|
|
—татьи о строительстве >> —тройматериалы - ќбзоры >> ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за показниками пожежноњ небезпеки зг≥дно з ƒЅЌ ¬.1.1-7-2002 |
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за показниками пожежноњ небезпеки зг≥дно з ƒЅЌ ¬.1.1-7-2002
’арченко ≤. Ќовак —. ƒовбиш ј. ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за показниками пожежноњ небезпеки зг≥дно з ƒЅЌ ¬.1.1-7-2002 // Ѕудмайстер. 2003 . є8. C. 34-35
Ќаказом ƒержбуду ”крањни в≥д 03.12.2002 р. є 88 на зам≥ну —Ќиѕ 2.01.02-85* прийн¤т≥ ƒЅЌ ¬.1.1-7-2002 "ѕожежна безпека об'Їкт≥в буд≥вництва", ¤к≥ набувають чинност≥ з 01.05.2003 р. Ќа в≥дм≥ну в≥д д≥ючих зараз в ”крањн≥ нормативних документ≥в з питань пожежноњ безпеки у буд≥вництв≥, де галузь застосуванн¤ оздоблювальних матер≥ал≥в визначаЇтьс¤ практично за одним показником - горюч≥стю, ƒЅЌ ¬. 1.1-7-2002 встановлено пожежно-техн≥чну класиф≥кацю матер≥ал≥в за п'¤тьма показниками: горюч≥стю, займист≥стю, поширенн¤м полум'¤ по поверхн≥, димоутворювальною здатн≥стю та токсичн≥стю продукт≥в гор≥нн¤.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за горюч≥стю
«а горюч≥стю буд≥вельн≥ матер≥али под≥л¤ють на негорюч≥ (Ќ√) та горюч≥ (√). Ќегорюч≥ буд≥вельн≥ матер≥али за ≥ншими показниками пожежноњ небезпеки не класиф≥кують. √орюч≥ буд≥вельн≥ матер≥али под≥л¤ють на чотири групи:
√1 - низькоњ горючост≥;
√2 - пом≥рноњ горючост≥;
√3 - середньоњ горючост≥;
√4 - п≥двищеноњ горючост≥.
ћетоди випробувань буд≥вельних матер≥ал≥в на негорюч≥сть та горюч≥сть (в≥дпов≥дно метод ≤ ≥ метод II), а також класиф≥кац≥ю њх за групами горючост≥ встановлено м≥ждержавним стандартом ƒ—“” Ѕ ¬.2.7-19-95 (√ќ—“ 30244-94) [1], що введений на зам≥ну стандартам —Ё¬ 382-76 ≥ —Ё¬ 2437-80.
ћетод ≤ ƒ—“” Ѕ ¬.2.7-19-95 застосовують дл¤ однор≥дних матер≥ал≥в. ƒл¤ шаруватих матер≥ал≥в цей метод може використовуватись ¤к оц≥нювальний. ¬ цьому випадку випробуванн¤ провод¤ть дл¤ кожного шару, що складаЇ матер≥ал. ƒо однор≥дних матер≥ал≥в належать матер≥али, ¤к≥ складаютьс¤ ≥з одн≥Їњ речовини або р≥вном≥рно розпод≥леноњ сум≥ш≥ р≥зних речовин (наприклад, деревина, деревостружков≥ плити, п≥нопласти, пол≥стиролбетон). ƒо шаруватих матер≥ал≥в належать матер≥али, ¤к≥ виготовлен≥ з двох ≥ б≥льше шар≥в однор≥дних матер≥ал≥в (наприклад, г≥псокартонн≥ листи, паперово-шаруват≥ пластики, однор≥дн≥ матер≥али з вогнезахисною обробкою). —уть методу пол¤гаЇ у створенн≥ стаб≥л≥зованого температурного режиму у трубчаст≥й печ≥ в д≥апазон≥ 745 - 755 "—, введенн≥ зразка у п≥ч та утриманн≥ його до дос¤гненн¤ температурноњ р≥вноваги у печ≥, на поверхн≥ та всередин≥ зразка. «м≥ну температури розраховують ¤к р≥зницю (Dt) м≥ж максимальною та к≥нцевою температурами за даними термоелектричних перетворювач≥в (термопар) у печ≥, на поверхн≥ та всередин≥ зразка.
