|
|
—татьи о строительстве >> —тройматериалы - ќбзоры >> ќпор¤джувальна вертикаль |
ќпор¤джувальна вертикаль
—тожар Ћ. ќпор¤джувальна вертикаль // √алицьк≥ контракти . . 7 июн¤ 1999 (є 23) . —. 33-35
“орговц≥ будматер≥алами спец≥ал≥зуютьс¤ ≥ в≥д гурту переход¤ть до роздробу
риза кризою, але й нин≥ лише в столиц≥ можна нарахувати близько 1000 ф≥рм, ¤к≥ довол≥ усп≥шно торгують р≥зноман≥тними будматер≥алами. —екрет усп≥ху - у вм≥нн≥ передбачати зм≥ни в настро¤х ринку ≥ вчасно реагувати на них. «окрема, практика св≥дчить, що виконати забаганки найпримхлив≥шого споживача, водночас п≥двищивши ц≥нову конкурентоспроможн≥сть власноњ продукц≥њ, нин≥ дозвол¤Ї вертикальна спец≥ал≥зац≥¤ торгових компан≥й у вузьких товарних сегментах строкатого буд≥вельного ринку
ƒосв≥д л≥дер≥в також п≥дказуЇ: в умовах "охолодженн¤" ринковоњ кон'юнктури п≥дтримати продаж≥ почасти вдаЇтьс¤ за рахунок освоЇнн¤ нових рег≥он≥в. ј гнучкост≥ в робот≥ оптовикам додаЇ власна крамничка з недорогим ходовим товаром, в куп≥вл≥ ¤кого споживач не в≥дмовить соб≥ й в умовах п≥сл¤кризовоњ депрес≥њ.
” ц≥новому протисто¤нн≥ виручаЇ спец≥ал≥зац≥¤
¬исока конкуренц≥¤ на ринку будматер≥ал≥в та ослаблений кризою попит не дозвол¤ють продавц¤м розраховувати на висок≥ прибутки. ƒл¤ багатьох п≥дприЇмц≥в прибуток у межах 10-15% вважаЇтьс¤ пристойним, хоча один-два роки тому рентабельн≥сть оптовоњ торг≥вл≥ була вдв≥ч≥ вищою.
ўе одна ≥стотна особлив≥сть сьогоденн¤ - спец≥ал≥зац≥¤. якщо в минул≥ роки активно розвивалис¤ ф≥рми-продавц≥, ¤к≥ охоплювали широкий спектр матер≥ал≥в, створюючи своЇр≥дн≥ буд≥вельн≥ супермаркети, то тепер - усе навпаки. Ѕ≥льш≥сть оптовик≥в скоротили асортимент до 1-2 вид≥в буд≥вельних матер≥ал≥в.
—учасн≥ торговельн≥ ф≥рми п≥шли шл¤хом вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ, бо приваблювати кл≥Їнта лише великим вибором товару на склад≥ дедал≥ складн≥ше, та й дорожче. —поживач≥ вже в≥ддають перевагу не тим ф≥рмам, у ¤ких багатий виб≥р ус≥л¤ких товар≥в, а радше тим, у ¤ких широкий спектр продукц≥њ певного виду (наприклад п≥дв≥сних стель, керам≥чноњ плитки, фарби). р≥м того, ≥ в ц≥нов≥й конкуренц≥њ спец≥ал≥зован≥ ф≥рми мають б≥льш≥ можливост≥. ј це - плюс в умовах, коли дедал≥ б≥льше оператор≥в ринку у боротьб≥ за кл≥Їнта "скидають" ц≥ну, жертвуючи власними прибутками.
ќптовик тепер торгуЇ вроздр≥б
ƒл¤ торговц≥в будматер≥алами сьогодн≥ "життЇдайними" Ї лише велик≥ м≥ста: ињв, ’арк≥в, ƒонецьк, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤. јле й на цих потужних ринках за де¤кими найменуванн¤ми буд≥вельних матер≥ал≥в продаж≥ скоротилис¤ приблизно на 40%-50%. «меншилис¤ обс¤ги реал≥зац≥њ - ф≥рми-оптовики почали торгувати вроздр≥б. ¬≥ддавати товар п≥д реал≥зац≥ю стало невиг≥дним. “ож характерна особлив≥сть сучасного ринку буд≥вельних матер≥ал≥в - зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ спец≥ал≥зованих ф≥рмових магазин≥в.
