|
|
—татьи о строительстве >> —тройматериалы - ќбзоры >> "”крбудматер≥али" - курс на управл≥нн¤ ¤к≥стю |
"”крбудматер≥али" - курс на управл≥нн¤ ¤к≥стю
ќнищенко Ќ. "”крбудматер≥али" - курс на управл≥нн¤ ¤к≥стю // Ѕудмайстер. 2003 . є4. C. 34-35
ѕ≥двищенню конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤них буд≥вельних матер≥ал≥в та вироб≥в ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на заруб≥жних ринках маЇ спри¤ти впровадженн¤ м≥жнародних систем управл≥нн¤ ¤к≥стю. ÷≥й важлив≥й тем≥ було присв¤чено зас≥данн¤ правл≥нн¤ державноњ корпорац≥њ "”крбудматер≥али", ¤ке в≥дбулос¤ 29 с≥чн¤ 2003 року
Ћ≥дери ¤кост≥
ѕершим украњнським виробником буд≥вельних матер≥ал≥в, ¤кий запровадив м≥жнародну систему управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ отримав сертиф≥кат в≥дпов≥дност≥ стандарту сер≥њ ISO 9001, Ї ј“«“ "—лобожанська буд≥вельна керам≥ка". ѕ≥дприЇмство також стало переможцем ”крањнського нац≥онального конкурсу з ¤кост≥ у 2002 роц≥ в ном≥нац≥њ "¬елик≥ п≥дприЇмства".
“ака система впроваджена також на «ј“ "Ќовосел≥вський г≥рничо-збагачувальний комб≥нат", готуЇтьс¤ до впровадженн¤ системи ост¤нтин≥вське ƒѕ "—пецтехскло".
«агалом в державн≥й корпорац≥њ "”крбудматер≥али" завершено реал≥зац≥ю понад 20 великомасштабних проект≥в з випуску нових буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ вироб≥в, зб≥льшено потужност≥ п≥дприЇмств з виробництва конкурентоспроможноњ продукц≥њ, запроваджено сучасн≥ технолог≥чн≥ л≥н≥њ. Ќа правл≥нн≥ були в≥дзначен≥ найважлив≥ш≥ з них:
освоЇнн¤ сучасного промислово-технолог≥чного комплексу з виробництва скла загартованого буд≥вельного на «ј“ "Ћисичанський склозавод "ѕролетар≥й";
буд≥вництво нового цеху з виробництва високо¤к≥сноњ цегли за нов≥тньою технолог≥Їю потужн≥стю «ќ млн. штук умовноњ цегли на ¬ј“ "Ѕудматер≥али" у Ѕ≥л≥й ÷еркв≥;
модерн≥зац≥¤ потоково-конвеЇрноњ л≥н≥њ з випуску великоформатноњ облицювальноњ керам≥чноњ плитки пол≥пшеноњ ¤кост≥ потужн≥стю 800-900 тис. кв. м на «ј“ "’арк≥вський плитковий завод";
зб≥льшенн¤ видобутку блок≥в ≥ виробництва декоративно-арх≥тектурних вироб≥в з габро ≥ лабрадориту експортноњ ¤кост≥ за рахунок впровадженн¤ на «ј“ "√оловинський кар'Їр "√ран≥т" кращих заруб≥жних установок з канатними пилами, автономних бурових верстат≥в та нов≥тнього розпилювального устаткуванн¤, укомплектованими дисками з алмазними сегментами;
створенн¤ в≥тчизн¤ного виробництва вогнетрив≥в типу "бакор" на ¬≥льног≥рському завод≥ цирконових вогнетрив≥в дл¤ потреб скл¤ноњ промисловост≥.
ќтже, можна оч≥кувати, що й ц≥ п≥дприЇмства найближчим часом ви¤вл¤ть зац≥кавлен≥сть в сертиф≥кац≥њ своЇњ продукц≥њ за м≥жнародними стандартами. јдже експорт њхньоњ продукц≥њ стаЇ нагальною необх≥дн≥стю, а без в≥дпов≥дних м≥жнародних сертиф≥кат≥в Ї ризик продавати њњ задешево.
