|
|
—татьи о строительстве >> ∆илищна¤ экономика
>> ∆итлова пол≥тика: украњнськ≥ перспективи |
∆итлова пол≥тика: украњнськ≥ перспективи
Ћотоцький ќ. ∆итлова пол≥тика: украњнськ≥ перспективи : [Ѕес≥да ≥з заступником голови ƒержавного ком≥тету ”крањни з питань житлово-комунального господарства Ћотоцьким ќ. / «аписала ‘едорченко Ћ.] // Ѕудмайстер. 2002. є22 . C.30-31
ќдним з найгостр≥ших соц≥альних питань, мабуть, дл¤ кожного мешканц¤ нашоњ крањни Ї проблема забезпеченн¤ житлом. ƒобре, ¤кщо людина маЇ можлив≥сть придбати або побудувати власне житло. ј ¤кщо н≥" ўо чекаЇ найнезахищен≥ш≥ верстви населенн¤ у майбутньому, ¤к вир≥шуватиметьс¤ житлова проблема ≥ чи вир≥шуватиметьс¤ вона взагал≥" Ќа де¤к≥ з цих питань даЇ в≥дпов≥дь ќрест Ѕогданович Ћќ“ќ÷№ »…, заступник голови ƒержавного ом≥тету ”крањни з питань житлово-комунального господарства.
- ќресте Ѕогдановичу, ¤ким Ї сьогодн≥ стан ≥з забезпеченн¤ населенн¤ ”крањни житлом, ≥ ¤кими чинниками в≥н визначаЇтьс¤"
- «начна частина житлового фонду ”крањни перебуваЇ в приватному волод≥нн≥, Ї певна частка житлового фонду, ¤кий в≥дноситьс¤ до державноњ власност≥ ≥ фонду м≥сцевих рад. якщо в≥дверто говорити про його стан, то в≥н дуже складний. ¬≥дбуваЇтьс¤ стр≥мке стар≥нн¤ житла ≥ це викликано об'Їктивними причинами - р≥зко спов≥льнилис¤ темпи буд≥вництва нового житла, в багато раз≥в зменшилис¤ кап≥тальн≥ витрати ≥з держбюджету на ремонт та реконструкц≥ю житла. ќбс¤ги реконструкц≥њ ≥ кап≥тального ремонту складають лише 30% в≥д потреби.
якщо приватн≥ будинки утримуютьс¤ власниками в б≥льш-менш задов≥льному стан≥, то багатоквартирн≥ будинки утримуютьс¤ за рахунок квартирноњ плати њх мешканц≥в, ¤ка Ї Їдиним джерелом ф≥нансуванн¤ ≥ не забезпечуЇ потреб у коштах, необх≥дних дл¤ ремонту або реконструкц≥њ цих будинк≥в, зам≥ни ≥нженерного обладнанн¤ тощо. —права в тому, що тарифна пол≥тика, ¤ка проводилас¤ ще з рад¤нських час≥в, не передбачала включенн¤ в квартирну плату кап≥тальних витрат, ¤к≥ закладалис¤ у видатки державного бюджету. ¬раховуючи сьогодн≥шню ситуац≥ю в економ≥ц≥ держави, проблеми з формуванн¤м ≥ наповненн¤м бюджету, його пост≥йним деф≥цитом, звичайно, забезпечити за бюджетний рахунок м≥ль¤рдн≥ витрати не видаЇтьс¤ можливим.
—ьогодн≥ ц¤ сфера економ≥чноњ д≥¤льност≥ ще не Ї привабливою ≥ дл¤ приватних ≥нвестор≥в. Ќав≥ть в нове буд≥вництво вони поки що вкладають кошти дуже обережно.
" ќресте Ѕогдановичу, наск≥льки прийн¤тт¤ нового ∆итлового кодексу спри¤тиме нормал≥зац≥њ ситуац≥њ у житлово-комунальн≥й сфер≥"
- ¬ реал≥¤х, ¤к≥ сьогодн≥ складаютьс¤ у в≥дносинах м≥ж власниками та наймачами чи користувачами житла, норми старого ∆итлового кодексу не можуть застосовуватис¤. ј новий, ¤к в≥домо, ¬ерховна –ада вже котрий р≥к не може ухвалити. “ож ом≥тет виступив з ≥н≥ц≥ативою розробити новий проект одексу, над чим ми сьогодн≥ ≥ працюЇмо, щоб внести його найближчим часом на затвердженн¤ абм≥ну, а пот≥м на розгл¤д ¬ерховноњ –ади. я спод≥ваюс¤, що новий документ дасть можлив≥сть побудувати стосунки м≥ж вс≥ма учасниками ринку житла на тих засадах, ¤к≥ сьогодн≥ прийн¤тн≥ дл¤ ”крањни.
