—айт о строительстве домов и коттеджей

Ќад≥йна покр≥вл¤
—ербенко ¬. Ќад≥йна покр≥вл¤ // ”р¤довий кур'Їр . . 30 ма¤ 2002 (є 97) . —. 7

«даЇтьс¤, крилатий висл≥в "≥де дощ " тече покр≥вл¤" нарешт≥, в≥дходить у минуле. «м≥ни, внесен≥ до державних буд≥вельних норм (ƒ≈Ќ) на покритт¤ будинк≥в ≥ споруд, нещодавно затверджен≥ ƒержбудом ”крањни, ставл¤ть п≥двищен≥ вимоги до виробництва покр≥вельних матер≥ал≥в та облаштуванн¤ покр≥вель. јдже н≥ дл¤ кого не секрет, що сотн≥ тис¤ч дах≥вок у наш≥й крањн≥ вкрит≥ морально й ф≥зично застар≥лими матер≥алами. ѕлоща покр≥вель, що потребуЇ ремонту або зам≥ни, становить величезну цифру з багатьма нул¤ми. “ому пожвавленн¤ украњнськоњ економ≥ки, ¤ке спостер≥гаЇтьс¤ останн≥м часом, даЇ над≥ю на пол≥пшенн¤ ситуац≥њ.

—учасне буд≥вництво нин≥ важко у¤вити без нов≥тн≥х покр≥вельних матер≥ал≥в. ” достатньо широкому асортимент≥ њх виробництво налагоджене ≥ в ”крањн≥. Ѕ≥льш≥сть з них усп≥шно конкуруЇ з продукц≥Їю в≥домих Ївропейських ф≥рм. —п≥вв≥дношенн¤ ≥мпортних та в≥тчизн¤них покр≥вельних матер≥ал≥в на ринку поступово зб≥льшуЇтьс¤ на користь в≥тчизн¤них.

ѕроте ≥снуЇ чимало ¤к об'Їктивних, так ≥ суб'Їктивних причин, коли в≥тчизн¤н≥ буд≥вельн≥ матер≥али не знаход¤ть належного застосуванн¤ у буд≥вництв≥. ѕроектн≥ та буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ часто з незрозум≥лих причин в≥ддають перевагу ≥мпортним матер≥алам, хоча в≥тчизн¤н≥ за р¤дом характеристик не лише не поступаютьс¤, а нав≥ть перевищують њх, при цьому Ї значно дешевшими. ÷е передус≥м негативно позначаЇтьс¤ на розвитку п≥дприЇмств та освоЇнн≥ нових вид≥в продукц≥њ.

„имало труднощ≥в створювала неврегульована нормативна база. “ак, державн≥ буд≥вельн≥ норми в частин≥ "ѕокритт¤ будинк≥в ≥ споруд" не в≥дбивали сучасного стану виробництва в≥тчизн¤них покр≥вельних матер≥ал≥в. ўоб зм≥нити ситуац≥ю на краще, кер≥вництво державноњ корпорац≥њ "”крбудматер≥али" виступило з ≥н≥ц≥ативою перегл¤нути д≥юч≥ норми на проектуванн¤, буд≥вництво ≥ реконструкц≥ю житлових та промислових об'Їкт≥в щодо њх покритт¤. “ака робота проведена ƒержбудом ”крањни.

як зазначив голова корпорац≥њ јнатол≥й Ѕезух, внесен≥ зм≥ни в≥дкривають ширш≥ можливост≥ дл¤ застосуванн¤ нових покр≥вельних матер≥ал≥в в≥тчизн¤ного виробництва, серед ¤ких найпом≥тн≥шою Ї продукц≥¤ ¬ј“ "—лавутський руберойдовий завод". ” 2000 роц≥ тут реал≥зовано ун≥кальний дл¤ промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в ≥нновац≥йний проект " створено повн≥стю автоматизоване виробництво на основ≥ технолог≥чного комплексу ≥тал≥йськоњ ф≥рми "Boato" проектною потужн≥стю 12 млн. кв. м покр≥вельних та г≥дро≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в на р≥к. ÷е даЇ змогу повн≥стю забезпечувати державну програму житлового буд≥вництва високо¤к≥сною продукц≥Їю та розв'¤зувати проблему облаштуванн¤ покр≥вель вже ≥снуючих споруд, реконструкц≥ю ¤ких затверджено ур¤довими р≥шенн¤ми.

