|
|
—татьи о строительстве >> –еконструкци¤ —татьи по реконструкции >> √ригор≥й —емчук: ѕрограма реконструкц≥њ "хрущовок" дозвол¤Ї продовжити ≥х житт¤ ще на 40-50 рок≥в |
√ригор≥й —емчук: ѕрограма реконструкц≥њ "хрущовок" дозвол¤Ї продовжити ≥х житт¤ ще на 40-50 рок≥в
—емчук √. √ригор≥й —емчук: ѕрограма реконструкц≥њ "хрущовок" дозвол¤Ї продовжити ≥х житт¤ ще на 40-50 рок≥в : [Ѕес≥да з головою ƒержжитлкомунгоспу / «аписала ‘едорченко Ћ.] // Ѕудмайстер. 2003. є4 . C.4-5
“ема житлово-комунального господарства сьогодн≥ набула нових акцент≥в, оск≥льки минулого року р≥шенн¤м ѕрезидента крањни був утворений ƒержавний ком≥тет ”крањни з питань житлово-комунального господарства, ¤кий повинен займатис¤ питанн¤ми стаб≥л≥зац≥њ ситуац≥њ в ц≥й галуз≥. –≥дко хто з нас замислюЇтьс¤ над тим, ¤к нин≥ утримуЇтьс¤ наш житловий фонд, дороги, м≥ськ≥ територ≥њ, чи вистачаЇ грошей, ¤к≥ надход¤ть за житлово-комунальн≥ послуги на утриманн¤ цього величезного господарства у нормальному стан≥ та на забезпеченн¤ належноњ ¤кост≥ послуг. ќдним з найц≥кав≥ших питань залишаЇтьс¤ все ж таки подальша дол¤ задекларованоњ програми реконструкц≥њ будинк≥в перших масових сер≥й ("хрущовок"). ¬раховуючи це, ми запросили до розмови на стор≥нках нашого журналу голову ƒержжитлокомунгоспу √ригор≥¤ ћихайловича —емчука.
- √ригор≥ю ћихайловичу, що було зроблено ом≥тетом у галуз≥ реформуванн¤ житлово-комунального господарства минулого року, ≥ ¤к≥ найголовн≥ш≥ завданн¤ сто¤ть у цьому роц≥"
" Ќайважлив≥шим, на мою думку, стало те, що процес реформуванн¤ галуз≥ набрав оберт≥в ≥ вже сьогодн≥ необх≥дн≥сть цього процесу розум≥ють ¤к у вищих ешелонах влади, так ≥ на м≥сц¤х. ’оча за де¤кою ≥нертн≥стю мисленн¤ дехто з кер≥вник≥в житлово-комунальних п≥дприЇмств ще чекаЇ, що зв≥дк≥сь в≥зьмутьс¤ грош≥, ¤ких вистачить на латанн¤ вс≥х "д≥рок" ≥ н≥чого самому придумувати не треба. ќднак б≥льш≥сть кер≥вник≥в м≥сцевого р≥вн¤ усв≥домлюЇ необх≥дн≥сть "≥н≥ц≥ативи знизу", ¤ка б допомогла вивести галузь з кризи.
‘ункц≥њ ом≥тету сьогодн≥ можна характеризувати б≥льш глобально - реал≥зац≥¤ державноњ пол≥тики в ц≥й галуз≥. Ќа наш≥й перш≥й колег≥њ ми затвердили —тратег≥ю реформуванн¤ галуз≥ ≥ в≥дпов≥дно поставили завданн¤ перед вс≥ма рег≥онами розробити так≥ програми, звичайно, б≥льш конкретн≥, по кожн≥й област≥. “ож дуже актуальним Ї процес розробленн¤ ≥ затвердженн¤ ѕрограм реформуванн¤ житлово-комунального господарства в област¤х. ом≥тет надаЇ допомогу кер≥вництву областей, але це не означаЇ, що ми оперуЇмо лише лозунгами та формальними фразами. ћи вимагаЇмо конкретних розрахунк≥в та визначенн¤ джерел ф≥нансуванн¤ вс≥х запланованих заход≥в. «окрема, ¤кщо вз¤ти ƒержавну програму реконструкц≥њ житлового фонду перших масових сер≥й, то ≥з передбаченоњ –ег≥ональними програмами на 1999-2001 роки експериментальноњ реконструкц≥њ 50 житлових будинк≥в фактично реконструйовано т≥льки 19 об'Їкт≥в (58,6 тис.кв. м).
