—айт о строительстве домов и коттеджей

Ќа час≥ над≥йн≥сть ≥ безпека водопостачанн¤
ѕетросов ¬. Ќа час≥ над≥йн≥сть ≥ безпека водопостачанн¤ // ”р¤довий кур'Їр . . 21 феврал¤ 2003 (є 34) . —. 10

“еритор≥ально-виробниче об'Їднанн¤ "’арк≥вкомунпромвод" понад два дес¤тил≥тт¤ тому переступило 100-в≥ковий руб≥ж. «а «ќ останн≥х рок≥в воно стало найб≥льшим в ”крањн≥ господарством з групового та техн≥чного водопостачанн¤ 22 м≥ст област≥, включаючи ’арк≥в, ≥ регулюванн¤ водних ресурс≥в р≥чки —≥верський ƒонець. “ут д≥Ї автоматизована система управл≥нн¤ цими процесами, ¤ка була створена, до реч≥, першою ще в колишньому —–—–. ќб'Їднанн¤ волод≥Ї основними фондами, що перевищують варт≥сть водопровод≥в иЇва, ƒн≥пропетровська, «апор≥жж¤ разом уз¤тих. ¬ об'Їднанн≥ працюють профес≥онали ста одинадц¤ти спец≥альностей.

ќтож ц≥лком законом≥рно, що аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни своЇю постановою є1844 в≥д 20 грудн¤ 2000 р. визначив саме наше п≥дприЇмство ¤к базове дл¤ поетапного в≥дпрацюванн¤ нових метод≥в структурноњ перебудови, п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥ над≥йност≥ водопостачанн¤ ’аркова й ≥нших населених пункт≥в област≥. ” прийн¤тт≥ цього документа велику роль в≥д≥грали ’арк≥вська м≥ська рада та в≥дом≥ державн≥ ≥ пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ ™. ушнарьов, ќ. ƒьом≥н, ћ. јзаров, √. —емчук, ¬. ёщенко, —. √авриш. Ќеоц≥ненну допомогу надав особисто ѕрезидент ”крањни Ћеон≥д учма.

ѕрограма розвитку та модерн≥зац≥њ стар≥ючоњ ≥нфраструктури систем водопостачанн¤ ’аркова, розрахована в постанов≥ на 10 рок≥в та оц≥нюЇтьс¤ в 1,2 млрд. грн. ÷ей важливий документ передбачаЇ зд≥йсненн¤ низки практичних заход≥в щодо забезпеченн¤ тривалоњ та над≥йноњ роботи водозабор≥в, систем кондиц≥онуванн¤ води, насосних станц≥й, водопров≥дних мереж тощо. —ьогодн≥ ж окрем≥ чиновники, ¤к≥ не розум≥ють важливост≥ закладених у постанов≥ заход≥в, намагаютьс¤ гальмувати њх реал≥зац≥ю. Ќезважаючи на неодноразов≥ зверненн¤ до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в про наданн¤ допомоги у вид≥ленн≥ кошт≥в на ф≥нансуванн¤ об'Їкт≥в водопостачанн¤, в структурах колишнього ур¤ду шанованого мною ј. ≥наха дорученн¤ його не виконували. ÷е поставило п≥д сумн≥в можлив≥сть практичноњ реал≥зац≥њ постанови в установлен≥ строки. ј ¤кщо врахувати в≥дсутн≥сть у держав≥ нормативних ≥ законодавчих акт≥в дл¤ проведенн¤ орган≥зац≥йних, техн≥чних ≥ економ≥чних р≥шень, що спри¤ють прогресу ≥ п≥двищенню ефективност≥ в робот≥, зриваютьс¤ ≥ нам≥чен≥ нами реформи, ¤к≥ могли б стати прикладом дл¤ вс≥х, хто займаЇтьс¤ под≥бною справою. ƒл¤ наочност≥ того, що нам заважають рухатис¤ вперед, наведу абзац з в≥дпов≥д≥ в≥д 19.12.2002 року є31-082-3-9/4944 ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни:

"ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в на виконанн¤ пункту 14 окремого дорученн¤ ѕрем'Їр-м≥н≥стра ”крањни за п≥дсумками його робочоњ поњздки до ’арк≥вськоњ област≥ 29 березн¤ 2002 року щодо вид≥ленн¤ кошт≥в на реал≥зац≥ю постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 грудн¤ 2000 року є1844 "ѕро п≥двищенн¤ над≥йност≥ та ефективност≥ функц≥онуванн¤ системи водопостачанн¤ ’аркова та ≥нших населених пункт≥в ’арк≥вськоњ област≥" допов≥даЇ.

—тосовно можливост≥ спр¤муванн¤ кошт≥в державного бюджету на реал≥зац≥ю постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 грудн¤ 2000 року є1844 "ѕро п≥двищенн¤ над≥йност≥ та ефективност≥ функц≥онуванн¤ систем водопостачанн¤ м. ’аркова та ≥нших населених пункт≥в ’арк≥вськоњ област≥" у 2003 роц≥ сл≥д пов≥домити наступне.

„ерез в≥дсутн≥сть реальних джерел зб≥льшенн¤ прогнозу доход≥в у проект≥ закону "ѕро державний бюджет ”крањни на 2003 р≥к", ¤кий подано ур¤дом на розгл¤д до ¬ерховноњ –ади ”крањни, видатки на державн≥ централ≥зован≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ не передбачен≥."

ѕереконаний, що допоки в державних структурах вищого органу виконавчоњ влади ”крањни не почнуть критично оц≥нювати свою д≥¤льн≥сть, не контролюватимуть ≥ не в≥дпов≥датимуть за виконанн¤ прийн¤тих постанов, не припин¤ть в≥дписуватис¤ формально ≥ не рахуватимутьс¤ з думками профес≥онал≥в, кризова ситуац≥¤ з водопостачанн¤м поглиблюватиметьс¤. ќтож хочетьс¤ попросити ѕрем'Їр-м≥н≥стра ”крањни ¬. януковича п≥двищити дисципл≥ну та в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в ус≥х р≥вн≥в, особливо за виконанн¤ ѕостанови ур¤ду , ¤ка нам, "в низах", здаЇтьс¤ важливим документом дл¤ пол≥пшенн¤ над≥йност≥ водопостачанн¤.

” 2002 роц≥ на виконанн¤ постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ми отримали ≥з держбюджету усього 300 тис. грн. зам≥сть запланованих 52,9 млн. грн. ≤ т≥льки завд¤ки п≥дтримц≥ .кер≥вництва ’аркова, депутат≥в м≥ськради, ¤к≥ вид≥лили з м≥ського бюджету понад 5 млн. грн., облдержадм≥н≥страц≥њ " 0,74 млн. грн., а також залученню власних та ≥нших кошт≥в нам вдалос¤ виконати низку нев≥дкладних роб≥т по частковому п≥двищенню ¤кост≥ ≥ над≥йност≥ функц≥онуванн¤ водоводу. «окрема, у нижн≥й зон≥ ’аркова завершено бур≥нн¤ 643-метровоњ глибоководноњ артез≥анськоњ свердловини. Ќаш курс на розвиток артез≥анського водопостачанн¤ триваЇ. ѕрим≥тне, що ще в 1972 роц≥ ми сп≥льно з ЅЇлгородським управл≥нн¤м "—оюзшахтосуш≥нн¤" вперше в ”крањн≥ почали бур≥нн¤ свердловин на так≥й глибин≥. ћинулого року зд≥йснено перекладенн¤ й адресну санац≥ю 6,9 км техн≥чно зношених водов≥дних мереж, при потреб≥ щор≥чних њх перекладень 50 км. ¬едетьс¤ проектуванн¤ принципово нових ≥нф≥льтрац≥йне водозаб≥рних споруд у ѕ”¬’ "ƒонець" та завершуЇтьс¤ комплектац≥¤ обладнанн¤м лаборатор≥њ контролю ¤кост≥ води за широким спектром, що перевищуЇ вимоги ƒерж—анѕ≥Ќ "¬ода питна". ÷≥леспр¤мовано вир≥шуютьс¤ й ≥нш≥ важлив≥ питанн¤ енерго- та ресурсозбереженн¤.