≈кспортний потенц≥ал
≈кспортна д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств Ї важливим чинником п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи будь-¤коњ галуз≥. ƒосв≥д св≥дчить, що виконанн¤ п≥дприЇмством вимог св≥тового ринку до ¤кост≥ продукц≥њ дозвол¤Ї вм≥ло балансувати - не втрачати свого внутр≥шнього ринку ≥ ставати р≥вноправними партнерами у м≥ждержавному товарообм≥н≥.
—аме так намагаютьс¤ працювати основн≥ експортери корпорац≥њ "”крбудматер≥али": «ј“ "Ћисичанський склозавод "ѕролетар≥й", —лавутський комб≥нат "Ѕудфарфор", ¬ј“ "«апор≥зький завод зварювальних флюс≥в", «ј“ "ƒн≥про- аол≥н", ¬ј“ "—≥мферопольський завод "—антехпром", «ј“ "Ѕ≥лицький завод "“епло≥зол¤ц≥¤", «ј“ "ќдеський завод оздоблювальних матер≥ал≥в", √оловинський кар'Їр та ≥нш≥.
Ќин≥ продукц≥¤ експортуЇтьс¤ в 11 крањн ближнього заруб≥жж¤ (49,2 в≥дсотк≥в) ≥ в 34 крањни далекого заруб≥жж¤ (50,8 в≥дсотк≥в), причому в останн≥ три роки йде переор≥Їнтац≥¤ експортних поток≥в у крањни ближнього заруб≥жж¤. Ќайб≥льший обс¤г експорту припадаЇ на –ос≥ю, ≤тал≥ю, јнгл≥ю, ѕольщу, Ѕ≥лорусь, ≤спан≥ю, ћолдову. јнал≥з структури експорту показуЇ, що основний його обс¤г припадаЇ на скло в≥конне, глину тугоплавку, каол≥н, склотару. ѕитома вага експорту в загальному обс¤з≥ товарноњ продукц≥њ склала 20,8 в≥дсотк≥в.
јле в експортн≥й д≥¤льност≥ завжди виникаЇ чимало проблем. ¬ажливо звернути увагу, наприклад, на те, що –ос≥йська ‘едерац≥¤ - основний споживач украњнських буд≥вельних матер≥ал≥в (майже 36 % експорту, 35 вид≥в продукц≥њ) вживаЇ д≥Ївих заход≥в дл¤ захисту власного ринку. ” крањнах Ѕалт≥њ (експорт - 900 тис. долар≥в —Ўј) теж спостер≥гаютьс¤ зм≥ни, наприклад, в≥д ≥мпортер≥в починають вимагати сертиф≥кати на в≥дпов≥дн≥сть стандартам ISO 9000 ¤к самоњ продукц≥њ, так ≥ систем ¤кост≥ виробництва. Ќезабаром це може стосуватис¤ не т≥льки балт≥йського, але й ≥нших ринк≥в. “им б≥льше, що зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика ”крањни спр¤мована на швидший вступ у —в≥тову орган≥зац≥ю торг≥вл≥. ј це кр≥м п≥двищених вимог до ¤кост≥ продукц≥њ передбачаЇ ще й зниженн¤ вдв≥ч≥ (до 10-12%) вв≥зного мита до 2005 року на продукц≥ю буд≥вельного призначенн¤. “обто до 2005 року на ринку ”крањни можна чекати зб≥льшенн¤ ¤к≥сноњ дешевоњ закордонноњ продукц≥њ, що, безумовно, призведе до загостренн¤ конкуренц≥њ.
