|
|
—татьи о строительстве >> ѕроектирование и информатизаци¤. >> –оль проектуванн¤ в ≥нвестиц≥йному поцес≥ |
–оль проектуванн¤ в ≥нвестиц≥йному поцес≥
‘едоренко ¬. ƒенисенко ћ. –оль проектуванн¤ в ≥нвестиц≥йному поцес≥ . Ѕудмайстер 2003 є1/2 C. 30-31
“ривала практика анал≥зу проектно-кошторисноњ документац≥њ експертно-контрольними установами св≥дчить, що пол≥пшенн¤ проектних р≥шень спри¤Ї п≥двищенню орган≥зац≥йно-техн≥чного р≥вн¤ буд≥вельного виробництва, скороченню терм≥н≥в, зниженню вартост≥ буд≥вництва й п≥двищенню на ц≥й основ≥ ефективност≥ асигнованих кошт≥в.
¬ оц≥нц≥ впливу проектно-кошторисноњ справи на тривал≥сть ≥нвестиц≥йного процесу ≥стотним Ї визначенн¤ пон¤тт¤, що ж Ї к≥нцевою продукц≥Їю проектувальник≥в: розроблений проект чи п≥дсумковий результат, отриманий при реал≥зац≥њ' проекту.
¬≥дпов≥дно до вимог нормативних акт≥в останн≥х рок≥в про склад ≥ пор¤док розробки проектно-кошторисноњ документац≥њ на буд≥вництво, зокрема, ƒержавних буд≥вельних норм (ƒЅЌ) ј.2.2-3-97, проектн≥ орган≥зац≥њ мають забезпечувати:
- реал≥зац≥ю дос¤гнень науки, техн≥ки ≥ передового в≥тчизн¤ного й закордонного досв≥ду дл¤ того, щоб побудован≥ чи реконструйован≥ п≥дприЇмства п≥д час введенн¤ њх у д≥ю були техн≥чно передовими ≥ забезпечували випуск продукц≥њ високоњ ¤кост≥ в≥дпов≥дно до науково обгрунтованих норматив≥в по витратах прац≥, сировини, матер≥ал≥в ≥ паливно-енергетичних ресурс≥в;
- високу ефективн≥сть кап≥тальних вкладень й ≥нш≥ техн≥чн≥, м≥стобуд≥вн≥ та еколог≥чн≥ показники.
ѕер≥од реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних програм поки що досить тривалий, що в ринкових умовах господарюванн¤ значно ускладнюЇ основне завданн¤ проектувальник≥в.
Ќайчаст≥ше в галуз≥ техн≥ки й буд≥вництва зустр≥чаЇтьс¤ терм≥н ¬Ђпроект¬ї, до складу ¤кого вход¤ть кресленн¤ споруди, машини, схеми технолог≥чних процес≥в тощо.
” кап≥тальному буд≥вництв≥ широко використовуЇтьс¤ пон¤тт¤ ¬Ђпроектно-кошторисна документац≥¤¬ї, пор¤док ¤коњ визначаЇтьс¤ ƒЅЌ ј.2.2-3-97 ¬Ђ—клад, пор¤док розробленн¤, погодженн¤ та затвердженн¤ проектноњ документац≥њ дл¤ буд≥вництва¬ї. « 1980 р. нормативними документами з плануванн¤ було встановлено пон¤тт¤ ¬Ђпроектна продукц≥¤¬ї, до ¤коњ в≥днос¤тьс¤ ус≥ види роб≥т, виконан≥ проектними орган≥зац≥¤ми з ус≥х джерел ф≥нансуванн¤, тобто ус≥ види проектних роб≥т та ≥нженерних послуг, включен≥ в тематичний план проектноњ орган≥зац≥њ й затверджен≥ у встановленому пор¤дку.
ќтже, до проектноњ продукц≥њ належать авторський нагл¤д, комплектац≥¤ буд≥вництв устаткуванн¤м силами проектних орган≥зац≥й, виконанн¤ функц≥й головних ≥ територ≥альних проектних орган≥зац≥й, генеральноњ проектноњ орган≥зац≥њ (починаючи з 1987 p.), а в≥дтак, ≥ участь (наданн¤ ≥нженерних послуг) у пусконалагоджувальних роботах, в освоЇнн≥ проектних показник≥в побудованих об'Їкт≥в. “обто пон¤тт¤ ¬Ђпроектна продукц≥¤¬ї маЇ комплексний ≥ складний характер.
Ѕагатоц≥льову д≥¤льн≥сть проектних орган≥зац≥й в ≥нвестиц≥йному процес≥ показано на рисунку, що наводитьс¤ нижче.
