|
|
—татьи о строительстве >> –еконструкци¤ —татьи по реконструкции >> –еставрац≥¤ пам'¤ток арх≥тектури: проблеми та р≥шенн¤ |
–еставрац≥¤ пам'¤ток арх≥тектури: проблеми та р≥шенн¤
ѕро проблеми, ¤к≥ виникають в процес≥ консервац≥њ та реставрац≥њ пам'¤ток арх≥тектури
–озвиток в≥тчизн¤ноњ реставрац≥йноњ школи спри¤в усв≥домленню тих важливих науково-техн≥чних задач, ¤к≥ постали перед реставраторами, ≥ необх≥дност≥ дотриманн¤ при реставрац≥њ' пам'¤ток загальновизнаних методик, ¤к≥ в≥дпов≥дають м≥жнародним нормативам ≥ правовим документам в галуз≥ реставрац≥њ та охорони культурно-мистецькоњ спадщини. «'¤вилос¤ розум≥нн¤ того, що реставрац≥йн≥ роботи за поставленими задачами ≥ методикою виконанн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д р≥вн¤ загапьнобуд≥вельних роб≥т, тод≥ ¤к ≥ в XIX - на початку XX стол≥тт¤, ≥ в передвоЇнн≥ часи до в≥дновленн¤ пам'¤ток часто залучались непрофес≥онали, ¤к≥ не мали ан≥ досв≥ду проведенн¤ таких роб≥т, ан≥ достатнього фахового р≥вн¤. р≥м цього, з'¤вилась спец≥ал≥зац≥¤ "фах≥вець-реставратор", те, чого не було ще на початку XX стол≥тт¤, коли нав≥ть видатн≥ вчен≥, ¤к≥ закладали п≥двалини в≥тчизн¤ноњ реставрац≥йноњ школи (¬.Ћеонтович, ќ.ўусЇв та ≥н.) займалис¤ реставрац≥Їю паралельно з буд≥вництвом ≥нших споруд. Ѕуло проголошено, що консервац≥йно-реставрац≥йними роботами на пам'¤тках арх≥тектури мають займатись ¤к правило спец≥ал≥зован≥ науково-реставрац≥йн≥ виробнич≥ орган≥зац≥њ. « метою орган≥зац≥њ проведенн¤ реставрац≥йних роб≥т зг≥дно д≥ючоњ нормативно-техн≥чноњ документац≥њ розробл¤ютьс¤ проект орган≥зац≥њ реставрац≥йних роб≥т (ѕќ–) ≥ проект проведенн¤ реставрац≥йних роб≥т (ѕѕ–), причому проект проведенн¤ реставрац≥йних роб≥т включаЇ календарний план, будгенплан, технолог≥чн≥ схеми на основн≥ види роб≥т, схеми стропувань та коротку по¤снювальну записку (а в де¤ких випадках - ще й граф≥чн≥ ≥ проектн≥ матер≥али ≥ робоч≥ кресленн¤). ƒал≥ проводилась розробка технолог≥чних схем проведенн¤ окремих вид≥в роб≥т.
ќдн≥Їю з проблем, ¤к≥ постали сьогодн≥ особливо гостро, Ї регенерац≥¤ ≥сторичного середовища ≥ в≥дтворенн¤ в перв≥сному вигл¤д≥ повн≥стю чи майже повн≥стю зруйнованих споруд. ѕод≥бн≥ роботи Ї чи не найскладн≥шою галуззю сучасноњ реставрац≥њ, оск≥льки ставл¤ть за мету в≥дтворенн¤ об'Їкту, ¤кий на даний момент не ≥снуЇ, а отже, маЇ бути в≥дтворений на основ≥ вивченн¤ археолог≥чних даних, арх≥вних джерел та на основ≥ досл≥дженн¤ аналог≥в - з одного боку, ≥ бути максимально наближеним до автентичного характеру пам'¤тки, не перетворюючись на звичайний "новод≥л" - з ≥ншого. ўе одна проблема реставрац≥њ пол¤гаЇ в сум≥сност≥ ≥ взаЇмод≥њ нових буд≥вельних матер≥ал≥в, конструкц≥й ≥ технолог≥й з автентичними, тому при технолог≥чному обстеженн≥ пам'¤тки проводитьс¤ ретельне досл≥дженн¤ њњ буд≥вельних матер≥ал≥в, конструкц≥й, живопису та предмет≥в ≥нтер'Їру ≥ провод¤тьс¤ лабораторн≥ досл≥дженн¤ з визначенн¤м х≥м≥чного ≥ петрограф≥чного складу буд≥вельних матер≥ал≥в, стратиграф≥чого анал≥зу пофарбувань, визначаЇтьс¤ на¤вн≥сть вологи в муруванн¤х тощо. Ќатурн≥ обстеженн¤ ≥ лабораторн≥ досл≥дженн¤ Ї основою дл¤ створенн¤ технолог≥њ проведенн¤ ремонтно-реставрац≥йних роб≥т ≥ вибору матер≥ал≥в, ¤к≥ найб≥льш сум≥сн≥ з перв≥сними матер≥алами пам'¤тки.
