—айт о строительстве домов и коттеджей

ўо будемо робити з п≥дтопленими земл¤ми?
амол≥кова ќ. ўо будемо робити з п≥дтопленими земл¤ми" // янус Ќерухомiсть. 2001. є21. C.14-15

9 жовтн¤ на зас≥данн≥ колег≥њ ƒержавного ком≥тету буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни розгл¤давс¤ ѕроект " омплексноњ програми л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ земель у м≥стах ≥ селищах ”крањни". ƒопов≥дачем по цьому питанню виступив директор ≥нституту "”кркомунЌƒ≤проект* √енад≥й ¬асильович ась¤нов.

омплексну програму л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ земель в м≥стах ≥ селищах м≥ського типу ”крањни (надал≥ - ѕрограму), ¤ка спр¤мована на реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, виконанн¤ «акону ”крањни "ѕро захист населенн¤ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й техногенного та природного характеру", ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 23.06.98 є670/98 розроблено в≥дпов≥дно до дорученн¤ ѕрезидента ”крањни в≥д 22.07.98 N31-14561 та прем'Їр-м≥н≥стра ”крањни в≥д 27.07.98 є14497/2, а також доручень аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22.06.99 є12371/1 та в≥д 21.03.00 є4558/45, та зг≥дно виданого ƒержбудом завданн¤ ≥нститутом "”кркомунЌƒ≤проект".

«агальна картина

Ќа думку докладника, проблема п≥дтопленн¤ земель ”крањни на сьогодн≥шн≥й день Ї досить серйозною. ¬ ѕрограм≥, на баз≥ попереднього обстеженн¤ та паспортизац≥њ територ≥й визначено, що на початок 2000 р у зон≥ п≥дтопленн¤ знаходитьс¤ близько 20% земель ”крањни, в тому числ≥ 11% приходитьс¤ на м≥ста та населен≥ пункти. ¬ ц≥лому, п≥дтопленн¤ було заф≥ксовано в 260 м≥стах ≤ 281 селищ≥ ”крањни загальною площею 196,2 тис га. ƒо того ж, за минулих майже 2 дес¤тки рок≥в к≥льк≥сть населених пункт≥в, що п≥дтоплюютьс¤, зросла вдв≥ч≥, а п≥дтоплен≥ площ≥ " в 2,2 рази. ” 97-ми населених пунктах площа п≥дтопленн¤ вже переб≥льшила половину њх територ≥й. Ќайб≥льш тривожна ситуац≥¤ склалась по ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонецьк≥й, «акарпатськ≥й, ’ерсонськ≥й та «апор≥зьк≥й област¤х.

як показав анал≥з, основними причинами поширенн¤ цього процесу Ї сукупн≥сть чисельних природн≥х, техногенних та суб'Їктивних фактор≥в. —еред природних фактор≥в " природно-≥сторичн≥ передумови розташуванн¤ населених пункт≥в, природно-кл≥матичн≥ , геоморфолог≥чн≥, геолог≥чн≥ та г≥дролог≥чн≥. —еред техногенних фактор≥в головну роль в актив≥зац≥њ п≥дтопленн¤ в≥д≥грають порушенн¤ умов стоку поверхневих вод, незадов≥льний стан природних дрен та мереж водопостачанн¤ ≥ канал≥зац≥њ, високий р≥вень техногенного навантаженн¤ на територ≥њ, припиненн¤ експлуатац≥њ неглибоких водоносних горизонт≥в та водов≥дведенн¤ з п≥дземних горизонт≥в внасл≥док њх забрудненн¤, техногенний п≥дйом р≥вн¤ води при закритт≥ г≥рничо-промислових п≥дприЇмств. ј серед суб'Їктивних фактор≥в в≥дм≥чаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть уваги до питань водопониженн¤ на територ≥¤х, схильних до процес≥в п≥дтопленн¤, недостатн¤ вивчен≥сть територ≥й та нецив≥л≥зоване поводженн¤ з водними ресурсами п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, окремих громад¤н.

Ќа жаль, прогнози в ц≥й ситуац≥њ, за даними розробник≥в ѕроекту, не дуже оптим≥стичн≥ Ѕуло зазначено, що на п≥дстав≥ довгострокового прогнозу цикл≥чност≥ природноњ водност≥, починаючи з 2000-2001 року, практично по вс≥й територ≥њ ”крањни сл≥д оч≥кувати подальше пог≥ршенн¤ ситуац≥њ " рег≥ональний п≥дйом р≥вн¤ ірунтових вод триватиме до 2035 року.

Ўл¤хи вир≥шенн¤ проблеми

«апропонована ѕрограма ¤вл¤Ї собою довгостроковий орган≥зац≥йно-економ≥чний документ, що визначаЇ шл¤хи розв'¤занн¤ проблеми захисту м≥ських територ≥й об'Їкт≥в соц≥альноњ та виробничоњ сфери м≥ст ≤ селищ в≥д п≥дтопленн¤.