Ќаше об'Їднанн¤ енергом≥стке, оск≥льки ’арк≥в розташований у маловодному район≥ держави ≥ ми подаЇмо воду м≥сту на в≥дстан≥ до 155 км. ∆оден водов≥д ”крањни не долаЇ таких в≥дстаней. «начну економ≥ю даЇ нам впровадженн¤ тиристорного управл≥нн¤ двигунами насос≥в. ћинулого року вдалос¤ знизити абсолютне споживанн¤ електроенерг≥њ пор≥вн¤но з 1999 р. на 12 млн. к¬т/год., але цього замало. ќтож ми шукаЇмо нових шл¤х≥в енергозбереженн¤. ƒл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ послуг ≥ реального обл≥ку використанн¤ населенн¤м ресурс≥в у першому квартал≥ цього року буде завершено першу чергу обробки автоматизованоњ системи збору та обробки даних з обл≥ку тепла, холодноњ ≥ гар¤чоњ води. ÷е запровадженн¤ зд≥йснюватиметьс¤ нами, до реч≥, вперше в ”крањн≥, сп≥льно з заводом електроапаратури у ѕермському м≥крорайон≥ ’аркова з подальшим впровадженн¤м ц≥Їњ системи в ≥нших житлових масивах. ѕередбачаЇтьс¤ економ≥¤ до «ќ в≥дсотк≥в бюджету кожноњ с≥м'њ, завд¤ки чому оч≥куЇтьс¤ п≥двищенн¤ платоспроможност≥ населенн¤.

Ќа жаль, ≥ донин≥ ми не маЇмо на 2003 р≥к ч≥ткоњ перспективи ф≥нансуванн¤ роб≥т з виконанн¤ ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ќбс¤г передбачених кап≥таловкладень з ус≥х джерел ф≥нансуванн¤ на цей р≥к становить 76,1 млн. грн., в тому числ≥ 59,5 млн. грн. " за рахунок бюджету. ѕлануЇтьс¤ вид≥лити ≥з держбюджету т≥льки 0,35 млн. грн., в тому числ≥ ≥ на маг≥стральний водов≥д " 0,1 млн. грн. «а таких темп≥в ф≥нансуванн¤ дл¤ завершенн¤ роб≥т знадобитьс¤ 527 рок≥в, ≥ це буде "блискучим дос¤гненн¤м" стол≥ть! « обласного бюджету, з передбаченого обс¤гу кап≥таловкладень на 2003 р≥к, вид≥лено 0,6 млн. грн. јле це зрозум≥ло, бо вс≥ кошти област≥ накопичуютьс¤ ≥ спр¤мовуютьс¤ на пуск черговоњ л≥н≥њ метро до 350-р≥чч¤ ’аркова, ¤ке в≥дзначатиметьс¤ в 2004 роц≥.

Ќаше п≥дприЇмство, ¤к ≥ б≥льш≥сть комунальних служб, працюЇ в умовах пост≥йного громадського контролю. –озум≥ючи всю в≥дпов≥дальн≥сть перед населенн¤м ≥ промислов≥стю, ми робимо все можливе дл¤ ц≥лодобового забезпеченн¤ ’аркова питною водою. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ можу сказати, що багато обласних центр≥в ”крањни, нав≥ть розташованих безпосередньо б≥л¤ джерел водозабору, вже отримують воду за граф≥ком.

