|
—татьи о строительстве >> Ѕазовые предпосылки. “енденции. “езисы >> —ауна у п≥двал≥ |
—ауна у п≥двал≥ —ауна у п≥двал≥ // Ќаш дiм. 2000. є1. C.22-24
√оловна позитивна ¤к≥сть сауни вАФ це можлив≥сть створенн¤ пари температурою 90-95¬∞—, причому пари сухоњ, тобто з в≥дносною волог≥стю у межах 10-15%. ” даному температурно-вологому режим≥ т≥ло вид≥л¤Ї п≥т ≥нтенсивн≥ше, н≥ж у лазн≥ ≥з звичайною гар¤чою парою. —ухе пов≥тр¤ ≥ високу температуру орган≥зм людини переносить досить добре. —ауна пол≥пшуЇ загальне самопочутт¤, посилюЇ кровооб≥г, п≥двищуЇ працездатн≥сть ≥ загартовуЇ орган≥зм. Ќа жаль, добре обладнан≥ сауни в наш≥й крањн≥ зустр≥чаютьс¤ нечасто. —ьогодн≥ розпов≥даЇмо, ¤к побудувати ≥ обладнати сауну з душем у п≥двал≥.
як правило, розрахункова площа сауни становить 14 м2 . јле ¤кщо вона будуЇтьс¤ дл¤ одн≥Їњ невеликоњ родини, то можна допустити меншу площу вАФ близько 10-12 м2. —ауна складаЇтьс¤ з трьох прим≥щень: парноњ, мийноњ, ¤ка за розм≥рами повинна бути трохи б≥льшою, в н≥й бажано мати душ, ≥ розд¤гальн≥ з мебл¤ми дл¤ в≥дпочинку. ¬ ≥деальному вар≥ант≥ добре було б побудувати басейн.
—ерцем ф≥нськоњ сауни Ї п≥ч, наповнена великою к≥льк≥стю морських камен≥в, ¤к≥, дуже нагр≥ваючись, створюють потр≥бну температуру в парильн≥.
‘≥ни розр≥зн¤ють два види печей дл¤ лазн≥. ƒо першого типу належать печ≥, ¤к≥ топл¤ть поступово ≥ п≥д час митт¤; печ≥ другого типу (старовинн≥) топл¤ть до митт¤.
” стародавн≥ часи п≥ч у лазн≥ роз≥гр≥вали тривалий час ≥ т≥льки дровами. ќдразу п≥сл¤ цього розпочинали митис¤. Ѕагато хто топив no-чорному, тому ст≥ни лазн≥ вкривалис¤ сажею. Ќа рис. 1 зображена п≥ч-кам'¤нка, ¤ка протоплювалас¤ одноразовою викладкою дров.
ѕ≥ч так званого попереднього опаленн¤, ≥з спец≥альною засл≥нкою зображена на рис. 2, тут дим виводитьс¤ назовн≥ через трубу. ” верхн≥й частин≥ печ≥ Ї отв≥р (≥з засувкою з жерст≥), ¤кий п≥сл¤ остаточного топленн¤ в≥дкриваЇтьс¤.
ѕ≥ч п≥д час топленн¤ так сильно нагр≥ваЇтьс¤ (до 400-500¬∞—), що сажа на њњ поверхн≥ згор¤Ї.
≥льк≥сть камен≥в у кам'¤нц≥ розраховуЇтьс¤, виход¤чи з розм≥р≥в сауни. ƒл¤ печей попереднього опаленн¤ рекомендуЇмо притримуватис¤ таких сп≥вв≥дношень: дл¤ об'Їму 10м3вАФ100 кг камен≥в, 12 м3вАФ 150кг, 25м3 вАФ300кг.
