструкц≥й (несуч≥, огороджувальн≥ конструкц≥њ ≥ кр≥пильн≥ вироби) - усього 35 позиц≥й продукц≥њ двадц¤ти п≥дприЇмств за проектам тринадц¤ти розробник≥в. ÷ю частину оформлено ¤к суц≥льно-комп'ютеризоване виданн¤ ≥ широко розповсюджено. ” ≤≤ частину ("Ѕуд≥вл≥", 1996р.) ув≥йшли зразки буд≥вель, що виготовл¤ютьс¤ та комплектуютьс¤ в ”крањн≥, включаючи так зван≥ модул≥, ¤к≥ постачаютьс¤ з ≥нженерним обладнанн¤м, та ≥нш≥ буд≥вл≥ ≥з р≥зним р≥внем комплектуванн¤ буд≥вельними конструкц≥¤ми, виробами й обладнанн¤м, зокрема технолог≥чн≥ њм. ≤нформац≥ю згруповано у трьох розд≥лах за призначенн¤м буд≥вель - багатоц≥льов≥, громадськ≥ ≥ с≥льськогосподарськ≥, усього 20 позиц≥й продукц≥њ дванадц¤ти п≥дприЇмств за проектами с≥мох розробник≥в.
аталог Ї першим позав≥домчим виданн¤м у галуз≥ Ћћ ≥ охоплюЇ зразки продукц≥њ, що в≥дпов≥дають сучасному техн≥чному р≥вню, з використанн¤м ефективних схем, профилей, технолог≥й. Ѕралис¤ до уваги також к≥льк≥сн≥ показники, комплектн≥сть постачанн¤, л≥ценз≥йно-сертиф≥кац≥йн≥ дан≥ тощо. ƒосв≥д розробки ≥ апробац≥њ аталогу дозволив авторам ще раз п≥сл¤ п≥дготовки онцепц≥њ ≥ ѕрограми оц≥нити стан галуз≥ та навести у ц≥й статт≥ низку пропозиц≥й, що за умов належного урахуванн¤ та вир≥шенн¤ можуть спри¤ти стаб≥л≥зац≥њ виробництва та п≥двищенню конкурентоспроможност≥ Ћћ .
” багатьох крањнах цив≥льне буд≥вництво споживаЇ до 50 % в≥д загального виробництва Ћћ , а в ”крањн≥ нещодавно було лише 2 %. ™ впевнен≥сть у тому, що розробка Ћћ такого призначенн¤ ≥ зб≥льшенн¤ њх випуску може позитивно вплинути на розвиток галуз≥ ≥ буд≥вництва в ц≥лому. Ќав≥ть у кризов≥й ситуац≥њ цив≥льне буд≥вництво ведетьс¤ досить високими темпами. —поруджуютьс¤ багатоповерхов≥ буд≥вл≥ - банки, торговельн≥ центри, готел≥. р≥м сталевих каркас≥в перспективним напр¤мком застосуванн¤ Ћћ Ї ст≥ни з легких панелей ≥з металевими обшивками ≥ ефективним утеплювачем, а також перекритт¤ основ≥ проф≥льованого настилу, що значно зменшуЇ матер≥алом≥стк≥сть буд≥вель. “радиц≥йною сферою використанн¤ металу Ї споруди з великими прольотами - видовищн≥, спортивн≥, ринков≥. ќч≥куЇтьс¤ реконструкц≥¤ стад≥он≥в з обладнанн¤м покритт¤ над трибунами. 3ростаЇ попит на торговельн≥, оф≥сн≥ одно- та малоповерхов≥ буд≥вл≥ з корисною площею в≥д 1000-300 м2. ўе одна сфера широкого застосуванн¤ Ћћ - це реконструкц≥¤ житлових будинк≥в, зокрема надбудова на дек≥лька поверх≥в "хрущовок", а також утепленн¤ ст≥н з боку фасад≥в у зв'¤зку з новими теплотехн≥чними вимогами.
