—айт о строительстве домов и коттеджей

ƒержавна "криша" дл¤ покр≥вл≥
Ѕугера ќ. ƒержавна "криша" дл¤ покр≥вл≥ // янус Ќерухомiсть. 2002. є16. C.20-21

ѕрот¤гом останн≥х рок≥в в ”крањн≥ невпинно зростають обс¤ги буд≥вництва, причому на значно вищому технолог≥чному р≥вн≥. „ас не стоњть на м≥сц≥, тому пост≥йно п≥двищуютьс¤ вимоги до ¤кост≥ буд≥вництва ≥, в≥дпов≥дно, до буд≥вельних матер≥ал≥в. Ѕо тут, безперечно, ≥снуЇ пр¤мий взаЇмозв'¤зок"¤к≥сть буд≥вельних роб≥т значною м≥рою залежить в≥д ¤кост≥ матер≥ал≥в, що використовуютьс¤. јле, безперечно, њх використанн¤ повинно неодм≥нно п≥дпор¤дковуватис¤ встановленим державою правилам, ¤к≥ мають назву " державн≥ буд≥вельн≥ норми (ƒЅЌ).

—аме ц≥ норми дають законне право арх≥текторам, проектантам та буд≥вельникам застосовувати матер≥али, що в них зазначен≥. “аким чином, держава забезпечуЇ належний р≥вень експлуатац≥њ ≥ зокрема, безпеки громад¤н. јдже в≥льне, а часом безв≥дпов≥дальне використанн¤ будь-¤ких матер≥ал≥в, особливо в м≥сц¤х масового скупченн¤ людей, може призвести до непередбачуваних траг≥чних насл≥дк≥в. “ому роль держави ≥ пол¤гаЇ у створенн≥ такого механ≥зму, щоб, спираючись на регул¤тори нормативних акт≥в, споживач житла чи оф≥сного прим≥щенн¤ в результат≥ одержував д≥йсно економ≥чно виг≥дний ≥ техн≥чно безпечний к≥нцевий продукт.

« ≥ншого боку, б≥льш≥сть нин≥ д≥ючих ƒЅЌ≤в були прийн¤т≥ у 70-80-х роках ≥ вже застар≥ли. ¬ них немаЇ великоњ к≥лькост≥ нових дл¤ ”крањни матер≥ал≥в, що виготовл¤ютьс¤ за сучасними зах≥дними технолог≥¤ми. “ому прогресивним кроком у буд≥внич≥й сфер≥ стало затвердженн¤ ƒержбудом зм≥н Ќа 2 до ƒЅЌ ¬.2.6-14-97 " онструкц≥њ будинк≥в ≥ споруд. ѕокритт¤ будинк≥в ≥ споруд", де, нарешт≥, знайшли своЇ м≥сце нов≥тн≥ п≥двищен≥ вимоги до виробництва покр≥вельних матер≥ал≥в та облаштуванн¤ покр≥вель.

“ридц¤ть рок≥в зам≥сть трьох

ѕрийн¤тт¤ зм≥н до ƒЅЌ " результат сп≥льноњ д≥¤льност≥ державних орган≥в ≥ безпосередньо п≥дприЇмств, ¤ким вдалос¤ освоњти виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в на сучасному р≥вн≥. ѕрикладом тому Ї ¬ј“ "—лавутський руберойдовий завод", ¤кий два роки тому повн≥стю переоснастив своЇ виробництво, встановивши нову технолог≥чну л≥н≥ю ≥тал≥йськоњ ф≥рми "Boato" проектною потужн≥стю на р≥к 12 млн.кв.м покр≥вельних та г≥дро≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають кращим заруб≥жним аналогам " так званого Ївроруберойду.

” 2001 роц≥ таких матер≥ал≥в було вироблено майже 6 млн.кв.м. Ќайголовн≥шою перевагою новоњ продукц≥њ Ї терм≥н експлуатац≥њ. якщо дл¤ традиц≥йного картонного руберойду в≥н становить не б≥льше 3-4 рок≥в, то дл¤ Ївроруберойду лише гарантований строк служби " 15 рок≥в, а його практичне використанн¤ може перевищувати «ќ рок≥в.