Ќа думку фах≥вц≥в, мати власний магазин - виг≥дн≥ше, н≥ж вдаватис¤ до послуг торговельних точок р≥зних господарських магазин≥в чи в≥дд≥л≥в. р≥м того, власна крамниц¤ дозвол¤Ї гнучко маневрувати пропозиц≥Їю, швидко пристосовуючись до примх попиту, та оперативно зм≥нювати ц≥ни п≥д час сезонних розпродаж≥в ≥ в умовах значних курсових коливань нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. —аме мережа власних магазин≥в у р≥зних рег≥онах дозволила багатьом операторам ринку зберегти б≥льш-менш стаб≥льн≥ продаж≥. «вичайно, ¤кщо з широкого розмањтт¤ буд≥вельного асортименту на њхн≥ прилавки потрапив товар, що й за нин≥шн≥х посткризових час≥в маЇ стаб≥льний попит.
Ќедорог≥ фарби: дуже потр≥бна р≥ч
Ћакофарбовий бум, що спостер≥гавс¤ в 1997-1998 роках, дещо притих. ѕроте сам ринок не втратив комерц≥йноњ привабливост≥ - принаймн≥, за п≥драхунками експерт≥в, середн≥й тижневий виторг магазин≥в, що спец≥ал≥зуютьс¤ на фарб≥ та лаках, становить близько 2-5 тис. грн. ј от структура попиту зм≥нилась. –инок, ≥ нин≥ спроможний поглинути загалом до 100 тис. т фарби на р≥к (лише столиц¤ використовуЇ понад 3 тис. т лак≥в та фарби щороку), став чутлив≥шим до ц≥ни пропонованого товару.
якщо ран≥ше продукц≥¤ з Ќ≥меччини, Ўвец≥њ, јнгл≥њ, ѕольщ≥, „ех≥њ, Ѕолгар≥њ, “уреччини, ≈стон≥њ та ≥нших крањн швидко набирала попул¤рност≥, впевнено в≥дт≥сн¤ючи лакофарби 30-ти в≥тчизн¤них виробник≥в, то нин≥ ц≥кав≥сть до недорогого украњнського товару в≥дновлюЇтьс¤. « широкого ц≥нового д≥апазону - $1-80 за 1 л≥тр (залежно в≥д виробника, призначенн¤ фарби, њњ ¤кост≥) - найб≥льший попит на дешеву в≥тчизн¤ну продукц≥ю. ќбс¤ги ≥мпортних поставок в ”крањну ≥стотно зменшились ще й тому, що ≥ноземн≥ компан≥њ-постачальники п≥сл¤ ос≥нньоњ кризи в≥ддають перевагу робот≥ за принципом "вранц≥ - грош≥, ввечер≥ - ст≥льц≥". ¬ результат≥ б≥льш≥сть в≥тчизн¤них ≥мпортер≥в або взагал≥ припинили поставки з-за кордону, або пропонують покупцев≥ товар з≥ старих запас≥в.
якщо умовно розд≥лити фарби на два основн≥ види: внутр≥шнього та зовн≥шнього застосуванн¤, то фарби дл¤ внутр≥шн≥х роб≥т утримують 85-в≥дсоткову частку у загальних обс¤гах продаж≥в, на фасадн≥ - припадаЇ 15%. —еред фарб дл¤ внутр≥шн≥х роб≥т найб≥льший попит - на вододисперс≥йн≥ (водоемульс≥йн≥) фарби. ј от ол≥йн≥, на думку фах≥вц≥в, ¤к продукц≥¤ вчорашнього дн¤ невдовз≥ можуть взагал≥ полишити ринок. Ќайб≥льш в≥дом≥ в≥тчизн¤ному споживачев≥ лаки та фарби таких торговельних марок, ¤к AKZO NOBEL (Ўвец≥¤), TIKKURILA (‘≥нл¤нд≥¤), ICI (јнгл≥¤), CAPAROL, DUFA, CLASURIT, JOBI, SIKO, MIPA (Ќ≥меччина), LANDORA, BEKERS (Ўвец≥¤), VIVA COLOR (≈стон≥¤), SPS (√олланд≥¤). —аме вони й мають найб≥льший попит пор≥вн¤но з ≥ншими ≥мпортними аналогами.