олишн≥ необгрунтован≥ обмеженн¤ з боку директивних орган≥в на використанн¤ металу у буд≥вництв≥ до сьогодн≥ даютьс¤ взнаки при вибор≥ арх≥тектурно-планувальних р≥шень, зокрема матер≥ал≥в дл¤ цив≥льних буд≥вель. јрх≥тектори не об≥знан≥ з можливост¤ми в≥тчизн¤ноњ номенклатури несучих ≥ огороджувальних Ћћ . ƒл¤ р≥шучого прориву Ћћ у цив≥льне буд≥вництво необх≥дно розробити типолог≥ю буд≥вель р≥зноман≥тного призначенн¤, на баз≥ ¤коњ можуть бути створен≥ конструктивн≥ р≥шенн¤ та розпочато виробництво.
√оловну увагу при цьому необх≥дно прид≥лити питанн¤м комплектац≥њ будинк≥в легкими огород-жувальними конструкц≥¤ми. ≤снуюча номенклатура останн≥х потребуЇ розширенн¤. ”точненню п≥дл¤гають також питанн¤ забезпеченн¤ протипожежноњ ст≥йкост≥ в≥дпов≥дно до норм дл¤ цив≥льних буд≥вель, покращенн¤ протикороз≥йного захисту ≥ декоративного оформленн¤ на основ≥ сучасних лакофарбових вироб≥в та ≥нших покритт≥в. “реба прискорити розвиток виробництва сталевих в≥кон, дверей, лодж≥й, що з усп≥хом можуть зам≥нити деревину й алюм≥н≥Їв≥ сплави. Ќеобх≥дно розробити державну програму впровадженн¤ Ћћ у цив≥льне буд≥вництво зусилл¤ми пров≥дних науково-досл≥дних ≥ проектних ≥нститут≥в в≥дпов≥дного проф≥лю, п≥дприЇмств-вигот≥вник≥в ≥ монтажних орган≥зац≥й.
¬ ”крањн≥ дос¤гнутий високий р≥вень виготовленн¤ несучих Ћћ , Ї широкий виб≥р в≥тчизн¤них проф≥л≥в прокату з р≥зних марок сталей, у тому числ≥ високом≥цних. ќднак замовники, через кращ≥ споживч≥ показники ≥мпортних огороджувальних конструкц≥й, купують також несуч≥ Ћћ , що виготовлен≥ за кордоном. ™ приклади експорту металопрокату за низькими ц≥нами ≥ поверненн¤ його на наш ринок у вигл¤д≥ несучих Ћћ некращого виробництва, але "од¤гнених" у в≥дм≥нн≥ огородженн¤ ≥ за св≥товими ц≥нами “аке становище можна виправити пише за допомогою державного протекц≥он≥зму цив≥л≥зованим шл¤хом запровадженн¤ квот ≥ мита, щоб захистити в≥тчизн¤ного виробника ≥ зберегти робоч≥ м≥сц¤ у галуз≥ сучасного металобуд≥вннцтва - Ћћ
¬ажливим чинником конкурентоспроможност≥ буд≥вель з Ћћ Ї використанн¤ ефективних гнутих проф≥л≥в ” пров≥дних крањнах частка њх впровадженн¤ перевищуЇ 50 %, а в ”крањн≥ менше 16 % ќсвоЇно виробництво лише в≥дкритих гнутих проф≥л≥в, в основному на завод≥ "«апор≥жсталь" ÷е п≥дприЇмство ¤к фактичний монопол≥ст, в≥дпускаЇ свою продукц≥ю лише великими парт≥¤ми, не зац≥кавлене у розширенн≥ номенклатури вироб≥в, оточене посередницькими фирмами, що перепродають проф≥л≥ за п≥двищеними ц≥нами ¬≥дсутн≥сть в≥льних кошт≥в у п≥дприЇмств-вигот≥вник≥в не дозвол¤Ї купувати велик≥ парт≥њ гнутих проф≥л≥в ≥, таким чином стримуЇ њх використанн¤