“ехнолог≥чне обстеженн¤ пам'¤тки проводитьс¤ в так≥й посл≥довност≥: визначаЇтьс¤ стан покр≥вл≥ з оц≥нкою ступеню пошкодженн¤ матер≥ал≥в ≥ елемент≥в, стан конструкц≥й даху з визначенн¤м ступеню деформац≥й ≥ причин њх виникненн¤. ƒал≥ проводитьс¤ обстеженн¤ стану фасад≥в, ¤ке розпочинаЇтьс¤ з огл¤ду стану муруванн¤ ≥ ви¤вленн¤ деструктивних фактор≥в та обстеженн¤ стану цокол¤ ≥ фундамент≥в. ѕри цьому звертаЇтьс¤ увага на орган≥зац≥ю благоустрою прилеглоњ територ≥њ ≥ стан ≥нженерних мереж. ѕ≥д час обстеженн¤ стану фасад≥в в≥дбирають зразки перв≥сних буд≥вельних матер≥ал≥в, що маЇ в подальшому визначити виб≥р нових матер≥ал≥в, максимально наближених до перв≥сних, з метою проведенн¤ реставрац≥йних роб≥т. Ќа цьому зтап≥ в≥дбуваЇтьс¤ уточненн¤ дати буд≥вництва пам'¤тки на основ≥ детального досл≥дженн¤ матер≥ал≥в ≥ конструкц≥й ≥ пор≥вн¤нн¤ цих даних з в≥домост¤ми про особливост≥ буд≥вництва на кожному ≥сторичному пер≥од≥. “акож ви¤вл¤ютьс¤ характер ≥ причини зруйнувань.
ѕ≥сл¤ обстеженн¤ стану фасад≥в проводитьс¤ технолог≥чне обстеженн¤ стану ≥нтер'Їр≥в, ¤ке розпочинаЇтьс¤ в≥д п≥двальних прим≥щень ≥ до конструкц≥њ даху. ѕередбачаЇтьс¤ визначенн¤ стану декоративного оздобленн¤ ≥нтер'Їру ≥ декоративних елемент≥в та деталей, з визначенн¤м њх стану ≥ на¤вност≥ зруйнувань.
р≥м ірунтовного науково-технолог≥чного обстеженн¤ матер≥ал≥в конструкц≥й та оздобленн¤ пам'¤ток на перв≥сному етап≥ також проводитьс¤ ≥нженерно-б≥олог≥чне обстеженн¤ пам'¤ток арх≥тектури, оск≥льки на його основ≥ виробл¤ютьс¤ методи захисту ≥ консервац≥њ.
як показуЇ досв≥д, процес руйнуванн¤ виникаЇ в ус≥х буд≥вельних матер≥алах, не т≥льки в дерев'¤них конструкц≥¤х. Ѕ≥оушкодженн¤ може в≥дбуватись ≥ в дерев≥, ≥ в цегл≥, ≥ в камен≥, ≥ в буд≥вельних розчинах. «окрема, деревина п≥д впливом гриб≥в може руйнуватись або деструктивно, або короз≥йно. ¬ першому випадку в≥дбуваЇтьс¤ процес, ¤кий маЇ назву "трухл¤воњ деревини", тобто такоњ, ¤ка темн≥шаЇ, тр≥скаЇтьс¤ ≥ розпадаЇтьс¤ та тр≥сочки. ¬ другому - в деревин≥ з'¤вл¤ютьс¤ видим≥ ¤мки-отво-ри ≥ п≥зн≥ше - целюлоза в вигл¤д≥ пом≥тних б≥лих пл¤м.