- ¬ чому мета ц≥Їњ програми, ≥ що робить сьогодн≥ ом≥тет дл¤ њњ реал≥зац≥њ"
" ћета ѕрограми пол¤гаЇ у техн≥чному в≥дновленн≥ ≥снуючого житлового фонду, п≥двищенн≥ його експлуатац≥йних ¤костей ≥ пол≥пшенн≥ арх≥тектурноњ виразност≥ житловоњ забудови. ќсновним напр¤мом дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети Ї в≥дпрацюванн¤ арх≥тектурно-планувальних р≥шень щодо реконструкц≥њ житлових будинк≥в та впровадженн¤ енергозбер≥гаючих заход≥в при реал≥зац≥њ експериментальних (п≥лотних) проект≥в. ќск≥льки програма прийн¤та ще у 1999 роц≥, то перш≥ кроки з њњ реал≥зац≥њ були зроблен≥ ще ƒержбудом ”крањни. ом≥тетом сп≥льно з ≥нститутами ”крЌƒ≤проектреконструкц≥¤, Ќƒ≤Ѕ¬, √≥процив≥льпромбуд проведена робота з створенн¤ нормативно-правовоњ ≥ законодавчоњ бази дл¤ реконструкц≥њ ≥ кап≥тального ремонту житлового фонду, у тому числ≥ ун≥ф≥кованих конструктивних систем мансардних поверх≥в та утепленн¤ зовн≥шн≥х захисних конструкц≥й, модерн≥зац≥њ ≥нженерного обладнанн¤, перепроф≥люванн¤ потужностей ≥ндустр≥ального домобудуванн¤ на виготовленн¤ буд≥вельних конструкц≥й ≥ вироб≥в та опор¤джувальних матер≥ал≥в, конструктивно-технолог≥чних р≥шень.
–озроблено проекти «акон≥в ”крањни "ѕро ф≥нансово-≥нвестиц≥йний механ≥зм реконструкц≥њ та положенн¤ про рег≥ональн≥ ц≥льов≥ фонди реконструкц≥њ", "ѕро реконструкц≥ю та кап≥тальний ремонт житлових будинк≥в", ¤к≥, на жаль, не були прийн¤т≥.
«агалом реконструкц≥њ п≥дл¤гають житлов≥ будинки перших масових сер≥й загальною площею 61,7 млн. кв. м. јле основна причина, через ¤ку "пробуксовуЇ" виконанн¤ ѕрограми, - в≥дсутн≥сть джерел ф≥нансуванн¤ роб≥т з реконструкц≥њ.
Ќа проханн¤ б≥льшост≥ облдержадм≥н≥страц≥й ом≥тетом у 2001 роц≥ були надан≥ ћ≥неконом≥ки ≥ ћ≥нф≥ну в≥дпов≥дн≥ обгрунтуванн¤ щодо включенн¤ до проекту ƒержавноњ програми економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни на 2002 р≥к 29,5 млн.грн. дл¤ ф≥нансовоњ допомоги облдержадм≥н≥страц≥¤м, що дозволило б виконати експериментальну реконструкц≥ю 12-14 п'¤типоверхових 3-секц≥йних житлових будинк≥в. ѕроте зазначен≥ кошти ƒержавним бюджетом на 2002 р≥к не були передбачен≥.