«а результатами випробувань буд≥вельн≥ матер≥али належать до негорючих за таких умов:
- середнЇ арифметичне значенн¤ зм≥ни температури у печ≥ не перевищуЇ 50 "—;
- середнЇ арифметичне значенн¤ втрати маси зразк≥в не перевищуЇ 50% в≥д њх початковоњ маси;
- середнЇ арифметичне значенн¤ тривалост≥ ст≥йкого полум'¤ного гор≥нн¤ зразк≥в не перевищуЇ 10 с.
ћетод II ƒ—“” Ѕ ¬.2.7-19-95 застосовують дл¤ вс≥х однор≥дних та шаруватих буд≥вельних матер≥ал≥в, у тому числ≥ таких, що застосовуютьс¤ ¤к оздоблювальн≥ ≥ облицювальн≥, а також лакофарбових покритт≥в.
—уть методу пол¤гаЇ у введенн≥ зразк≥в, що закр≥плен≥ в тримач≥ до камери згор¤нн¤, д≥њ на зразки полум'¤ в≥д джерела запалюванн¤ з заданими параметрами (ф≥ксована витрата газу та пов≥тр¤) прот¤гом 10 хвилин. ѕ≥д час випробувань визначаютьс¤ температура димових газ≥в, тривал≥сть самост≥йного гор≥нн¤ ≥ ступ≥нь пошкодженн¤ зразк≥в за довжиною ≥ масою. ласиф≥кац≥¤ горючих буд≥вельних матер≥ал≥в наведена в таблиц≥ 1.
“аблиц¤ 1. ласиф≥кац≥¤ √орючих буд≥вельних матер≥ал≥в зг≥дно з ƒ—“” Ѕ.¬.2.7. -19-95
√рупа горючост≥ матер≥ал≥в
ѕараметри горючост≥
“емпература димових газ≥в t, "—
—туп≥нь пошкодженн¤ за довжиною, SL,%
—туп≥нь пошкодженн¤ за масою, Sm,%
“ривал≥сть самост≥йного гор≥нн¤, ‘сг,с
√1
135
65
20
0
√2
235
85
50
30
√3
450
> 85
50
300
√4
> 450
> 85
> 50
> 300
”мови застосуванн¤ матер≥ал≥в значно впливають на параметри њх гор≥нн¤, один ≥ той же матер≥ал може бути в≥днесений до р≥зних груп горючост≥ в залежност≥ в≥д конструктивного р≥шенн¤, наприклад, застосуванн¤ негорючоњ або горючоњ основи. ¬ зв'¤зку з цим матер≥али дл¤ випробувань необх≥дно виготовл¤ти з основою ≥ кр≥пленн¤м, ¤к≥ зазначен≥ в техн≥чн≥й документац≥њ. ÷е дозволить правильно класиф≥кувати матер≥али ≥ уникнути помилок при визначенн≥ галуз≥ њх застосуванн¤.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за займист≥стю
√орюч≥ буд≥вельн≥ матер≥али за займист≥стю под≥л¤ють на три групи: ¬1 - важкозаймист≥; ¬2 - пом≥рно займист≥; ¬3 - легкозаймист≥.
ћетод випробувань буд≥вельних матер≥ал≥в на займист≥сть та класиф≥кац≥ю њх за групами займистост≥ встановлено м≥ждержавним стандартом ƒ—“” Ѕ ¬.1.1-2-97 (√ќ—“ 30402) [2]. ÷ей стандарт застосовують дл¤ вс≥х однор≥дних та шаруватих буд≥вельних матер≥ал≥в, покр≥вельних мастик, лакофарбових покритт≥в.
—уть методу пол¤гаЇ у визначенн≥ параметр≥в займистост≥ матер≥ал≥в п≥д впливом теплового потоку потужн≥стю в≥д 10 до 50 к¬т/м2.
–езультатом випробувань Ї визначенн¤ критичноњ поверхневоњ густини теплового потоку ( ѕ√“ѕ), що д≥Ї на зразок. ѕ√“ѕ - м≥н≥мальне значенн¤ поверхневоњ густини теплового потоку, при ¤кому виникаЇ стале полум'¤не гор≥нн¤.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за займист≥стю наведена в таблиц≥ 2.