ћинулого року завод випустив майже 6 млн. кв. м Ївроруберойду, що майже вдв≥ч≥ б≥льше пор≥вн¤но з 2000 роком. ¬≥дпов≥дно зр≥с асортимент продукц≥њ " нал≥чуЇтьс¤ майже 60 найменувань. “ехнолог≥¤ виробництва передбачаЇ одержанн¤ сучасних рулонних покр≥вельних матер≥ал≥в. ¬исоко¤к≥сн≥ модиф≥катори, що закуповуютьс¤ у в≥домих заруб≥жних ф≥рм, та повна автоматизац≥¤ виробничого процесу дозвол¤ють отримувати продукц≥ю стаб≥льноњ ¤кост≥. ѕоширенн¤ набули так≥ ун≥версальн≥ матер≥али ¤к "—пол≥мод", "—пол≥пласт", "—пол≥≥зол", "—пол≥еласт".

ѕор≥вн¤но з традиц≥йними вони мають р¤д суттЇвих переваг: б≥льш економ≥чн≥ (один шар Ївроруберойду зам≥нюЇ 4-5 шар≥в традиц≥йного) та зручн≥ у застосуванн≥.

" «вичайно, нов≥ матер≥али дорожч≥, " каже начальник управл≥нн¤ пол≥мерних матер≥ал≥в корпорац≥њ "”крбудматер≥али" ќлег —тог≥н. " ј коли, врахувати, що покр≥вл¤ з них слугуватиме не три " чотири роки, ¤к ран≥ше, а б≥льш ¤к «ќ рок≥в без будь-¤кого ремонту, то ви¤витьс¤, що кошт≥в на нењ витрачено набагато менше.

«начн≥ перспективи дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ буд≥вельних роб≥т в≥дкриваютьс¤ ≥ з початком виробництва на —лавутському руберойдовому завод≥ "«вукотепло≥золу". ћ'¤кий рулонний матер≥ал завтовшки 3-5 мм у дес¤ть раз≥в ефективн≥ший за досить жорстк≥ в ≥зол¤ц≥йному план≥ матер≥али, ¤к≥ й дос≥ закладаютьс¤ проектними орган≥зац≥¤ми ¤к звуко≥зол¤ц≥йн≥.

ѕродукц≥¤ —лавутського руберойдового заводу, користуЇтьс¤ попитом не лише в ”крањн≥, а й у Ѕ≥лорус≥, ћолдов≥, крањнах Ѕалт≥њ, –ос≥њ. Ќайближчим часом надходитиме вона ≥ до ѕольщ≥. ¬одночас створюютьс¤ умови дл¤ пр≥оритетного забезпеченн¤ в≥тчизн¤ного ринку високо¤к≥сними матер≥алами власного виробництва. ер≥вництво корпорац≥њ "”крбудматер≥али" вважаЇ за доц≥льне введенн¤ квот на ≥мпорт покр≥вельних матер≥ал≥в з –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥, що перебувають у зон≥ в≥льноњ торг≥вл≥ з ”крањною, та зб≥льшенн¤ митних тариф≥в на њх ≥мпорт з ≥нших крањн.

¬ажливим Ї те, щоб державн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ провод¤ть тендери на виконанн¤ буд≥вельних роб≥т, дотримувалис¤ вимог «акону ”крањни "ѕро закуп≥влю товар≥в, роб≥т, послуг за державн≥ кошти", де на законодавчому р≥вн≥ визначено пр≥оритетне право на використанн¤ буд≥вельних матер≥ал≥в в≥тчизн¤ного виробництва.

ƒосв≥д —лавутського руберойдового заводу св≥дчить ≥ про те, що потр≥бно в≥дновити пор¤док формуванн¤ та використанн¤ галузевих ≥нновац≥йних фонд≥в, зв≥льнити в≥д оподаткуванн¤ кошти, що надход¤ть у вигл¤д≥ ≥нвестиц≥йних зобов'¤зань ¤к ≥ноземних, так ≥ в≥тчизн¤них, а також зв≥льнити в≥д надм≥рних митних тариф≥в комплексне технолог≥чне устаткуванн¤ дл¤ виробництва буд≥вельних матер≥ал≥в, що надходить у вигл¤д≥ ≥нвестиц≥йних зобов'¤зань.