ам≥нь, цегла ≥ буд≥вельн≥ розчини можуть руйнуватись ¤к механ≥чно, через по¤ву м≥кроорган≥зм≥в, що осел¤ютьс¤ в порах ≥ тр≥щинах, так ≥ х≥м≥чно, коли певний вид б≥оруйн≥вник≥в вид≥л¤Ї короз≥йно-шк≥длив≥ азотну та с≥рчану кислоти, або продукти окисленн¤. “акож може в≥дбутись ≥ б≥олог≥чне зруйнуванн¤ каменю, цегли та розчин≥в.
ƒетальне обстеженн¤ стану пам'¤тки може ви¤вити ¤к на¤вн≥сть, так ≥ причини зруйнувань, спрогнозувати швидк≥сть д≥њ руйн≥вних процес≥в ≥ ступ≥нь авар≥йност≥ пам'¤тки. ¬≥дтак це все стаЇ основною дл¤ проведенн¤ протиавар≥йних захисних заход≥в на пам'¤тц≥ арх≥тектури.
Ѕагато проблем виникаЇ в тих випадках, коли в буд≥вл≥-пам'¤тц≥ порушена або в≥дсутн¤ г≥дро≥зол¤ц≥¤: це призводить до "насиченн¤" фундаменту ≥ цокол¤ ірунтовими водами, а згодом ≥ до замоканн¤ ст≥н. «амоканн¤ дерев'¤них конструкц≥й перекрить може призвести до њх загниванн¤.
«воложенн¤ ст≥н виникаЇ в раз≥ пошкодженн¤ водост≥чних труб та жолоб≥в. ƒе¤к≥ види пошкоджень визначаютьс¤ в≥зуально: зокрема, пом≥тний нахил дах≥в чи сход≥в св≥дчить про на¤вн≥сть деструктивних елемент≥в ≥ конструкц≥й, ¤к≥ вимагають зам≥ни. ¬насл≥док прос≥данн¤ фундаменту в ст≥нах з'¤вл¤ютьс¤ тр≥щини або в≥зуальне порушенн¤ р≥вноњ л≥н≥њ цегл¤ного муруванн¤, можуть спостер≥гатись випадки викришуванн¤ цегли.
“ам, де ≥снуЇ проблема порушенн¤ г≥дро≥зол¤ц≥њ пам'¤тки, в≥дбуваЇтьс¤ њњ б≥олог≥чне руйнуванн¤ ≥ розвиваЇтьс¤ б≥одеструкц≥¤. ќзнаками б≥опошкоджень Ї: п≥двищений р≥вень вологост≥ прим≥щень, затхле пов≥тр¤ ≥ запах гриб≥в ≥ пл≥сн¤ви, по¤ва деструктивних пл¤м, трухи, прос≥данн¤ п≥длоги тощо. ÷е стосуЇтьс¤ т≥льки дерев'¤них пам'¤ток.
ќзнаками деструкц≥њ кам'¤них пам'¤ток Ї: п≥двищений р≥вень вологост≥ прим≥щень, по¤ва висол≥в та "пухир≥в" тиньку. ќсобливу увагу при цьому звертають також на сум≥жн≥ з ними матер≥али ≥ конструкц≥њ, оск≥льки саме внасл≥док њх деструкц≥њ може в≥дбуватись руйнуванн¤ пам'¤тки. —л≥д звертати увагу на стан сполучених з муруванн¤м дерев'¤них конструкц≥й, на на¤вн≥сть тр≥щин ≥ деструкц≥њ тинькуванн¤, на здеформован≥сть дверноњ коробки, перев≥р¤ти, чи немаЇ щ≥лин м≥ж стелею ≥ верхом перегородки тощо. —тан конструкц≥й, ¤к≥ не можна визначити безпосередн≥м в≥зуальним обстеженн¤м, визначаЇтьс¤ влаштуванн¤м зондаж≥в.
