|
|
—татьи о строительстве >> –еконструкци¤ —татьи по реконструкции >> Ќезавершена реконструкц≥¤ |
Ќезавершена реконструкц≥¤
√орницька Ћ. Ќезавершена реконструкц≥¤ : [Ѕес≥да з кер≥вником арх≥тектурно-реставрац≥йних майстерень є3 ≥нституту "”крзах≥дпроектреставрац≥¤" √орницькою Ћ. / «аписав ’удицький ¬.] // —троительство и реконструкци¤ . 2003. 7 феврал¤ 2003. (є 1-2) . C.10
ќдн≥Їю з найважлив≥ших проблем Ћьвова с збереженн¤ ≥сторико-арх≥тектурноњ спадщини. ќсобливо п≥сл¤ того, ¤к у 1998 роц≥ центральна частина м≥ста була вз¤та п≥д охорону ёЌ≈— ќ. ѕро це багато говор¤ть на р≥зних р≥вн¤х владних структур. Ќа жаль, ¤к це часто буваЇ в ”крањн≥, слова -одне, а справи " ≥нше.
яскравий приклад цьому " незавершен≥ роботи з в≥дновленн¤ пам'¤тки арх≥тектури XVII стол≥тт¤, в≥домоњ широкому загалу ¤к будинок флорент≥йського купц¤ –оберто Ѕанд≥нелл≥. ѕереживши дек≥лька стол≥ть, р¤д реконструкц≥й ≥ ремонт≥в, дес¤ть рок≥в тому, п≥сл¤ невдалого кап≥тального ремонту, будинок зруйнувавс¤.
—лово арх≥тектору
„лен авторського колективу, кер≥вник арх≥тектурно-реставрац≥йних майстерень є3 ≥нституту "”крзах≥дпроектреставрац≥¤" Ћ≥д≥¤ √орницька скептично оц≥нюЇ те, що в≥дбуваЇтьс¤:
" ќдин за одним у м≥ст≥ розбирають старовинн≥ будинки, при цьому де¤к≥ з них, наприклад, будинки на ¬аловий, 15, ћ≥цкевича, 9 ≥ 10 на папер≥ й дос≥ значатьс¤ в списку пам'¤ток, " говорить вона. " Ќа очах льв≥в'¤н зникають автентичн≥ в≥кна ≥ двер≥, а новопрорубан≥ прор≥зи заповнюють пластиковими сурогатами. Ћьв≥в, ¤кий прот¤гом багатьох стол≥ть славивс¤ своњми майстрами р≥зьби по каменю, стол¤рами, ковал¤ми, майстрами в≥тражноњ справи та ≥ншими рем≥сниками Ївропейського класу, поступово перетворюЇтьс¤ на пров≥нц≥йне м≥сто. ор≥нн≥ льв≥в'¤ни обурен≥ надто комерц≥йним ставленн¤м до пам'¤ток арх≥тектури, ремонтами фасад≥в до чергового самм≥ту, великими крикливими рекламними щитами низького естетического р≥вн¤, ус≥м под≥бним. јле зробити вони н≥чого не можуть.
ажуть, що рад¤нський пер≥од в ≥стор≥њ м≥ста не т≥льки н≥велював рем≥сниче мистецтво, але ≥ створив безлике сусп≥льство, ¤ке не вм≥Ї оц≥нити культурноњ спадщини, ¤ка д≥сталас¤* йому. “ому треба докласти багато зусиль, щоб пам'¤тки ≥стор≥њ та арх≥тектури не були втрачен≥ дл¤ нащадк≥в. як, наприклад, в≥домий будинок Ѕанд≥нелл≥. ” його в≥дновленн¤ вклали майже 6 млн. грн., а до к≥нц¤ так ≥ не довели.
« листопада 1998 року до початку вересн¤ 2002 року виконано ремонтно-реставрац≥йних роб≥т на загальну суму в 5 млн. 837 тис. 664 грн. јби ввести будинок в експлуатац≥ю, необх≥дно було виконати ремонтно-реставрац≥йних роб≥т на 1 млн. 250 тис. грн. ќднак зак≥нчилос¤ чудове л≥то, а г≥дро≥зол¤ц≥ю п≥двального прим≥щенн¤, що знаходитьс¤ п≥д тротуаром, реставрац≥ю б≥локам'¤них обрамлень в≥кон ≥ портал≥в на фасадах, влаштуванн¤ при¤мк≥в при вход≥ в п≥двальн≥ прим≥щенн¤ з боку вулиц≥ —тавроп≥г≥йськ≥й, фарбуванн¤ фасад≥в ≥ ≥нш≥ види л≥тн≥х роб≥т не завершен≥.