ƒо традиц≥йних в≥днос¤тьс¤ етапи д≥¤льност≥ проектних орган≥зац≥й: III, 111-1, ≤≤≤-2, III-3, ѕ≤-5. ≈тап ѕ≤-4: замовленн¤ обладнанн¤, вироб≥в ≥ матер≥ал≥в - в≥дносно новий у д≥¤льност≥ проектних орган≥зац≥й, властивий генеральним проектувальникам. ”часть проектних орган≥зац≥й в етапах IV, V, VI залишаЇтьс¤ в багатьох випадках факультативною, особливо в етапах V ≥ VI.
ѕ≥д час анал≥зу реальних функц≥й, виконуваних генеральними проектувальниками, визначилис¤ нев≥дпов≥дност≥ м≥ж функц≥¤ми й завданн¤ми, з одного боку, ≥ планово-економ≥чною та ф≥нансовою д≥¤льн≥стю - з ≥ншого.
“ак, частина роб≥т передпроектного, проектного ≥ п≥сл¤проектного пер≥оду, обумовлених у д≥ючих нормативних документах, ≥, насамперед, у ƒЅЌ ј.2.2-3-97, а також у загальн≥й частин≥ ¬Ђ«б≥рника ц≥н на проектно-вишукувальн≥ роботи¬ї, не в≥дображен≥ в методичних вказ≥вках з плануванн¤ проектно-вишукувальних роб≥т, тому дуже сп≥рним Ї њхнЇ виконанн¤ та ф≥нансуванн¤ в систем≥ кап≥тального буд≥вництва.
јнал≥з показуЇ, що у зв'¤зку ≥з сформованими структурами проектних орган≥зац≥й, методами плануванн¤, ф≥нансуванн¤ й непогодженост≥ нормативних акт≥в участ≥ проектних орган≥зац≥й у кап≥тальному буд≥вництв≥ проектне виробництво ¤к п≥дгалузь буд≥вництва випускаЇ р≥зновиг≥дну продукц≥ю. ѕри цьому до числа невиг≥дноњ дл¤ проектувальник≥в продукц≥њ в≥днос¤тьс¤ роботи з≥ складанн¤ техн≥ко-економ≥чних обгрунтувань ≥нвестиц≥й, зд≥йсненн¤ генерального проектуванн¤, комплектац≥њ будов устаткуванн¤м, авторського нагл¤ду, наданн¤ техн≥чноњ допомоги буд≥вельно-монтажним орган≥зац≥¤м, участь у пусконалагоджувальних роботах ≥ освоЇнн≥ проектних потужностей. –≥зновиг≥дн≥сть негативно впливаЇ ¤к на ¤к≥сть, ритм буд≥вельного виробництва й освоЇнн¤ виробничих потужностей, так ≥ загалом на ефективн≥сть ≥нвестиц≥й.
ѕроектно-вишукувальн≥ орган≥зац≥њ можна розд≥лити на два основн≥ типи:
- проектн≥ (вишукувальн≥) орган≥зац≥њ, що зд≥йснюють виробничо-господарську д≥¤льн≥сть з виконанн¤ проектних, вишукувальних, нормативних та ≥нших роб≥т, необх≥дних дл¤ забезпеченн¤ кап≥тального буд≥вництва ≥ впровадженн¤ в д≥ю виробничих потужностей ≥ основних фонд≥в;
- конструкторськ≥, проектно-конструкторськ≥ й технолог≥чн≥ орган≥зац≥њ, що працюють над створенн¤м економ≥чних, прогресивних вироб≥в ≥ технолог≥чних процес≥в та ¤комога швидшим освоЇнн¤м њх в економ≥ц≥, тобто, т≥, що розробл¤ють документац≥ю, необх≥дну при створенн≥ проект≥в дл¤ кап≥тального буд≥вництва.
ѕроектн≥ орган≥зац≥њ першого типу, у свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на: головн≥, генеральн≥, галузев≥, спец≥ал≥зован≥ на тих чи ≥нших видах роб≥т, територ≥альн≥, зональн≥.
ѕроцес проектуванн¤ - це взаЇмозалежн≥ етапи д≥¤льност≥ фах≥вц≥в у виробничо-творчому процес≥ створенн¤ проект≥в, обумовленому пер≥одом часу ≥ прогнозованими показниками к≥нцевого ланцюга ≥нвестиц≥й, тобто комплекс етап≥в роб≥т в ≥нвестиц≥йному процес≥.
