–еформа середовища, в ¤кому живемо
„ереп ¬. –еформа середовища, в ¤кому живемо : [Ѕес≥да з головою ƒержавного ком≥тету буд≥вництва, ах≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни „ерепом ¬. / ] // янус Ќерухомiсть. 2002. є7 . C.2, 3
÷ими дн¤ми на черговому зас≥данн≥ ур¤ду схвалено програму реформуванн¤ та розвитку житлово-комунального господарства на 2002 " 2005 роки та на пер≥од до 2010 року. ѓњ мета " вдосконаленн¤ системи управл≥нн¤ галуззю, створенн¤ конкурентного середовища, запровадженн¤ ефективноњ ресурсо- та енергозбер≥гаючоњ пол≥тики, ф≥нансове оздоровленн¤ середовища, в ¤кому ми вс≥ живемо. ќтже, вона стосуЇтьс¤ нас ус≥х. ѕро основн≥ засади програми " наша розмова з головою ƒержавного ком≥тету буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни ¬алер≥Їм „ерепом.
¬алер≥ю ≤вановичу, час в≥д часу з'¤вл¤Їтьс¤ ≥нформац≥¤ про наближенн¤ кардинальних зм≥н у житлово-комунальн≥й сфер≥, ¤ка часто-густо Ї дуже суперечливою. Ќаприклад, про виселенн¤ квартирних боржник≥в з престижних район≥в на околиц≥, а через день " що заборгованост≥ населенн¤ за квартирну плату будуть списан≥. ¬≥дд≥л≥ть, будь-ласка, зерно в≥д полови"
ѕередус≥м хочу наголосити, що ур¤д, не може планувати таких жорстких заход≥в, ¤к позбавленн¤ боржник≥в житла. ѕраво людини на житло в наш≥й крањн≥ гарантоване онституц≥Їю, ≥ цим все сказано. ¬иселити з житла можна лише за р≥шенн¤м суду. ≤ н≥¤ким ≥ншим чином.
ѕрограма реформуванн¤ житлово-комунальноњ сфери саме ≥ ставить за мету не лише пол≥пшенн¤ середовища, в ¤кому ми живемо, а й забезпеченн¤ соц≥ального захисту населенн¤. ƒо реч≥, нин≥шн≥й ур¤д робить все в≥д нього залежне, щоб поЇднати результати економ≥чних реформ з р≥внем добробуту кожноњ с≥м'њ.
ѕ≥дкреслю також, що ур¤д не плануЇ п≥дн≥мати ц≥ни на житлов≥ послуги. «деб≥льшого не плат¤ть за квартиру тому, що н≥чим. “реба спочатку провести пенс≥йну реформу, п≥двищити р≥вень соц≥альних виплат, а вже пот≥м говорити про зб≥льшенн¤ тариф≥в за житлово-комунальн≥ послуги. ѕоки що в крањн≥ продовжують д≥¤ти державн≥ дотац≥њ. “ак, за електроенерг≥ю населенн¤ сплачуЇ лише 67 в≥дсотк≥в в≥д вартост≥ послуги. –ешту дотуЇ держава.
ќтже ближч≥ до ≥стини т≥, хто спод≥ваЇтьс¤, що заборгованост≥ будуть списан≥ чи хоча б реструктуризован≥"
—оц≥альний захист, ¤кий Ї одним з ключових завдань ур¤ду, це не зр≥вн¤л≥вка ≥ не списанн¤ борг≥в. ћ≥ф про списанн¤ борг≥в, гадаю, з'¤вивс¤ п≥сл¤ того, ¤к народн≥ депутати вдруге прийн¤ли «акон ”крањни "ѕро списанн¤ ≥ реструктуризац≥ю заборгованост≥ за квартплату, житлово-комунальн≥ послуги, спожитий газ та електроенерг≥ю". я гадаю, що це звичайний депутатський попул≥зм напередодн≥ вибор≥в.