“ака вражаюча р≥зниц¤, передус≥м, зумовлена певними технолог≥чними особливост¤ми. “радиц≥йний руберойд маЇ за основу картон, на ¤кий наноситьс¤ шар окисленого б≥туму. ѕевна р≥ч, картон " матер≥ал недовгов≥чний, з плином часу швидко п≥ддаЇтьс¤ руйнац≥њ, гниттю. “ому дл¤ виготовленн¤ Ївроруберойду за основу вз¤то склотканину, склополотно або пол≥естр, ¤к≥ практично не руйнуютьс¤, не зм≥нюють з часом своњх х≥м≥чних та ф≥зичних властивостей, ст≥йк≥ до механ≥чних вплив≥в, до навантажень, розт¤г≥в ≥ прокол≥в, х≥м≥чно ст≥йк≥ до агресивних атмосферних опад≥в, не п≥ддаютьс¤ руйнуючому впливу грибк≥в ≥ бактер≥й. р≥м того, б≥тум, що наноситьс¤ зверху не окислений, а модиф≥кований, тобто з в≥дпов≥дними дом≥шками, що значно покращують ¤к≥сн≥ та еколог≥чн≥ характеристики г≥дро≥зол¤ц≥йних та покр≥вельних матер≥ал≥в.

÷≥каво, що дл¤ одержанн¤ тих модиф≥катор≥в можуть усп≥шно використовуватис¤ пол≥мерн≥ в≥дходи " утил≥зован≥ пл¤шки з-п≥д напоњв, одноразовий посуд, дит¤ч≥ ≥грашки, тощо. як св≥дчать фах≥вц≥, така технолог≥¤ Ї ефективною, економ≥чною та еколог≥чною. “ому варто звернути увагу потенц≥йних ≥нвестор≥в на те, що в наш≥й крањн≥ вдосталь вистачаЇ такоњ "сировини" дл¤ того, щоб переробл¤ти њњ в≥дпов≥дним чином ≥ одержувати вкрай необх≥дн≥ ≥ зараз дуже недешев≥ модиф≥катори.

ј поки що дл¤ того, щоб забезпечити в≥дпов≥дну ¤к≥сть покр≥вельних матер≥ал≥в, —лавутський руберойдовий змушений закуповувати ц≥ модиф≥катори у в≥домих заруб≥жних виробник≥в з Ќ≥меччини, ѕольщ≥, ≤тал≥њ, ≤спан≥њ, —Ўј. ’оча не зупин¤Їтьс¤ ≥ процес пошуку в≥тчизн¤них альтернативних зам≥нник≥в цих дом≥шок. “ака сумна обставина не може не в≥дображатис¤ на соб≥вартост≥ такоњ конче необх≥дноњ ≥ дуже важливоњ дл¤ ус≥Їњ нашоњ крањни продукц≥њ.

—ад на даху

«акордонне обладнанн¤, що встановлено на —лавутському руберойдному наст≥льки ун≥версальне, що дозвол¤Ї пост≥йно розширювати асортимент продукц≥њ, ¤ка, до реч≥, нин≥ маЇ номенклатуру " б≥льше 50 тип≥в ≥ марок, њх можна широко застосовувати ¤к дл¤ нового буд≥вництва, так ≥ дл¤ ремонтних роб≥т та реконструкц≥њ найр≥зноман≥тн≥ших об'Їкт≥в.

”весь спектр вироб≥в —лавутського заводу об'Їднано п≥д Їдиною торговою маркою "—ѕќЋ≤", ¤ка вже встигла завоювати пом≥тне м≥сце на ринку ≥ стала синон≥мом стаб≥льно високоњ ¤кост≥. ѕоширенн¤ набули так≥ ун≥версальн≥ матер≥али, ¤к "—ѕќЋ≤мод", "—ѕќЋ≤пласт", "—ѕќЋ≤≥зол", "—ѕќЋ≤еласт", де ¤к модиф≥катор використовуЇтьс¤ атактичний пол≥проп≥лен (јѕѕ) та натуральний компонент " стиролбутад≥Їн-стирольний каучук (—Ѕ—), що забезпечуЇ б≥льш висок≥ експлуатац≥йн≥ характеристики.

¬≥дтепер велик≥ можливост≥ в≥дкриваютьс¤ ≥ дл¤ створенн¤ спец≥альних тип≥в покр≥вл≥, на ¤ких, наприклад, можна, обладнати зелен≥ газони, спортивн≥ майданчики ≥, нав≥ть, автосто¤нку. ƒл¤ цього використовуютьс¤ рулонн≥ матер≥али на м≥цн≥й пол≥еф≥рн≥й основ≥ та з над≥йною г≥дро≥зол¤ц≥Їю.Ќеобх≥дно згадати ≥ новинки, що випускаютьс¤ —лавутським руберойдовим заводом ≥ ¤к≥ не мають аналог≥в в ”крањн≥. ÷е " "«вукотепло≥зол" та "—ѕќЋ≤гонт". "«вукотепло≥зол" може використовуватись ¤к п≥дкладочний шар дл¤ покритт¤ п≥длоги " п≥д паркет, доску, плитку ≥ т.д., та ¤к звуко≥зо-люючу прокладку в буд≥вельних конструкц≥¤х житлових та промислових споруд, що дозвол¤Ї знизити р≥вень ударного шуму на 23 дЅ.

