|
|
—татьи о строительстве >> —оветы в строительстве. >> ѕридбанн¤ д≥л¤нки. ѕлануванн¤ та благоустр≥й д≥л¤нки |
ѕридбанн¤ д≥л¤нки. ѕлануванн¤ та благоустр≥й д≥л¤нки
ѕридбанн¤ д≥л¤нки. ѕлануванн¤ та благоустр≥й д≥л¤нки // Ќаш дiм. 2001 . є1. C. 4-8
—порудженн¤ власного будинку починаЇтьс¤ з пошуку ≥ визначенн¤ м≥сц¤ та д≥л¤нки земл≥. ≥ тут треба бути дуже уважним, нав≥ть приск≥пливим, адже будинок повинен стати затишною фортецею, а не холодною спорудою, що стоњть на перетин≥ семи в≥тр≥в. “ому при куп≥вл≥ чи довгостроков≥й оренд≥ д≥л¤нки п≥д забудову сл≥д звернути особливу увагу на р¤д важливих момент≥в: м≥сце знаходженн¤, площа д≥л¤нки, грунтов≥ води, лавини, втрати тепла, автомаг≥страл≥, високовольтн≥ л≥н≥њ, на¤вн≥сть глибоких ¤р≥в та впадин, ≥нфраструктура. ¬ажливим критер≥Їм Ї також ц≥на та реальн≥сть оформленн¤ над≥йних документ≥в.
÷≥на ≥ необх≥дна площа д≥л¤нки
÷≥на за д≥л¤нку залежить в≥д загального стану ц≥н на нерухом≥сть. ѕоблизу м≥ста, озера чи мор¤ вона може с¤гати значноњ суми. упуючи д≥л¤нку, доц≥льно перев≥рити њњ на на¤вн≥сть рад≥ац≥њ, рад≥оактивних пл¤м. Ќе бажан≥ на д≥л¤нц≥ велик≥ ¤ми, крут≥ схили, звалища см≥тт¤. “акож сл≥д враховувати п≥дземн≥ води, п≥дземне випром≥нюванн¤, високовольтн≥ л≥н≥њ, антенн≥ системи, ¤к≥ негативно д≥ють на здоров'¤ не т≥льки людей, але й тварин ≥ рослин. ¬с≥ ц≥ фактори також впливають на ц≥ноутворенн¤.
«а п≥драхунками фах≥вц≥в ≥деальний розм≥р д≥л¤нки дл¤ будинку з одн≥Їњ с≥м'њ маЇ становити 500 - 800 кв.м.
¬трати тепла через в≥тер
¬трати тепла через в≥тер на в≥дкритому п≥двищенн≥ можуть зб≥льшуватис¤ в чотири рази пор≥вн¤но ≥з захищеним п≥вденним схилом. ѕри цьому на в≥дкритому п≥двищенн≥ значно зб≥льшуЇтьс¤ в≥рог≥дн≥сть негативного впливу в≥тр≥в та дощу на буд≥влю (руйнуванн¤ ст≥н, зриванн¤ покр≥вл≥ чи нав≥ть даху).
¬трати тепла через м≥сцезнаходженн¤
Ќайкращим м≥сцем дл¤ спорудженн¤ буд≥вл≥ Ї захищений п≥вденний схил. “≥льки завд¤ки такому м≥сцезнаходженню будинку зимою буде економитись близько 20% тепла пор≥вн¤но з будинком, ¤кий знаходитьс¤ на р≥внин≥. ѕри куп≥вл≥ д≥л¤нки сл≥д враховувати, що температура навколишнього пов≥тр¤ на захищеному п≥вденному схил≥ приблизно на 2 град, вища, н≥ж на р≥вному м≥сц≥. Ќа в≥дкритому п≥двищенн≥, а також у впадинах температура пов≥тр¤ зимою на 2-3 град, нижча, н≥ж на р≥внин≥. ќтже, втрати тепла у таких будинках зб≥льшуютьс¤ на 10-25%.