”досконаленн¤ орган≥зац≥њ проектно-кошторисноњ справи ≥ проектуванн¤ ускладнюЇтьс¤ д≥Їю протилежно спр¤мованих фактор≥в: з одного боку, економ≥чною необх≥дн≥стю ≥ законом≥рн≥стю скороченн¤ терм≥н≥в розробки проект≥в, п≥двищенн¤ њхньоњ ¤кост≥ ≥ на ц≥й основ≥ забезпеченн¤ скороченн¤ загальноњ тривалост≥ ≥нвестиц≥йного процесу, тобто його ≥нтенсиф≥кац≥њ, з ≥ншого - безупинно зростаючою трудом≥стк≥стю проектуванн¤ (з тенденц≥Їю до зб≥льшенн¤ тривалост≥) завд¤ки:
- ускладненню технолог≥чних процес≥в, впливу на об'Їкти проектуванн¤ соц≥ально-еколог≥чних фактор≥в (≥ навпаки);
- обов'¤зковост≥ вар≥антних розробок техн≥чних ≥ техн≥ко-економ≥чних р≥шень;
- додаткових спец≥альних проектних розробок, обумовлених вимогами ≥ндустр≥ал≥зац≥њ буд≥вельних ≥ монтажних роб≥т, спр¤мованих на скороченн¤ тривалост≥ буд≥вельного циклу й п≥двищенн¤ ¤кост≥ роб≥т.
“ому залишаЇтьс¤ актуальним пошук нестандартних шл¤х≥в ≥ р≥шень оптим≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного процесу через проектуванн¤.
«атримка в розвитку проектуванн¤ ¤к системи ≥нвестиц≥йного процесу призвела до того, що цей цикл став малодинам≥чним ≥ л≥м≥туЇ загальну тривал≥сть ≥нвестиц≥йного процесу м≥н≥мум трич≥: у початковий пер≥од - власною тривал≥стю циклу, у наступних - р≥внем р≥шень, закладених у проект, ≥ в заключному - р≥внем ≥нженерних послуг.
ѕроектно-кошторисна справа при ≥нтегрованому п≥дход≥ розгл¤даЇтьс¤ ¤к система впливу проектуванн¤ на процес в≥дтворенн¤ основних фонд≥в, що маЇ характерн≥ параметри й залежност≥, необх≥дн≥ дл¤ визначенн¤, регулюванн¤ й одержанн¤ к≥нцевого результату, розрахованого на початку ≥нвестиц≥йного циклу.
–≥вень проектуванн¤ буд≥вництва, в основному, визначаЇтьс¤ правильн≥стю технолог≥чних ≥ буд≥вельних проектних р≥шень, обірунтован≥стю розм≥щенн¤ п≥дприЇмств у м≥сц¤х найб≥льшого споживанн¤ њхньоњ продукц≥њ й на¤вн≥стю близько розташованих сировинних, енергетичних ≥ трудових ресурс≥в. ј в к≥нцевому рахунку - в≥дпов≥дн≥стю потужностей цих п≥дприЇмств потребам економ≥ки держави. Ќа даному етап≥ розвитку ”крањни особливе значенн¤ маЇ техн≥чне переозброЇнн¤ й реконструкц≥¤ д≥ючих п≥дприЇмств. ѕроведенн¤ цих заход≥в, ¤к правило, не вимагаЇ додаткового залученн¤ трудових ресурс≥в, що, в≥дтак, знижуЇ потребу значного розростанн¤ ≥снуючих м≥ст ≥ розвитку супутньоњ ≥нфраструктури. «нижуЇтьс¤ потреба в ≥стотному розгортанн≥ п≥дприЇмств буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ, транспортних зв'¤зк≥в та об'Їкт≥в культурно-побутового призначенн¤.
ќднак у процес≥ буд≥вництва в 1980-т≥ роки ≥ на початку 1990-х в ”крањн≥ неодноразово мали м≥сце випадки, коли при розробц≥ проектно-кошторисноњ документац≥њ на реконструкц≥ю чи розширенн¤ п≥дприЇмств видавалис¤ вих≥дн≥ дан≥ ≥з заниженн¤м показник≥в роботи п≥дприЇмств. “аким чином штучно створювалис¤ резерви виробничих потужностей, що не моб≥л≥зувало п≥дприЇмства на повне њх використанн¤.
«а вих≥дн≥ дан≥ при проектуванн≥ реконструкц≥њ'чи розширенн¤ п≥дприЇмств бралис¤ показники, дос¤гнут≥ на початок проектуванн¤, а не запланован≥ з урахуванн¤м проведених орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в на пер≥од зак≥нченн¤ реконструкц≥њ чи розширенн¤. ÷е не давало змоги досить повно враховувати виробнич≥ потужност≥ й планувати б≥льш висок≥ показники њхньоњ роботи, аз ними - п≥двищенн¤ ефективност≥ кап≥тальних вкладень.
ѕри накопиченому величезному досв≥д≥ буд≥вництва найр≥зноман≥тн≥ших п≥дприЇмств ≥ споруд не були створен≥ умови дл¤ узагальненн¤ й анал≥зу норм проектуванн¤ ≥ ц≥ноутворенн¤, на п≥дстав≥ ¤ких можна було розробити укрупнен≥ нормативи окремих кап≥тальних витрат, за ¤кими можна було б точн≥ше визначити варт≥сть буд≥вництва.
