—айт о строительстве домов и коттеджей

«а новими технолог≥¤ми
—еминоженко ¬. «а новими технолог≥¤ми : [Ѕес≥да з м≥н≥стром у справах науки ≥ технолог≥й —еминоженком ¬. / «аписав ƒолжнко √.] // ”р¤довий кур'Їр . 1998. 12 марта 1998. (є48-49) . C.

Ќј –ќЅќ“” ≥ноземних буд≥вельник≥в любо дивитись. ќб'Їкти с¤ють незайманою чистотою, н≥де ан≥ подр¤пини, ан≥ недбалост≥. Ќаш≥ буд≥вельники т≥льки з≥тхають: нам би њхн≥ матер≥али ≥ ми так би змогли. ≤ справд≥, ¤кий ≥мпортний матер≥ал або вир≥б не в≥зьмеш " хай то будуть в≥кна, двер≥, фарба, шпалери або сантехн≥ка, " все радуЇ око, бо зроблено на сов≥сть. “ому й завален≥ сьогодн≥ крамниц≥ заморськими товарами " пор≥вн¤ти у нас н≥ з чим. јле то добре дл¤ людей заможних. ј ¤к бути при новому масовому буд≥вництв≥, дл¤ простого люду" ÷≥на одного квадратного метра ≥з застосуванн¤м "њхн≥х" матер≥ал≥в р≥зко п≥дскакуЇ. “а й чому ми повинн≥ комусь надавати робоч≥ м≥сц¤, невже у самих не вистачаЇ т¤ми так зробити" ќсь чому кер≥вництво холдинговоњ компан≥њ ињвм≥ськбуд звернулось нещодавно до ћ≥н≥стерства у справах науки ≥ технолог≥й з проханн¤м допомогти в розробц≥ та впровадженн≥ нових в≥тчизн¤них технолог≥й дл¤ буд≥вництва. ѕрокоментувати це зверненн¤ ≥ взагал≥ всю проблему ми запросили м≥н≥стра у справах науки ≥ технолог≥й ¬олодимира —≈ћ»Ќќ∆≈Ќ ј.

" ¬олодимире ѕетровичу, ви щойно побували у холдингу, побачили готову продукц≥ю кињвських буд≥вельник≥в. яке враженн¤ справили на вас в≥дв≥дини"

" ≤ ран≥ше ¤ знав про добр≥ справи колектив≥в ињвм≥ськбуду. ÷е одна з найстаб≥льн≥ших буд≥вельних орган≥зац≥й крањни. “≥льки на к≥нець минулого року зростанн¤ обс¤г≥в роб≥т тут с¤гнуло 123 в≥дсотк≥в до р≥вн¤ 1996 року. Ќарощуванн¤ обс¤г≥в, наск≥льки мен≥ в≥домо, далос¤ не просто. ињвм≥ськбуд≥вц≥ знайшли св≥й шл¤х подоланн¤ скрути " вони запропонували зводити житло за кошти населенн¤. ≤ люди њм пов≥рили. ¬ такий спос≥б у минулому роц≥ збудовано близько трьох тис¤ч квартир. ѕрацюючи на замовленн¤ громад¤н, тут дбають, щоб житло в≥дпов≥дало вс≥м сучасним нормам, було не г≥рше Ївропейського. ј дл¤ цього широко впроваджуютьс¤ нов≥ технолог≥њ, матер≥али, конструкц≥њ, до того ж, в б≥льшост≥ " в≥тчизн¤ного виробництва. —каж≥мо, ƒЅ -3 повн≥стю працюЇ за новими "теплими" параметрами, а наприк≥нц≥ минулого року вв≥в на ќсокорках житловий будинок, на ¤кому a, до реч≥, побував за принципово новою схемою: по фасаду на м≥сц≥ лодж≥й встановлюютьс¤ типов≥ тришаров≥ панел≥, на решт≥ фасаду " панел≥ з кр≥пленн¤м на них_ утеплювача з наступним облицюванн¤м керам≥чною плиткою. ƒах вкритий пол≥мерно-б≥тумною мембраною, в≥кна та балконн≥ двер≥ встановлен≥ на п≥нному герметику, квартири обладнан≥ л≥чильниками тепла, гар¤чоњ ≥ холодноњ води.