Ќараз≥ через в≥дсутн≥сть опаленн¤ ледь в≥дновлений будинок починаЇ руйнуватис¤. ¬олога може зашкодити паркетн≥й п≥длоз≥, а також дверн≥й стол¤рц≥, покрит≥й ≥нтарс≥Їю, дерев'¤ним р≥зьбленим балкам. ўе трохи ≥ на ст≥нах з'¤витьс¤ грибок. Ќасилу виведений з авар≥йноњ ситуац≥њ пам'¤тник ≥стор≥њ й арх≥тектури може бути знову занедбаним.
"—&р": " ѕан≥ Ћ≥д≥Ї, свого часу було багато вар≥ант≥в р≥шенн¤ в≥дновленн¤ пам'¤тки. Ќа щаст¤, перемогла точна зору ≥нституту "”крзах≥дпроектреставрац≥¤". як≥ аргументи зум≥ли знайти дл¤ ƒершбуду"
" ам'¤ниц¤ Ѕанд≥нелл≥ може претендувати ще на одне званн¤ " пам'¤тки, ¤ка дивом вижила. ¬≥дносно њњ майбутнього прогнози далеко не оптим≥стичн≥. ƒе¤к≥ наш≥ колеги-арх≥тектори пропонували зовс≥м роз≥брати будинок ≥ перекласти його заново, ≥з чим ми категорично не погодилис¤. ’оча, така методика в≥дновленн¤ пам'¤ток ≥снуЇ. јле лише за умови, забезпеченн¤ належного р≥вн¤ фах≥вц¤ми, ¤к≥ знають ≥ вм≥ють виконувати цю роботу, а також стаб≥льним ≥ гарантованим ф≥нансуванн¤м таких роб≥т. ≤накше будинок можна роз≥брати ≥ не з≥брати заново. “ак≥ випадки, на жаль, теж Ї.
—аме нашому ≥нституту доручили розробити робочий проект виведенн¤ пам'¤тки з авар≥йного стану, а також проект його реставрац≥њ ≥ пристосуванн¤. ¬≥дпов≥дно до проектного завданн¤, перший поверх будинку мають в≥ддати п≥д музей пошти, а верхн≥ поверхи " м≥ському управл≥нню арх≥тектури. ћожливо, р≥шенн¤ в≥ддати верхн≥ поверхи чиновникам не зовс≥м вдале, адже, тод≥ прекрасн≥ ≥нтер'Їри помешкань будинку стануть недоступними дл¤ очей льв≥в'¤н ≥ турист≥в. ј ц≥нн≥сть цих прим≥щень надзвичайно велика.
"—&р": " ѕан≥ Ћ≥д≥Ї, хто був власниками будинку Ѕанд≥нелл≥. «в≥дки така назва"
" «а час свого ≥снуванн¤, кам'¤ниц¤ на площ≥ –инок, перем≥нила чимало власник≥в. ” XVI ст. на м≥сц≥ нин≥шньоњ пам'¤тки сто¤в так званий ћордохањвський будинок. « 1589 року ним заволод≥в аптекар ярош ¬едельський. ѕ≥зн≥ше тут проживав автор першоњ хрон≥ки м≥ста Ћьвова ян јлембек.
Ќа початку XVII ст. кам'¤ниц¤ переходить у власн≥сть –оберто Ѕанд≥нелл≥, онука в≥домого флорент≥йського скульптора Ѕаччо Ѕанд≥нелл≥. ѕ≥д цим ≥м'¤м будинок про≥снував аж до к≥нц¤ XVIII ст. Ќа ¤кийсь час новими господар¤ми кам'¤ниц≥ стали льв≥вськ≥ м≥щани ¬ербиц.
