|
|
—татьи о строительстве >> ѕлитка настенна¤ и напольна¤ >> —анвузол у стил≥ —ан-ћарко. |
—анвузол у стил≥ —ан-ћарко.
—ледзь —. ¬ежичанiн ќ. —ледзь Ќ. —анвузол у стил≥ —ан-ћарко. // √алицьк≥ контракти . . 14 сент¤бр¤ 1998 (є 37) . —. 18-22
Ѕудматер≥али - ринок, ¤кий росте. олишн≥ зат¤т≥ ≥мпортери тютюну чи м≥цних напоњв, учорашн≥ продавц≥ мебл≥в та авто переход¤ть на ринок будматер≥ал≥в. ” результат≥ динам≥чне зростанн¤ продаж≥в керам≥чноњ плитки перевершило найсм≥лив≥ш≥ оч≥куванн¤ фах≥вц≥в. “рейдери змогли реал≥зувати њњ тор≥к близько 8-10 млн кв.м. Ќа 1998 р≥к потенц≥йна Їмн≥сть ринку оц≥нюЇтьс¤ у 40 млн кв. м на р≥к.
як≥сть в≥тчизн¤ноњ плитки покупц¤ вже не влаштовуЇ
¬ ”крањн≥ завжди вм≥ли працювати з б≥лою глиною, або, ¤к њњ ще називають, каол≥ном - основним матер≥алом не т≥льки дл¤ виробництва керам≥чноњ плитки, але й порцел¤ни та фа¤нсу. ¬ крањн≥ достатньо власних запас≥в глини, сконцентрованих переважно в ƒонецьк≥й та ѕолтавськ≥й област¤х. ™ й потужн≥ виробники, продукц≥¤ ¤ких знаходить попит, у тому числ≥ й за кордоном.
«агалом, за оф≥ц≥йними статистичними даними, тор≥к в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства випустили 5,3 млн кв. м глазурованоњ керам≥ки дл¤ внутр≥шнього облицюванн¤ ст≥н, ≥ ще приблизно 1,5 млн кв. м дл¤ п≥длоги. ѕри цьому —лов'¤нський, ’арк≥вський та Ћьв≥ський керам≥чн≥ заводи спр¤мували в≥дпов≥дно 20%, 10% та 30% плитки власного виробництва на експорт. јле б≥льше половини тогор≥чних продаж≥в на внутр≥шньому ринку припадаЇ на ≥мпортн≥ облицювальн≥ матер≥али, що надход¤ть практично з ус≥х крањн-виробник≥в: Iспан≥њ, Iтал≥њ, “уреччини, —ловаччини, √рец≥њ, јнгл≥њ, –умунiњ, Ќ≥меччини, ѕортугал≥њ, „ех≥њ, ‘ранц≥њ, ѕольщ≥, √олланд≥њ, ”горщини, ќј≈, ™гипту, анади, —Ўј, ‘≥нл¤нд≥њ тощо. ¬ незначн≥й к≥лькост≥ потрапл¤Ї на украњнський ринок ≥ плитка з крањн —Ќƒ.
≈ксперти вважають, що украњнськ≥ виробники втрачають ринок попри можлив≥сть к≥льк≥сно наситити його. Ќе зависок≥ й в≥дпускн≥ ц≥ни на украњнську плитку, що не дот¤гують ≥ до половини вартост≥ нав≥ть дешевого ≥мпорту. “ак, квадратний метр "слов'¤нськоњ" плитки коштуЇ 8-10, льв≥вськоњ - 7-11, харк≥вськоњ - 6-9 грн. ѕроте асортимент ≥, головне, ¤к≥сть покупц¤ ¤вно не влаштовують.