Ќайпотужн≥ший в крањн≥ ƒЅ -1 також готуЇ сер≥њ будинк≥в "“" ≥ "≈—" до переходу на тришаров≥ панел≥. ќдну таку багатоповерх≥вку буде введено вже в першому квартал≥. ѕ≥дготовч≥ роботи веде ≥ ƒЅ -4, причому за прогресивною технолог≥Їю "—енерфлекс", а також з застосуванн¤м так званих легких бетон≥в. «а новими вимогами працюють загально-буд≥вельн≥ трести холдингу, зокрема ћ¬-1: утеплюють будинки п≥нобетонними блоками, звод¤ть так зван≥ вентильован≥ фасади, наклеюють вогнетривк≥ утеплювач≥ тощо. ќднак компан≥њ треба допомогти в пошуку нов≥тн≥х технолог≥й, впровадженн≥ ≥нновац≥йних проект≥в.

" ≤ що може запропонувати буд≥вельникам, зокрема ињвм≥ськбуду, ћ≥ннауки ”крањни"

" Ќаше м≥н≥стерство ф≥нансуЇ державну науково-техн≥чну програму "Ќов≥ технолог≥њ та обладнанн¤ дл¤ виробництва буд≥вельних матер≥ал≥в продукц≥њ деревообробноњ та целюлозно-паперовоњ промисловост≥". Ќею передбачено виконанн¤ 22 проект≥в на загальну суму 638 тис¤ч гривень, у тому числ≥ з розробки технолог≥й та обладнанн¤ д≥¤ виробництва буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ вироб≥в " 11 проект≥в, з переробки деревини " 5 проект≥в, з переробки паперу " 6 проект≥в.

ћи прагнемо робити так, щоб т≥ матер≥али й обладнанн¤, ¤кими користуютьс¤ у буд≥вництв≥, були сучасними ≥ саме в≥тчизн¤ними. јдже сьогодн≥, ¤к бачимо, тепло≥золююч≥ матер≥али " ≥ноземного походженн¤, така елементарна р≥ч, ¤к пол≥мерн≥ труби, нав≥ть базальтов≥ мати, ¤кими утеплюють ст≥ни, " закуповуютьс¤ за кордоном, хоча ”крањна так багата на власний базальт! “ут, безумовно, висновок Ї т≥льки один: нам, нашому буд≥вництву треба ¤комога швидше опановувати власн≥ прогресивн≥ технолог≥њ ≥ матер≥али дл¤ буд≥вництва. ўоб ми не купували за кордоном двер≥, базальтов≥ утеплювач≥, пол≥мерн≥ труби, а виробл¤ли њх тут. ≤ це принесе, багато суто економ≥чних результат≥в. Ќасамперед, зростуть обс¤ги виробництва, ц≥на на житло буде знижуватись. ј коли працюЇ виробництво, йдуть в≥драхуванн¤ у вигл¤д≥ податк≥в, нарахуванн¤ на зароб≥тну плату тощо. ≤ все це потрапл¤Ї до бюджету, причому, в обс¤гах, ¤к≥ значно перевищують вкладенн¤ в нове виробництво.