“аблиц¤ 2. ласиф≥кац≥¤ горючих буд≥вельних матер≥ал≥в зг≥дно з ƒ—“” Ѕ ¬.1.1-2-97
√рупа займистост≥ матер≥алу
ѕ√“ѕ, к¬т/м2
¬1
35 ѕ√“ѕ
¬2
20 ѕ√“ѕ 35
¬«
ѕ√“ѕ 20
ѕ≥д час випробувань на займист≥сть визначають залежн≥сть часу ≥ндукц≥њ до займанн¤ матер≥алу в≥д потужност≥ теплового потоку. Ќаприклад, займанн¤ ст≥нових панелей з сосни товщиною 20 мм, волог≥стю 12% п≥д впливом теплового потоку потужн≥стю 20 к¬т/м2, в≥дбуваЇтьс¤ приблизно через 3 хвилини, а п≥д впливом теплового потоку потужн≥стю 50 к¬т/м2 - через 25 секунд. «айманн¤ ст≥нових панелей з червоного дуба (—Ўј) товщиною 10 мм, волог≥стю 15% п≥д впливом теплового потоку потужн≥стю 20 к¬т/м2 в≥дбуваЇтьс¤ майже через 20 хвилин, а п≥д впливом теплового потоку потужн≥стю 50 к¬т/м2 - через 35 секунд.
“аким чином за результатами визначених параметр≥в займистост≥ можливе прогнозуванн¤ виникненн¤ гор≥нн¤ та розвитку пожеж≥.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за поширенн¤м полум'¤
√орюч≥ буд≥вельн≥ матер≥али за поширенн¤м полум'¤ поверхнею под≥л¤ють на чотири групи:
–ѕ1 - не поширюють;
–ѕ2 - локально поширюють;
–ѕ« - пом≥рно поширюють;
–ѕ4 - значно поширюють.
√рупи буд≥вельних матер≥ал≥в за поширенн¤м полум'¤ поверхнею визначають дл¤ поверхневих шар≥в конструкц≥й покр≥вель, п≥длог, за результатами випробувань в≥дпов≥дно до ƒ—“” Ѕ ¬.2.7-70-98 (√ќ—“ 30444-97) [3]. —тандарт застосовуЇтьс¤ дл¤ вс≥х однор≥дних ≥ шаруватих матер≥ал≥в, мастик дл¤ покритт¤ п≥длог, лакофарбових покритт≥в.
—уть методу пол¤гаЇ у визначенн≥ поширенн¤ полум'¤ по поверхн≥ матер≥алу п≥д впливом теплового потоку. ѕ≥д час випробувань ф≥ксують довжину поширенн¤ полум'¤, час ≥ндукц≥њ до займанн¤, час самост≥йного гор≥нн¤ матер≥алу.
–езультатом випробувань Ї визначенн¤ критичноњ поверхневоњ густини теплового потоку ( ѕ√“ѕ), що д≥Ї на зразок. ѕ√“ѕ - м≥н≥мальне значенн¤ поверхневоњ густини теплового потоку, при ¤кому припин¤Їтьс¤ поширенн¤ полум'¤.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за групою поширенн¤ полум'¤ наведена в таблиц≥ 3.
“аблиц¤ 3. ласиф≥кац≥¤ матер≥ал≥в зг≥дно з ƒ—“” Ѕ ¬.2.7 -70-98 (√ќ—“ 30444 -97)
√рупа поширенн¤ полум'¤
ритична поверхнева густина теплового потоку, к¬т/м2
–ѕ1
11,0 та б≥льше
–ѕ2
в≥д 8,0 але менше 11,0
–ѕ«
в≥д 5,0 але менше 8,0
–ѕ4
ћенше 5,0
–езультати випробувань показують, що покритт¤ дл¤ п≥длог, залежно в≥д њх типу та умов застосуванн¤, значно в≥др≥зн¤ютьс¤ за здатн≥стю поширювати полум'¤ по поверхн≥.
“аким чином зразки дл¤ випробувань потр≥бно виготовл¤ти з основою та кр≥пленн¤м, що в≥дпов≥дають реальним умовам застосуванн¤, це даЇ змогу визначити параметри њх гор≥нн¤ за умов, ¤к≥ наближаютьс¤ до умов реальних пожеж.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за димоутворювальною здатн≥стю
√орюч≥ буд≥вельн≥ матер≥али за димоутворювальною здатн≥стю п≥дрозд≥л¤ють на три групи: ƒ1 - з малою димоутворювальною здатн≥стю; ƒ2 - з пом≥рною димоутворювальною здатн≥стю; ƒ« - з високою димоутворювальною здатн≥стю.