Ќайб≥льш ефективними Ї замкнут≥ квадратн≥ та пр¤мокутн≥ гнутозварн≥ проф≥л≥ њх виробництво планували налагодити на нових побудованих площах (40 тис м2) ∆итомирського «ќ јле цей нам≥р не реал≥зовано виробнич≥ площ≥ що мають буд≥вельну готовн≥сть б≥льш н≥ж 80 % не зайн¤т≥, у зимовий пер≥од не опалюютьс¤, що може призвести до обваленн¤ покритт≥в орпорац≥¤ "”крмонтажспецбуд" не може знайти ≥нвестора чи покупц¤ цих сучасних цех≥в ƒержавн≥ служби з продажу незавершених буд≥вель також не прид≥л¤ють цьому об'Їкту належноњ уваги
«а такого стану шл¤хом ≥нтенсиф≥кац≥њ застосуванн¤ гнутих проф≥л≥в у Ћћ може бути створенн¤ на «ћ м≥н≥стан≥в дл¤ виготовленн¤ проф≥л≥в стосовно в≥тчизн¤ноњ номенклатури буд≥вель, а також ≥мпорт ефективних замкнутих гнутозварних проф≥т≥в ћенш перспективним, але на сьогодн≥ прийн¤тим с впровадженн¤ на «ћ номенклатури конструкц≥й з використанн¤м обмеженого сортаменту заводу "«апор≥жсталь" «а це св≥дчить досв≥д ињвського заводу експериментальних конструкц≥й, що на баз≥ —-под≥бного проф≥лю розм≥рами 400х160х60х4 виготовл¤Ї ефективну систему каркас≥в буд≥вель з Ћћ прольотами 18, 24, 36м.
¬ажливим елементом Ћћ Ї тонколистовий проф≥льований настил, що зам≥нив важк≥ зал≥зобетонн≥ плити покритт≥в (перекритт≥в, ст≥н) ). ѕрофнастил виготовл¤Їтьс¤ з рулонного протектованого листа, що маЇ цинкове або алюмоцинкове покритт¤, а також у раз≥ необх≥дност≥ додатковий захисно-декоративний шар, зокрема лакофарбовий р≥зноман≥тних кольор≥в «акордонн≥ зразки профнастилу характеризуютьс¤ широкою номенклатурою за висотою ≥ формою гофр≥в, товщиною листа, в≥др≥зн¤ютьс¤ системним протикороз≥йним захистом що забезпечуЇ довгов≥чн≥сть, несучу здатн≥сть ≥ естетичну функц≥ю огороджу-вальних конструкц≥й
¬ ”крањн≥ вих≥дною сировиною дл¤ виготовленн¤ профнастилу, обшивок ст≥нових та покр≥вельних панелей Ї рулонний оцинкований лист, що монопольно випускаЇтьс¤ заводом њм ≤лл≥ча в м ћар≥упол≥ Ћист виготовл¤Їтьс¤ на застар≥лому обладнанн≥, маЇ некондиц≥йне цинкове покритт¤, що недовгов≥чне ≥ ¤к погана основа, не дозвол¤Ї одержати ¤к≥сн≥ профлисти з додатковим лакофарбовим шаром “ерм≥н служби такого листа не перевищуЇ дес¤ти рок≥в, а закордонн≥ зразки працюють до 20 рок≥в (додатково фарбован≥ - до 50) ‘актично марно витрачаЇтьс¤ величезна к≥льк≥сть стал≥ та цинку ƒавно розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про створенн¤ виробництва рулонного листа з алюмоцинковим покритт¤м, що дозвол¤Ї значно скоротити виграти цинку при збереженн≥ р≥вн¤ захисту в≥д короз≥њ ™ пропозиц≥њ про сп≥льне з ≥ноф≥рмами виробництво але вони не реал≥зован≥ за браком кошт≥в ” так≥й ситуац≥њ дл¤ виробництва конкурентоспроможних профнастил≥в галузь Ћћ буде вимушена ≥мпортувати рулонний протектовании лист високоњ ¤кост≥, варт≥сть ¤кою не перевищуЇ в≥тч |
|
|