¬трати тепла через спос≥б забудови
¬ажливим фактором економ≥њ тепла Ї спос≥б розм≥щенн¤ буд≥вель. “ому перевагу сл≥д надати блочн≥й форм≥ забудови, при ¤к≥й потр≥бно на 67% менше енерг≥њ, н≥ж при в≥докремлен≥й, оск≥льки площа, що п≥ддаЇтьс¤ морозу в другому випадку значно зб≥льшуЇтьс¤.
≥нфраструктура
ƒуже важливо звернути увагу а ≥нфраструктуру. ћова йде насамперед про на¤вн≥сть дороги, ¤ка по можливост≥ маЇ прол¤гати на п≥вн≥чн≥й сторон≥ д≥л¤нки, про п≥дведенн¤ води, струму, газу, тепла, телефону, а також про налагодженн¤ системи очищенн¤ сн≥гу.
√рунтов≥ води
√рунтов≥ води можуть вплинути на весь план забуд≥вл≥ д≥л¤нки, адже саме в≥д њх на¤вност≥ залежить практична побудова фундаменту дл¤ дому, п≥двалу, а також завезенн¤ земл≥ дл¤ насипу. ўоб у майбутньому уникнути головного болю, необх≥дно визначити глибину њх зал¤ганн¤. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що у засушлив≥ роки ≥ глибина зал¤ганн¤ ірунтових вод може значно зб≥льшуватись. ¬ажливу ≥нформац≥ю з цього питанн¤ можуть дати сус≥ди, ¤к≥ проживають у ц≥й м≥сцевост≥.
ћ≥сце знаходженн¤ ƒ≥ЋяЌ »
ожна людина обираЇ м≥сце дл¤ буд≥вництва власноњ осел≥ в≥дпов≥дно до своњх вподобань. јле так≥ питанн¤, ¤к щоденний шл¤х до роботи в≥ддален≥сть в≥д магазину, базару, л≥карн≥, дит¤чого садка чи школи, необх≥дно враховувати у будь-¤кому раз≥. ƒоц≥льно, щоб поздовжн¤ в≥сь д≥л¤нки була зор≥Їнтована ѕ≥вн≥ч-ѕ≥вдень чи —х≥д-«ах≥д. ÷е дасть можлив≥сть рац≥ональн≥ше планувати забудову д≥л¤нки, а також розбивку саду. якщо плануЇтьс¤ будувати у г≥рськ≥й м≥сцевост≥, то обов'¤зково треба врахувати можли в≥сть г≥рських обвал≥в, сн≥гових лавин, зсув≥в, поток≥в тощо.
ўоб остаточно вир≥шити питанн¤ куп≥вл≥ д≥л¤нки, знавц≥ рад¤ть пожити на н≥й к≥лька дн≥в, прислухаючись до себе ≥ анал≥зуючи почутт¤, що з`¤вл¤ютьс¤ при цьому.
ѕлануванн¤ та благоустр≥й д≥л¤нк≥
ќсновним постулатом, в≥д ¤кого в≥дштовхуютьс¤ дл¤ рац≥ональноњ орган≥зац≥њ ≥ндив≥дуальноњ земельноњ д≥л¤нки та розм≥щенн¤ на н≥й житлового будинку господарських ≥ побутових споруд, Ї те, що житловий будинок ≥ земельна д≥л¤нка повинн≥ бути нерозривними складовими Їдиного орган≥зму, тобто наибезпосередн≥шим чином впливати одна на одну ≥ визначати взаЇмну структуру будинок - плануванн¤ д≥л¤нки, д≥л¤нка - плануванн¤ будинку.
ѕланувальна та об`Їмно-просторова структура житлового будинку перебуваЇ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д розм≥р≥в д≥л¤нки, особ≥иво в≥д ширини по фронту вулиц≥, в≥д форми та рельЇфу, ор≥Їнтац≥њ за сторонами св≥ту, а також в≥д того що ≥ де передбачаЇтьс¤ розм≥стити. Ќе зайвим буде врахуванн¤ плану розм≥щенн¤ будинк≥в та господарських споруд на сус≥дн≥х д≥л¤нках.