“ому основним завданн¤м на 2003 ≥ наступн≥ роки корпорац≥Їю "”крбудматер≥али" визначено зб≥льшенн¤ експорту за рахунок вивезенн¤ високотехнолог≥чноњ продукц≥њ. ” цьому план≥ вже нам≥тилис¤ позитивн≥ зрушенн¤. Ќаприклад, у 1999 роц≥ експорт сировини й продукц≥њ невисокого ступен¤ обробки п≥дприЇмствами корпорац≥њ складав 62% в≥д загального обс¤гу, у 2000 - 52%, у 2001 - 38%.
- јле це не прив≥д дл¤ самозаспокоЇнн¤. ”крањна маЇ найр≥зноман≥тн≥ш≥ ¤к≥сн≥ сировинн≥ ресурси - гран≥ти, каол≥ни, кварцов≥ п≥ски, крейду, глини, базальти, не робити ≥з ¤ких конкурентоздатн≥ на св≥товому ринку буд≥вельн≥ матер≥али - значить працювати без перспективи, - сказав на зас≥данн≥ правл≥нн¤ голова держкорпорац≥њ јнатол≥й Ѕезух.
ƒл¤ цього необх≥дно ¤комога швидше зд≥йснювати техн≥чне переозброЇнн¤ д≥ючого виробництва з використанн¤м енергозбер≥гаючих технолог≥й, п≥двищувати ¤к≥сть продукц≥њ й проводити њњ сертиф≥кац≥ю за св≥товими стандартами, що передбачено планом стратег≥чного розвитку корпорац≥њ "”крбудматер≥али" на 2000-2005 роки ≥ затверджено –адою корпорац≥њ.
- –обота з≥ зб≥льшенн¤ експортного потенц≥алу п≥дприЇмств виходить ≥з в≥дпов≥дних р≥шень орган≥в державноњ влади ”крањни, - наголосив голова корпорац≥њ. аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни затверджена ѕрограма стимулюванн¤ експорту продукц≥њ, у тому числ≥ високотехнолог≥чних виробництв, на 2002-2010 роки, що передбачаЇ ≥нвестиц≥йну п≥дтримку експортного виробництва. ÷ю можлив≥сть необх≥дно використовувати повною м≥рою.
—ертиф≥кац≥¤
ўо ж потр≥бно будь-¤кому п≥дприЇмству дл¤ запровадженн¤ м≥жнародних стандарт≥в, передус≥м, ISO 9000" ѕро це розпов≥в на зас≥данн≥ правл≥нн¤ президент ”крањнськоњ асоц≥ац≥њ ¤кост≥ ѕетро алита:
- ѕерш за все - розум≥нн¤ ≥ бажанн¤ першого кер≥вника. ƒал≥ бажано мати навчених ≥ атестованих фах≥вц≥в. ѕ≥сл¤ приведенн¤ системи управл≥нн¤ ¤к≥стю у в≥дпов≥дн≥сть до стандарт≥в ISO 9000 та њњ апробац≥њ прот¤гом дек≥лькох м≥с¤ц≥в необх≥дно подати за¤вку на сертиф≥кац≥ю до одного з орган≥в сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥.
¬ ц≥лому в корпорац≥њ "”крбудматер≥али" набуто чималий досв≥д роботи з сертиф≥кац≥њ продукц≥њ, з њњ п≥дприЇмствами сп≥впрацюють чотири сертиф≥кац≥йн≥ органи, акредитован≥ в систем≥ ”кр—≈ѕ–ќ: "—клосертиф≥кат", "“ерноп≥ль—≈ѕ–ќбудм", "”кр—≈ѕ–ќбуд", "—екрет" ≥ орган з добров≥льноњ сертиф≥кац≥њ, створений на баз≥ ’мельницького рег≥онального випробувального центру з сертиф≥кац≥њ продукц≥њ.