" ўось уже зроблено з названоњ вами науково-техн≥чноњ програми"

" “ак. ¬ минулому роц≥ ”крањнським Ќƒѕ ≤ буд≥вельних матер≥ал≥в проведен≥ досл≥дженн¤ та розроблен≥ техн≥чн≥ завданн¤ на малоенергом≥стк≥ технолог≥чн≥ процеси виробництва матер≥ал≥в дл¤ систем додатковоњ тепло≥зол¤ц≥њ житлових будинк≥в з метою зниженн¤ енерговитрат у виробництв≥. ѕоверхн¤ плит може бути гладенькою та рельЇфною, кол≥р " в≥д б≥лого та св≥тло-жовтого до червоного та коричневого. ¬исок≥ арх≥тектурн≥ властивост≥ та довгов≥чн≥сть дозвол¤ють реконструювати ≥ будувати будинки в центр≥ м≥ст. ≈коном≥чна ефективн≥сть виробництва в пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йною лицевою цеглою дос¤гаЇтьс¤ за рахунок зниженн¤ енерговитрат та сировини на 35, а при використанн≥ в конструкц≥¤х " на 70 в≥дсотк≥в.

ƒл¤ виробництва тонкого м≥нерального волокна, ¤к складовоњ частини тепло≥зол¤ц≥йних м≥нераловатних вироб≥в, на остоп≥льському завод≥ базальтових та тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в в≥дпрацьована технолог≥¤ одержанн¤ тонкого м≥нерального волокна з трьох-компонентноњ шихти за допомогою новоњ 4-валковоњ центрифуги. ÷е дозвол¤Ї стаб≥льно одержувати м≥неральне волокно з базальт≥в та базальтопод≥бних пор≥д, ¤ке за ф≥зико-техн≥чними показниками наближаЇтьс¤ до супертонкого, але у 9-11 раз≥в дешевше за рахунок п≥двищенн¤ потужност≥ агрегату та зниженн¤ в п≥втора-два рази енерговитрат на виготовленн¤ волокна.

≤ ще: внасл≥док оптим≥зац≥њ складу н≥здрюватого бетону дос¤гнуто зниженн¤ його щ≥льност≥ майже вдв≥ч≥. ¬итрати вапн¤но-п≥щаного в'¤жучого зменшено на третину. «а рахунок цього витрати електроенерг≥њ на його приготуванн¤ знижен≥ на 2,5-3 к≥ловат-години на один куб. бетону.

" як≥ ще пропозиц≥њ ≥ науков≥ розробки щодо переозброЇнн¤ буд≥вельного комплексу лежать у "портфел¤х" м≥н≥стерства ≥ що б ви побажали кињвм≥ськбуд≥вц¤м ≥ вс≥м буд≥вельникам крањни"

" ƒосв≥д ињвм≥ськбуду щодо спорудженн¤ житла треба удосконалювати ≥ розповсюджувати. ƒумаю, що наше м≥н≥стерство зробить усе в≥д нього залежне, щоб допомогти буд≥вництву, завд¤ки залученню в≥тчизн¤них буд≥вельних технолог≥й, нарощуванню темп≥в ≥ пол≥пшенню ¤кост≥. ѕ≥онерами у такому буд≥вництв≥ будуть ≥ вже Ї насамперед ки¤ни, а також ’арк≥в, ƒонецьк, Ћьв≥в. ¬≥д цього виграють ус≥, вс¤ ”крањна.

ўо стосуЇтьс¤ наших перспективних пропозиц≥й, то нов≥ технолог≥њ, матер≥али " це саме ≥нновац≥йн≥ програми. ј проблеми в галуз≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ ¤краз ≥ вир≥шуЇ наше м≥н≥стерство, в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни ≥ р≥шень аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. «акон про ƒержавний бюджет ”крањни на 1998 р≥к, проект ѕрограми д≥¤льност≥ ур¤ду посилюють тенденц≥ю щодо ≥нновац≥йного розвитку економ≥ки. Ќе треба, щоб це сприймалось, ¤к загальн≥ слова: ≥нновац≥њ необх≥дно робити у кожному конкретному напр¤мку. Ѕуд≥вництво " саме та галузь, де ≥нновац≥њ, можливо, нав≥ть зап≥знилис¤. “реба виправл¤ти становище " ≥ наше м≥н≥стерство готове працювати в цьому напр¤мку.