—поживачами дешевоњ в≥тчизн¤ноњ плитки найчаст≥ше Ї промислов≥ п≥дприЇмства, що використовують њњ дл¤ ремонту виробничих прим≥щень, та населенн¤ з≥ скромними доходами. Ќатом≥сть облицювальний матер≥ал пристойноњ ¤кост≥ у середньому д≥апазон≥ ц≥н (18-25 грн/кв. м) став найб≥льш попул¤рним у представник≥в малого та середнього б≥знесу, ремонтних бригад, а також населенн¤ з≥ стаб≥льним середн≥м достатком. «авозитьс¤ така продукц≥¤ з≥ —ловаччини, „ех≥њ, “уреччини, ѕольщ≥, ™гипту, в тому числ≥ й моторизованими "човниками". IснуЇ чималий попит ≥ на дорогий товар найвищого гатунку, ц≥ною понад 25 грн/кв. м виробництва Iтал≥њ, Iспан≥њ, Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ, ѕортугал≥њ, √рец≥њ. упують його переважно потужн≥ комерц≥йн≥ структури, посольства, банки, ремонтн≥ бригади, що обслуговують ел≥тних кл≥Їнт≥в.
—ертиф≥кац≥¤ та транспортн≥ витрати "псують" ц≥ни
«вичайно, наведен≥ ц≥нов≥ р≥вн≥ досить умовн≥. Ќе виключено, прим≥ром, що найдорожч≥ зразки словацькоњ плитки за варт≥стю перевищують дешев≥ ≥тал≥йськ≥. р≥м того, на ц≥ну значно впливаЇ схема та умови поставки, обс¤ги парт≥њ, система знижок. Ќаприклад, аби заощадити кошти, ≥спанську плитку окрем≥ п≥дприЇмц≥ рад¤ть завозити з ѕольщ≥. ѕо¤снюють це тим, що польськ≥ трейдери почали працювати з ≥спанськими виробниками рок≥в на п'¤ть ран≥ше, н≥ж украњнськ≥, й, в≥дпов≥дно, отримують значно б≥льший в≥дсоток знижок. Ќавр¤д чи треба наголошувати, що, пристаючи на таку пораду, сл≥д ч≥тко усв≥домлювати, що ризик натрапити на п≥дробку ≥стотно зростаЇ.
ѕроте ¤к не намагаютьс¤ постачальники здешевити ≥мпорт за рахунок недорогоњ продукц≥њ, к≥нцева ц≥на значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д закуп≥вельноњ. “ак украњнськ≥ трейдери закуповують у виробник≥в плитку за $2-30 за кв. м, а в≥дпускають на м≥сцевому ринку за $10-60. √оловна причина - значн≥ транспортн≥ витрати, що включаютьс¤ в контрактну варт≥сть товару, ¤ка, в свою чергу, обкладаЇтьс¤ митом та ѕƒ¬. “оргов≥ нац≥нки, що визначають остаточний оптовий р≥вень ц≥н внутр≥шнього ринку на облицювальну продукц≥ю, становл¤ть близько 20% (на ц≥ну DDP, ињв). ўе 25-35% до гуртовоњ ц≥ни визначить варт≥сть плитки в роздр≥бн≥й мереж≥.
—труктура продаж≥в керам≥чноњ плитки в залежност≥ в≥д парт≥њ
ƒосить високий р≥вень надбавок до ц≥ни, ¤к запевн¤ють п≥дприЇмц≥, по¤снюЇтьс¤ високими накладними видатками при реал≥зац≥њ через салони-магазини та варт≥стю складських послуг, а також чималими пост≥йними витратами на сертиф≥кац≥ю. јдже щом≥с¤чна пропозиц≥¤ ≥мпортноњ плитки, зосередженоњ на складах, становить 400-600 тис. кв. м. –еально ж продаЇтьс¤ 320-480 тис. кв. м. ј от обов'¤зкова сертиф≥кац≥¤ завезеноњ продукц≥њ забираЇ у п≥дприЇмц¤ не ст≥льки кошти, ск≥льки час - щоразу близько двох тижн≥в. ¬арт≥сть досл≥джень в акредитованих лаборатор≥¤х ”кр—≈ѕ–ќ становить близько 600 грн. ќбробка супроводжувальних документ≥в, внесенн¤ в держреЇстр та видача сертиф≥ката оц≥нюЇтьс¤ в 165 грн. ¬исновок санеп≥демстанц≥њ, що п≥дтверджуЇ рад≥олог≥чну та сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чну безпеку за¤вленоњ парт≥њ товару, - в 145 грн. ” ц≥лому, за словами виконавчого директора компан≥њ "√ала ”крањна" (м. –≥вне) Iгор¤ орн≥йчука, сертиф≥кац≥¤ одного контейнера керам≥чноњ плитки часом коштуЇ до $1000.