–еал≥зац≥¤ ѕрограми реконструкц≥њ житлових будинк≥в перших масових сер≥й можлива за умови розробки р¤ду нормативних документ≥в з питань реконструкц≥њ житло-цив≥льних ≥ комунальних об'Їкт≥в. ¬ першу чергу це ƒЅЌ "–еконструкц≥¤ ≥ кап≥тальний ремонт житлових будинк≥в перших масових сер≥й", ƒЅЌ "ѕравила обстеженн¤, оц≥нки техн≥чного стану ≥ паспортизац≥¤ житлових ≥ цив≥льних об'Їкт≥в" та ≥нш≥. ом≥тетом надан≥ пропозиц≥њ до проекту ƒержавного бюджету на 2003 р≥к з реал≥зац≥њ вказаноњ ѕрограми на суму 758 тис. грн.
«а оперативною ≥нформац≥Їю управл≥нь житлово-комунального господарства облдержадм≥н≥страц≥й на 2003 р≥к на виконанн¤ завдань з реконструкц≥њ житлових будинк≥в перших масових сер≥й необх≥дно понад 700 млн. грн.
- ўо, на ¬ашу думку, могло б спри¤ти зрушенню питанн¤ з "мертвоњ точки""
" „екати "склавши руки", поки держава спроможетьс¤ вир≥шити цю ф≥нансову проблему, вже не можна. “ому найоптимальн≥шим шл¤хом вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми Ї активний пошук ≥нвестор≥в. ¬ цьому, насамперед, повинн≥ бути зац≥кавлен≥ мери м≥ст, оск≥льки це, так би мовити, њх головний б≥ль - утриманн¤ м≥сцевого житлового фонду. „астково цю проблему могли б вир≥шувати ≥ сам≥ мешканц≥ - за допомогою об'Їднанн¤ у товариства сп≥ввласник≥в багатоквартирних будинк≥в. —творивши певну юридичну особу, вони могли б брати кредити на реконструкц≥ю, оск≥льки вклавши кошти в своЇчасний ремонт вони тим самим зменшили б своњ експлуатац≥йн≥ поточн≥ витрати. ќднак без державноњ допомоги це питанн¤ вир≥шити кардинально практично неможливо.
- як≥ на сьогодн≥ ≥снують техн≥чн≥ р≥шенн¤ ≥ ¤к≥ з них вже знайшли своЇ застосуванн¤ у реконструйованих будинках"
- «агальна к≥льк≥сть будинк≥в перших масових сер≥й лише комунальноњ власност≥ (без урахуванн¤ в≥домчого та кооперативного фонду) в ”крањн≥ становить 25573 будинки загальною площею 71,5 млн. кв. м. ÷е складаЇ 23% в≥д загального багатоквартирного житлового фонду крањни.
Ќайб≥льша к≥льк≥сть типових будинк≥в належить до сер≥й 1 -438, 1 -464, 1 -480, з ¤ких дв≥ останн≥ - це переважно панельн≥ будинки загальною площею майже 28 млн. кв. м, а перша - цегл¤н≥ (28,04 млн.кв. м). Ќа ≥нш≥ типов≥ сер≥њ будинк≥в припадаЇ в≥д 1% до 3% загальноњ к≥лькост≥ будинк≥в.
Ќайб≥льш перспективн≥ дл¤ реконструкц≥њ цегл¤н≥ будинки, оск≥льки вони передбачають б≥льш≥ можливост≥ дл¤ внутр≥шнього переплануванн¤.