ѕеред тим ¤к приступити до освоЇнн¤ д≥л¤нки доц≥льно розробити детальний письмовий план посл≥довност≥ виконанн¤ ус≥х етап≥вбуд≥вельних роб≥т. ѕочн≥ть ≥з кресленн¤ своЇњ д≥л¤нки в масштаб≥ 1:50 або 1:100. ѕеренес≥ть на схему розм≥ри д≥л¤нки, њњ стор≥н, ор≥Їнтац≥ю за строна ми св≥ту, вх≥д, м≥сце, де повинен бути будинок ≥ госпблок. якщо на ваш≥й д≥л¤нц≥ Ї гарн≥ дерева або кущ≥, не посп≥шайте њх викор≥нювати. –озгл¤даючи р≥зн≥ вар≥анти розм≥щенн¤ вс≥х необх≥дних вам компонент≥в д≥л¤нки подбайте про те щоб вони орган≥чно вписувались у вже ≥снуючий природний ландшафт.
ќбов`¤зково треба враховувати особливост≥ рельЇфу м≥сцевост≥, глибину зал¤ганн¤ п≥дгрунтових вод ≥ напр¤мок пануючих в≥тр≥в. ¬с≥ ц≥ фактори дають можлив≥сть точно виз начити, що ≥ де ви можете посадити на своњй д≥л¤нц≥. Ќаприклад ¤кщо глибина п≥дірунтових вод менша 1 метра, то перш н≥ж саджати плодов≥ дерева, д≥л¤нку потр≥бно осушити.
Ќевеличкий горбик чи заглибленн¤ також можна оптимально вписати у загальний план забудови. ¬они можуть стати природною основою альп≥нськоњ г≥рки та матенькоњ водойми.
якщо з ¤когось боку у напр¤мку д≥л¤нки дмуть основн≥ в≥три варто подумати про те ¤к њњ захистити. ÷е можна зробити, наприклад за допомогою живоплоту.
ѕерш н≥ж розпочинати зведенн¤ буд≥вель, необх≥дно п≥дготувати поверхню д≥л¤нки - засипати ¤ми, викорчувати пеньки. ѕри цьому важливо зберегти верхн≥й, найб≥льш родючий шар грунту, не порушити рельЇф ≥ основн≥ природн≥ стоки поверхневих вод, передбачити загальний зб≥р ≥ в≥дведенн¤ паводкових вод у низини д≥л¤нки. р≥м того, не сл≥д забувати, що ваша д≥л¤нка - це шматочок живоњ природи, що т≥сно пов'¤заний ≥з навколишн≥м ландшафтом. “ому не треба прагнути ≥деально вир≥внювати поверхню садовоњ або присадибноњ д≥л¤нки. ћаксимальне збереженн¤ природного рельЇфу й ≥снуючих зелених насаджень не т≥льки позитивно впливаЇ на водно-пов≥тр¤ний режим ірунтового прошарку, але ≥ даЇ змогу ориг≥нально вир≥шити благоустр≥й територ≥њ, додати њй художнього образу.
Ќам≥тивши основн≥ функц≥ональн≥ зони д≥л¤нки, визначте м≥сце дл¤ розм≥щенн¤ будинку, господарських буд≥вель, дор≥жок, плодового саду, городу, кв≥тника ≥ приступайте до закладанн¤ саду.