” XIX " на початку XX стор≥чч¤ у кам'¤ниц≥ господарювала родина оркес≥в. як пам'¤тка ≥стор≥њ та арх≥тектури кам'¤ниц¤ Ѕанд≥нелл≥ в≥дома ще ≥ тим, що в 1629 роц≥ тут була орган≥зована перша в ”крањн≥ пошта, п≥зн≥ше вдосконалена –обертом Ѕанд≥нелл≥. «в≥дси спец≥альними "курсорами" пошту в≥дправл¤ли у двох напр¤мках: «амост¤, Ћюбл≥н, ¬аршаву, √данськ, ∆ешув ≥ рак≥в.
” 1737-1739 pp. його перебудували ≥ п≥дсилили контрфорсами. ” 1903 роц≥ у будинку в≥дреставрува-ли фасад. ј в 1905 р., у зв'¤зку з в≥дкритт¤м п'¤ти крамничок на першому поверс≥ з боку вулиц≥ —тавроп≥г≥йськоњ, був отриманий дозв≥л м≥ськоњ влади на проведенн¤ адаптац≥йних роб≥т, ще через два роки тут в≥дкрили стильову св≥тлицю з р≥зьбленими балками ≥ б≥локам'¤ними обрамленн¤ми, ≥нкрустованими алебастром.
”же в наш час, у 1960 p., п≥д час реставрац≥њ будинку льв≥вськими —Ќ–¬ћ було встановлено скульптури дельф≥н≥в дл¤ в≥конного обрамленн¤ л≥воруч в≥д порталу. ј в 1973 р. проведена реставрац≥¤ фасад≥в будинку.
Ќайб≥льш невдалим дл¤ будинку став 1985 p., коли п≥сл¤ кап≥тального ремонту колишн≥ дерев'¤н≥ перекритт¤ буд≥вельники зам≥нили бетонними. «м≥нилас¤ ≥ планувальна структура будинку. ¬ задн≥й частин≥ на металевих косоурах були встановлен≥ зал≥зобетонн≥ сходи. ѕеревантажен≥ бетонними перекритт¤ми ≥ новими цегельними перегородками, несуч≥ ст≥ни почали тр≥скати. ¬лад≥ довелос¤ терм≥ново в≥дселити новосел≥в.
ƒе¤к≥ роботи ≥з зм≥цненн¤ конструкц≥њ будинку було проведено в 1987 р. Ќа передн≥й частин≥ буд≥вельники встановили зал≥зн≥ т¤ж≥, а з боку вулиц≥ —тавроп≥г≥йськоњ " металев≥ п≥дп≥рки. ќднак через в≥дсутн≥сть ф≥нансуванн¤ роботи призупинили, будинок не охорон¤вс¤, ≥ ще б≥льше занепав. Ћихо не змусило себе чекати, навесн≥ 1996 р. обвалис¤ ст≥ни, провалилис¤ перекритт¤ й конструкц≥¤ даху.
ћайже два роки пам'¤тка арх≥тектури XVII стол≥тт¤ знаходилос¤ в стан≥ прогресуючого руйнуванн¤. ≤ це " у дек≥лькох дес¤тках крок≥в в≥д м≥ський мер≥њ! —тан конструктивних елемент≥в будинку пог≥ршувавс¤. ¬иникла загроза повноњ втрати пам'¤тки. ≤ т≥льки завд¤ки зусилл¤м "“овариства шанувальник≥в Ћьвова" (“ЎЋ) у грудн≥ 1998 року аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни вид≥лив частину кошт≥в на першочергов≥ в≥дновлювальн≥ роботи будинку Ѕанд≥нелл≥ " ун≥кальноњ пам'¤тки арх≥тектури.
¬иведенн¤ пам'¤тки з авар≥йного стану
≤нститут "”крзах≥дпроектреставрац≥¤" розробив еск≥зний проект пор¤тунку пам'¤тки, ¤кий був розгл¤нутий ≥ схвалений науково-методичною радою ƒержбуду ”крањни при ”правл≥нн≥ охорони ≥сторичного середовища Ћьв≥вського м≥ськвиконкому. ј вже в листопад≥ 1998 року, п≥сл¤ майже дес¤тил≥тньоњ перерви, буд≥вельники почали л≥кв≥довувати авар≥йний стан будинку Ѕанд≥нелл≥.