" як≥ пр≥оритети ¬и вид≥л¤Їте у житлов≥й пол≥тиц≥"
- Ќасамперед це введенн¤ нового ∆итлового одексу, ¤кий дозволить вир≥шити багато набол≥лих питань ≥ створити нормальне законодавче поле дл¤ зб≥льшенн¤ привабливост≥ житлово-комунальноњ сфери дл¤ ≥нвестуванн¤ та забезпеченн¤ ефективност≥ використанн¤ на¤вного житлового фонду. —ьогодн≥ нове буд≥вництво ведетьс¤ в обс¤гах значно менших в≥д потреби у житл≥. —каж≥мо, пор≥вн¤но з 1991 роком житла вводитьс¤ в п'¤ть раз≥в менше. ѕричому, будують сьогодн≥ житло в основному люди, ¤к≥ мають кошти, а найб≥льше потребують житла саме найнезабезпечен≥ш≥ верстви населенн¤ - ≥нвал≥ди, ветерани, багатод≥тн≥ родини. ќсновна причина -доходи громад¤н не дозвол¤ють њм вир≥шувати своњ житлов≥ проблеми. якби р≥вень њхн≥х доход≥в був вищим, то ус≥ програми з буд≥вництва житла, ¤к≥ сьогодн≥ ур¤д нам≥тив, знайшли б своЇ вт≥ленн¤ ≥ дали б поштовх дл¤ розвитку економ≥ки взагал≥. ќск≥льки житлове буд≥вництво ¤краз ≥ Ї тим локомотивом, ¤кий м≥г би достатньо потужно вплинути на покращенн¤ загальноеконом≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥.
ўодо громад¤н, ¤к≥ бажають придбати чи побудувати житло за власн≥ кошти, Ї дек≥лька державних програм. «окрема, ≥снують дек≥лька п≥льгових державних програм - молод≥жна, "¬ласний д≥м" та ≥нш≥, ¤к≥ дають змогу брати кредити дл¤ буд≥вництва п≥д невеликий в≥дсоток. ™ к≥лька комерц≥йних програм житлового буд≥вництва - зокрема, це програма ’ " ињвм≥ськбуд" сп≥льно з банком "јркада", ¤ка усп≥шно виконуЇтьс¤ майже 7 рок≥в ≥ маЇ певн≥ позитивн≥ результати.
Ќеобх≥дно створити умови дл¤ того, щоб ƒержавна програма реконструкц≥њ будинк≥в перших масових сер≥й забудови зрушила з м≥сц¤. 74% всього житлового фонду сьогодн≥ приватизовано, а законодавчо-нормативноњ бази, ¤ка б ч≥тко регламентувала, хто ≥ за ¤ких умов в≥дпов≥даЇ за поточний або кап≥тальний ремонт цього житла, не вистачаЇ. “ож найреальн≥шим шл¤хом в≥дновленн¤ цього житла може стати прих≥д приватного ≥нвестора, ¤кий зможе подарувати цим будинкам друге житт¤, а наш≥ громад¤ни таким чином пол≥пшать своњ побутов≥ умови.
" –инок житла в ”крањн≥ " ¤ким в≥н маЇ бути"
- ÷е маЇ бути в≥льний ринок - в≥льний продаж, в≥льне розпор¤джанн¤ житлом, ¤ке належить громад¤нам на правах власност≥, щоб не було жодних перепон щодо прав розпор¤джанн¤ своЇю власн≥стю. ” новому ∆итловому одекс≥ будуть певн≥ норми, ¤к≥ стосуватимутьс¤ взаЇмов≥дносин на ринку нерухомост≥. јле ≥снуЇ ≥ проблема буд≥вництва державного житла, ¤ке чекають т≥, хто багато рок≥в стоњть на квартирному обл≥ку. “аке житло також маЇ ≥снувати.
" ўо робить ƒержжитлокомунгосп дл¤ того, щоб виховати у громад¤н в≥дпов≥дальн≥сть за утриманн¤ власного житла в нормальному стан≥"
- ƒл¤ цього найперше повинна бути взаЇмов≥дпов≥дальн≥сть ус≥х стор≥н, ¤к надавач≥в послуг, орган≥зац≥й, що обслуговують житловий фонд, так ≥ квартиронаймач≥в чи власник≥в житла. —аме з тим, щоб розробити законодавчо-нормативну базу, ¤ка б ≥ змогла врегулювати вс≥ ц≥ нелегк≥ питанн¤, р≥шенн¤м ѕрезидента створено ƒержавний ком≥тет з питань житлово-комунального господарства.