¬ систем≥ ”кр—≈ѕ–ќ акредитован≥ та провод¤ть сертиф≥кац≥йн≥ випробуванн¤ науково-досл≥дн≥ ≥нститути: Ќƒ≤Ѕћ¬, ”крƒ≤—, Ћьв≥вбудмЌƒ≤проект, комплексна геолог≥чна експедиц≥¤ "”кргеолбудм", “ерноп≥льський, ’мельницький, ƒн≥пропетровський центри та лаборатор≥њ близько 20 п≥дприЇмств.
–азом з тим, на зас≥данн≥ в≥дм≥чалос¤, що на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х корпорац≥њ ще мало фах≥вц≥в, ¤к≥ волод≥ють необх≥дними знанн¤ми у сфер≥ управл≥нн¤ ¤к≥стю, не сказали свого вагомого слова ≥ галузев≥ науково-досл≥дн≥ установи, недостатньо поширюЇтьс¤ досв≥д окремих п≥дприЇмств, ¤к≥ мають висок≥ дос¤гненн¤ у сфер≥ ¤кост≥ продукц≥њ.
ѕершочергов≥ заходи
« метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ та конкурентоспроможност≥ продукц≥њ промисловост≥, забезпеченн¤ захисту ≥нтерес≥в нац≥ональних товаровиробник≥в, спри¤нн¤ входженню галуз≥ в Ївропейський та св≥товий економ≥чний прост≥р ѕравл≥нн¤ корпорац≥њ постановл¤Ї:
" кер≥вникам п≥дприЇмств та орган≥зац≥й корпорац≥њ забезпечити розробку в ≤ квартал≥ 2003 року та впровадженн¤ в 2003-2005 pp. ≥нновац≥йних проект≥в з нових прогресивних технолог≥й ≥ матер≥ал≥в;
" управл≥нню ≥нновац≥й, координац≥њ науково-техн≥чних програм та енергозбереженн¤, керуючись «аконом ”крањни "ѕро ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть", надавати необх≥дну консультац≥йну допомогу щодо форм стимулюванн¤ державою ≥нновац≥йних процес≥в, спр¤мовану на п≥дтримку розвитку галуз≥ ≥нновац≥йним шл¤хом;
" ≥нновац≥йн≥ проекти покласти в основу галузевоњ ѕрограми з ¤кост≥ на 2003-2005 pp. ≥ пер≥од до 2010 року. ¬становити терм≥н розробки програми - перше п≥вр≥чч¤ 2003 року;
" управл≥нню координац≥њ виробничоњ д≥¤льност≥ ≥ перспективного розвитку промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в визначити по кожному п≥дприЇмству стратег≥ю розвитку, прогнозуванн¤ виробництва основноњ продукц≥њ, з урахуванн¤м потреб буд≥вництва, а також терм≥ни розробки ≥ сертиф≥кац≥њ систем управл≥нн¤ ¤к≥стю на засадах м≥жнародних стандарт≥в сер≥њ ISO 9000;
" спри¤ти формуванню розум≥нн¤ у кер≥вник≥в п≥дприЇмств необх≥дност≥ ф≥нансуванн¤ розробки та впровадженн¤ передових метод≥в управл≥нн¤ ¤к≥стю з удосконаленн¤м нормативних документ≥в: адаптац≥њ й гармон≥зац≥њ стандарт≥в з Ївропейськими нормами, зокрема впровадженн¤ Ївропейських директив, вимог м≥жнародних, Ївропейських, м≥ждержавних стандарт≥в;
" управл≥нню ≥нновац≥й, координац≥њ науково-техн≥чних програм та енергозбереженн¤ разом з ≥нститутами Ќƒ≤Ѕћ¬, ”крƒ≤— посилити роботу з ≥нформац≥йного забезпеченн¤ п≥дприЇмств з управл≥нн¤ ¤к≥стю та розробки й впровадженн¤ нормативних документ≥в;
" систематично висв≥тлювати досв≥д п≥дприЇмств промисловост≥, а також матер≥али сем≥нар≥в, конференц≥й, конкурс≥в, виставок, презентац≥й та ≥нших заход≥в з питань ¤кост≥;
" прийн¤ти до в≥дома, що за р≥шенн¤ми Ќауково-техн≥чноњ ради в≥д 25.10.02 р. є 13 та в≥дпов≥дно до наказу в≥д 14.02.02 р. є 74 ƒержбуду ”крањни формуЇтьс¤ система базових орган≥зац≥й ≥з науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ будуть зд≥йснювати комплексне науково-досл≥дне, ≥нформац≥йне, нормативно-методичне забезпеченн¤ визначених напр¤м≥в науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥, включаючи роботи з≥ стандартизац≥њ. ÷е спри¤тиме п≥двищенню техн≥чного р≥вн¤ нормативних документ≥в, захисту внутр≥шнього ринку в≥д необгрунтованого застосуванн¤ ≥мпортних та нових буд≥вельних матер≥ал≥в, вироб≥в ≥ технолог≥й, в≥д ¤ких залежить над≥йн≥сть, безпечн≥сть, ¤к≥сть буд≥вель ≥ споруд.