ƒумка фах≥вц¤:
√алина ¬ќ¬ , менеджер з продаж≥в ф≥рми GR line
ќ—ќЅЋ»¬»… ѕќѕ»“ - Ќј ‘ј—јƒЌ≤ ‘ј–Ѕ»
ћи пропонуЇмо покупцев≥ великий виб≥р лакофарбовоњ продукц≥њ. ѕом≥тили, що останн≥м часом особливий попит - на фасадн≥ та р≥зноман≥тн≥ алк≥дн≥ фарби. Ќатом≥сть менше стали купувати дорогих акрилових фарб, хоча це дуже ¤к≥сна продукц≥¤.
¬≥дчули ми ≥ те, що в≥тчизн¤ний виробник почав випускати ширший асортимент лакофарбовоњ продукц≥њ. ј буд≥вельн≥ компан≥њ зм≥нили своЇ ставленн¤ до ≥мпортних фарб ≥ почали брати дешевшу в≥тчизн¤ну, хоча й серед ≥мпортноњ продукц≥њ трапл¤Їтьс¤ недорога. як правило, сьогодн≥шн≥й кл≥Їнт - той, хто ран≥ше вже купував у нас фарбу. …ого влаштовуЇ ≥ ц≥на, ≥ ¤к≥сть.
ƒешеве ≥мпортне утепленн¤ подалос¤ в рег≥они
ѕерспективним вигл¤даЇ ринок тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в. ўороку украњнц≥ використовують понад 600-700 тис. куб. м р≥зноман≥тних утеплювач≥в. «окрема тор≥к загалом в ”крањну ввезли ≥ноземних ≥ виробили тут тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в на суму понад $20 млн. ‘ах≥вц≥ переконан≥: потреби в ц≥й продукц≥њ надал≥ т≥льки зростатимуть за рахунок ¤к новобудов, так ≥ реконструкц≥њ на¤вного житлового фонду.
“ож, попри досить високу конкуренц≥ю (кожен з оператор≥в прагне в≥дразу "застовпити" за собою д≥л¤ночку на перспективу) у цьому сегмент≥ буд≥вельного ринку, м≥сц¤ поки що стаЇ на вс≥х. —ьогодн≥ лише в иЇв≥ - понад 50 ф≥рм, ¤к≥ зупинили св≥й виб≥р на комерц≥њ з тепло≥зол¤ц≥йними матер≥алами. ≤ обс¤ги ≥мпорту, ¤сна р≥ч, дос≥ зростали швидкими темпами. Ќаприклад, обс¤ги поставок тепло≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в компан≥Їю Isover Oy пор≥вн¤но з 1995 роком зросли майже у 8 раз≥в (за даними представництва Isover Oy в ”крањн≥).
р≥м в≥тчизн¤них, на ринку головним чином представлено матер≥али з≥ скло- та м≥неральноњ вати виробництва ‘≥нл¤нд≥њ, ƒан≥њ, ѕольщ≥, –ос≥њ та ≥нших крањн. Ќайб≥льш в≥дома продукц≥¤ ф≥рм Isover Oy, Parok (‘≥нл¤нд≥¤), концерну Pflaiderer (Ќ≥меччина, в ”крањн≥ - п≥д маркою URSA), компан≥њ Rockwool-Polska. ўоб пожвавити збут своЇњ продукц≥њ, частина ф≥рм-продавц≥в "п≥шла в люди" - зам≥сть того, щоб розширювати склади в иЇв≥, почали в≥дкривати њх у рег≥онах.
Ќаприклад, доч≥рнЇ п≥дприЇмство компан≥њ "ѕфлайдерер-„удово" ран≥ше 90% продукц≥њ реал≥зовувало з кињвських склад≥в ≥ лише 10% - з рег≥ональних. —ьогодн≥ 60% тепло≥зол¤ц≥њ продаЇтьс¤ з≥ столичного центрального складу, 30% - з рег≥ональних склад≥в та через дилер≥в, решта - через торговельн≥ точки.