ћимовол≥ замислюЇшс¤ над тим чи багато чиновник≥в розум≥ють важлив≥сть рол≥ житлово-комунального господарства дл¤ забезпеченн¤ безпеки держави, "допомагаючи" ∆ √ т≥льки вказ≥вками та зауваженн¤ми. ќдинадц¤ть рок≥в незалежност≥ ”крањни позначен≥ повальним банкрутством п≥дприЇмств, "санац≥Їю" ≥ розпродажем њх без оплати борг≥в за послуги водопостачанн¤. ”с≥ закони працювали й продовжують працювати проти служб, ¤к≥ забезпечували п≥дприЇмствам ц≥ послуги. ѕриклад≥в таких багато. ÷е цехи ’≈ћ«у, заводу тракторних самох≥дних шас≥ й ≥нш≥, ¤к≥ продан≥ без компенсац≥њ послуг водопостачанн¤.

јдм≥н≥страц≥њ передають в≥домч≥ ветх≥ будинки й ≥нженерн≥ мереж≥ в житлово-комунальн≥ служби, що необх≥дно дл¤ п≥дн¤тт¤ економ≥ки п≥дприЇмств. јле що робити з цими зношеними фондами" якщо врахувати, що в держав≥ не прид≥л¤Їтьс¤ належноњ уваги над≥йност≥ роботи ∆ √, порушено ф≥нансово-кредитну р≥вновагу в робот≥ галузей, фактично розвалено економ≥ку комунальних служб ≥снуючими нормативами й законодавчими актами, тарифами на електроенерг≥ю, газ, то зрозум≥ло, що ми поставлен≥ на межу, за ¤кою, ¤кщо не будуть вжит≥ негайн≥ заходи, почнутьс¤ незворотн≥ процеси повного розвалу найважлив≥ших п≥дгалузей господарства, зокрема водозабезпеченн¤. «а оц≥нками фах≥вц≥в, це може статис¤ вже у найближч≥ два роки.

” багат≥й јмериц≥ особливого значенн¤ надають стар≥юч≥й ≥нфраструктур≥ водопостачанн¤. ѕрезидент јмериканського товариства цив≥льних ≥нженер≥в ƒжерард Ўварц п≥дкреслив висновки експерт≥в: "≤нвестиц≥њ з боку федерац≥њ вкрай потр≥бн≥, ¤кщо врахувати, що в≥дсутн≥сть достатн≥х за обс¤гом ≥нвестиц≥й на потреби ≥нфраструктури водопостачанн¤ в найближч≥ 20 рок≥в поставить п≥д загрозу здоров'¤ населенн¤, навколишнЇ середовище ≥ розвиток економ≥ки —Ўј".

јмерика й ”крањна далек≥ одна в≥д одноњ не т≥льки за в≥дстанню, а й за потенц≥йними можливост¤ми. јле нас, фах≥вц≥в, об'ЇднуЇ одна мета " добиватис¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ ≥ безпеки водопостачанн¤. ќтож у найближч≥ два роки потр≥бно приступити до залученн¤ повторних ≥ в≥дчутних ≥нвестиц≥й у зношену ≥нфраструктуру питного водопостачанн¤ м≥ст, розробити структуру тариф≥в, ¤к≥ б не ускладнювали ≥ без того нелегку ситуац≥ю малозабезпечених верств населенн¤. ≤нвестиц≥йн≥ складов≥ на водопостачанн¤ повинн≥ включатис¤ в тарифи на воду, що в≥дпускаЇтьс¤ юридичним особам, але не населенню. ÷е один ≥з шл¤х≥в розв'¤занн¤ набол≥лоњ проблеми, ¤ка виникла в комунальному господарств≥.