¬кладен≥ в керам≥ку кошти повертаютьс¤ вже за 1-2 м≥с¤ц≥
–инок керам≥чноњ плитки виг≥дно вир≥зн¤Їтьс¤ з-пом≥ж ≥нших своЇю демонопол≥зован≥стю - це ще одна з безперечних причин динам≥чност≥ його розвитку. «а оц≥нками фах≥вц≥в, т≥льки в иЇв≥ плиткою займаЇтьс¤ близько 380 ф≥рм. « них понад 30 середньоњ величини, тобто таких, ¤к≥ продають 1-2 20-футових контейнери на м≥с¤ць (1,2-3,0 тис. кв. м). ƒобре в≥дом≥ в плитковому б≥знес≥ компан≥њ " армен", "Ѕест Ћайн", "ћаккор", "јгромат", "Ќова ¬≥та", "—ангруп", "”крбудматер≥али", "—тандарт", "√ала ”крањна", "ј–—", " аол≥н ћаркет". ¬елик≥ продавц≥ керам≥чноњ плитки (њх небагато - близько 5-7) зазвичай реал≥зують за м≥с¤ць до 50 тис. кв. м плитки. ƒл¤ б≥льшост≥ оптовик≥в так≥ обс¤ги - далека перспектива. ¬они продають в≥д 100 до 1000 кв. м. ƒр≥бним салонам-крамниц¤м п≥д силу реал≥зовувати лише по 100 кв. м плитки на м≥с¤ць.
Ќезважаючи на велику к≥льк≥сть оператор≥в ринку, на св≥й б≥знес вони не скаржатьс¤. «алежно в≥д рег≥ону та ¤кост≥ плитки вкладен≥ кошти повертаютьс¤ вже через 1-2 м≥с¤ц≥. јле справжн≥м усп≥хом дл¤ продавц¤ вважаЇтьс¤ участь у великому буд≥вельному замовленн≥, коли його товар масово використовуЇтьс¤ дл¤ облицюванн¤ виробничих прим≥щень, торгових зал≥в або готел≥в, ремонту вокзал≥в, аеропорт≥в, санатор≥њв тощо. ќптовий продаж плитки саме п≥д велик≥ буд≥вельн≥ об'Їкти в б≥льшост≥ ф≥рм с¤гаЇ 30% в≥д ус≥Їњ реал≥зац≥њ. ” цьому випадку плитку продають хоч ≥ з максимальними знижками, проте ц≥лими камеонами (1 тис. кв. м). амеонами купують товар також потужн≥ дилери дл¤ подальшого перепродажу в роздр≥бн≥й мереж≥. ѕалетами (60-90 кв. м) розходитьс¤ товар серед бригад буд≥вельник≥в, що виконують облицювальн≥ роботи. «розум≥ло, найменшими обс¤гами купують ≥, в≥дпов≥дно, найдорожче плат¤ть за товар кл≥Їнти магазин≥в. ÷≥на квадратного метра дл¤ них до 40% перевищуЇ великооптову.