Ќин≥ не можна пор≥внювати ставленн¤ до житла у нас в крањн≥ ≥ за кордоном. “ам кожна с≥м'¤ несе в≥дпов≥дальн≥сть за утриманн¤ свого житла. Ќаше ж населенн¤ шанобливо ставитьс¤ (≥ то не завжди) лише до власного житла, але ж помешканн¤ загального користуванн¤ - п≥д'њзди, сходи, горища, л≥фти, прибудинков≥ територ≥њ - також потребують певного догл¤ду ≥ дбайливого в≥дношенн¤. “ому ми робимо акцент на зм≥ну психолог≥њ в≥дношенн¤ до утриманн¤ житла ¤к з боку тих орган≥зац≥й, ¤к≥ зд≥йснюють послуги по утриманню житла, так ≥ з боку мешканц≥в. ≤ так≥ приклади в ”крањн≥ вже Ї. «окрема, у м.Ћуцьку практично в кожному багатоквартирному будинку створен≥ будинков≥ ком≥тети, ¤к≥ вз¤ли на себе в≥дпов≥дальн≥сть за належне користуванн¤ житлом ≥, в≥дпов≥дно, така ж сама в≥дпов≥дальн≥сть покладена на орган≥зац≥њ, ¤к≥ обслуговують це житло. ѕриклад Ћуцька показуЇ, що така форма взаЇмов≥дпов≥дальност≥ себе виправдовуЇ.
- ™ багато нар≥кань на прац≥вник≥в житлово-комунальноњ служби, чи вс≥ вони справедлив≥"
- ƒ≥йсно, в багатьох випадках нар≥канн¤ наших сп≥вгромад¤н на ¤к≥сть обслуговуванн¤ виправдана ≥ маЇ п≥дстави. јле ж проблеми, ¤к≥ ≥снують в галуз≥, виникли не сьогодн≥, вони накопичувалис¤ вже прот¤гом тривалого часу ≥ зараз ми маЇмо практично њх п≥к. Ќагадаю, що д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств житлово-комунальноњ галуз≥ н≥коли не була прибутковою, вона завжди дотувалас¤ з держбюджету. Ћюди сплачували лише до 10% вартост≥ послуг. ƒо того ж, не ≥снувало проблеми з енергонос≥¤ми, ¤к≥ складають сьогодн≥ до 70% тарифу житлово-комунальних послуг, оск≥льки наша галузь отримуЇ њх за св≥товими ц≥нами. ¬≥дпов≥дно, доходи наших громад¤н не дор≥внюють св≥товим, ≥ тому плата за житлово-комунальн≥ послуги видаЇтьс¤ занадто високою. «а нашими розрахунками, при збереженн≥ дотуванн¤ з держбюджету витрат п≥дприЇмств галуз≥ лише за минулий р≥к держбюджет повинен був передбачити приблизно 4 млрд. грн. - ц¤ цифра на сьогодн≥ не реальна, держава просто не маЇ таких кошт≥в.
- “обто, ¬и хочете сказати, що сьогодн≥ вс≥ житлов≥ п≥льги, ¤к≥ отримують певн≥ категор≥њ наших громад¤н, л¤гли на плеч≥ комунальноњ сфери"
- “ак. ћожна сказати нав≥ть б≥льше. —ьогодн≥ житлово-комунальна сфера стала одн≥Їю з складових соц≥ального захисту нашого населенн¤. 26 категор≥й п≥льговик≥в сплачують в≥д 25% до 75% вартост≥ житлово-комунальних послуг, а Ї так≥ категор≥њ, ¤к≥ взагал≥ зв≥льнен≥ в≥д сплати. ≤ ¤краз за ц≥ категор≥њ сьогодн≥ н≥хто не повертаЇ кошти п≥дприЇмствам житлово-комунального господарства, ¤к≥ виробили послуги, надали њх, а реальних джерел ф≥нансуванн¤ цих п≥льг немаЇ. якщо ми перейдемо до адресноњ грошовоњ допомоги, ¤к це передбачено стратег≥Їю реформуванн¤ галуз≥, то це вир≥шить значну частину проблем. «а умови, що буде визначене реальне джерело ф≥нансуванн¤ такоњ адресноњ допомоги, щоб людина отримувала њњ вчасно ≥ розраховувалась.
- —оц≥альне житло в ”крањн≥ " що це таке"
- ƒ≥йсно, це новий вид житла, ¤кий ми пропонуЇмо впровадити в ”крањн≥ у раз≥ введенн¤ в д≥ю нового ∆итлового одексу. ÷е житло, ¤ке ≥снуЇ в усьому св≥т≥, це загальноприйн¤та св≥това практика, коли таке житло надаЇтьс¤ в користуванн¤ громад¤нам, чињ доходи нижч≥ певного р≥вн¤. “ому в ”крањн≥ також пропонуЇтьс¤ запровадити таке житло. ожна с≥м'¤ може визначитись, чи може вона претендувати на таке житло, чи не маЇ на нього права.