–еконструкц≥¤ цих будинк≥в дозволила б вир≥шити низку соц≥альних та економ≥чних завдань: зб≥льшенн¤ загальноњ житловоњ площ≥ на 18-22 млн.кв. м за рахунок надбудови мансардних поверх≥в та прибудов, зменшенн¤ на 30% енерговитрат на утриманн¤ будинк≥в за рахунок утепленн¤ огороджуючих конструкц≥й, модерн≥зац≥њ ≥нженерного обладнанн¤, враховуючи встановленн¤ прилад≥в поквартирного обл≥ку тепла, води та газу. «рештою, проведенн¤ масштабноњ реконструкц≥њ дозволило б забезпечити цим будинкам ще 40-50 рок≥в безпечноњ експлуатац≥њ за рахунок ремонту стик≥в панелей, л≥кв≥дац≥њ теч≥й, промерзанн¤ тощо.
≤нститутом Ќƒ≤проектреконструкц≥¤ розроблено –екомендац≥њ з вибору прогресивних р≥шень дл¤ реконструкц≥њ будинк≥в р≥зних конструктивних систем. «окрема, дл¤ найб≥льш поширених на територ≥њ ”крањни сер≥й: 1-464 з "вузьким" кроком поперечних несучих ст≥н, 1 -467 та 1 -468 з≥ "зм≥шаним" кроком поперечних несучих ст≥н, 1-480 з перехресно-ст≥новою несучою системою, 1-438 та 1-447 з трьома подовжн≥ми несучими ст≥нами.
¬иб≥р р≥шенн¤ з реконструкц≥њ житлового будинку маЇ бути пов'¤заним ≥з загальною концепц≥Їю реконструкц≥њ забудови житлового кварталу, м≥крорайону, житлового масиву. –еконструкц≥¤ може зд≥йснюватис¤ ¤к з в≥дселенн¤м, так ≥ без в≥дселенн¤ мешканц≥в.
як приклад можна навести реконструкц≥ю п'¤типоверх≥вки в ’арков≥, ¤ка була проведена без в≥дселенн¤ мешканц≥в. Ѕудинок збудований у 1965 роц≥ за типовим проектом сер≥њ 1 -464 ≥з двох трисекц≥йних блок≥в. «а результатами обстеженн¤ техн≥чного стану будинку, загальний ф≥зичний знос конструкц≥й та ≥нженерних систем становив 27%.
ѕроектом було передбачено:
- надбудова мансардного поверху ≥з розм≥щенн¤м 12 квартир п≥двищеноњ комфортност≥ загальною площею 1160,5 кв. м, з них: 2 однок≥мнатн≥ (по 73 кв. м), 2 двок≥мнатн≥ (по 82 кв. м), 8 трик≥мнатних (в≥д 86 до 116 кв. м);
- прибудова до першого поверху лодж≥й, вх≥дних тамбур≥в, окремого входу до техн≥чного поверху, електрощитових, вузл≥в обл≥ку, зовн≥шнЇ утепленн¤ та облицюванн¤ фасад≥в, скл≥нн¤ балкон≥в та лодж≥й, встановленн¤ в≥кон з≥ склопакетами, реконструкц≥¤ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х систем забезпеченн¤ житлового будинку.
ћансардний поверх запроектований ≥з легких огороджуючих конструкц≥й з≥ сталевим каркасом ≥ перекритт¤ми ≥з др≥бнорозм≥рних зал≥зобетонних плит по металевих балках. —т≥ни мансардного поверху - з п≥нобетонних блок≥в ≥з зовн≥шн≥м утепленн¤м та облицюванн¤м алюм≥н≥Ївими листами з лакофарбовим покритт¤м. ѕокр≥вл¤ - скатна металева по металевих конструкц≥¤х. ѕерегородки з г≥псокартонних лист≥в по металевому каркасу з≥ звуко≥зол¤ц≥Їю. —тел≥ п≥дшивн≥, з г≥псокартону.