Iнтересам великих компан≥й т≥сно в межах рег≥он≥в
”крањнськ≥ продавц≥ в≥ддають перевагу безпосередн≥й робот≥ з закордонними виробниками керам≥чноњ плитки. ѕри цьому часто на виб≥р партнера ≥стотно впливаЇ розташуванн¤ його заводу. Ќаприклад, чимало ф≥рм сп≥впрацюють з≥ словацьким п≥дприЇмством " ерко" та польським "Ќова √ала", що знаход¤тьс¤ поблизу кордону ”крањни. Ќовачкам доводитьс¤ розпочинати б≥знес за умов повноњ попередньоњ оплати. Ћише згодом дл¤ них набираЇ чинност≥ схема часткового постачанн¤ товару п≥д реал≥зац≥ю. «в≥сно, перш≥ п≥вроку мова про прибутки не йде. Ќовачкам доводитьс¤ бути терпл¤чими, можливо, нав≥ть попрацювати соб≥ у збиток. ѕричина в тому, що зазвичай етап розкрутки передбачаЇ мало не демп≥нгов≥ ц≥ни та значн≥ витрати. ѕроте п≥сл¤ закр≥пленн¤ на ринку та з розширенн¤м асортименту ц≥на зростаЇ ≥ "покриваЇ" попередн≥ втрати. ќсобливо складно налагоджувати збут плитки, ¤ка мало в≥дома в ”крањн≥.
Ћише п≥сл¤ того, ¤к б≥знес "п≥шов" високо, новоспечен≥ оптовики налагоджують власну дилерську мережу та облаштовують своњ ф≥рмов≥ салони-крамниц≥, щоб продавати ще й уроздр≥б. як зазначив начальник в≥дд≥лу ф≥рми "ћаккор" (м. ’арк≥в) ќлександр упчиков, сьогодн≥ торг≥вл¤ великих компан≥й вже вийшла за меж≥ одн≥Їњ област≥. “ак, рег≥ональну дилерську мережу мають " армен", "—ангруп", "ћаккор", "јгромат" та ≥нш≥ велик≥ компан≥њ. “ака орган≥зац≥¤ системи збуту передбачаЇ, що дилери краще знають м≥сцев≥ ринки, а отже, дозвол¤Ї скоротити витрати на рекламу та зменшити штат рег≥ональних менеджер≥в.
ѕлитки дл¤ ст≥н продають утрич≥ б≥льше, н≥ж дл¤ п≥длоги
« трьох основних р≥зновидностей керам≥чноњ плитки - облицювальноњ (дл¤ покритт¤ ст≥н усередин≥ житлових, виробничих та сан≥тарних прим≥щень), фасадноњ (дл¤ зовн≥шнього оздобленн¤ буд≥вель, п≥дземних переход≥в, басейн≥в, стад≥он≥в), метласькоњ (дл¤ покритт¤ п≥длоги та терас) - основна частка продаж≥в припадаЇ на плитку дл¤ внутр≥шнього оздобленн¤ ст≥н. —фера њњ використанн¤ найширша. якщо, прим≥ром, св≥това практика св≥дчить, що 1 до 3 - це оптимальне сп≥вв≥дношенн¤ продаж≥в облицювальноњ керам≥ки ≥ плитки дл¤ п≥длоги, то в ”крањн≥ воно зворотне. ќблицювальноњ продаЇтьс¤ втрич≥ б≥льше, н≥ж метласькоњ. ”т≥м, експерти вважають, що на цей та наступнi роки варто оч≥кувати значного зростанн¤ продаж≥в метласькоњ плитки.
як в≥дзначають торговц≥, нин≥ вже встиг сформуватис¤ клас п≥дготовлених покупц≥в, що замовл¤ють не окремо плитку дл¤ п≥длоги чи оздобленн¤ ст≥н, а комплектом - ¤к дл¤ ≥нтер'Їру, так ≥ екстер'Їру прим≥щенн¤, разом з фризами (декоративними вставками у вигл¤д≥ горизонтальноњ смуги дл¤ обробки верху чи середини ст≥ни) та послугами дизайнера. “аким чином вдаЇтьс¤ не т≥льки найб≥льш гармон≥йно п≥д≥брати кол≥рну гаму, а й здешевити саму покупку.