«а архањчного методу митт¤ (коли передбачуЇтьс¤ попередн≥й нагр≥в) пов≥тр¤ у парильн≥ швидко остигаЇ, тим самим обмежуЇтьс¤ час дл¤ митт¤. “ому доц≥льн≥ше робити п≥ч з пост≥йною топкою. «а такого вар≥анта камен≥ лежать у металев≥й ванн≥, не торкаючись вогню. Ќевелик≥ габарити такоњ печ≥ забезпечують легк≥сть њњ пристосуванн¤ до будь-¤ких умов. амен≥ можна нагр≥вати за допомогою р≥дкого палива ≥ газу (рис. 3). ”н≥версальн≥ша п≥ч з електричними елементами нагр≥ву. ѕотужн≥сть “≈Ќ≥в, ¤к≥ застосовують, визначаЇтьс¤ розм≥рами прим≥щенн¤ парильн≥. ѕоруч з п≥ччю сауни споруджують полиц≥ з дерев'¤них брус≥в у к≥лька ¤рус≥в, на ¤ких зручно лежати ≥ сид≥ти. Ѕажана висота прим≥щенн¤ 2,1-2,2 м. Ќа рис. 4 зображен≥ план ≥ розр≥з сауни дл¤ митт¤ одночасно двох-трьох людей з вар≥антом розширенн¤ прим≥щенн¤ до шестим≥сного. ѕлоща прим≥щень, ¤к≥ в≥двод¤ть п≥д сауну, залежить в≥д запланованоњ к≥лькост≥ людей, що одночасно митимутьс¤. Ќайпоширен≥шою Ї спорудженн¤ полиць завдовжки 2 м, у два ¤руси, щоб одночасно могли лежати ≥ сид≥ти дв≥ людини.
якщо передбачати одночасне митт¤ чотирьох-шести ос≥б, то можна з обох бок≥в поставити аналог≥чн≥ дво¤русн≥ полиц≥ - лави. “од≥ оптимальний розм≥р прим≥щенн¤ буде близько 13 м2. « таких розрахунк≥в виход¤ть, плануючи прим≥щенн¤ сауни. Ќа рис. 5 показано приклад плануванн¤ сауни розм≥ром по периметру 2,3-4,5, де 1 вАФ полиц¤, 2 вАФ лава, 3 вАФ грати, 4 вАФ пов≥тропров≥д, 5-розд¤гальн¤, 6 вАФ душ. ўоб втрати тепла були меншими, ст≥ни сауни опор¤джують спец≥альними ≥золюючими матер≥алами. ƒл¤ забезпеченн¤ необх≥дноњ вологост≥ пов≥тр¤ ст≥ни сауни та њњ стелю обшивають дошками або рейками. ѕри цьому сл≥д передбачити невеликий прост≥р (дл¤ вентил¤ц≥њ) м≥ж дерев'¤ною панеллю обшивки ≥ несучою ст≥ною.
” кутку, де стоњть п≥ч, сл≥д поставити спец≥альну вогнест≥йку панель з двох азбестових пластин, ¤ка накладаЇтьс¤ безпосередньо на дерев'¤ну обшивку ≥ запоб≥гаЇ пожеж≥. ѕеред п≥ччю встановлюють легку зн≥мну перегородку, ¤ка повинна охорон¤ти купальника в≥д випадкового торканн¤ розжарених металевих частин печ≥.
ƒв≥ лави дл¤ лежанн¤, лава дл¤ сид≥нн¤, грати, через ¤к≥ ст≥каЇ вода, вАФце, власне, ≥ все, що складаЇ нехитре умеблюванн¤ сауни. ¬ мийн≥й встановлюють душ, там же сл≥д зробити лави дл¤ сид≥нн¤ ≥ тазик≥в.
¬ажливо пам'¤тати, що доступ св≥жого пов≥тр¤ Ї важливим складовим елементом у вентил¤ц≥йн≥й систем≥. ¬≥н надходить з вулиц≥ ≥ частково з сус≥дн≥х прим≥щень, що добре пров≥трюютьс¤ ≥ в ¤ких Ї в≥кна.