ѕроектн≥ роботи розд≥лили на два етапи: виведенн¤ пам'¤тки з авар≥йного стану ≥ роботи, пов'¤зан≥ з реставрац≥Їю та його пристосуванн¤м. ”же на перш≥й стад≥њ необх≥дно було врахувати вс≥ моменти, пов'¤зан≥ з реставрац≥Їю будинку. Ќасамперед, перед авторами проекту в≥дновленн¤ пам'¤тника поставили завданн¤ " передбачити можлив≥сть використанн¤ в перспектив≥ простору, розташованого п≥д дахом, експлуатац≥њ галерењ у внутр≥шньому дворику, прибудови прим≥щенн¤ дл¤ котельн≥ на даху будинку. “акож кр≥м основних роб≥т виведенн¤ пам'¤тки ≥з авар≥йного стану дл¤ проведенн¤ буд≥вельних роб≥т було передбачено побудову тимчасових кр≥плень. « ц≥Їю метою в окремих частинах буд≥вл≥ встановили систему п≥дп≥рок. ќсобливу увагу прид≥лили центральн≥й частин≥, ¤ка повн≥стю втратила перекритт¤, фасадн≥й ст≥н≥. ƒл¤ цього в центральн≥й частин≥ будинку влаштували металеву рамну конструкц≥ю, каркас ¤коњ ≥ склав тверде опорне ¤дро. ѕод≥бн≥ зм≥цнювальн≥ роботи провели ≥ на ≥нших д≥л¤нках пам'¤тки. ” процес≥ в≥дбудовних буд≥вельних роб≥т ус≥ б≥локам'¤н≥ елементи, добут≥ з-п≥д буд≥вельного см≥тт¤, було повернуто на м≥сце.
–еставрац≥¤ ≥ пристосуванн¤ пам'¤тки
÷¤ стор≥нка з ≥стор≥њ в≥дновленн¤ будинку Ѕанд≥нелл≥, на жаль, поки не дописана.
—кладаЇтьс¤ враженн¤, що м≥ська влада починаЇ зважати лише на те, що вже руйнуЇтьс¤. «овс≥м недавно в м≥ст≥ завалилас¤ ще одна пам'¤тка арх≥тектури на вулиц≥ Ўевськ≥й. “епер на його в≥дновленн¤ м≥ська влада вимагаЇ у иЇва б≥льше м≥льйона гривень. √рош≥ чимал≥, особливо ¤кщо врахувати необх≥дн≥сть ф≥нансуванн¤ ≥нших проект≥в. “аких випадк≥в було б набагато менше, ¤кби влади не забували вчасно проводити поточн≥ ремонти.
јрх≥тектурна дов≥дка
≤стор≥¤ будинку Ѕанд≥нелл≥
Ѕудинок номер "два", розташований на –инков≥й площ≥ Ћьвова ≥ займаЇ њњ п≥вн≥чну кутову частину. √оловний фасад будинку виходить на площу –инок, кутовий " на вулицю —тавроп≥г≥йську. «а призначенн¤м " це типовий м≥щанський будинок ≥з трьома чиншовими в≥кнами на головному фасад≥. ам'¤ниц¤ до нашого часу зберегла стиль оздобленн¤, первинний кол≥р, а також планувальну структуру попереднього будинку.
«абудова сх≥дного кварталу площ≥ –инок виникла не на голому м≥сц≥, про це св≥дчать археолог≥чн≥ досл≥дженн¤.
«а своЇю планувальною основою " це трьотрактовий будинок з кутовою й тильною официнами ≥ невеликим внутр≥шн≥м двориком. —т≥ни фасад≥в мають багату арх≥тектурну декорац≥ю. √оловний фасад ≥з двох стор≥н обмежений рустованими п≥л¤страми на висоту трьох поверх≥в. ” свою чергу, кожний поверх ч≥тко розд≥лений кам'¤ними карнизами. ѕ≥л¤стри першого поверху мають сильно розвинутий руст, другого " трохи менший ≥ вузький. ¬≥кна другого ≥ третього поверх≥в розм≥щен≥ майже симетрично, мають б≥локам'¤н≥ обрамленн¤ у форм≥ канелюрованих п≥л¤стр ≥з коринфськими кап≥тел¤ми ≥ завершуютьс¤ трикутними сандриками з ангельськими гол≥вками на пол¤х.
|
|
|