÷≥каво, що кольоров≥ уподобанн¤ покупц≥в р≥зних рег≥он≥в значно в≥др≥зн¤ютьс¤. Ќаприклад, у ƒонбас≥ користуЇтьс¤ попул¤рн≥стю харк≥вський "јгат" та льв≥вський "ћармур". ” ињвськ≥й, ќдеськ≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, ’арк≥вськ≥й област¤х попул¤рна плитка м'¤ких, пастельних тон≥в коричневого, с≥рого та бордового кольор≥в. ” «акарпатт≥ полюбл¤ють ¤скрав≥, соковит≥ кольори, у Ћьвов≥ - п≥д натуральний кам≥нь.
«алежить в≥д географ≥њ й пропозиц≥¤. “ак, за св≥дченн¤м трейдер≥в, пропозиц≥¤ п≥вдн¤ ”крањни на 60-70% складаЇтьс¤ з товару турецького виробництва. Ќа заход≥ масово пропонують продукц≥ю з крањн —х≥дноњ ™вропи. —х≥д та центр мають чималий виб≥р справжньоњ Ївропейськоњ плитки з завод≥в Iтал≥њ, Iспан≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини.
"ѕлиточники" - активн≥ рекламодавц≥
«начна к≥льк≥сть учасник≥в плиткового ринку (жоден з ¤ких не в змоз≥ монопольно диктувати виг≥дн≥ дл¤ себе умови н≥ колегам у б≥знес≥, н≥ кл≥Їнтам) створюЇ класичне конкурентне середовище. «а таких умов зростаЇ роль маркетингу. Ќе дивно, що "плиточники" зазвичай активно використовують рекламу дл¤ сп≥лкуванн¤ з≥ своњми майбутн≥ми покупц¤ми. ¬≥дчувають, що ≥накше не т≥льки не виграти черговий тендер, але й запросто втратити здобут≥ ран≥ше позиц≥њ. ѕрактика св≥дчить, що т≥, хто закр≥пились на ринку ≥ збираютьс¤ залишитис¤ там надовго, ¤к правило, спр¤мовують на рекламу 10-15% в≥д товарооб≥гу.
ќкр≥м «ћI, виставок тощо, добру службу маркетологам справл¤ють буд≥вельники. ¬они використовують у своњй робот≥ не т≥льки плитку замовника, але й сам≥ часто Ї сол≥дними оптовими покупц¤ми. Ќасамперед дл¤ них передбачають середньооптов≥ парт≥њ та систему нагромаджувальних знижок, обс¤г ¤ких може с¤гати 30%. ƒо того ж часто саме в≥д буд≥вельник≥в залежить, ¤кому матер≥алу в≥ддасть перевагу замовник. “ому збут плитки триваЇ жвав≥ше, ¤кщо зац≥кавити в цьому буд≥вельн≥ ф≥рми, р≥зн≥ Ѕћ” та –Ѕ”. ¬ пригод≥ стануть аванс у $100-200 та гарантований в≥дсоток в≥д продаж≥в.
¬≥тчизн¤не виробництво керам≥чноњ плитки, млн. кв.м
ƒещо ≥нший п≥дх≥д застосовуЇ ф≥рма "ќпал- ерам≥ка" (м. ќдеса). ¬она орган≥зовуЇ своњм коштом курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, ¤к≥ провод¤ть заруб≥жн≥ фах≥вц≥. Ѕезкоштовне знайомство з новими технолог≥¤ми укладанн¤ плитки передбачаЇ, що п≥сл¤ курс≥в майстри працюватимуть з облицювальним матер≥алом саме ц≥Їњ компан≥њ. ѕри цьому знижки гарантован≥.
« украњнського каол≥ну таки "вип≥катимуть" украњнський кахель
” своњй робот≥ оператори ринку використовують два п≥дходи до формуванн¤ асортименту керам≥чноњ плитки - спец≥ал≥зац≥ю та ун≥версал≥зац≥ю. ѕершому в³ |
|
|