∆итлово-комунальна галузь вже в≥дчула на соб≥ насл≥дки такого попул≥зму. «аборгован≥сть населенн¤ з квартплати, електроенерг≥њ в≥дразу почала зростати. јдже нав≥ть дисципл≥нован≥ громад¤ни, почувши про можливе "прощенн¤ борг≥в", припинили розраховуватис¤ за комунальн≥ послуги.
ј ¤ку суму комунальних платеж≥в ми вс≥ разом заборгували "
Ќа сьогодн≥ деб≥торська заборгован≥сть в житлово-комунальн≥й сфер≥ становить 8,9 млрд. грн., кредиторська " понад 8 млрд. гривень. –азом з тим заборгован≥сть населенн¤ за комунальн≥ послуги становить близько 7 млрд. гривень.
∆итлово-комунальне господарство Ї нин≥ чи не найв≥дстал≥шою галуззю економ≥ки. ¬думайтесь т≥льки: в авар≥йному стан≥ перебуваЇ 25 в≥дсотк≥в водопров≥дних та 24 в≥дсотки канал≥зац≥йних мереж. ѕланов≥ ремонти поступилис¤ авар≥йним, соб≥варт≥сть ¤ких у 2-3 рази вища. Ќа в≥дновленн¤ основних фонд≥в потр≥бно не менше п'¤ти м≥ль¤рд≥в гривень.
який же вих≥д"
¬их≥д ми почали шукати давно. ¬ 1999 роц≥ був п≥дписаний ”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро прискоренн¤ реформуванн¤ житлово-комунального господарства", ¤кий ≥ започаткував процес реформ у галуз≥.
Ќещодавно схвалена також програма реформуванн¤ житлово-комунального господарства. ÷е найб≥льш комплексний документ, ¤кий ув≥брав ус≥ попередн≥ напрацюванн¤ та св≥товий досв≥д управл≥нн¤ ц≥Їю сферою. ƒосить сказати, що в розробц≥ програми брали участь дес¤тки ≥нститут≥в, представники м≥сцевоњ влади. —вого часу проблему обговорювали на "круглих столах", колег≥¤х м≥н≥стерств, в рег≥онах. ЌемаЇ сумн≥ву, що реформуванн¤ житлово-комунальноњ сфери Ї одним з пр≥оритетних завдань нин≥шнього ур¤ду.
ƒаруйте, але житлово-комунальна сфера сьогодн≥ п≥дпор¤дкована м≥сцев≥й влад≥, тобто Ї власн≥стю м≥сцевих орган≥в влади. „ому виникла потреба приймати програму на ур¤довому р≥вн≥"
÷ентральн≥ органи влади н≥ в ¤кому раз≥ не будуть п≥дм≥н¤ти м≥сцев≥. ƒержбуд не виконуватиме роботу, ¤ку маЇ зробити ∆≈ . ј от розробити ч≥тку ≥деолог≥ю реформуванн¤ житлово-комунальноњ сфери, ц≥новоњ ≥ тарифноњ пол≥тики " це наш, так би мовити, св¤тий обов'¤зок. ”р¤д ≥ в≥дпов≥дн≥ структури мають, окр≥м того, розв'¤зати одну ≥з найб≥льш складних проблем " визначити правила гри, в≥дпрацювати вс≥ нормативн≥ та законодавч≥ акти, без ¤ких неможливо зд≥йснити перетворенн¤ на м≥сцевому р≥вн≥.
’очу п≥дкреслити, що програма реформуванн¤ житлово-комунального сектора не Ї короткочасною акц≥Їю. ÷е серйозна робота, ¤ка розрахована на два етапи: перший " 2002-2005 роки, другий " до 2010 року. —под≥ваюсь, що по зак≥нченню цього терм≥ну комунальне житло у вс≥х рег≥онах нашоњ держави буде таким же привабливим ≥ зручним дл¤ житт¤, ¤к у крањнах зах≥дноњ ™вропи.
