|
|
—татьи о строительстве >> ∆илищна¤ экономика
>> ѕристраст≥ навколо комунальних тариф≥в |
ѕристраст≥ навколо комунальних тариф≥в
ост¤нчук ≤. ѕристраст≥ навколо комунальних тариф≥в // янус Ќерухомiсть. 22 . є2002. C. 5
ћабуть, першим "комунальником" можна вважати ту печерну людину, ¤ка з≥брала ≥ принесла в'¤занку хмизу не лише в свою печеру, а й у сус≥дську. —к≥льки кам'¤них монет чи мамонтових шкур уторгував за це " нев≥домо. ј в≥дтак, першовитоки формуванн¤ комунальних тариф≥в не в≥дстежуютьс¤. ¬т≥м, у минулому залишилис¤ ≥ експресивн≥ торги за привезений на базар в≥з дров чи довг≥ домовл¤нн¤ " ск≥льки в≥зьме водонос за принесене в≥дро води...
« часом комунальн≥ послуги ставали цив≥л≥зован≥шими ≥ складн≥шими за схемами, залежн≥шими в≥д ц≥н на енергонос≥њ, тож далекими в≥д принципу "торг тут доц≥льний". ƒ≥Ї його величн≥сть тариф " Їдиний дл¤ вс≥х, розрахований за в≥дпов≥дною схемою. —воњми погл¤дами на формуванн¤ тариф≥в на комунальн≥ послуги з корреспондентом "”р¤дового кур'Їра" под≥лилис¤ заступник голови ƒержком≥тету з питань житлово-комунального господарства ќлександр Ѕ≥л¤нський, заступник начальника ƒонецького обласного житлово-комунального управл≥нн¤ ¬'¤чеслав ™рмаков ≥ начальник управл≥нн¤ з питань ц≥новоњ пол≥тики ињвськоњ м≥ськоњ держадм≥н≥страц≥њ ¬асиль яструбинський.
—тратег≥¤ без дотац≥й
Ќин≥ в≥дпрацьовуЇтьс¤ проект нового житлового кодексу. Ќим буде врегульовано багато питань у галуз≥ житлово-комунального господарства, ¤к≥ нин≥ "зависли в пов≥тр≥". ¬изначено ш≥сть стратег≥чних напр¤м≥в реформуванн¤ галуз≥, де основний " удосконаленн¤ системи управл≥нн¤ галуззю з урахуванн¤м ринкових в≥дносин.
ќ. Ѕ≥л¤нський: ƒержком≥тет житлово-комунального господарства уже напрацював стратег≥ю реформуванн¤ галуз≥, затвердив перел≥к майже 180 основних нормативних акт≥в, спр¤мованих на те, щоб галузь запрацювала по-новому. јле поки що вона " найменш реформована в ”крањн≥. Ќаша спадщина " соц≥ал≥стична система житлово-комунального управл≥нн¤, ¤ка не в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам.
Ќедол≥ки ж викликан≥ ≥ боргами споживач≥в за житлово-комунальн≥ послуги, нин≥ це " 4 млрд. грн., ≥ тим, що не зм≥нилос¤ ставленн¤ до наданн¤ послуг ≥ комунальниками, ¤к≥ звикли працювати "по старому", ≥ населенн¤м. ” рад¤нськ≥ часи 95 в≥дсотк≥в витрат дотувала держава, ≥ лише 5 в≥дсотк≥в платили споживач≥. Ќин≥ фактично Їдине джерело надходжень до житлово-комунальних п≥дприЇмств " грош≥ споживач≥в. ј думки про те, що тарифи завищен≥, можливо, викликан≥ непрозор≥стю галуз≥. ћи спонукаЇмо населенн¤ ≥ наших прац≥вник≥в до д≥алогу, щоб ус≥ бачили, ск≥льки те чи те п≥дприЇмство мало отримати кошт≥в, ≥ ск≥льки над≥йшло, ¤к вони використовуютьс¤...
–ан≥ше тарифи покривали варт≥сть послуг на 70 в≥дсотк≥в, нин≥ " на 30-50. Ѕо ростуть ц≥ни на енергонос≥њ, зменшуЇтьс¤ покритт¤ затрат. ≤нколи кажуть, що тарифи п≥двищуютьс¤ через борги частини населенн¤, ≥ що комунальники таким чином розв'¤зують проблеми нестач≥ кошт≥в. ÷е не так. оли визначаютьс¤ тарифи на теплову енерг≥ю чи воду, розраховуютьс¤ планов≥ показники " витрати, прибутки... ≤ сума розпод≥л¤Їтьс¤ на вс≥х мешканц≥в населеного пункту " через квадратн≥ метри квартири, кубометри гар¤чоњ води. “ож ¤кби нав≥ть усе населенн¤ заплатило б, цих кошт≥в усе одно недостатньо.
¬. ™рмаков: ÷≥ни на комунальн≥ послуги ≥ зарплата, ¤ку отримують люди, не зб≥гаютьс¤. ћи в област≥ цю проблему розгл¤дали неодноразово в облдержадм≥н≥страц≥њ за участю профсп≥лок. ”с≥ визнають, що в житлово-комунальному господарств≥ глибока криза, але й п≥дн¤тт¤ ц≥н не розв'¤же проблему. ¬же цей опалювальний сезон показуЇ " ≥ в ≥нших област¤х, мабуть, так само " багато м≥ст можуть залишитис¤ без опаленн¤, бо н≥чим оплатити майже 1,6 млрд. грн. борг≥в теплозабезпечуючих п≥дприЇмств. —тановище складне.