ќсобливе дбайливо мають проводитись роботи з оббитт¤ тиньку з поверхн≥ ст≥н та стел≥, оск≥льки п≥д б≥льш п≥зн≥ми нашаруванн¤ми можуть знаходитись розписи. „ерез це поверхн≥ додатково обстежуютьс¤ художниками-реставраторами на предмет на¤вност≥ розпис≥в.
ѕеред безпосередн≥м виконанн¤м ремонтно-реставрац≥йних роб≥т провод¤тьс¤ проф≥лактичн≥ заходи з метою боротьби з б≥оушкоджен-н¤ми, усуваютьс¤ причини виникненн¤ б≥оушкоджень, зокрема л≥кв≥дуютьс¤ зволоженн¤, зам≥нюютьс¤ чи очищуютьс¤ б≥оушкоджен≥ поверхн≥, влаштовуЇтьс¤ ¤к≥сна г≥дро≥зол¤ц≥¤ та водов≥дведенн¤, орган≥зовуЇтьс¤ х≥м≥чний захист буд≥вельних матер≥ал≥в, зд≥йснюЇтьс¤ р¤д проф≥лактичних заход≥в. Ќадал≥, в процес≥ експлуатац≥њ пам'¤тки, сл≥д планово огл¤дати њњ конструкц≥њ ≥ зовн≥, ≥ зсередини, а при ви¤вленн≥ нових д≥л¤нок б≥оушкоджень виконувати роботи з дотриманн¤м температурно-вологого режиму.
ѕроблеми, ¤к≥ виникають в процес≥ консервац≥њ та реставрац≥њ пам'¤ток арх≥тектури, можна умовно розд≥лити на ш≥сть основних груп:
1) проблеми втрат фундаментами своЇњ несучоњ здатност≥;
2) проблеми консервац≥њ залишк≥в стародавн≥х мурувань в археолог≥чних розкопах;
3) проблеми авар≥йного стану ст≥н (п≥двищена волог≥сть ст≥н, по¤ва тр≥щин в муруванн≥, пошкодженн¤ або зруйнуванн¤ поверхн≥ цегл¤ного муруванн¤, забрудненн¤ поверхн≥ ст≥н к≥пт¤вою, висолами та п≥зн≥шими нашаруванн¤ми, консервац≥¤ ≥ реставрац≥¤ поверхн≥ каменю в обличкуванн¤х пам'¤ток арх≥тектури, проблеми виконанн¤ опор¤джувальних роб≥т, нового тинькуванн¤ та фарбуванн¤ фасад≥в);
4) проблеми в≥дновленн¤ пошкоджених або зруйнованих дерев'¤них елемент≥в та конструкц≥й;
5) проблеми консервац≥њ металевих покр≥вель, реставрац≥њ дах≥в та поновленн¤ позолоти верх≥в;
6) проблеми поновленн¤ декоративного оздобленн¤: (обличкуванн¤ природним каменем ≥нтер'Їр≥в, реставрац≥¤ металевих елемент≥в та деталей, консервац≥¤ ≥ реставрац≥¤ керам≥чних вироб≥в, реставрац≥¤ л≥пного декору, проведенн¤ позолотних роб≥т, зам≥на п≥длоги в ≥нтер'Їр≥, реставрац≥¤ ст≥нопису, реставрац≥¤ мозањк).
–еставрац≥йн≥ методики дл¤ вир≥шенн¤ вказаних проблем розробл¤лись ≥ спец≥ал≥стами корпорац≥њ "”крреставрац≥¤", ≥ заруб≥жними фах≥вц¤ми-реставраторами, причому дл¤ кожноњ групи проблем була вироблена ц≥л≥сна система захисних ≥ протиавар≥йних роб≥т, оск≥льки кожна з зазначених в наведеному вище перел≥ку проблем призводить до зруйнуванн¤ конструкц≥й ≥ елемент≥в пам'¤тки ≥ пошкодженн¤ њњ стану.