¬исока конкуренц≥¤ позначилась на ц≥нах: ≥мпортний матер≥ал дешевший в≥д в≥тчизн¤ного. Ќижн¤ планка роздр≥бних ц≥н опустилась до $1,4-1,5 долар≥в за 1 кв. м. “а, на думку де¤ких фах≥вц≥в, ц≥нова конкуренц≥¤ вичерпуЇ своњ можливост≥. «ах≥дним компан≥¤м, що збираютьс¤ залишатис¤ на перспективному ринку, доведетьс¤ п≥ти на ризик: в≥дкрити виробництво сучасних утеплювач≥в на украњнських п≥дприЇмствах.
ƒумка фах≥вц¤:
™вген ѕЋ≈— јЌќ¬—№ »…, менеджер з продаж≥в ф≥рми "–ус ≥нформ"
≤ ѕ–ќƒј¬≈÷№, ≤ ¬»–ќЅЌ» «Ќ»∆”ё“№ ÷≤Ќ»
ѕор≥вн¤но з минулим роком ситуац≥¤ на ринку утеплювач≥в значно зм≥нилас¤. ћайже вс≥м в≥тчизн¤ним п≥дприЇмц¤м далас¤ взнаки серпнева криза: ¤к≥сна продукц≥¤ ви¤вилась задорогою дл¤ споживача, тимчасом ¤к дешевий низько¤к≥сний товар, що нелегальними шл¤хами потрапл¤Ї на ринок, привабив покупц¤.
ўоб реал≥зовувати свою ¤к≥сну продукц≥ю, компан≥¤ мусила знизити ц≥ни ≥ вимагати того ж в≥д заводу-виробника. —ьогодн≥ головн≥ кл≥Їнти - фах≥вц≥ в галуз≥ буд≥вництва, ¤к≥ виконують велик≥ обс¤ги буд≥вельних роб≥т. Ќаселенн¤ ще пов≥льно купуЇ ≥мпортний утеплювач. ќднак загалом цей будматер≥ал знаходить свого покупц¤ ≥ в найближчому майбутньому матиме високий попит. јдже дуже активно розвиваЇтьс¤ каркасне буд≥вництво, модульн≥ будинки, спорудженн¤ ¤ких неможливе без сучасних утеплювач≥в.
ўом≥с¤ц¤ - 5-20 тис. кв. м фальшстель
ѕ≥дв≥сних стель (фальшстель) тор≥к ввезли в ”крањну на суму понад $7,5 млн. ” иЇв≥ ними торгують понад 5 дес¤тк≥в ф≥рм, ¤к≥ пропонують продукц≥ю з „ех≥њ, ѕольщ≥, Ќ≥меччини, —Ўј, ≤тал≥њ, ‘ранц≥њ, √олланд≥њ та ≥нших крањн. Ќайб≥льш широко представлен≥ в ”крањн≥ технолог≥њ з м≥нераловатних плит (јRMSTRONG, AMF THERMATEX, USG) та г≥псокартонн≥ системи (RIGIPS, KNAUF та де¤к≥ ≥нш≥). Ћ≥дер серед найдорожчих нат¤жних стель - французька ф≥рма BARRISOL; представлен≥ на ринку також французьк≥ нат¤жн≥ стел≥ EXTEZO та голландськ≥ PLAMEKO.
Ќараз≥ ф≥рмам вдаЇтьс¤ продавати в≥д 5 до 20 тис. кв. м п≥дв≥сних стель на м≥с¤ць. ” рег≥онах реал≥зац≥¤ значно пов≥льн≥ша, н≥ж у великих м≥стах. ƒаЇтьс¤ взнаки нестача кошт≥в, та й реклама не завжди доходить сюди. ќднак фах≥вц≥ вважають, що реал≥зац≥¤ ц≥Їњ продукц≥њ в рег≥онах маЇ перспективи.