«агальн≥ правила буд≥вництва залишають кожному ≥ндив≥дуальному забудовнику надзвичайно широкий прост≥р дл¤ орган≥зац≥њ земельноњ д≥л¤нки за власними уподобанн¤ми. Ѕагатор≥чний народний досв≥д та практика профес≥йного арх≥тектурного проектуванн¤ дають можлив≥сть подати к≥лька рекомендац≥й, ¤к≥, можливо, стануть вам у пригод≥. ѕерше ≥ найголовн≥ше - постарайтесь обмежити к≥льк≥сть споруд на д≥л¤нц≥. ѕрактично вс≥ господарськ≥ об'Їкти (кр≥м прим≥щень дл¤ утриманн¤ худоби ≥ птиц≥) можна розм≥стити в п≥двал≥ чи частин≥ першого поверху.
якщо ж з тих чи ≥нших причин, кр≥м житлового будинку, ви споруджуЇте на своњй д≥л¤нц≥ ще й ≥нш≥ буд≥вл≥, скаж≥мо, сарай, л≥тню кухню, тепличку тощо, постарайтесь њх максимально зблокувати.
Ѕудинок не сл≥д розташовувати посередин≥ д≥л¤нки. раще це зробити ближче до одн≥Їњ з б≥чних меж (¤кщо Ї така можлив≥сть, то до п≥вн≥чноњ, - будинок не зат≥нюватиме землю). ¬≥дстань м≥ж його ст≥ною ≥ межею д≥л¤нки сл≥д залишити не менше 1 м дл¤ того, щоб можна було догл¤дати ≥, за необх≥дност≥, ремонтувати будинок.
¬еранду доц≥льно зор≥Їнтувати на п≥вн≥ч або сх≥д, щоб вона менше нагр≥валас¤ п≥д сонцем. “ут також улаштовують л≥тн≥ њдальн≥, скаж≥мо, п≥д перголами (¤к≥ обсаджують виткими рослинами - виноградом, плющем тощо), альтанки, за необх≥дност≥ - дит¤ч≥ майданчики. ƒекоративн≥ та плодово-¤г≥дн≥ рослини створ¤ть ≥нтер'Їр "зеленоњ к≥мнати", ¤ка зб≥льшуЇ площу будинку в теплий пер≥од року.
Ѕудинок варто ставити на найвищому м≥сц≥ д≥л¤нки, щоб вода в≥д атмосферних опад≥в обходила його стороною. ўоб запоб≥гти утворенню брудних калюж у в≥дпов≥дних м≥сц¤х можна зробити п≥дсипку або улаштувати канавки дл¤ в≥дводу води в кювет. ќсобливу увагу звертайте на це при плануванн≥ д≥л¤нки з ухилами. ƒл¤ перехопленн¤ води, що ст≥каЇ до будиночка, можна влаштувати водозб≥рну канаву, по ¤к≥й вода буде ст≥кати в низину д≥л¤нки.
√осподарськ≥ буд≥вл≥, ¤к правило, споруджують у глибин≥ д≥л¤нки на значн≥≥ в≥дстан≥ в≥д житлових будинк≥в. якщо господарський п≥д'њзд плануЇтьс¤ з боку вулиц≥, њх доц≥льно максимально наблизити до будинку або нав≥ть зблокувати з ним.
¬еденн¤ особистого присадибного господарства з певною ор≥Їнтац≥Їю на товарне виробництво можливе на д≥л¤нках 1200-1500м ≥ б≥льше. “ут доречно було б згадати ≥ про ≥нтенсивн≥ технолог≥њ закритого грунту " так зван≥ —он¤чн≥ вегетар≥њ. ћова йде про технолог≥њ, що незалежно в≥д погодних умов дозвол¤ють одержувати пост≥йн≥ висок≥ врожањ на ≥ндив≥дуальних земельних д≥л¤нках.
р≥м основних житлових ≥ господарських буд≥вель, на д≥л¤нц≥ рекомендуЇтьс¤ передбачити майданчикдл¤ в≥дпочинку з розм≥щенн¤м на ньому альтанки, нав≥су з декоративних рослин, декоративноњ водойми, дит¤чого куточка з п≥сочницею, кв≥тника й ослон≥в.