–еал≥зац≥¤ стратег≥чноњ мети може дос¤гтись шл¤хом впровадженн¤ комплексу узгоджених ≥ взаЇмопов'¤заних природоохоронних, правових, економ≥чних, орган≥зац≥йно-техн≥чних та ≥нших заход≥в, ¤к≥ детально розробл¤ютьс¤ на кожному етап≥ реал≥зац≥њ ѕрограми ≥з застосуванн¤м програмно-ц≥льових метод≥в та в≥дпов≥дних технолог≥й.

ћасштабн≥сть ≥ складн≥сть завдань ѕрограми зумовлюють тривал≥ ≥ поетапн≥ пер≥оди њњ реал≥зац≥њ " ор≥Їнтовно до 2030 року, ≥ будуть визначатись економ≥чними можливост¤ми держави щодо вир≥шенн¤ питань ф≥нансуванн¤ запропонованих заход≥в, реал≥зац≥ю ¤ких пропонуЇтьс¤ зд≥йснити в три етапи.

Ќа першому етап≥ (2002-2005 р р ) плануЇтьс¤ проводити нев≥дкладн≥ першочергов≥ заходи на д≥л¤нках, де збитки в≥д п≥дтопленн¤ перевищують 10-12 тис грн на 1 га територ≥њ. Ќа виконанн¤ нев≥дкладних першочергових заход≥в за ор≥Їнтовною оц≥нкою необх≥дно 550,7 млн грн , ≤з ¤ких за рахунок держбюджету " 198,4 млн грн.

Ќа другому етап≥ (2006-2010 р р ) будуть проводитись першочергов≥ заходи прогнозного пер≥оду, зменшенн¤ впливу основних причин ≤ фактор≥в, що викликають п≥дтопленн¤. ƒл¤ виконанн¤ завдань другого етапу необх≥дно 2927,5 млн грн , а на весь пер≥од " 23890 млн грн.

Ќа третьому етап≥ (до 2030 р ) запропоновано проводити перспективн≥ заходи довгострокового характеру на п≥дтоплених територ≥¤х м≥ст ≥ селищ, а також створювати безпечн≥ ≥ нормальн≥ умови життЇд≥¤льност≥ громад¤н, що знаход¤тьс¤ в зонах п≥дтоплених та потенц≥йно п≥дтоплених територ≥й.

ƒл¤ усп≥шноњ реал≥зац≥њ заход≥в ѕрограми потр≥бно терм≥нове розробленн¤ доповнень до ≥снуючоњ законодавчоњ та нормативно-методичноњ бази.

—уб'Їктами ѕрограми на державному р≥вн≥ виступають ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥н, ћ≥некоресурс≥в, ћЌ—, ћ≥нюст, ƒержбуд, ƒержводгосп та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, а на м≥сцевому " в≥дпов≥дн≥ обласн≥, м≥ськ≥ держадм≥н≥страц≥њ та органи самовр¤дуванн¤.

ќрганом управл≥нн¤ ѕрограмою пропонуЇтьс¤ визначити ƒержбуд ”крањни, на ¤кий р≥шенн¤ми ”р¤ду покладено мон≥торинг процес≥в п≥дтопленн¤ м≥ських територ≥й.

«д≥йсненн¤ повного комплексу заход≥в з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ в м≥стах ≥ селищах ”крањни дасть змогу створити еколог≥чно безпечн≥ умови житт¤ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥ м≥ст та знизити соц≥альну напружен≥сть серед населенн¤ на п≥дтоплених територ≥¤х, зменшити ризик виникненн¤ таких небезпечних природних процес≥в, ¤к зсуви, обвали та прос≥данн¤, упор¤дкувати в≥дведенн¤ поверхневого стоку з м≥ських територ≥й, в≥дновити спри¤тливий г≥дролог≥чний та еколог≥чний стан р≥чок, водойм в м≥ських зонах, зменшити втрати з водонесучих мереж, орган≥зувати спец≥ал≥зован≥ служби експлуатац≥њ з впровадженн¤м мон≥торингу п≥дземноњ г≥дросфери.

ƒержбуд листом є12-12/3-8 в≥д 18 1200 р над≥слав першу редакц≥ю ѕрограми аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤кий доручив (є≥нд21 в≥д 25 01 01 р ) ћ≥нюсту, ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ну, ћ≥некоресурс≤в, ћЌ—, ƒержводгоспу та ƒержп≥дприЇмництва розгл¤нути њњ ≥ дати своњ пропозиц≥њ та зауваженн¤ з порушених у н≥й проблем.

¬≥дкоригована, з урахуванн¤м над≥сланих зауважень ≥ пропозиц≥й, програма остаточно узгоджуЇтьс¤ ≥з зац≥кавленими м≥н≥стерствами та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади.

ѕроект ѕрограми 13092001 р розгл¤нуто та схвалено на зас≥данн≥ ƒержавноњ ком≥с≥њ з питань техногенно-еколог≥чноњ безпеки та надзвичайних ситуац≥й.