ƒимоутворювальна здатн≥сть твердих речовин та матер≥ал≥в визначаЇтьс¤ за методом 4.18 √ќ—“ 12.1.044-89 [4]. —уть методу пол¤гаЇ у визначенн≥ оптичноњ густини диму, ¤кий вид≥л¤Їтьс¤ з матер≥алу п≥д впливом теплового потоку 35 к¬т/м2 у режимах полуменевого гор≥нн¤ та тл≥нн¤. ” режим≥ полуменевого гор≥нн¤ на зразки додатково впливаЇ джерело запалюванн¤.
–езультатом випробувань Ї визначЇнн¤ коеф≥ц≥Їнта димоутворенн¤ (Dm) у м2/кг за формулою:
де V - об'Їм камери вим≥рюванн¤, м3;
L - шл¤х проходженн¤ промен¤ св≥тла у диму, м;
m - маса зразка, кг;
“0, Tmin - в≥дпов≥дно значенн¤ початкового та к≥нцевого св≥тлопропусканн¤, %.
«алежно в≥д коеф≥ц≥Їнта димоутворенн¤ матер≥али под≥л¤ють на три групи:
- з малою димоутворювальною здатн≥стю -Dm 2/кг;
- з пом≥рною димоутворювальною здатн≥стю - 50 м2/кг 500 м2/кг;
- з високою димоутворювальною здатн≥стю - Dm > 500 м2/кг.
Ќаведений вище метод даЇ загальний п≥дх≥д до визначенн¤ димоутворювальноњ здатност≥ матер≥ал≥в в умовах, коли в≥дбуваЇтьс¤ максимальне вилученн¤ з них диму. ƒосл≥дженн¤ показують, що найб≥льш ≥нтенсивне димоутворенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ при дос¤гненн≥ матер≥алами температури самозайманн¤. “ак, у режим≥ тл≥нн¤ п≥д д≥Їю теплових поток≥в 35 к¬т/м2 коеф≥ц≥Їнт димоутворенн¤ практично вс≥х пол≥мерних матер≥ал≥в ≥ нав≥ть у деревини та вовн¤них килим≥в перевищуЇ 500 м2/кг, що в≥дпов≥даЇ груп≥ матер≥ал≥в з високою димоутворювальною здатн≥стю.
ласиф≥кац≥¤ буд≥вельних матер≥ал≥в за токсичн≥стю продукт≥в гор≥нн¤
√орюч≥ буд≥вельн≥ матер≥али за токсичн≥стю продукт≥в гор≥нн¤ под≥л¤ють на чотири групи: “1 - малонебезпечн≥; “2 - пом≥рно небезпечн≥; “« - високонебезпечн≥; “4 - надзвичайно небезпечн≥.
“оксичн≥сть продукт≥в гор≥нн¤ твердих речовин та матер≥ал≥в визначаЇтьс¤ за методом 4.20 √ќ—“ 12.1.044-89.
—уть методу визначенн¤ показника токсичност≥ пол¤гаЇ у спалюванн≥ матер≥алу, що досл≥джуЇтьс¤, в камер≥ згор¤нн¤ п≥д впливом теплового потоку та ви¤вленн≥ залежност≥ летального ефекту газопод≥бних продукт≥в гор≥нн¤ в≥д маси матер≥алу, ¤ка в≥днесена до одиниц≥ об'Їму експозиц≥йноњ камери.
ласиф≥кац≥¤ матер≥ал≥в за токсичн≥стю продукт≥в гор≥нн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за значенн¤м показника токсичност≥, ¤кий Ї в≥дношенн¤м к≥лькост≥ матер≥алу до одиниц≥ об'Їму замкнутого простору, де газопод≥бн≥ продукти, що утворюютьс¤ п≥д час гор≥нн¤ матер≥алу, викликають загибель 50% п≥ддосл≥дних тварин. ” ¤кост≥ п≥ддосл≥дних тварин застосовуютьс¤ б≥л≥ миш≥.
ћетод випробувань передбачаЇ безперервний контроль газопов≥тр¤ного середовища в експозиц≥йн≥й камер≥. «алежно в≥д складу матер≥алу при анал≥з≥ продукт≥в гор≥нн¤ визначають к≥льк≥сний вих≥д оксиду та д≥оксиду вуглецю, оксиду азоту, циан≥стого водню, альдег≥д≥в та ≥нших речовин. “акож проводитьс¤ оц≥нка внеску оксиду вуглецю в токсичний ефект шл¤хом вим≥рюванн¤ к≥лькост≥ карбоксигемоглоб≥ну в кров≥ п≥ддосл≥дних тварин. ¬м≥ст оксиду та д≥оксиду вуглецю, кисню в |
|
|