ќсновну функц≥ю у вентил¤ц≥њ виконуЇ пов≥тропров≥д ≥з зал≥зноњ труби д≥аметром 5-8 см. “рубу замуровують у ст≥ну в≥д п≥длоги вверх до середини печ≥, де вона згинаЇтьс¤ п≥д пр¤мим кутом вр≥заЇтьс¤ в п≥ч.
¬икористане пов≥тр¤ можна випускати через канал, ¤кий знаходитьс¤ на протилежному в≥д печ≥ боц≥. ÷ей отв≥р передбачаЇтьс¤ на висот≥ 10 см в≥д п≥длоги. ѕ≥сл¤ обробленн¤ цементним розчином розм≥р щ≥лини повинен становити 10x10 см. ÷е головне джерело дл¤ пров≥трюванн¤. ” нашому приклад≥ заплановано пров≥трюванн¤ через трисантиметрову щ≥лину п≥д дверима сауни, а в≥кна в душовому прим≥щенн≥ та мийн≥й п≥д час роботи сауни повинн≥ бути в≥дчиненими.
≤ на зак≥нченн¤ трохи про оздобленн¤ парильн≥ (рис. 6). —т≥нки, п≥длога та стел¤ мають бути покрит≥ г≥дро- та тепло≥зол¤ц≥йними матер≥алами. ѕоверх цих матер≥ал≥в ст≥нки парильн≥ зсередини бажано обшити дошками товщиною 25-30 см з осики чи берези, а стелю зробити з липи або осики. « липовоњ стел≥ на вас н≥коли не впаде гар¤ча краплина конденсату. ƒошки парильн≥ не крас¤ть ≥ не покривають лаком, збер≥гаючи природну фактуру деревини. ѕ≥длогу в парильн≥ та душов≥й виконують з бетону, а зверху обов'¤зково кладуть дерев'¤н≥ щити. ƒверн≥ ручки у парильн≥ мають бути дерев'¤ними. ѕолиц≥, лави, тапчани, табуретки дл¤ лазн≥, щити дл¤ п≥длоги бажано виготовл¤ти з осики або берези ≥ такими, щоб њх можна було легко винести, помити ≥ висушити.
ѕ≥сл¤ того, ¤к бетон дна затверд≥Ї, можна приступати до зведенн¤ ст≥нок басейну. ƒл¤ цього в опалубку частинами укладають бетон, причому перший шар товщиною приблизно 15 см по висот≥ дл¤ його максимально можливого з'Їднанн¤ з бетоном дна особливо ретельно трамбують. ѕот≥м в середину ст≥нки вертикально встановлюють арматурну с≥тку (див. вище) ≥ продовжують частинами укладати необх≥дний дл¤ зведенн¤ ст≥нки бетон.
ѕ≥д час зведенн¤ ст≥нок у зручному м≥сц≥ монтують вже приготовлену драбину дл¤ входженн¤ у воду чи анкери дл¤ њњ закр≥пленн¤. ¬исота ст≥нки маЇ бути на 8-10 см вищою за р≥вень п≥длоги. ѕ≥длога в прим≥щенн≥ з сауною виконуЇтьс¤, ¤к правило, бетонною, з наступним облицюванн¤м керам≥чною плиткою.
„ерез 5-6 дн≥в зн≥мають опалубку, заробл¤ють можлив≥ дефекти, ¬Ђозал≥знюють¬ї поверхн≥ дна та ст≥нок ≥ провод¤ть оздоблювальн≥ роботи басейну та подальше зведенн¤ будиночка.
1 - п≥длога п≥двалу; 2 - шар тепло≥зол¤ц≥йного матер≥алу; 3 -шар г≥дро≥зол¤ц≥йного матер≥алу; 4 - бетонна п≥длога парильн≥; 5 - обшивка перегородки; 6 - перегородка; 7, 9 - шар паро≥зол¤ц≥йного матер≥алу; 8 - дерев'¤н≥ сто¤ки; 10 - анкери; 11 - кап≥тальна ст≥нка п≥двалу; 12 - стел¤; 13 - пов≥тропров≥д.
|
|
|