ўо у прийн¤тому документ≥ с ключовою ланкою, ¤ка може вит¤гти весь ланцюг"
«агалом, вс≥ проблеми звод¤тьс¤ до трьох основних: по-перше, вкрай незадов≥льний ф≥нансовий стан житлово-комунального господарства, по-друге, критична зношен≥сть основних фонд≥в, по-третЇ, монопол≥зм ≥ в≥дсутн≥сть в галуз≥ ринкових ознак. Ќаш≥ ∆≈ и залишилис¤ майже такими ж, ¤кими були дес¤ть, двадц¤ть, тридц¤ть рок≥в тому. який же ≥нвестор захоче вкладати кошти в таку галузь" якщо розв'¤жемо ц≥ проблеми, галузь в≥дродитьс¤, буде рентабельною та перспективною.
« чого плануЇте почати перетворенн¤ в галуз≥"
«≥ скороченн¤ витрат. якщо б сьогодн≥ вс≥ споживач≥ послуг повн≥стю сплачували варт≥сть комунальних послуг, то все одно галузь залишилас¤ б збитковою. Ѕо соб≥варт≥сть б≥льшост≥ житлово-комунальних послуг дос≥ значно вища, н≥ж ц≥на, ¤ку сплачують споживач≥. Ќаприклад, соб≥варт≥сть одного кубометра води становить 70-72 коп≥йки, а тарифн≥ ставки в р≥зних област¤х коливаютьс¤ на р≥вн≥ 46-52 коп≥йок.
ћи добиватимемос¤ зменшенн¤ витрат на одиницю продукц≥њ, впроваджуватимемо програму енергозбереженн¤, м≥н≥м≥зуватимемо втрати на стад≥њ видобутку, транспортуванн¤ послуг. ¬ окремих випадках, наприклад, при транспортуванн≥ води, втрати становл¤ть 42-44 в≥дсотки. ћи надто б≥дн≥, щоб дозвол¤ти соб≥ таку недбал≥сть.
ќдночасно будемо проводити структурн≥ зм≥ни в управл≥нн≥ житлово-комунальною сферою, утворювати нов≥ ринков≥ структури. Ѕ≥льш широко буде впроваджуватис¤ практика оренди та л≥зингу певного обладнанн¤. ÷е дасть можлив≥сть залучати ≥нвестиц≥њ в цю сферу.
ƒаруйте, але чи багато ≥нвестор≥в захоче вкладати кошти в загальний котел, ¤ким залишаЇтьс¤ житлово-комунальна сфера"
Ѕезумовно, системн≥ ≥нвестиц≥њ в галузь прийдуть т≥льки п≥сл¤ того, ¤к парламент прийме нову законодавчу базу. …детьс¤ насамперед про ∆итловий кодекс. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в п≥дготовлено щонайменше п'¤ть його вар≥ант≥в, але жоден з них не був прийн¤тий. ¬ останньому випадку не вистачило к≥лькох дес¤тк≥в голос≥в. —ам документ, ¤к на м≥й погл¤д, був належно в≥дпрацьований, ≥ не пройшов лише внасл≥док пол≥тичних батал≥й у парламент≥. Ўкода. јдже в≥н м≥г вже сьогодн≥ реально працювати на житлово-комунальну сферу.
јле холдингов≥й компан≥њ " ињвм≥ськбуд" та банку "јркада" все ж вдалос¤ залучити приватн≥ кошти нав≥ть без системних закон≥в та ∆итлового кодексу" ћоже, потр≥бна ще й чи¤сь ≥н≥ц≥атива"
ƒосв≥д ц≥Їњ структури, ¤ка будуЇ житло за кошти населенн¤, ми ц≥нуЇмо ≥ п≥дтримуЇмо. ÷¤ ≥н≥ц≥атива врегульована в≥дпов≥дними указами ѕрезидента. Ќе треба забувати й про те, що в столиц≥ р≥вень житт¤, ¤к ≥ р≥вень зароб≥тноњ плати, значно вищий, а варт≥сть житла, насамперед вторинного, дорожча в≥д ≥снуючоњ в ≥нших рег≥онах. јле затрати на буд≥вництво, тобто соб≥варт≥сть, приблизно однаков≥ ≥ в иЇв≥, ≥ в будь-¤кому райцентр≥.
ѕрес-служба аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
|