—оц≥альне житло в≥дпов≥датиме вс≥м сан≥тарним ≥ буд≥вельним нормам, певному р≥вню комфортност≥, але воно матиме лише м≥н≥мальний необх≥дний розм≥р ≥ ≥нженерну ≥нфраструктуру. «вичайно, на це житло можуть претендувати т≥ люди, ¤к≥ сьогодн≥ перебувають на квартирн≥й черз≥, не мають свого житла, а р≥вень њхн≥х доход≥в нижчий в≥д прожиткового м≥н≥муму.
" як створюватиметьс¤ фонд соц≥ального житла ≥ хто ним керуватиме"
- ‘онд соц≥ального житла створюватиметьс¤ м≥ськвиконкомами чи органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за рахунок р≥зних джерел - це ≥ нове буд≥вництво, ≥ реконструкц≥¤ ≥снуючих гуртожитк≥в або житлових будинк≥в, переведенн¤ житла ≥з фонду загального користуванн¤ у фонд соц≥ального житла. “обто можуть бути випадки, коли в багатоквартирних будинках частину квартир викупатиме м≥сцева влада ≥ надаватиме њм статус соц≥ального житла.
™ багато нюанс≥в, ¤к≥ не можна виписати в самому ∆итловому кодекс≥, тому плануЇтьс¤, що п≥сл¤ його прийн¤тт¤ повинно бути розроблено ще близько 40 нормативних документ≥в, ¤к≥ регулюватимуть механ≥зми реал≥зац≥њ багатьох положень одексу, в тому числ≥ й правила користуванн¤ житловим фондом соц≥ального призначенн¤. ѕотр≥бно визначити, хто маЇ право на таке житло, процедуру його наданн¤, перел≥к документ≥в, необх≥дних дл¤ його отриманн¤ тощо.
" „и може с≥м'¤, ¤ка маЇ комфортну велику квартиру, але не в змоз≥ њњ оплачувати, переселитис¤ у соц≥альне житло"
- «годом, ¤ думаю, ми випишемо такий механ≥зм, ¤кий дозвол¤тиме людин≥ переселитис¤ у житло меншоњ площ≥, а у раз≥, коли вона не зможе оплачувати ≥ його, то вона пересел¤тиметьс¤ у соц≥альне житло. ÷е не означаЇ, що платити за соц≥альне житло не треба. ѕередбачаЇтьс¤, що його зможе оплачувати будь-¤ка людина, оск≥льки встановлюватимутьс¤ певн≥ критер≥њ його оплати. «а основу вз¤то принцип програми житлових субсид≥й. —≥м'¤ сплачуватиме за проживанн¤ в соц≥альному житл≥ не б≥льше 20% свого сукупного доходу, незалежно в≥д того, ск≥льки реально коштуватиме проживанн¤ в такому житл≥.
«вичайно, маЇ бути встановлений досить жорсткий контроль ¤к за правом на його одержанн¤, так ≥ за користуванн¤м. ожн≥ п≥вроку с≥м'¤ повинна буде п≥дтверджувати своЇ право на користуванн¤ таким житлом. —ьогодн≥ под≥бна схема працюЇ в систем≥ отриманн¤ житлових субсид≥й.
" ј от люди, ¤к≥ живуть у хрущовках по тридц¤ть ≥ б≥льше рок≥в, чи повинн≥ вони платити за своЇ житло за тими ц≥нами, ¤к≥ сьогодн≥ виставл¤ють ∆≈ и, чи, може, вони мають право на меншу плату"
- вартплата, ¤ку вносить мешканець багатоквартирного будинку, включаЇ в себе лише плату за утриманн¤ загальних м≥сць цього будинку. “обто квартирна плата - це плата не за те житло, ¤ке надано людин≥ на правах найму чи приватизоване, а за прибиранн¤ будинку, утриманн¤ л≥фт≥в (¤кщо вони Ї), прибиранн¤ прибу-динковоњ територ≥њ, утриманн¤ зелених насаджень, вивезенн¤ см≥тт¤ та поточний ремонт дверей ≥ шибок у п≥д'њздах, њх осв≥тленн¤.
- ќресте Ѕогдановичу, а ск≥льки людина зможе користуватис¤ цим соц≥альним житлом" ≤ ¤кщо вона не зможе сплачувати нав≥ть за нього, то чи будуть њњ висел¤ти в такому раз≥"
- Ћюдина може користувати |
|
|