омплексна ѕрограма " це перспективний документ

«аслухавши ≥нформац≥ю ≥нституту "”кркомунЌƒ≤проект" про розробленн¤ омплексноњ програми л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ земель в м≥стах ≥ селищах ”крањни, колег≥¤ в≥дм≥тила, що документ розроблений на виконанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 23 червн¤ 1998 року є 670 "ѕро заходи щодо державноњ п≥дтримки водогосподарсько-мел≥оративного комплексу" ≥ спр¤мований на реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, виконанн¤ «акону ”крањни "ѕро захист населенн¤ ≥ територ≥й в≥д надзвичайних ситуац≥й техногенного та природного характеру".

¬ основу реал≥зац≥њ ѕрограми покладено принципи орган≥чного поЇднанн¤ загальнодержавних, рег≥ональних та м≥сцевих зусиль та ≥нтерес≥в дл¤ вир≥шенн¤ проблеми захисту м≥ських населених пункт≥в та окремих об'Їкт≥в в≥д шк≥дливоњ д≥њ вод.

«д≥йсненн¤ повного комплексу заход≥в з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ дасть змогу створити еколог≥чно безпечн≥ умови житт¤ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥ та знизити соц≥альну напружен≥сть серед населенн¤, що проживаЇ на п≥дтоплених територ≥¤х, нормал≥зувати г≥дрогеолог≥чну ситуац≥ю, зменшивши при цьому соц≥ально-економ≥чн≥ та еколог≥чн≥ збитки, та забезпечити запоб≥ганн¤ та зниженн¤ ризику виникненн¤ надзвичайних ситуац≥й.

–еал≥зац≥¤ стратег≥чноњ мети може бути дос¤гнута впровадженн¤м комплексу узгоджених ≥ взаЇмопов¤заних природоохоронних, правових, економ≥чних, орган≥зац≥йно-техн≥чних та ≥нших заход≥в, ¤к≥ детально розробл¤ютьс¤ на кожному етап≥ реал≥зац≥њ ѕрограми ≥з застосуванн¤м програмно-ц≥льових метод≥в та в≥дпов≥дних технолог≥й.

¬ ход≥ обговоренн¤ документу в≥дзначалась колосальна робота, ¤ку пров≥в ≥нститут. ѕредставники ≥нституту зазначали, що в ”крањн≥, до того ж на державному р≥вн≥, аналог≥чноњ програми такого масштабу, ¤ка включила ≥нформац≥ю по м≥стам та селищам, не ≥снувало ≥ до њњ розробки були п≥дключен≥ державн≥ установи вс≥х рег≥он≥в ”крањни. ѕрисутн≥ в≥дзначали, що ѕрограма м≥стить анал≥з та комплексну оц≥нку ≥снуючого стану п≥дтоплених територ≥й, в н≥й визначен≥ стратег≥¤ ≥ шл¤хи вир≥шенн¤ проблеми л≥кв≥дац≥њ п≥дтопленн¤ територ≥й та викликаних ним шк≥дливих ¤вищ, встановлен≥ нев≥дкладн≥ першочергов≥ заходи та пр≥оритетн≥ завданн¤ довгострокового характеру, а також визначено механ≥зм ≥ обс¤ги ф≥нансуванн¤ та основн≥ виконавц≥ цих заход≥в.

–озробникам задавались питанн¤, серед ¤ких особливий акцент ставивс¤ на перспективност≥ даного документу та його пов'¤заност≥ з √енеральною схемою забудовою ”крањни. як зазначив у своЇму виступ≥ голова ƒержбуду ¬алер≥й ≤ванович „ереп, комплексна програма л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в п≥дтопленн¤ земель у м≥стах ≥ селищах ”крањни повинна бути нерозривно пов'¤зана з √енеральною схемою забудови ”крањни.

ѕредставники ≥нституту "”кркомунЌƒ≤проект" звернули увагу присутн≥х на такий факт. оли проект обговорюЇмого документу був ще в стад≥њ розробки, до ≥нституту звернулись розробники √енеральноњ схеми забудови ”крањни за ≥нформац≥Їю про зони п≥дтопленн¤ з тим, щоб запланован≥ забудови не припадали на ц≥ територ≥њ Ѕезперечно, що ц≥ два документи повинн≥ бути нерозривно пов'¤зан≥. ѕро це говор¤ть ≥ реал≥њ нашого житт¤ траг≥чн≥ приклади по ƒн≥пропетровську, ’ерсону, «акарпаттю пишн≥й раз п≥дкреслюють, що не можна розпочинати нове буд≥вництво без врахуванн¤ стану ірунтових вод та характеристики територ≥й по п≥дтопленню.

” ход≥ обговоренн¤ ѕрограми нав≥ть виникла думка, що на њњ баз≥ може бути створена "ѕрограма захисту територ≥й ”крањни в≥д п≥дтопленн¤".

« метою забезпеченн¤ управл≥нн¤ ѕрограмою та координац≥њ д≥й по њњ виконанню, колег≥¤ рекомендувала ув'¤зати цей документ з √енеральною схемою забудови ”крањни, ≥, з урахуванн¤м вищезазначеного, узгодити.