“ече вода, тече з крана вода...
итайська метода облаштуванн¤ дому п≥д назвою "фен-шуй", ¤ка здобула певну попул¤рн≥сть ≥ в ”крањн≥, пол¤гаЇ в тому, що в дом≥ мають бути справними вс≥ крани, ≥нш≥ сантехн≥чн≥ пристроњ. Ѕо, мовл¤в, з водою, що марно вит≥каЇ, "ут≥каЇ" ≥ добробут мешканц≥в. ѕ≥д цим твердженн¤м п≥дпишутьс¤ ≥ комунальники. ’оч ≥ розгл¤дають проблему не з м≥стичного боку.
ќ. Ѕ≥л¤нсьний: Ќам закидають: в ”крањн≥ норма споживанн¤ води " 300 л≥тр≥в, а в ™вроп≥ "150. ј ви п≥д≥йд≥ть вноч≥ до багатоповерхового будинку, де не св≥титьс¤ жодне в≥кно, в≥дкрийте канал≥зац≥йний люк ≥ подив≥тьс¤: вода б≥жить так, наче мешканц≥ серед ноч≥ миютьс¤. „ерез несправний бачок за добу вит≥каЇ 12 тис¤ч л≥тр≥в води. « крана ц≥вка води в с≥рник завтовшки " це приблизно 800 л≥тр≥в на добу. ” ™вроп≥ ж сантехн≥чн≥ пристроњ в≥дрегульован≥ нормально. ј технолог≥њ подач≥ води населенню не в≥др≥зн¤ютьс¤. як ≥ варт≥сть енергонос≥њв.
¬. яструбинський: ” иЇв≥ майже 10 тис¤ч будинк≥в. ≤ з них 2730 споживаЇ води менше одного нормативу. як у ™вроп≥. јле Ї майже дв≥ тис¤ч≥ будинк≥в, де споживають б≥льше трьох норматив≥в, а Ї " б≥льше п'¤ти! ÷е за даними пристроњв будинкового обл≥ку, тут уже не заф≥ксовано втрати в мережах. «'¤сувалос¤, що найб≥льше використовують води п'¤типоверхов≥ "хрущовки", де стоњть зливний бачок системи "≈врика". ћи вивчали ц≥ питанн¤, ≥ намагаЇмос¤ усунути причини. јле, на жаль, ≥ новобудови в иЇв≥ комплектуютьс¤ в≥тчизн¤ними "компактами", ¤к≥ в≥дрегулювати практично неможливо. ќтож, хто заможний " зам≥нюЇ на ¤к≥сний, а хто б≥дн≥ший " хай б≥жить...
≤ де ж т≥ внутр≥шн≥ резерви"
” всьому св≥т≥ житлово-комунальне господарство " приваблива сфера п≥дприЇмництва, бо послуги ц≥ потр≥бн≥ щодн¤ ≥ все житт¤. ќднак доводитьс¤ чути, що нин≥шн≥й р≥вень ц≥н не забезпечуЇ усп≥х б≥знесу. ј б≥знес без отриманн¤ прибутку н≥коли не п≥де в житлово-комунальну сферу.
ќ. Ѕ≥л¤нський: јле питанн¤ п≥двищенн¤ тариф≥в сьогодн≥ не стоњть. “реба шукати ≥нш≥ джерела покритт¤ витрат соб≥вартост≥. ќдне з них " енергозбереженн¤. ћи споживаЇмо енергонос≥њв у 2-3 рази б≥льше, н≥ж крањни ™вропи. ¬т≥м, можна зменшити витрати газу та електроенерг≥њ ≥ за рахунок цього зменшити тарифи. јле дл¤ цього треба провести низку техн≥чних заход≥в, насамперед встановленн¤ л≥чильник≥в. ÷е потребуЇ ф≥нансуванн¤ з боку ≥ держави, ≥ населенн¤, ≥ ≥нвестора. ј в≥ддача дуже ефективна. “ак, домовий прилад обл≥ку та регулюванн¤ тепла окупитьс¤ за один-п≥втора опалювальних сезони. јле... н≥ ≥ноземний, н≥ св≥й ≥нвестор до нас не прийшов... “ож ≥ програма впровадженн¤ засоб≥в обл≥ку споживанн¤ комунальних послуг, затверджена ур¤дом 10 рок≥в тому, виконуЇтьс¤ лише на 5 в≥дсотк≥в.
¬. ™рмаков: ƒо реч≥, на ƒонеччин≥, щоб охопити житловий фонд приладами обл≥ку води ≥ тепла, потр≥бно 304 млн. грн. ∆оден бюджет цього не вит¤гне.
ќ. Ѕ≥л¤нський: ј щоб люди сам≥ ≥ контролювали своњ витрати, ≥ визначали, хто надаватиме њм послуги, треба створювати конкурентне середовище на ринку житла. ≤ це передус≥м залежить в≥д них. Ѕезсумн≥вн≥ вигоди мешканц≥ квартир матимуть, коли у будинку буде конкретний власник " або товариство сп≥ввласник≥в, або хоча б домовий ком≥тет, ¤кий зможе укладати договори на послуги, наприклад, вивезенн¤ см≥тт¤, прибиранн¤, з т≥Їю структурою, послуги ¤коњ дл¤ нього найприваблив≥ш≥ " ≥ за ¤к≥стю, ≥ за ц≥ною.
|
|
|