"—ѕќЋ≤гонт" " це покр≥вельна пол≥мерно-б≥тумна, јѕѕ-модиф≥кована черепиц¤ з крупнозернистою посилкою та самоклеючим нижн≥м шаром. “ака черепиц¤ маЇ звукопог-линаюч≥ властивост≥, в≥др≥зн¤Їтьс¤ високою механ≥чною ст≥йк≥стю ≥ може застосовуватис¤ за в≥дсутност≥ покр≥вельноњ вентил¤ц≥њ.

–уберойду " б≥льше 100 рок≥в

ј взагал≥ руберойд маЇ ц≥каву ≥стор≥ю. Ќа —лавутському завод≥ в≥н виробл¤вс¤ ще з к≥нц¤ 19-го стор≥чч¤. «алишки цього матер≥алу були знайден≥ на ¬асильк≥вськ≥й вулиц≥, s будинку, що споруджувавс¤ у 1898 роц≥. ≤ технолог≥¤ його виготовленн¤ за цей час майже не зм≥нилас¤. Ћише певн≥ виробнич≥ процеси, ¤к≥ виконувалис¤ ран≥ше вручну, зам≥нено автоматичним виконанн¤м цих роб≥т.

јле проведена реконструкц≥¤ заводу передбачала не лише закуп≥влю ≥ монтаж новоњ технолог≥чноњ л≥н≥њ, але й ц≥лий комплекс роб≥т, пов'¤заних з навчанн¤м спец≥ал≥ст≥в, розробкою програмного забезпеченн¤, монтажем основного та додаткового обладнанн¤, ремонтом виробничих корпус≥в.

ер≥вництво заводу розум≥ло й те, що створенн¤ сучасного виробництва, пост≥йне розширенн¤ та оновленн¤ асортименту неможливе без створенн¤ власноњ експериментальноњ лаборатор≥њ. «араз вона вже ≥снуЇ, ≥ маЇ, до реч≥, Їдиний в ”крањн≥ апарат штучного стар≥нн¤ (кл≥матичну установку), що дозвол¤Ї моделювати та анал≥зувати зм≥ну техн≥чних параметр≥в покр≥вл≥ при експлуатац≥њ б≥льше 30 рок≥в.

” листопад≥ 2001 року лаборатор≥¤ була акредитована в систем≥ ”кр—≈ѕ–ќ, сер-тиф≥кована в систем≥ ISO 9001, що надаЇ право обслуговувати не т≥льки власне виробництво, а й проводити сертиф≥кац≥йн≥ випробуванн¤ продукц≥њ ≥нших виробник≥в. “епер п≥дприЇмства, що виробл¤ють покр≥вельн≥ матер≥али, " Ѕ≥лицький завод "“еплозвуко≥зол¤ц≥¤", ∆итомирський завод покр≥вельних та ≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в, „ерн≥вецький завод теплозвуко≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в та ≥нш≥ -можуть наочно пересв≥дчитис¤ у перевагах нов≥тн≥х матер≥ал≥в над традиц≥йними.

ѕерспектива

—л≥д зазначити, що саме ремонт ≥ реконструкц≥¤, особливо, в ”крањн≥ Ї найб≥льшою сферою застосуванн¤ Ївроруберойду. јле, на жаль, ∆≈ ам та ≥ншим установам, що ф≥нансуютьс¤ переважно за бюджетн≥ кошти, все ще "виг≥дн≥ше" використовувати традиц≥йний картонний руберойд, мабуть, дл¤ безк≥нечного та малоефективного "латанн¤ д≥рок" на численних авар≥йних покр≥вл¤х. јдже це, за св≥дченн¤ми фах≥вц≥в, надаЇ можлив≥сть залучати додатков≥ кошти на ремонт та утриманн¤ спец≥альних ремонтних бригад. ≤ дарма, що в≥д цього страждають ≥ м≥сцевий бюджет, ≥ мешканц≥.

—под≥ваЇмос¤, що нов≥ ƒЅЌи "перекриють кисень" таким "господар¤м". јдже прийн¤тт¤ нових буд≥вельних норм, ¤к ≥ розум≥нн¤ необх≥дност≥ використанн¤ ¤к≥сних економ≥чних матер≥ал≥в, Ї св≥дченн¤м того, що в ”крањн≥ формуЇтьс¤ клас ефективного власника " не лише приватних ос≥б, а й тих, хто займаЇ державну посаду. —аме так≥ люди перед тим, ¤к в≥ддавати накази ≥ розпор¤дженн¤, спроможн≥ зрозум≥ти проблему, а пот≥м прийн¤ти ефективне р≥шенн¤, ¤ке буде найб≥льш доц≥льним та виг≥дним ¤к дл¤ держави, так ≥ дл¤ б≥льшост≥ њњ громад¤н, ≥ спр¤моване на виробництво в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ високоњ ¤кост≥.