Ѕез на¤вност≥ хорошоњ пор≥вн¤льноњ бази не можна дати квал≥ф≥ковану оц≥нку доц≥льност≥ нового буд≥вництва, реконструкц≥њ чи розширенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств. ” пер≥од ≥нтенсивного розвитку електронно-обчислювальноњ техн≥ки можливост≥ створенн¤ нормативноњ та фактичноњ бази техн≥ко-економ≥чних показник≥в значно зб≥льшуютьс¤.
“ака ≥нформац≥¤ дозвол¤ла б експертно-контролюючим органам використовувати дан≥ проектних ≥нститут≥в, м≥н≥стерств та ≥нших орган≥зац≥й дл¤ створенн¤ картотеки “≈ѕ. «астосовуючи таку картотеку при анал≥з≥ план≥в ≥ титульних списк≥в, перев≥рц≥ ¤кост≥ проектно-кошторисноњ документац≥њ й вивченн≥ техн≥ко-економ≥чних показник≥в будов, можна було б з≥ставл¤ти показники даного буд≥вництва з в≥дпов≥дними аналогами й реально визначати його економ≥чну ефективн≥сть. ÷е давало б можлив≥сть також вчасно вносити пропозиц≥њ щодо удосконаленн¤ проектних р≥шень.
ћаючи нормативну базу, проектн≥ ≥нститути були б зобов'¤зан≥, насамперед, суворо њњ дотримуватись, глибоко анал≥зувати техн≥ко-економ≥чн≥ показники кожного проекту ≥ представл¤ти його на затвердженн¤ т≥льки п≥сл¤ ретельноњ перев≥рки ≥ всеб≥чного економ≥чного обірунтуванн¤ прийн¤тих р≥шень. ” недостатн≥й м≥р≥ практикувалос¤ вар≥антне й конкурсне проектуванн¤, що не давало змоги в≥д≥брати на конкурсних засадах кращ≥ проекти й окрем≥ р≥шенн¤, рекомендуючи њх ¤к аналоги.
ќбірунтовуючи нове буд≥вництво, проектн≥ ≥нститути в по¤снювальн≥й записц≥ не завжди з≥ставл¤ли “≈ѕ нового буд≥вництва, реконструкц≥њ ≥ не доводили доц≥льн≥сть обраного вар≥анту кап≥тальних вкладень, виход¤чи з необх≥дност≥ зниженн¤ фондоЇмност≥ та матер≥алоЇмност≥ продукц≥њ й пол≥пшенн¤ ≥нших показник≥в.
ѕроектн≥ матер≥али не м≥стили вс≥х необх≥дних обірунтувань прийн¤тих р≥шень. ” них не завжди обірунтовувались норми технолог≥чного й буд≥вельного проектуванн¤, на п≥дстав≥ ¤ких розроблена в≥дпов≥дна частина проекту. “акий пор¤док не спри¤в п≥двищенню в≥дпов≥дальност≥ безпосередн≥х виконавц≥в, ускладнював контрольн≥ функц≥њ головних ≥нженер≥в проект≥в, а також не дозвол¤в контрольно-експерним органам ¤к≥сн≥ше перев≥р¤ти ефективн≥сть прийн¤тих проектних р≥шень.
¬ключенню в план буд≥вництва об'Їкта не завжди передувало обгрунтуванн¤ можливост≥ його проектуванн¤ на основ≥ генеральних план≥в забудови м≥ст, а саме проектуванн¤ не базувалос¤ на дос¤гненн¤х науки та техн≥ки з урахуванн¤м скороченн¤ терм≥н≥в окупност≥ дл¤ об'Їкт≥в виробничого призначенн¤, торг≥вл≥, транспорту й побуту. ¬≥дступ в≥д названих умов, ¤к правило, призводив до зростанн¤ вартост≥ буд≥вництва, подовженн¤ ≥нвестиц≥йного циклу й зниженн¤ ефективност≥ вкладених кошт≥в.
«амовниками разом ≥з проектними ≥нститутами не завжди зд≥йснювалас¤ повсюдна ≥нвентаризац≥¤ ≥ ¤к≥сна оц≥нка ран≥ше розроблених проект≥в, не нам≥чалис¤ шл¤хи њхнього подальшого використанн¤. ѕри цьому дл¤ можливост≥ зд≥йсненн¤ д≥Ївого контролю за ефективним використанн¤м ран≥ше розроблених проект≥в не була введена статистична зв≥тн≥сть замовник≥в проектно-вишукувальних роб≥т, де |
|
|