¬≥дстаЇ попит на найдорожч≥ фальшстел≥ - нат¤жн≥. ¬≥дпов≥дно й реал≥зац≥¤ скоротилас¤ в дек≥лька раз≥в. ≤ зрозум≥ло чому: по-перше, цей товар дл¤ багатьох усе ж таки - новинка. ѕо-друге, в≥н довол≥ дорогий ($40-100 за 1 кв. м, а ц≥на на окрем≥ види перевищуЇ $200 за 1 кв. м) - не кожна ф≥рма ризикне такий реал≥зовувати. ” иЇв≥ ризикових ф≥рм - не б≥льше дес¤тка. ¬т≥м, ¤к правило, дл¤ них це не основний товар. Ѕ≥льш≥сть компан≥й просто зайн¤ли цю н≥шу в розрахунку на майбутн≥й прогнозований п≥к нат¤жних стель, ¤ким тод≥ зможуть скористатис¤ в числ≥ перших. ј поки що задовольн¤ютьс¤ скромними м≥с¤чними продажами: в≥д 100 до 250 кв. м.
ƒумка фах≥вц¤:
ќльга ќћ≈Ћ№яЌ≈Ќ ќ, комерц≥йний директор ф≥рми "”крбудсерв≥с"
–»Ќќ ѕ–ќѕќЌ”™ –≈јЋ№Ќ≤ ÷≤Ќ»
"”крбудсерв≥с" не перший р≥к торгуЇ п≥дв≥сними стел¤ми, г≥псокартонними системами, панел¤ми. –инок г≥псокартону нараз≥ розвиваЇтьс¤ прискореними темпами. ћатер≥ал, що ще 3 роки тому був взагал≥ малов≥домим, використовують дедал≥ активн≥ше. омпан≥¤м-продавц¤м заважаЇ розгорнути торгову д≥¤льн≥сть на повну силу х≥ба що складна економ≥чна ситуац≥¤ в крањн≥.
” цьому сегмент≥ буд≥вельного ринку пом≥тна тенденц≥¤ до зменшенн¤ ц≥н: ще п≥втора-два роки тому вони були вищими на 10-12%. ÷ей факт св≥дчить про те, що ринок нарешт≥ стаб≥л≥зувавс¤ ≥ пропонуЇ покупцев≥ реальн≥ ц≥ни.
ќсел¤ - не оф≥с: њй паркет пасуЇ
“ор≥к було використано понад 20 млн кв. м р≥зних вид≥в матер≥ал≥в дл¤ п≥длоги. ѕокупц≥ вже, здаЇтьс¤, побачили все, ≥ тепер њх не здивувати ≥ноземними новинками: суперст≥йким до стиранн¤ паркетом чи л≥нолеумом. “а не вс≥ з них за ремонтом у оф≥с≥ встигли переобладнати п≥длогу у себе вдома, тож роботи у продавц≥в досить.
омпан≥њ, що реал≥зують матер≥али дл¤ п≥длоги, в≥дзначають зменшенн¤ обс¤г≥в продаж≥в дл¤ комерц≥йних прим≥щень (оф≥с≥в, магазин≥в, кафе тощо). ѕрим≥ром, за даними ф≥рми "—канд≥", попит на комерц≥йн≥ покритт¤ дл¤ п≥длоги зменшивс¤ приблизно в 5 раз≥в. ‘ах≥вц≥ по¤снюють це тим, що в пер≥од економ≥чноњ нестаб≥льност≥ в крањн≥ п≥дприЇмц≥ просто не розвивають комерц≥йний б≥знес.
¬одночас б≥льше уваги прид≥л¤ють власн≥й осел≥, робл¤ть кап≥тальний або традиц≥йний плановий ремонт. ” зв'¤зку з цим останн≥м часом пом≥тно зр≥с попит на паркет - заможний кл≥Їнт в≥ддаЇ перевагу натуральним матер≥алам. ѕереважна б≥льш≥сть паркету (близько 70%) маЇ Ївропейське походженн¤: крањни —кандинав≥њ (Ўвец≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤), Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ѕольща; Ї паркет ≥ з б≥льш в≥ддалених крањн - —Ўј, анади.
”т≥м, ≥ л≥нолеум утримуЇ за собою близько 20-25% ринку матер≥ал≥в дл¤ п≥длоги. ќсновн≥ крањни, ¤к≥ постачають цей товар в ”к |
|
|