«овн≥шнЇ утепленн¤ та облицюванн¤ будинку виконувалос¤ за технолог≥Їю нав≥сного вентильованого фасаду. ћатер≥ал утепленн¤ -скловолокнист≥ плити ISOVER. ћатер≥ал облицюванн¤ - крупноформатн≥ плити ETERNIT. онструкц≥њ кр≥пленн¤ - алюм≥н≥Їв≥. ћансардн≥ в≥кна VELUX з≥ склопакетами. ƒл¤ скл≥нн¤ балкон≥в передбачен≥ алюм≥н≥Їв≥ конструкц≥њ з одинарним скл≥нн¤м. ѕередбачено також реконструкц≥ю ≥нженерних систем в техн≥чному п≥дпол≥ та облаштуванн¤ вузл≥в комерц≥йного обл≥ку споживанн¤ тепла та води, обладнанн¤ поквартирних систем опаленн¤ ≥ встановленн¤ л≥чильник≥в гар¤чоњ води з ≥мпульсним вих≥дним сигналом. —истема опаленн¤ - двотрубна. ¬ квартирах встановлювалис¤ конвектори типа "јккорд" з кранами подв≥йного регулюванн¤. ѕередбачена повна зам≥на труб гар¤чого та холодного водопостачанн¤ на труби системи "≈копластик". “акож передбачена зам≥на канал≥зац≥йних сто¤к≥в (чавунн≥ труби).
- якою Ї ефективн≥сть под≥бних заход≥в"
- “ехн≥ко-економ≥чн≥ показники реконструкц≥њ та енергетичноњ санац≥њ будинку, про ¤кий йшлос¤ вище, так≥:
" спротив теплопередач≥ огороджуючих конструкц≥й зб≥льшено в 3 рази, в≥кон - в 1,4, перекритт¤ горища - 2,35 раза;
" споживанн¤ енергоресурс≥в становитиме 2080 ћ¬т-ч на р≥к, а економ≥¤ енергоресурс≥в - 1703 ћ¬т-ч на р≥к, що становить приблизно 45%, а в грошовому вим≥р≥ - ор≥Їнтовно 392 тис¤ч≥ гривень щор≥чно;
" загальна варт≥сть реконструкц≥њ та енергетичноњ санац≥њ (ор≥Їнтовна) 5,08 млн. грн.;
" кошти, ¤к≥ можна отримати в≥д реал≥зац≥њ нових квартир пол≥пшеноњ комфортност≥ (ор≥Їнтовно), 1,255 млн. грн.;
" терм≥н окупност≥ вкладених кошт≥в - приблизно 10 рок≥в.
«агалом можна зазначити, що варт≥сть реконструкц≥њ 1 кв. метра площ≥ ≥ варт≥сть буд≥вництва 1 кв. м майже однакова ≥ коливаЇтьс¤ в межах 1000-1200 грн. (дл¤ пор≥вн¤нн¤ реконструкц≥¤ побудованих 80-100 рок≥в тому будинк≥в з дерев'¤ними перекритт¤ми обходилас¤ в 4000-5000 грн./кв. м). ќднак Ї дуже тонкий соц≥альний аспект в робот≥ з мешканц¤ми будинк≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають реконструкц≥њ. Ѕагато хто з них не бажаЇ перењжджати в ≥нший район, не хочуть н≥чого м≥н¤ти в своЇму житт≥ (нав≥ть ¤кщо пропонуЇтьс¤ вар≥ант тимчасового в≥дселенн¤ з поверненн¤м у в≥дреставрований будинок). —ьогодн≥ так≥ аспекти також вимагають повноц≥нноњ законодавчо-нормативноњ бази, ¤ка б ч≥тко регламентувала права ≥ обов'¤зки вс≥х стор≥н, ¤к≥ зад≥¤н≥ в процес≥ реконструкц≥њ.
якщо говорити в≥дверто, то програма поки що пробуксовуЇ, але ми розпочали комплексну реформу всього житлово-комунального господарства ≥ спод≥ваЇмось на њњ усп≥шне завершенн¤. «рештою, дл¤ всього потр≥бен час ≥ спри¤тлива економ≥чна ситуац≥¤ в крањн≥. ј вона обов'¤зково буде.
|
|
|