Ќайоптимальн≥ший розрахунок окремих функц≥ональних зон садовоњ д≥л¤нки може бути таким: загальна площа - 600 м2; площа забудови - 50 м2; дор≥жки, площадки - 50 м2; сад - 300 м2; город - 60 м2; зона в≥дпочинку ≥ дит¤чого майданчика - 75 м2; господарська зона - 40 м2; кв≥тники (або резервний фонд) - 25 м2. «вичайно, цей розрахунок дуже приблизний. √осподар може зм≥нювати в ньому буквально все, але таке розм≥щенн¤ зон найрац≥ональн≥њпе, ¤кщо д≥л¤нка дл¤ господар≥в - це не т≥льки сад ≥ город, але й м≥сце в≥дпочинку.
ќрган≥зац≥¤ власноњ земельноњ д≥л¤нки, розм≥щенн¤ на н≥й житлового будинку та р≥зноман≥тних господарських ≥ побутових споруд визначаютьс¤ не лише побажанн¤ми забудовника, а й регламентуютьс¤ в законодавчому пор¤дку м≥стобуд≥вними ≥ буд≥вельними нормами, мета ¤ких, з одного боку - допомогти забудовнику не допустити небажаних дл¤ себе ¤вищ у протипожежному чи сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чному в≥дношенн≥, а з ≥ншого - простежити, щоб в≥н не створював незручностей ≥, водночас, небезпеки знову ж таки у протипожежному чи сант≥арно-г≥њен≥чному аспект≥ ≥ншим громад¤нам, сус≥дам.
ѕротипожежн≥ розриви м≥ж житловими будинками на сус≥дн≥х д≥л¤нках (а також м≥ж житловими будинками ≥ господарсько-побутовимн спорудами ¤к власними, гак ≥ сус≥дськими) мають становити не менше 8 м. ¬раховуЇтьс¤, що на сьогодн≥ ≥ житлов≥ будинки, ≥ господарськ≥ споруди, ¤к правило, будуютьс¤ з цегли, з перекритт¤м по дерев'¤них балках ≥ дахом по дерев'¤них кроквах. ѕри застосуванн≥ ≥нших матер≥ал≥в, залежно в≥д њх горючост≥ зм≥нюютьс¤ ≥ розм≥ри протипожежних розрив≥в. ћ≥ж двома сус≥дн≥ми будинками, ¤к≥ не мають в≥кон, дозвол¤Їтьс¤ не дотримуватись протипожежних розрив≥в.
—ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ розриви м≥ж сус≥дн≥ми будинками, а також м≥ж будинком ≥ господарськими спорудами, в ст≥нах ¤ких Ї в≥кна, становл¤ть 7 м. р≥м того, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чннй розрив м≥ж житловим будинком ≥ господарськими спорудами, де утримуЇтьс¤ худоба та птиц¤, маЇ бути не менше 12м.
ќсобливу увагу зверн≥ть на в≥дстань в≥д господарських споруд дл¤ худоби, гноЇсховища, надв≥рного туалету до колод¤з¤ чи колонки. ¬она маЇ бути не менше 20 м. ћ≥стобуд≥вн≥ правила регламентують також установленн¤ житлових будник≥в та ≥нших споруд стосовно вулиц≥: споруди на головн≥й, маг≥стральн≥й вулиц≥ мають сто¤ти не ближче 6 м в≥д меж≥ д≥л¤нки; на другор¤дн≥й (житлов≥й) вулиц≥ - не ближче 3 м. √осподарськ≥ споруди взагал≥ рекомендуЇтьс¤ переносит вглиб садиби, за вин¤тком гараж≥в, ¤к≥ припускаЇтьс¤ ставити просто на меж≥ д≥л¤нки, але так, щоб в≥дкрит≥ ворота не заважали руху п≥шоход≥в.
™диноњ схеми розм≥щенн¤ плодових, ¤г≥дних ≥ декоративних рослин на ≥ндив≥дуальн≥й д≥л¤нц≥ не мо |
|
|