Ѕл≥ц-коментар
јнатол≥й Ѕ≈«”’, голова державноњ корпорац≥њ "”крбудматер≥али":
- ѕ≥дприЇмства галуз≥ повинн≥ пост≥йно вдосконалювати свою д≥¤льн≥сть. јдже б≥льш≥сть з них мають необмежен≥ ресурсн≥ можливост≥ дл¤ експорту своЇњ продукц≥њ, це, передус≥м, стосуЇтьс¤ неметалорудноњ, нерудноњ, скл¤ноњ, пол≥мерноњ ≥ сантехн≥чноњ промисловост≥. —аме за рахунок пол≥пшенн¤ њхньоњ д≥¤льност≥ корпорац≥¤ зб≥льшуЇ експортн≥ поставки.
«а минулий р≥к вони зросли всього на 2,5%. «вичайно, цього недостатньо. јле необх≥дно врахувати те, що триваЇ глобал≥зац≥¤ ринку, ≥ надал≥ забезпечувати позитивну експортну динам≥ку буде складн≥ше. ѕевн≥ труднощ≥ можна оч≥кувати ≥з вступом ”крањни до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥. “ому маЇмо серйозно готуватис¤ до загостренн¤ конкуренц≥њ. Ќеобх≥дно зм≥нювати ф≥лософ≥ю веденн¤ б≥знесу. ÷е розум≥нн¤ маЇ бути не лише на р≥вн≥ кер≥вник≥в, але й усього персоналу.
Ћев „≈–Ќя , начальник управл≥нн¤ керам≥чноњ та неметалорудноњ промисловост≥.
- ѕ≥дприЇмства, що розум≥ютьс¤ на важливост≥ ¤к≥сних перетворень у виробничих процесах, безперечно, докладатимуть зусиль з впровадженн¤ передових м≥жнародних систем управл≥нн¤ ¤к≥стю. јле дос¤гти значних позитивних результат≥в без ≥стотного техн≥чного переоснащенн¤ засоб≥в виробництва навр¤д чи можливо.
ѕрикладом Ї —лавутський комб≥нат "Ѕудфарфор". ÷е п≥дприЇмство практично не маЇ проблем з≥ збутом. ¬иробництво сантехн≥чноњ продукц≥њ зростаЇ, лише тор≥к - майже на 20%. ƒос¤гнуте покращенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ базуЇтьс¤ на велик≥й робот≥ кер≥вництва комб≥нату з модерн≥зац≥њ технолог≥њ та обладнанн¤.
«начн≥ зрушенн¤ в≥дбулис¤ на «ј“ "’арк≥вський плитковий завод", де пор¤д з модерн≥зац≥Їю потоково-конвеЇрних л≥н≥й налагоджена ≥ система управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ. “аким чином дос¤гнуто майже 80% вироб≥в першого сорту. ѕроте подальша модерн≥зац≥¤ виробництва та п≥дв&# |
|
|