–еставрац≥йн≥ методики, ¤к≥ застосовуютьс¤ на пам'¤тках арх≥тектури ”крањни, в≥дпов≥дають вс≥м м≥жнародним ≥ пам'¤тко-охоронним ≥ реставрац≥йним документам. ÷е стосуЇтьс¤ й методик, ¤к≥ застосовувалис¤ на в≥дтворенн≥ видатних пам'¤ток, таких ¤к ћихайл≥вський «олотоверхий собор ≥ ”спенський собор иЇво-ѕечерськоњ лаври. Ќаприклад, через втрату фундаментами зруйнованого ћихайл≥вського собору своЇњ несучоњ здатност≥ њх довелось п≥дсилювати влаштуванн¤м корневидних або буро≥н'Їкц≥йних паль, ¤к≥ передають навантаженн¤ в≥д зал≥зобетонноњ плити-ростверку (¤ка забезпечуЇ сп≥льну гнучку роботу залишк≥в старих фундамент≥в в комплекс≥ з влаштованими пал¤ми) на нижн≥ над≥йн≥ шари грунту. –ан≥ше под≥бний метод було застосовано при реконструкц≥њ Ћ≥ванськоњ башти, собору св.ѕетра в –им≥, “рет¤к≥вськоњ галерењ в ћоскв≥.
ѕ≥дсумовуючи висновки, висловлен≥ багатьма м≥жнародними експертами п≥д час ознайомленн¤ з р≥внем украњнськоњ школи реставрац≥њ ≥ тими реставрац≥йними технолог≥¤ми, ¤к≥ тут застосовуютьс¤, можна п≥дкреслити наступне. ¬исоко оц≥нюючи р≥вень украњнськоњ школи реставрац≥њ, вс≥ експерти наголошували на сп≥льност≥ проблем, ¤к≥ сто¤ть сьогодн≥ перед фах≥вц¤ми в усьому св≥т≥, сп≥льност≥ вироблених реставрац≥йних методик ≥ необх≥дност≥ т≥сноњ сп≥впрац≥ з метою вдосконаленн¤ технолог≥чних процес≥в. —ьогодн≥ св≥товою сп≥льнотою визнаний ц≥лий р¤д м≥жнародних правових документ≥в в галуз≥ охорони та реставрац≥њ пам'¤ток, ¤к≥ Ї основою проведенн¤ реставрац≥йних ≥ кон-сервац≥йних роб≥т. ћ≥жнародна рада з питань пам'¤ток ≥ визначних м≥сць виробила кодекс етичних принцип≥в охорони ≥ реставрац≥њ пам'¤ток, ансамбл≥в та визначних м≥сць, в ¤кому зокрема п≥дкреслюЇтьс¤, що охоронн≥ ≥ реставрац≥йн≥ заходи повинн≥ в≥дпов≥дати найвищим дос¤гненн¤м сучасноњ пам'¤ткоохоронноњ та реставрац≥йноњ науки ≥ практики.
ќкреме м≥сце в етичному кодекс≥ пам'¤тко-охоронц≥в ≥ реставратор≥в займаЇ вивченн¤ ≥ визначенн¤ принцип≥в ≥ засад проведенн¤ пам'¤ткоохоронних заход≥в. «окрема, це м≥н≥мальне втручанн¤ в матер≥альну субстанц≥ю пам'¤тки, ансамблю або визначного м≥сц¤, усв≥домленн¤ того факту, що пам'¤ткоохоронн≥ заходи не повинн≥ завдавати шкоди пам'¤тц≥, ансамблю чи визначному м≥сцю, призводити до руйнац≥њ, знищенн¤ чи спотворенн¤ њх ¤к св≥дчень ≥стор≥њ. Ќов≥тн≥ техн≥чн≥ методи ≥ матер≥али мають використовуватись т≥льки п≥сл¤ належноњ апробац≥њ та застосовуватись в≥дпов≥дно до науково обгрунтованих рекомендац≥й фах≥вц≥в.
—ьогодн≥ д≥¤льн≥сть украњнських реставратор≥в зосередилась переважно в двох напр¤мках: це реставрац≥¤ на основ≥ консерва |
|
|