“ехн≥чний ≥ ф≥нансовий стан “¬ќ "’арк≥вкомунпромвод" можна сьогодн≥ охарактеризувати ¤к катастроф≥чний. ƒеб≥торська заборгован≥сть становить 265 млн. грн., а м≥ста Ћозова, „угуњв, ѕервомайський та ≥нш≥ населен≥ пункти област≥ отримують воду практично без оплати. Ќаселенн¤ ’аркова заборгувало нам 103 млн. грн. ¬одночас зношен≥сть основних фонд≥в по об'Їднанню становить 53,4 в≥дсотка.

Ќайвразлив≥шою ланкою нашоњ д≥¤льност≥ Ї в≥дсутн≥сть ц≥л≥сноњ державноњ регулюючоњ пол≥тики формуванн¤ тариф≥в на електроенерг≥ю, газ, послуги водо-, теплозабезпеченн¤ ≥ канал≥зац≥њ. ѕотр≥бно оц≥нити р≥зницю м≥ж потребами й ≥снуючими витратами дл¤ водопостачанн¤, визначити "деф≥цит" ≥ прийн¤ти р≥шенн¤ "що робити"" в умовах одинадц¤тир≥чних недоремонт≥в, зростаючого ф≥нансового деф≥циту на в≥дновленн¤ стар≥ючоњ ≥нфраструктури. Ќастав час зробити ц≥ноутворенн¤ ≥ формуванн¤ тариф≥в в газо-енергетиц≥ прозорими дл¤ сусп≥льства ≥ провести реформи, спр¤мован≥ на зниженн¤ њх вартост≥ дл¤ того, щоб енергетика служила економ≥ц≥ держави.

Ќеприпустиме продовженн¤ збагаченн¤ газоенергетичних галузей за рахунок знищенн¤ економ≥ки водо- ≥ теплопостачанн¤ м≥ст, що веде до зростанн¤ тариф≥в дл¤ населенн¤ та промисловост≥, зниженн¤ њх платоспроможност≥. “ака ситуац≥¤ суперечить принципам демократичного розвитку сусп≥льства, де народ, а не "ел≥та" газоенергетик≥в Ї джерелом влади у вир≥шенн≥ питань державного буд≥вництва.

ѕроблема ускладнюЇтьс¤ тим, що тарифи на електроенерг≥ю та газ дл¤ водопроводу встановлен≥ на р≥вн≥ промислових, тод≥ ¤к основним споживачем питноњ води Ї населенн¤ " понад 80 в≥дсотк≥в. р≥м того, постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 09.04.02. є475 затверджений новий "ѕор¤док...", котрий передбачаЇ застосуванн¤ до п≥дприЇмств ¬ √ штраф≥в у п'¤тизначному розм≥р≥ за понадл≥м≥тне споживанн¤ електроенерг≥њ.

≤ще одн≥Їю проблемою, що ц≥леспр¤мовано веде п≥дприЇмства до банкрутства, Ї вилученн¤ нас з перел≥ку п≥дприЇмств, дл¤ ¤ких податкова база визначаЇтьс¤ за касовим методом.

÷≥ та багато ≥нших проблем (18 з них вимагають нев≥дкладного розв'¤занн¤) робл¤ть неможливим усп≥шне проведенн¤ реформ у житлово-комунальному господарств≥ ”крањни зг≥дно з ѕрограмою реформуванн¤ ∆ √ ”крањни на 2002-2005 рр. затвердженою постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 14.02.02. є139. Ќаш≥ пропозиц≥њ направлен≥ до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в та ¬ерховноњ –ади ”крањни.

ћен≥ часто доводитьс¤ зустр≥чатис¤ з колегами та обговорювати питанн¤, ¤к вижити нашим п≥дприЇмствам в умовах, коли нормативн≥ та законодавч≥ акти держави фактично працюють на знищенн¤ економ≥ки водоканал≥в, а отже, здоров'¤ нац≥њ. „и у¤вл¤ють т≥, хто њх готуЇ, що сьогодн≥ х≥м≥чному забрудненню п≥ддан≥ не т≥льки пî